Декларування без ризику сісти за ґрати? Що важливо знати про скандальне рішення КС проти боротьби з корупцією в Україні - всі подробиці

28 жовтня 2020, 16:00
Сюжет

Конституційний суд виніс резонансне рішення, яке обмежує боротьбу з корупцією в Україні. За попередніми даними, судді скасували кримінальну відповідальність за недостовірне декларування майна і обмежили повноваження НАЗК.

Рішення КС ще не оприлюдили офіційно, проте воно вже спровокувало хвилю запитань. НВ розповідає все, що відомо про ситуацію на це час.

Яке подання розглядав Конституційний суд? Про що взагалі мова?

Відео дня

У серпні 2020 року 47 народних депутатів Верховної Ради звернулися до КС з поданням, у якому просили розглянути конституційність окремих положень Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, а також низки законів (Про запобігання корупції, Про прокуратуру, Про Національне антикорупційне бюро України, Про Державне бюро розслідувань, Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів).

Більшість авторів цього подання — депутати фракції ОПЗЖ (зокрема Ілля Ківа, Григорій Суркіс, Вадим Рабинович, Михайло Папієв, Віктор Медведчук, Олег Волошин, Юлія та Сергій Льовочкіни, Наталія Королевська, Юрій Бойко тощо). Також серед ініціаторів звернення є депутати групи За майбутнє.

Ці нардепи стверджували у своєму зверненні, що обов’язок декларувати майно — зокрема чиновниками, депутатами та членами їхніх родин — порушує їхні базові права, гарантовані Конституцією України. Де-факто вони просили КС оцінити (серед іншого), чи можна притягати до відповідальності за недостовірне декларування.

Автори звернення спрямували хвилю своєї критики на норми закону Про запобігання корупції (у т.ч. необхідність доводити наявність великих активів; порядок їх виявлення, арешту та стягнення на користь держави, а також обов’язок декларувати майно членів сім'ї - включно з дітьми та особами, які проживають спільно з декларантом).

«Оскаржувані положення закону України Про запобігання корупції (ст. 51) навіть прямо передбачають втручання в право на недоторканність особистого і сімейного життя особи, підкреслюючи, що таке втручання не повинно бути надмірним. Однак вказане законодавче унормування суперечить основоположним конституційним принципам», — стверджують у своєму поданні нардепи ОПЗЖ.

Декларувати, але без ризику потрапити за ґрати? У чому суть рішення КС

Ввечері 27 жовтня стало відомо, що Конституційний суд виніс рішення за цим зверненням — фінал розгляду відбувся на закритій частині пленарного засідання суду. Інформація про це є на сайті КСУ, проте самого рішення ще немає - його текст буде опубліковано на сайті суду пізніше.

Однак вже з’явилися попередні дані про те, що судді КСУ частково пішли назустріч депутатам ОПЗЖ і визнали неконституційними два пункти з їхнього звернення. Про це із посиланням на свої джерела в суді повідомив портал ZN.ua.

Згідно з цими даними, Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування чиновників і депутатів, але залишив чинною відповідальність адміністративну та дисциплінарну.

«Що важливо — судді КСУ не визнавали неконституційним незаконне збагачення та не скасовували електронне декларування. Тобто кримінальна відповідальність залишається. Також, як і раніше, зберігається електронне декларування чиновників», — підкреслило джерело ZN.ua.

Крім того, КС визнав невідповідними Конституції повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) — імовірно через те, що контролюючі повноваження НАЗК нібито порушують незалежність судової гілки влади в Україні.

«Усі питання, які внесені за поданням депутатів, будуть винесені в окреме провадження, яке, буде відкладено „в довгий ящик“ або ж взагалі закрите», — уточнив співрозмовник ZN.ua в Конституційному суді.

Про аналогічні дані повідомило також джерело Укрінформу в КС. «Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366−1 Кримінального кодексу і контролюючі повноваження НАЗК», — повідомив співрозмовник урядового інформагентства.

А за інформацією Федора Веніславського, представника президента в КС, судді скасували зокрема і право НАЗК вести моніторинг витрат та доходів суддів.

Питання внесення необхідних змін до антикорупційного законодавства буде розглянуто після вивчення мотивувальної частини рішення КСУ, повідомив Веніславський в коментарі РБК-Україна.

Про подробиці засідання розповів також Сергій Лещенко, член наглядової ради Укрзалізниці та колишній депутат. Він підтвердив, що КС проголосував зокрема за скасування статті 366−1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування). Ця стаття передбачає відповідальність у вигляді штрафу або позбавлення волі за надання чиновником недостовірних відомостей у декларації.

«Проект був розданий вранці [у вівторок, 27 жовтня] і проголосований. Такого не було навіть за Януковича. Проти виступили лише четверо суддів: [Василь] Лемак, [Олег] Первомайський, [Віктор] Колісник і [Сергій] Головатий», — стверджує Лещенко.

Важливо відзначити, що троє з цих суддів — Головатий, Колісник та Лемак — взимку 2019 року також голосували проти скандального рішення КС про неконституційність статті 368−2 Кримінального кодексу, яка передбачала покарання для чиновників за незаконне збагачення. Тоді з 18 суддів рішення не підтримали лише четверо (окрім названих, ще Ігор Сліденко).

Чому це рішення важливе і як на нього реагують в Україні?

Нове рішення Конституційного суду може поставити хрест на значній частині зусиль антикорупційних органів України, створених за останні роки.

«Безліч відкритих кримінальних справ, зокрема в НАБУ, будуть закриті. Наприклад, це безпосередньо торкнеться проваджень щодо колишнього міністра Ігоря Насалика, мера Одеси Геннадія Труханова та інших», — пише ZN.ua.

Представник Верховної Ради в КС Ольга Совгиря заявила, що через рішення суду «Україна ризикує бути втягнутою в грандіозний міжнародний скандал».

Вона дала зрозуміти, що це пов’язано як із самою суттю рішення КС, так і з «кричущими процесуальними порушеннями», серед яких:

  • суд позапланово змінив порядок денний на 27 жовтня та включив у нього розгляд справи щодо антикорупційного законодавства;
  • 19 жовтня суд змінив форму розгляду справи з усної на письмову, не заслухавши учасників жодної зі сторін;
  • підозріло стислі терміни розгляду справи (подання розглядалося з 8 жовтня).

«Ухвалення судом рішення по такому важливому питанню в настільки стислі строки і без належного з’ясування позицій учасників, враховуючи, що деякі інші конституційні подання в суді розглядаються вже більше ніж 5 років, може свідчити про аномальний і нетиповий підхід до розгляду конкретної справи», — заявила Совгиря.

Своїми побоюваннями поділився і Федір Веніславський, представник Володимира Зеленського в Конституційному суді України.

«Якщо дії КСУ будуть продовжуватися в тому ж руслі, то не можна виключати негативних наслідків», — заявив він РБК-Україна у відповідь на запитання щодо можливої загрози для євроінтеграції України (та безвізового режиму зокрема) у зв’язку з рішенням суду.

В Офісі президента Зеленського вже закликали дочекатися повного рішення КС і запевнили, що ніщо не зможе зупинити рух України «до максимальної прозорості та доброчесності в політиці».

При цьому в ОП визнали, що рішення КС «має безпосередній стосунок до створення в країні системи максимальної прозорості державного управління та місцевого самоврядування».

На Банковій додали, що Зеленський буде готовий повернути норми антикорупційного законодавства разі їх скасування), подавши в Раду необхідні законопроекти.

«Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності», — пообіцяли в Офісі президента.

Незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому разі, поновлені, запевнили в ОП: «Ніякого відступу в антикорупційній роботі не допускаємо навіть гіпотетично».

У Національному агентстві з питань запобігання корупції, повноважень якого прямо стосується рішення КС, допустили, що судді прийняли резонансне рішення у власних інтересах.

За даними НАЗК, ознаки декларування недостовірної інформації виявили у двох суддів КС — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого [хоча останній, за інформацією Сергія Лещенка, не підтримав скандальне рішення від 27 жовтня].

У декларації Головатого за 2019 рік виявили недостовірних відомостей на 3,6 млн грн, а в декларації Завгородньої за 2018 рік — на 615 тис. грн, в декларації за 2019 рік — 754 тис. грн.

«Це свідчить про наявність в Ірини Завгородньої та Сергія Головатого конфлікту інтересів під час участі в прийнятті рішення. Закон забороняє суддям брати участь у справі в таких умовах», — відзначили в НАЗК.

Там додали, що розгляд суддями рішення КС щодо скасування відповідальності за недостовірне декларування ставить під сумнів об'єктивність суду.

А очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін прокоментував рішення КС, нагадавши про те, що схоже питання обговорювалося на т.зв. «плівках судді Вовка» — записах розмов глави Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка, які раніше оприлюднило НАБУ.

Шабунін навів дві цитати з цих записів:

  • «Два суди вже належать нам — Конституційний суд та Окружний адміністративний».
  • «Нашими спільними зусиллями […] народилося рішення про незаконне збагачення [скандальне скасування норми у 2019 році], про визнання неконституційним. Тому є можливість у вас придбати на себе все, що ви хочете. Лишається відкритим питання про доброчесність [перевірки чиновників, які проводить зокрема і НАЗК згідно з поданими деклараціями]».

«Питання про „доброчесність“ кишеньковий КСУ Вовка вчора теж вирішив», — робить висновок Шабунін. Тепер, за його словами, багато що залежатиме від політичної волі Володимира Зеленського.

За словами керівника Центру протидії корупції, «минулої осені, коли ОП Зеленського ще прислухався до порад, ми докладно описали їм цей сценарій».

«Тоді ж ми написали їм кілька варіантів його блокування. ОП не скористалося жодним. Більше того, там почали захищати ОАСК, думаючи, що використають його, — стверджує Шабунін. — В підсумку ОАСК використовує не лише Зеленського, а й КСУ, і ВРП […]. Питання виключно в тому, що вибере Зеленський: й далі вдавати, що він нічого не знає, чи нарешті стане гарантом Конституції. Ну хоча б спробує».

Позиція КС

28 жовтня, майже за добу після появи інформації про резонансне рішення, Конституційний суд заявив про нібито «незаконний вплив» на нього з боку антикорупційних органів. Про це йдеться у спеціальному зверненні КСУ до президента Володимира Зеленського, спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова та прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.

У ній судді КС скаржаться на те, що суд «упродовж кількох місяців перебуває під постійним тиском органів державної влади, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції України, Національного антикорупційного бюро України та деяких політиків».

«Незаконний вплив чиниться як на окремих суддів Конституційного суду України, так і на суд в цілому з метою зупинки його роботи, підриву авторитету та втрати суспільної довіри», — стверджується у заяві зборів суддів КСУ.

Там запевняють, що «всупереч спробам окремих високопосадовців та політиків» нібито дестабілізувати роботу КС, він у своїй роботі керуватиметься Конституцією України «та діятиме виключно в інтересах Українського народу».

В КС також відкинули звинувачення в упередженості та заангажованості.

Редактор: Інна Семенова
poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X