15 серпня 2018, середа

Луценко розповів НВ про Автомайдан, бізнес родини та свої політичні амбіції

Я відкрив двері для поняття справедливості у це приміщення ГПУ - Луценко
Фото: Наталья Кравчук / НВ

Я відкрив двері для поняття справедливості у це приміщення ГПУ - Луценко

Генеральний прокурор Юрій Луценко в інтерв’ю НВ розповів про Автомайдан, бізнес родини і свої політичні амбіції.

—  Які на вашу думку, ваші найбільші досягнення і помилки на посаді генпрокурора?

— Я вважаю найбільшим досягненням злам старої командної вертикально орієнтованої каральної системи. Можу з гордістю сказати, що зараз її не існує. На сьогоднішній день ні я, ні мої заступники не можуть нікого ні зняти, ні призначити. Це ключова умова. Зараз знімають, призначають виключно органи самоврядування, які були створені самими прокурорами на з’їздах. Я лише підписую їхні рішення без жодного права їх змінити.

Друга історія — у нас скасовано слідство. І зрештою — ми скоротилися на чверть. Ми підняли зарплату вдвічі, на неї можна жити. Сьогодні сотні вакансій заповнюються людьми з-поза системи. Через 2-3 роки ці люди з місцевих прокуратур піднімуться вище.

Також вважаю великим досягненням процес над Януковичем за обвинуваченням у державній зраді.

Вважаю надзвичайно важливим і те, що до 80% справ Майдану є доведеними.

І третя ланка — сучасна корупція. Закон передбачає, що це виключно компетенція НАБУ. Тим не менше, ми знаходимо юридично виписані можливості підставити плече в діяльності НАБУ і цього року ми не тільки затримали понад 9 тис. корупціонерів, не тільки передали близько 3 тис. справ у суди, але й отримали 1,5 тис. вироків.

Помилки. Помилкою можна вважати, що я дав себе втягнути у дискусії з НАБУ. Не я був ініціатором, але мушу визнати, що публічні голосні суперечки завдали шкоди усій системі. На щастя, нещодавно Артем Ситник був у цьому кабінеті, і він визнав це, і я визнав це. Зараз ми стараємося знайти спільне у нашому різному баченні законодавства.

— Є багато критики на вашу адресу. Ви сказали про досягнення з розслідувань справ Майдану. Велика у цьому заслуга також Сергія Горбатюка, голови департаменту спецрозслідувань ГПУ. Але він ваш опонент і у своїх публічних виступах казав, що коли ви прийшли на посаду, з його департаменту забрали економічні справи щодо колишніх високопосадовців і що його департамент скоротили. Що б ви на це могли сказати?

— Я спокійно сприймаю критику. Вважаю, ознакою змін у прокуратурі є те, що один із моїх підлеглих може публічно критикувати мої дії. У даному випадку я не погоджуюсь із Горбатюком з однієї простої причини. 2,5 року пан Горбатюк очолював сотні людей, сотні слідчих і прокурорів, у тому числі відряджених до нього з інших областей. Працювали над справами Майдану. В результаті дійсно було зроблено немало щодо пред’явлення обвинувачень прямим виконавцям безчинств проти майданівців. Але скажіть мені, треба було чекати саме Луценка, щоб через два роки провести обшуки у Клюєва? Треба було чекати Луценка, щоб допитати і пред’явити підозру керівнику ДУС, за підписом якого Межигір’я пішло до Януковича? Я веду до того, що пан Горбатюк, з моєї точки зору, є розумним і фаховим слідчим, але він зараз захопився створенням іміджу більше, ніж результатом.

— Автомайдан вас відкрито звинувачує у тому, що після того, як пройшов автопробіг до вашого будинку, трьом їхнім активістам вручили підозру і їм загрожує тюремне ув’язнення. Вони пов’язують це саме з тим, що був автопробіг до вашого будинку.

— Жодного розслідування щодо автопробігу чи інших акцій протесту, я ніколи собі не допущу. Я прийшов з двох майданів і однією зі своїх функцій бачу забезпечення права на мирний протест. Ким завгодно: Саакашвілі, Гриценком, Тимошенко, будь-ким. У мене під будинком був мирний протест, і я його взяв до уваги. Проте учасники цього протесту, приїхавши до мене, мали декілька місяців кримінальне провадження. У даному випадку йдеться про Хаджинова та інших, які в різні пори цього року, спочатку закидали яйцями, а потім завдали фізичних побоїв чинному народному депутату. Це незаконно. Це пряме порушення закону. Дозволю себе ще додати, що це ще й аморально, застосовувати насильство до людини, яка була поранена на Майдані, потім була контужена, будучи добровольцем на фронті. Тільки тому, що комусь не подобаються його погляди. І за це доведеться відповідати.

— Але чому так по часу співпало, що після того, як вони до вас приїхали, їм вручили підозри? Хоча його закидали яйцями дуже давно.

— Його закидали влітку. Один епізод літній, один осінній. Тому якби це був літній, можливо було б завершено раніше, але ще був осінній епізод. Ставте питання їм, чому вони приїхали до мене саме в той момент, коли вже точно знали про завершення слідства? У КПК немає такої норми — у зв’язку з пікетуванням оселі генпрокурора справу закрити.

Я розумію, що, напевне, суд візьме до уваги їхню громадську позицію. Напевне, буде багато людей, які будуть свідчити про те, що має бути більш м’яке покарання, ніж може бути обране судом. Але суд має відбутися. У нашій країні і в будь-якій європейській країні народний депутат захищений від завдання побоїв за свої погляди. Значить, за це треба відповісти. Це дуже важлива прецедентна справа. Точно так само, як дуже важливо мирно і спокійно пікетувати будинок генпрокурора, важливо не допустити насилля над чинними парламентарями. Для мене це дві очевидні істини. Тому перепрошую, закиди про те, що це розправа, смішні. Це точно так само, як міністр фінансів Данилюк вимагає відставки генпрокурора, бо він не хоче платити податки. Перепрошую, кожен, хто виходить на певний фінал свого кримінального провадження, має спокусу звинуватити Луценка у політичних репресіях. Таке у нас життя.

— Поясніть ситуацію з будинком у селі Стоянка, до якого приїжджав Автомайдан. Ваша дружина в інтерв’ю проекту Без парканів раніше пояснювала, що це не ваш будинок і ви там тимчасово проживаєте, поки ремонт у київській квартирі. А зараз навіть за документами видно, що цей будинок належить батьку Ірини Луценко. Це ваш чи не ваш будинок? І звідки у батька дружини гроші на цей будинок?

— Цей будинок члени моєї родини придбали ще до мого арешту і тюремного ув’язнення. Тому історія його придбання, джерела доходів тощо були повністю перевірені особисто Віктором Пшонкою та Рінатом Кузьміним. Тому прошу не турбуватися. Якби за це мені можна було вписати статтю, вона точно була б вписана.

Дійсно, будинок у різні періоди належав то моєму тестю, то моїй дружині, це також було пов’язано із моїм політичним переслідуванням. Це було необхідно для того, щоб сім’я була у спокої за свій будинок. Я ніколи не заявляв, що проживаю там тимчасово. Ми там проживаємо із сім’єю на постійній основі.

— Ще одне питання про майно. Був скандал із так званими "квартирами Луценка" на Еспланадній 32-В. У цьому будинку багато що пов’язано з вашою родиною. Фірма сина здавала в оренду ці квартири. А зараз голова ОСББ цього будинку — Євген Волохін. І, наскільки я розумію, це брат дружини вашого сина. І він також працював у компанії, яка належала вашій дружині. Чи мала ваша родина колись якийсь стосунок до цих квартир?

— Я дізнався про цю історію вже після публікацій у пресі і зацікавився — звідки ж у мене в родині з’явився будинок у центрі Києва? Виявилось, звісно, що його немає. Від самого початку він ніколи не належав ні до власності, ні до когось із членів моєї родини і не належить по сьогоднішній день. Правдою є те, що мій син Олександр, вірніше, його підприємство, дійсно укладало договір із власником на ремонт приміщень. Людина ремонтувала офісний майданчик, на суму ремонту складала акти та отримувала можливість здати в аренду дорожче, щоб повернути собі ці кошти. Усі ці документи не раз уже перевірялися. Пам’ятаю дуже чітко, що син якраз закінчив останній поверх ремонтувати, повернув собі назад кошти і звідти саме пішов добровольцем на війну. Мені здається, що бізнесова діяльність з ремонту та здавання в оренду ще нікому не заборонена. Усі інші інсинуації про те, що це підставні особи, що це власність моя, є прямою неправдою.

— Але досі ОСББ очолює Євген Волохін, брат дружини Олександра Луценка.

— Точно не цікавлюсь, чи є там ОСББ і хто його очолює. Це точно не моя робота.

— Хотіла запитати ще про колишній телекомунікаційний бізнес вашої дружини, компанію Українські новітні телекомунікації. Зараз його власником є Ігор Мазепа, голова інвесткомпанії Конкорд Капітал. Приміщення компанії і далі винаймаються у фірми вашого сина. Скажіть, чи має ваша родина відношення до цього бізнесу?

— Не знаю, чесно. Знаю, що колись там працювала дружина, після того, як вона стала народним депутатом, перевела свій бізнес на сина, потім, наскільки мені казали, відбувся продаж цього об’єкту. Хто там зараз працює, як працює, не в курсі. Моєму сину 28 років, він живе окремо від мене. У нього є достатньо нормальна економічна основа життя, я і раніше не знав, але зараз не збираюся дізнаватися про особливості його бізнесу. Якщо є питання, питайте у нього. Єдине, що я точно знаю, що в його діях немає жодних порушень чинного законодавства. І для мене це дуже важливо. Він платить усі податки, він має усі необхідні документи, він залишається Луценком з усіма притаманними нашій родині переконаннями і яскравими методами їх висловлення. Я пишаюся тим, що він без батьківського впливу забезпечує себе і свою родину. Чого бажаю й усім іншим.

— Нещодавно ви дали інтерв’ю телеканалам і там ви сказали, що ви змінили прокуратуру і тепер хочете змінити країну. Це заявка на прем’єрство чи на президентський пост? Що ви мали на увазі?

— Я мав на увазі те, про що сказав. Вважаю, що будь-яка країна має майбутнє, коли громадяни люблять і підтримують свою державу. У нашій країні є затребуваними три ключових поняття — розвиток, справедливість та мир. Я відповідаю зараз за зону справедливості. Хочу її розширити. Я відкрив двері для поняття справедливості у це приміщення ГПУ, цього поняття у ньому не було ніколи. Закон був, справедливості майже не було. Так само справедливість має зайти в усі приміщення. Президентський палац, урядовий комплекс, Верховну Раду, скрізь. Я не роблю жодних заявок на окрему політичну гру. Я людина командна. Але у своїй команді я бачу людей, які мають схожі зі мною моральні принципи. Серед них — ключ до справедливості. Не шукайте в моїх словах чогось більшого, ніж там є, і чогось меншого теж.

Читайте матеріал про Юрія Луценка у свіжому номері журналу Новое Время — №1 от 12 січня 2017 року

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Політика ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: