Чи зважиться Кремль напасти? Ексдипломати США та українські експерти озвучили НВ варіанти дій Росії після нарощування військ
Стівен Пайфер, експосол США в Україні та професор Стенфордського університету (Фото:Наталія Кравчук / НВ)
Нова масштабна концентрація російських військ біля українського кордону стане «щонайменше тестом на стійкість для України, США та всього Заходу», вважає Джон Гербст, колишній американський посол у Києві та директор Євразійського центру при Атлантичній раді у Вашингтоні.
Таку думку він висловив в коментарі журналу НВ.
«Зібраних сил достатньо, щоб досягнути серйозних результатів, якщо Москва вирішить напасти. Але дизайн нинішньої операції може вказувати на залякування України, аби вона погодилася на поступки в мінському процесі, а Захід припинив їй допомагати», — вважає Джон Гербст.
Імовірно, Путін сам ще не вирішив, що робити з накопиченими військовими силами, поділився з НВ своєю думкою Стівен Пайфер, експосол США в Україні та професор Стенфордського університету. «Росіяни не почнуть військову операцію проти України, тому що її потенційна ціна занадто висока — політична ізоляція, важчі санкції, посилення оборонних зусиль НАТО, а також трупи російських солдатів, що не буде популярним у РФ, — каже дипломат. — Разом із тим Путін має відмінну від моєї логіку, тому ми не маємо виключати імовірності, що він все ж таки вирішить напасти».
Водночас Пайфер нагадав, що не лише США, але й НАТО, Париж, Лондон та Берлін зробили серйозніші попередження, ніж минулого разу, коли Росія накопичувала війська навесні.
«Головне завдання Росії — це через погрозу вторгнення змусити Захід піти на переговори щодо поступок в українському питанні, — підкреслює Андрій Загороднюк, ексміністр оборони України. — Росія бачить наш розвиток виключно під її контролем, для них наша євроатлантична інтеграція — це червоні лінії».
Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова, називає три мети нинішньої операції Кремля: демонстрація сили, перевірка настроїв Заходу та тестування ідеї про поширення впливу в Україні силовим методом.
А от на думку Олексія Данілова, секретаря Радбезу, Путін хоче пришвидшити зустріч з американським президентом Джо Байденом після саміту в Женеві, що відбувся в червні. За даними НВ, Офіс президента розраховує, що лідери США і РФ поспілкуються принаймні телефоном до кінця року та обговорять «проблему України». Можливо, це приведе до деескалації на українському кордоні.
Така версія здається реалістичною і Гербсту з Атлантичної ради. «Це [зустріч із Байденом] цілком може бути актуальною ідеєю для Путіна, однак у разі масштабної ескалації новий саміт не відбудеться», — підкреслює дипломат.
Лілія Шевцова, російський ліберальний політолог, вважає, що Росія намагається зберегти глобальну роль за рахунок загрози в будь-який момент підірвати статус-кво в будь-якій точці світу. «Російській владі глобальна роль потрібна для того, щоб компенсувати її неспроможність забезпечити відродження Росії за рахунок внутрішніх змін», — каже Шевцова. У цю тактику саме й вписується ідея регулярно здійснювати провокації на українському кордоні, на які би звертав увагу весь світ через повідомлення в міжнародних ЗМІ та через заяви провідних дипломатів.
З іншого боку, хоча українська армія, дипломатія та суспільство зараз сильніші, ніж були навесні 2021‑го чи у 2014‑му, розхолоджуватися не варто, вважають експерти. «Мало діяти лише у сфері Збройних сил. Є завдання для всієї держави — потрібні дії на зовнішньополітичному фронті із залучення політичної, військово-технічної, економічної допомоги, — каже Сунгуровський із Центру Разумкова. — Без нарощування економічного потенціалу та солідарності суспільства розмови про обороноздатність залишаться порожніми балачками».
Читайте повну версію цього матеріалу у свіжому номері журналу НВ — № 45 від 2 грудня 2021 року
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.
