Від статусу жертви до статусу рятівника. Дмитро Кулеба розповідає, як Україна повертатиме «моду на Крим» — інтерв'ю

23 серпня 2021, 10:17
НВ Преміум
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України (Фото:Еліф Бекірова)

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України (Фото:Еліф Бекірова)

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповідає, як країна буде повертати Крим до порядку денного глобального світу, розкриває механізми і функції Кримської платформи та обіцяє Україні нову міжнародну суб'єктність.

Цей матеріал був підготовлений в межах проєкту Кримська редакція — ініціативи українських журналістів з Криму, покликаної знайти інструменти та рішення для деокупації та реінтеграції півострова.

Відео дня

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба ще задовго до того, як зайняти посаду, був помітним подразником для російських дипломатів. І це зрозуміло: протягом останніх семи років, неважливо, на якій посаді, він послідовно протидіє російській агресії, наполягає на посиленні санкцій щодо РФ.

А зараз у зв’язку із започаткуванням нового формату міжнародного об'єднання «Кримська платформа» Кулеба став чи не найбільш цитованим українським ньюзмейкером не тільки в Україні, а й у російських медіа.

«Кримська платформа», яку запропонували Дмитро Кулеба разом із заступницею Еміне Джапаровою, — найгарячіша тема для обговорення. Отже, зустрічаємось з міністром напередодні установчого саміту, щоб зрозуміти, як саме працюватиме «Кримська платформа» і які можливості надає Україні в боротьбі за повернення Криму.

— Зранку присутність на саміті підтвердили 40 держав, по обіді - вже 42. На якій результат для України ви очікуєте? Уявімо, 23-го платформа вже пройшла, і 24-го ви сказали: «Нам вдалося: перше, друге, третє…».

— Я вже можу вам сказати: нам вдалося. Вже всі займаються Кримом, вже всі думають, що можна зробити для Криму. Саміт — це політичний проєкт, тому що всі лідери країн і голови делегацій, які беруть участь у «Кримській платформі», приїдуть і робитимуть політичні заяви, які майже одразу трансформуватимуться в політичні дії. І головне, держави приєднаються до Кримської декларації. Підпишуть офіційний документ, який стане дороговказом подальшого функціонування «Кримської платформи». У ньому відображено конкретні напрями, за якими ми будемо рухатись до деокупації Криму. І це те, чого раніше Україні дуже не вистачало.

Чи зрозуміло вже, за якими країнами закріплено конкретні напрями роботи?

— Кримська декларація — це великий політичний документ, безпрецедентний за масштабом, він не уточнює такі деталі. Але дійсно ми працюємо з країнами, бачимо їхній інтерес щодо шефства над конкретними напрямами. Це вже подальший шлях реалізації Кримської декларації.

— В інтерв'ю президента Володимира Зеленського, яке він дав кримським журналістам на острові Зміїному, ми почули, що об'єднання країн навколо теми деокупації Криму вже працює. Наприклад, Британія допоможе Україні в оновленні воєнно-морського флоту. Хто ще з країн-партнерів має наміри надати цільову допомогу Україні?

— Не вдаватимусь у конкретику, тому що це все зараз у перемовному процесі. Є країни, що проявляють інтерес до допомоги у певних напрямах, у кого в яких сферах більше досвіду та компетенцій, якими вони можуть поділитися. Але хочу застерегти від однієї речі. Я бачу, що починається: «От конкретика, от давай конкретику». Це неправильно.

У нас з вами дуже складний процес. Буду відвертим: він триватиме роками.

І я як людина, завжди націлена на результат, хочу сказати, що досягти його можна тільки побудувавши системно процес. А процес у нашому випадку — це soft power. Ідеї та рішення з’являються, коли є контекст, є комунікація і розуміння. У виробленні конкретики і полягає наша щоденна робота. Це дуже складна багаторівнева робота, яку треба тримати в руках і розшивати на різні елементи: на проєкти, ініціативи, кроки.

— Чи можна сказати, що Крим — це як новий рестарт реформ, не тільки в зовнішній політиці України, а й усередині країни?

— Крим — це рестарт міжнародної суб'єктності України. Тому що це перше, що ми робимо настільки масштабне, настільки амбітне і придумане лише нами. І нам під цей проєкт вдалося підтягнути саме зараз 42 держави та міжнародні організації (на момент запису інтерв'ю 13 серпня — ред.)

Коли ми вперше почали говорити про «Кримську платформу» з нашими партнерами, то країни, які зараз братимуть участь у саміті на високому рівні, спочатку не хотіли нічого навіть слухати про ідею саміту. Перша реакція на «Кримську платформу»: «Навіщо дублювати зусилля? До чого це приведе? А які ваші цілі? А навіщо це нам? А поясніть, у чому наша вигода»… І це магія, дипломатична магія, коли починаєш з цього, а потім ці самі люди на фінішній прямій тобі кажуть: «Клас, круто, ми готові, давайте ми ще ось це зробимо». Просто це і означає бути гравцем. І Крим — це рестарт України як міжнародного гравця.

Ми сім років щодо Криму були жертвою, тільки і розповідали, як нам погано, як нас образили, як усе погано в самому Криму. Ми переходимо від статусу жертви до статусу рятівника, безумовно.

Еліф Бекірова
Фото: Еліф Бекірова

Чи обговорюватимуться на «Кримській платформі» питання посилення санкцій РФ стосовно того, що в Криму постійно відбуваються політичні репресії проти кримських татар?

— Із санкціями є дві проблеми, над вирішенням яких працюватиме «Кримська платформа» після того, як пройде саміт. Перша проблема — прогалини в чинному санкційному режимі, коли вдається комусь щось постачати в Крим з того, що туди постачатися не повинно. Друга проблема — посилення санкцій. Держави не готові одразу брати чіткі зобов’язання, що «ми зробимо ось ці й ось ці санкції через місяць, через пів року». Але є повне розуміння того, що потрібно усувати прогалини, потрібно бути готовими посилювати санкції. Тому санкції - це важливий елемент, але ми не повернемо Крим виключно завдяки санкційній політиці. Санкції є не інструментом, а елементом великої стратегії повернення тимчасово окупованих територій.

— Азовське море, по суті, зараз заблоковане для України. РФ може в будь-який час перекрити Керченську протоку. Що можуть зробити наші партнери, щоб нам допомогти?

— Ситуація в Чорному морі потребує нової стратегії для чорноморських країн НАТО плюс Україна, Грузія і Молдова, які теж мають вихід до Чорного моря. Якщо цієї стратегії та спільних об'єднаних сил не буде, Росія почне беззастережно домінувати в Чорному морі так само, як вона зараз домінує в Азовському.

Азовське море і проблема Керченського мосту є однією з найскладніших і практично наразі невирішуваних, з огляду на банальну географію. Тому що географія повністю контролюється Російською Федерацією — і з боку Таманського півострова, і з боку Кримського півострова.

Демілітаризувати Крим наразі і, боюся, до кінця окупації, буде неможливо, тому що Росія свідомо перетворила Крим на військову базу, від якої намагається всіх відлякати. У Чорному морі нам потрібні нові спільні зусилля. Інакше Чорне море буде так само втрачене, як і Азовське.

— Чи буде це питання порушено на «Кримській платформі»?

— У нас тема Чорного моря зараз одна з ключових у зовнішній політиці. У відносинах з НАТО, зі Сполученими Штатами, не кажучи вже про відносини з Туреччиною та іншими причорноморськими державами. У президента України є конкретна ініціатива, яку ми зараз проговорюємо з партнерами. Але філософія цієї ініціативи саме така: готовність, спільні дії для створення балансу безпеки в Чорному морі, спільні дії країн НАТО плюс Україна, Грузія, Молдова. Не навчання — пройшли і забули, а спільні постійні механізми та дії.

— Як буде побудована робота самої «Кримської платформи»?

— «Кримська платформа» — це насамперед політичний інструмент, мета якого — деокупація Криму. Цей інструмент працюватиме на трьох рівнях.

На міжурядовому рівні будуть координувати свою політику і створювати нові ініціативи щодо Криму уряди: від глав держав і урядів до міністрів закордонних справ, міністрів оборони, міністрів захисту довкілля та інших урядовців. На міжпарламентському рівні — буде налагоджена взаємодія парламентів різних країн, а також парламентських асамблей міжнародних організацій для створення політичного тиску, запровадження законодавчих ініціатив. Наприклад, ухвалення таких речей, як акт про політику невизнання незаконної окупації Криму або про визнання геноциду кримських татар.

Безумовно, український парламент матиме особливу місію, тому що саме наше законодавство має регулювати все, що пов’язано з нашою територією. І третій рівень — експерти. Це наше ноу-хау, наша креативна ідея. Експерти займатимуться сфокусовано питаннями Криму, генеруватимуть аналітику та пропозиції, які парламентський та урядовий рівні зможуть втілювати в закони і політику. Тому роль експертів тут дуже важлива.

— Якщо тверезо оцінювати, наскільки Україна як держава зараз готова до деокупації, чи маємо інституціональну спроможність?

— Україна — дивна держава. Вона ні до чого ніколи не готова, але так чи інакше завжди здатна впоратися з тим чи іншим викликом. Ви ставите дуже слушне запитання, тому що я завжди всім кажу, що в кожному органі державної влади вже має існувати план не лише того, що ми робимо для сприяння деокупації Криму, а й того, що ми будемо робити, коли деокупація почнеться. Такий план має бути у військових, МВС, економістів, екологів, освітян, держуправлінців. Навіть якщо цей план чекатиме рік, два, п’ять, десять. У військових, у економістів, у захисників довкілля … І в цьому плані у нас дуже багато роботи.

Але за останній рік Україна стала набагато підготовленішою до деокупації Криму, ніж була протягом всіх попередніх семи років. У нас з’явилася стратегія деокупації Криму, Міністерство реінтеграції реалізує низку програм, пов’язаних з Кримом. Ми створюємо «Кримську платформу». Тобто всі ці коліщата державної машини почали крутитися, і це робить мене щасливим.

А якщо ми спільно з вами створимо ще, умовно, «моду на Крим», то люди самі захочуть долучатися.

Проєкт Кримська редакція реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X