«Великороси в Україні нестерпні». Гетьман Скоропадський — про російських лібералів, які у 1918-му тікали від більшовицького терору до Києва

4 липня, 08:32
Ексклюзив НВ
Гетьман Павло Скоропадський (праворуч) з керівником своєї охорони Миколою Сахном-Устимовичем біля штаб-квартири головнокомандувача німецьких військ Германа Айхгорна, Київ, 1918 рік. (Фото:Укрінформ)

Гетьман Павло Скоропадський (праворуч) з керівником своєї охорони Миколою Сахном-Устимовичем біля штаб-квартири головнокомандувача німецьких військ Германа Айхгорна, Київ, 1918 рік. (Фото:Укрінформ)

Автор: Олег Шама

Чому Павло Скоропадський, який протягом своєї політичної кар'єри плекав федеративний союз України з Росією, геть зневірився у цій ідеї

«Великороси кажуть: „Жодної України не буде“, а я кажу: „Хай там як, а Україна в тій чи тій формі буде. Не змусиш річку йти навспак, так само і з народом, його не змусиш відмовитись від його ідеалів. Тепер ми живемо за часів, коли одними багнетами нічого не зробиш“. Великороси ніяк цього зрозуміти не хотіли і казали: „Все це оперетка“».

Відео дня

Так писав Павло Скоропадський через кілька років після свого зречення гетьманства у грудні 1918-го. Цей політик очолював Україну неповні сім місяців, і мислив її у федерації з Росією. Та вже у вступі до своїх Спогадів, які почали виходити рівно століття тому в журналі Хліборобська Україна, колишній гетьман пояснив: «Я люблю російську мову, українці її терпіти не можуть; принаймні вдають, що не люблять її. Я люблю середню Росію, Московщину — вони вважають, що ця країна огидна. Я вірю у велике майбутнє Росії, якщо тільки вона перевлаштується на нових засадах, де всі частини її у вирішенні питань мали б однаковий голос, і де б не було того, як тепер, наприклад, коли в Москві дивляться на Україну, як господар на працівника; українці цьому майбутньому не вірять».

Свою впевненість у природньому прагненні українців до державної самореалізації Скоропадський обгрунтовував так: «Я чудово знаю клас нашої дрібної інтелігенції. Вона завжди захоплювалася українством; всі дрібні чиновники, конторники, телеграфісти завжди розмовляли українською, отримували Раду [єдина україномовна газета Російської імперії], захоплювалися Шевченком, а цей клас найближчий до народу. Сільські священики під впливом вищого духовенства, яке досі лише за малим винятком все великоруське (московського спрямування), не висловлюються виразно. Але якщо пошукати, то у кожного з них знайдеться українська книжка та прихована мрія здійснення України».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X