Мільярдер, який сміється. Інтерв'ю Ігоря Коломойського НВ — перша частина

4 липня 2019, 17:00

Олігарх Ігор Коломойський, який став одним з головних ньюсмейкерів українського інформаційного простору з приходом до влади Володимира Зеленського, дав гостре і відверте інтерв'ю журналістці НВ Крістіні Бердинських.

Інтерв'ю вийшло в № 24 журналу НВ від 4 липня 2019 року, а на сайті НВ ми друкуємо повну версію розмови Крістіни Бердинських з Ігорем Коломойським — без купюр і змін. Нижче — його перша частина. Друга буде опублікована найближчим часом.

Відео дня

«Каву будете?», — цим фірмовим питанням мільярдер Ігор Коломойський зустрів НВ у своєму офісі в центрі Києва.

Сюди він повернувся в середині травня, після того, як Володимир Зеленський переміг на президентських виборах.

До того мільярдер був в опалі: після звільнення з поста губернатора Дніпропетровської області, низки конфліктів із владою і президентом Петром Порошенком, а також націоналізації Приватбанку він жив то в Швейцарії, то в Ізраїлі. І судився з колись своїм банком, отримавши арешт активів від британської Феміди. А телеканал 1+1, що належить бізнесменові, став записним критиком Порошенка і ключовим інструментом підтримки кандидата Зеленського.

Тим часом в Україні - не в останню чергу через власну відвертість — Коломойський перетворився на страшилку для частини інтелектуалів, політиків та бізнесменів. Мільярдер щедро роздавав коментарі про те, що він поверне собі Приватбанк, та ще й лякав місцевих і західних аналітиків розповідями про позитивні сторони держдефолту.

Всі ці одкровення охоче обговорювали і засуджували опоненти Зеленського, які не без підстави вважають, що шоумен і мільярдер мають тісний контакт.

Зараз в Україні мільярдер почувається комфортно. Але на Заході над ним згущуються хмари. І справа не тільки в судових позовах з Приватбанком, — деякими аспектами діяльності Коломойського зацікавилися спецслужби США.

— В одному з інтерв'ю ви сказали: якщо треба, привеземо екс-главу НБУ Валерію Гонтареву, що знаходиться зараз у Великобританії, до України…

— Уявімо в приватному порядку.

— Що ви маєте на увазі? Гонтарева каже, що це погроза її викрадення на території іншої держави. І якщо з нею щось станеться…

— Прошу звинувачувати Клаву К. [назва радянського фільму].

— Навіщо ви погрожуєте Гонтаревій? І що ви маєте на увазі, коли говорите, ми готові вивезти її в приватному порядку до України?

— Це знову вирвано з контексту. Йшлося про те, щоб її просто вивезти. Вона сказала, що навіть незважаючи на запити, питання та вимоги допиту в Генпрокуратурі (або хто там її викликав), вона не збирається нікуди їхати. Так, я сказав, що, може, вона не хоче їхати в якомусь примусовому порядку, — екстрадиція, ще що-небудь. Я сказав, що ми її вивеземо просто в приватому порядку: надамо приватний борт і привеземо її. Якщо їй не хочеться їхати в економ-класі, коли її будуть екстрадувати.

Наталія Кравчук / НВ
Фото: Наталія Кравчук / НВ

— Але ви ж не можете цього ніяк зробити.

— Чому?

— Тому що ви приватна особа. Ви не Генпрокуратура, не правоохоронний орган. Як ви можете взяти Гонтареву, посадити в приватний літак і привезти в Україну?

— Добровільно, звичайно.

— Це якщо Гонтарева звернеться до вас і скаже: «Я хочу летіти бізнес-класом на розслідування»? Чи як?

— Вона сказала, що не збирається сюди їхати, повертатися. І якщо хочуть, нехай приїжджають і там допитують. Раптом вона погодиться? Ми надамо їй комфортні умови, щоб вона прилетіла, допиталася і полетіла.

— Викрадати Гонтареву ви не збираєтеся?

— Навіщо мені її викрадати? Для чого? Одружитися з нею таємно?

— Вона злякалася, тому я вас і питаю.

— Вона розповідає казки і робить з себе героїню. Нічого вона не злякалася і нічого вона не боїться.

— Гонтаревій нічого не загрожує з вашого боку?

 — А де ви бачили, щоб якщо людині щось загрожувало, вона про це відкрито заявляла в інтерв'ю, ще й провідним виданням? Нехай вона спить спокійно.

— Ви напевно стежите за процесом Дмитра Фірташа, утримуваного в Австрії, і його можливою екстрадицією до США. Там йому загрожує 50−80 років в’язниці. Що ви думаєте про цей процес? І чи не боїтеся ви, що можете бути наступним після Фірташа?

— Я не боюся, що я можу бути таким. Хоча ж ми знаємо, що від тюрми і від суми не зарікайся. Але на даному етапі я не відчуваю якихось побоювань.

Навколо мене якесь нездорове нагнітання в пресі, причому не тільки в українській. А те, що стосується Фірташа, — я не можу коментувати: у нього свій процес, своє життя.

Навіщо мені її [Гонтареву] викрадати? Для чого? Одружитися з нею таємно?

— У вас в США є кілька історій. Є розслідування ФБР, спрямоване проти вас. Я так розумію, це ваш колишній бізнес партнер Вадим Шульман звернувся в американські органи правопорядку.

— Кримінальний процес в США такий: ти про нього нічого не знаєш і не можеш дізнатися до того моменту, поки тобі вже не пред’являть звинувачення.

— ФБР вас не допитувало?

 — Не допитували, не зверталися.

— А як ви дізналися про те, що є розслідування ФБР, у якому ви фігуруєте?

— Із преси. Потім довелося звернути увагу. Щось є, а що — ми не знаємо.

І ці гучні історії з Приватбанком. Якщо вони [Приватбанк] подають вже цивільні позови [в США, спрямовані проти екс-власників банку], напевно вони вже кудись накатали скарги ще в 2016-му або 2017-му, цілком ймовірно, — коли була націоналізація або до націоналізації. Вони там спираються на звіти [міжнародного детективного агентства] Kroll [оцінив збитки Приватбанку в $5,5 млрд].

— Ви бачили цивільний позов Приватбанку в суд штату Делавер?

— Я в пресі читав.

— У цьому позові вас пов’язують з компаніями Optima, у яких у Клівленді є нерухомість.

— Мене не треба з ними пов’язувати, тому що я там акціонер.

— Ви визнаєте, що є акціонером фірм Optima?

— Звичайно. Я вам відкрию страшний секрет: коли Приватбанк подав у Англії на freezing order (Всесвітній арешт активів) позов свій, апеляція за яким, по-моєму, в кінці липня має починатися, там була така історія: коли суддя видає freezing order, ти повинен дати розкриття своїх активів, — на що поширюється цей freezing order. Ти сам добровільно повинен в обмежені терміни дати повне розкриття.

— Літаки, вертольоти, будинки, яхти, заводи, пароплави?

— Все, що дорожче £ 1 млн. Тому заводи-пароплави, в тому числі і в Америці, були всі розкриті. Приватбанку відомо про ці активи з лютого 2017-го.

Наталія Кравчук / НВ
Фото: Наталія Кравчук / НВ

— Після цього позову…

 — Який в Америці, ви маєте на увазі?

— Так. Цей цивільний позов, який Приватбанк подав у штат Делавер, також викликав інтерес до вас там. Зовсім нещодавно вийшла стаття в Клівлендських ЗМІ, в якій перераховано ваші будинки в Клівленді. У Штатах пишуть і про те, що минулого року багато з цих бізнес-центрів, що належать вам, стали продаватися. Чому ви їх розпродаєте?

— Вони весь час то купуються, то продаються. Я не веду цей бізнес. У мене є мої друзі - американські партнери.

- Мотті Корф і Урі Лейбер?

 — Так. І, до речі, вони були тиждень тут, сьогодні вранці [28 червня] полетіли.

— Через ці процеси?

— Ні. Вони живуть у Маямі. Вони просто приїжджали сюди, ми обговорювали: адвокати, те-се. Всі сміються просто. Після $470 млрд [у позові Приватбанку до суду штату Делавер зазначено, що з січня 2006-го по грудень 2016- го загальний рух грошових коштів по рахунках кінцевих бенефіціарів власників у кіпрській філії ПриватБанку, які нібито використовувалися для відмивання коштів, склав $470 млрд]. Це все фейк. Це все дуже смішно.

— Ви не знаєте, чому продається нерухомість у Клівленді?

— Що значить продається? Там немає ніякого розпродажу.

— У 2018-му кілька центрів було продано.

— А в 2017-му не було продано? І в 2016-му. Купується, продається. Це білий прозорий бізнес. Коли туди давали гроші, я прямо казав: це мої гроші, які я заробив. Частина з них була від продажу активів [російської металургійної та гірничодобувної групи зі штаб-квартирою в Лондоні] Евразу свого часу, в 2008 році. Відтоді ми туди [в США] інвестуємо, але це ж не тільки нерухомість.

— Тобто це гроші не Приватбанку?

— Це мої особисті, власні кошти.

— У цьому ж позові якраз і пишеться, що ваша нерухомість у США — це, найімовірніше, відмиті кошти Приватбанку.

Те, що сталося на Донбасі - це що сталося? <...> Це внутрішній громадянський конфлікт

— Ну.

— Це так?

— Це фейковий позов, який створює алібі тим, хто сидить у Приватбанку і в Нацбанку, і прикриває все те, що вони зробили і що стосується націоналізації Приватбанку. А тепер вони розповідають, що вони шукають активи, які хтось щось кудись вивів, якісь звіти Kroll тощо. Це все смішно і розкриється. З огляду на те, що процес довгий, це неможливо розкрити завтра або післязавтра.

— А що у вас в Америці ще є, крім нерухомості? У вас же були там заводи.

— Були заводи. Деякі є, деякі забрали, збанкрутували. До речі, в тому числі через Приватбанк.

— Хто забрав?

— Кредитори. Була сталеплавильна компанія, яка збанкрутувала. Туди треба було вливати гроші, а я вже був обмежений можливостями з уливання, тому кредитори його забрали. Втрати склали $200 млн, інвестованих туди. Ви бачили таке відмивання грошей, щоб вклали $200 млн, а на виході отримали нуль?

— Який ваш бізнес зараз прибутковий? Телевізійний — Студія 1+1 — збитковий, авіакомпанія МАУ — збиткова. Ви самі говорите, що всюди втрачаєте гроші.

— Я не говорив, що я всюди втрачаю гроші.

— Не скрізь. Але ви наводите дуже красномовний приклад.

— Який? Ви запитали про Америку, — які ще були активи? Я кажу, що була сталеплавильна компанія, вона збанкрутувала, її забрали кредитори. До речі, була хороша компанія, вартістю під $400−500 млн. З них $200 ми дали самі, я фінансував це придбання на свої власні кошти, не взяті в Приватбанку.

Там ще є феросплавна компанія. Вона жива, здорова, заробляє гроші.

— Ви вели бізнес в Америці, тобто ви — інвестор. Але зараз, якщо почитати, в тому числі, американську пресу, у вас імідж лиходія.

— Ми ж розуміємо, чому це. Це створила, в тому числі, і [екс-глава НБУ Валерія] Гонтарєва.

— Ви напевно знаєте, що на кожній зустрічі з нинішнім президентом Володимиром Зеленським американці піднімають питання щодо вас.

— І що?

— Як вам такий імідж?

Наталія Кравчук / НВ
Фото: Наталія Кравчук / НВ

— Мені все одно.

— Вас взагалі це не турбує?

— Не турбує. Ми ж знаємо, що буде в кінці.

— Від вас зараз багато в чому залежить в тому числі фінансове благополуччя України.

 — З якого дива від мене воно залежить?

— Наприклад: ви дали інтерв'ю Financial Times, в якому сказали, що дефолт за грецьким зразком — це добре. Після цього інтерв'ю гривня на деякий час трохи впала. Потім Зеленський змушений був виправдовуватися, що дефолту не буде, і те, що говорить приватна особа, не має відношення до державної політики.

— Тепер те, що стосується Америки або західної преси. Все це спровоковані та проплачені історії. Конкуренти — Петро Олексійович [Порошенко] свого часу, Гонтарева з [заступником голови НБУ Катериною] Рожковою, Нацбанк, Asters [юридична компанія], — ми всіх знаємо, хто і чим займається. Всіх героїв знаємо поіменно. І вони від цього дуже сильно хвилюються. Тому що коли все випливе назовні, то це судові позови, великі витрати і відшкодування збитку. Можна на прошений хліб перейти.

У нас вкрали нашу власність. Злодії, які у нас її вкрали, відібрали її під заступництвом держави, підбурювані міжнародними організаціями, як МВФ чи Світовий банк, які їм аплодували. Але власність же так просто не можна забрати, через неї громадянські війни починалися. І ми нікому нічого не збираємося дарувати. Все будемо повертати назад.

— Ви готові розв’язувати громадянські війни через власність?

 — Ви знаєте історію: громадянська війна в Російській імперії через що сталася? Через власність або щось інше?

— Це історія, а ми говоримо про сучасність.

 — А у нас те, що сталося на Донбасі - це що сталося?

— Російська агресія.

 — Так, звичайно.

— Так, звичайно.

 — Це внутрішній громадянський конфлікт.

— Інспірований Росією.

— Ніким не інспірований, ніякою Росією.

Нікого не цікавить взагалі конфлікт на Донбасі

— Ви говорите, що там не було російської техніки? Ви ж були губернатором Дніпропетровської області, ви ж все чудово знаєте.

— Вона і зараз там є, російська техніка, і буде. Поки буде конфлікт, буде там російська техніка. Це реалії з життя. Так, вона там є. А у нас американська техніка з цього боку є. І що з цього? Джавелін є у нас? Це чия техніка?

— Американська.

— А звідки вона у нас тут взялася? А з якого дива нам її дали? Для того, щоб підтримувати конфлікт на Донбасі. Для того, щоб він ніколи не вмирав.

— Тобто ви думаєте, що Америці вигідна війна на Донбасі?

 — Америці вигідно тримати санкції проти Росії. У будь-якому разі, за попереднього президента так було. А нинішній президент [Дональд Трамп], по-моєму, у нього інша точка зору, але як з неї вийти — він не знає. А в переддень чергових президентських виборів, може, він не поспішає з цим. Але про те, що є явне прагнення поліпшити відносини між США і Росією — це видно неозброєним поглядом.

— Але заперечувати факти присутності російських військових на Донбасі…

— Ми не заперечуємо жодних фактів. Ми говоримо, що військові російські присутні на Донбасі. Це факт. Вони, щоправда, переодягнені у відпускників або когось там. У «ДНР» — «ЛНР» 1−2-й корпус будь-якому разі, те, що стосується офіцерського складу), то 100% там багато російських військовослужбовців, які поїхали у «відпустку» або у «відрядження», — виконувати інтернаціональний обов’язок. В Афганістан як їхали? Виконувати інтернаціональний обов’язок. Так само на Донбас поїхали. І не робіть з цього катастрофу, — це нормальне явище. Так само, як до нас приїхали з іншого боку, з Західної Європи і США, теж виконувати інтернаціональний обов’язок.

Але у нас основа, шампур цього конфлікту, — це внутрішньоукраїнський конфлікт, який, до речі, готувався 20 років. Мінімум з 2004 року, з виборів Ющенко-Янукович. Тоді перший раз ясно було, що ми до цього готові.

Нікого не цікавить взагалі конфлікт на Донбасі. Є останні зрушення. Але те, що було за Порошенка — це взагалі смішно. 5 років або 4 роки, ми не просунулися нікуди. Коли там були ці угоди? Лютий 2015-го? А до цього були у вересні 2014-го. Маневрена війна закінчилася, слава богу, окопалися, і всі сидять і один на одного дивляться. Куди ми зрушили? Нікуди.

Наталія Кравчук / НВ
Фото: Наталія Кравчук / НВ

— Тому що це не тільки від нас залежить.

— Росія винна?

— Так, Росія винна.

— А чому ми Мінські угоди не виконуються? Чому ми вибори там не проводимо. Там же написано чорним по білому…

— Як провести вибори там?

— Хочете покажу, що написано в Мінських угодах в 3-му або 2-му пункті?

— Я знаю, що написано в Мінських угодах.

— Проведення виборів. А що Петька [Порошенко] кричав?

— Треба щоб війська пішли, а тільки після цього що-небудь проводити.

— Хвилиночку. Він підписував Мінські угоди. Це міжнародний документ. Він там що підписав? Що він проводить вибори, а після цього, на наступний день, починається виведення військ, передача контролю кордону. Передача контролю кордону — це і є виведення російських військ. Не може український кордон контролювати Україна, а всередині будуть російські війська стояти. Отже, те, що він підписав, — він підписав, що будуть проведені вибори, а передача контролю над кордоном ніколи не закінчиться. Хоча там терміни стоять. Тому у мене є питання: а ми хочемо, щоб виконалися Мінські угоди? Або ми хочемо на цьому піаритися і заробляти гроші, і бізнесом займатися.

— А ви задавали це питання президенту Зеленському?

 — Я знаю точно, що президент Зеленський не буде займатися торгівлею вугіллям, Роттердамом та іншою фігньою. Мені навіть не треба йому ставити це питання, тому що я це заздалегідь знаю. Навіщо ставити дурні питання. Я говорю про Порошенка…

— Ми всі знаємо про Порошенка. У нас зараз новий президент.

— Як знаєте? Ви за нього топили, коли були вибори.

Висловлювання Коломойського не є проблемою Зеленського

— Ми топили? Скільки ми розслідувань зробили.

— Та вам Коломойський все спокою не давав. Поїхав, після того, як був губернатором, жив собі в Женеві, в Ізраїлі жив. Сюди не приїжджав 2 роки. І все одно. Особливо ваше видання Новое Время.

— Запитайте у Петра Олексійовича, скільки ми про нього написали і що він про це думає.

— Сьогодні прийшов новий президент. Скажіть, йому дають працювати? [Глава МЗС Павло] Клімкін йому дає працювати?

— А чим вам Клімкін не подобається?

— Скажіть, чим займається зараз міністр закордонних справ? Так, він чесно двічі подав у відставку. Нинішній парламент її двічі не прийняв. У нас паралізована система зовнішніх зносин.

А Клімкін пішов би у відпустку краще, щоб не нашкодити. Тому що не нашкодь — це теж добре. І призначив би виконуючим обов’язки, взяв би спочатку до себе в заступники, а потім виконуючим обов’язки того, кого хоче новий президент. Я не знаю, кого він там хоче, [Вадима] Пристайка або ще кого-то (але я чув тільки Пристайка, або Лану Зеркаль, по-моєму). Нехай їх призначать, і нехай вони ведуть хоч якусь зовнішню політику.

Давайте повернемося до війни на Донбасі. Договоримо про Мінські угоди.

— Ні.

— Чому ні? Не хочете? А про дефолт хочете?

— Хочу про дефолт, але зачекайте…

— Торкнімося дефолту. Я своєї думки не змінив, щоб ви розуміли.

— Я ні на секунду в цьому не сумніваюся. І навіть би здивувалася, якби ви відмовилися від своїх слів.

 — Я не відмовляюся не з принципу, а з переконаності. До того ж, якщо я змінюю свою точку зору, я відмовляюся і кажу, що був неправий. Але в даній ситуації я вважаю, що мав рацію.

— Ви симпатизуєте президенту Зеленському. Симпатизуєте?

— Ну, ясна річ, що не Порошенку. У нас іншого президента немає. Так, я йому симпатизую і бажаю удачі. І розумію, як йому нелегко.

— Абсолютно точно. Але тут Ви виходите з заявами про дефолт за грецьким зразком.

— І що від цього?

— Президент Зеленський потім змушений кілька тижнів вирішувати цю проблему.

— Хвилиночку.

Наталія Кравчук / НВ
Фото: Наталія Кравчук / НВ

— Ви ж чули його заяву на міжнародній арені.

— Висловлювання Коломойського не є проблемою Зеленського. Я не офіційна особа, я не його консультант, радник, виконувач духівниці або ще хтось. Я не лялькар. Ми з ним не пов’язані. Він не зобов’язаний за мене нікому відповідати.

— Але він відповідає всі ці тижні.

 — Тому що ви задаєте йому питання.

— Він у Брюсселі змушений був говорити «Я буду відстоювати інтереси держави в Приватбанку»…

— Давайте про дефолт. Про Приватбанк я ніяких висловлювань не робив, — я сказав, що ми будемо повертати свою власність. І я сподіваюся, що ніхто не буде заважати нам боротися в юридичній площині за свої права зневажені.

— Про дефолт.

 — Ми будемо обговорювати питання дефолту по суті або в політичній площині?

— У політичній площині.

— Питання, чому Зеленському, якому я симпатизую, доводиться виправдовуватися? Так я повинен мовчати, чи що? У мене є моя думка, і я бажаю її висловити.

— А потім Зеленський 10 раз повинен повторювати, що дефолту не буде. Це його особиста проблема?

 — Це його проблема. Він може відрізати ці розмови і сказати: дивіться, я не збираюся коментувати висловлювання приватних осіб. Але йому хочеться на цю тему розмірковувати, хочеться дати сигнал Заходу, що ніякого дефолту немає, — і він дає сигнал Заходу. Тобто, він користується своїми правами. Він може так повернути, може так. Не захоче відповідати, може сказати: послухайте, завтра [багатющий українець Ринат] Ахметов висловиться, післязавтра — [мільярдер Віктор] Пінчук, після Фірташ з Відня щось скаже. Я що, буду коментувати слова всіх цих багатіїв?

— Але ви колишні бізнес-партнери.

— Ні. Ми не були бізнес-партнери. Ми були замовник і підрядник. Ми замовляли для телеканалу продукт, а вони [Студія Квартал 95] робили цей продукт і продавали нам його. За гроші, до речі.

Чому Зеленському, якому я симпатизую, доводиться виправдовуватися? То я повинен мовчати, чи що?

— І ви винні їм гроші.

 — Не я, а телеканал.

— Ви дивилися відео, яке з’явилося днями в соцмережах, де актори 95-го Кварталу, включаючи Зеленського, вітають вас з днем народження і нагадують про борг 1+1?

 — Я його бачив, коли вони вітали мене ще тоді.

— Який це був рік?

— По-моєму, 2017-й або 2018 й.

— І ви після цього не віддали їм грошей?

(Дивиться з подивом)

— Вони ж просять гроші на цьому відео, щоб канал з ними розрахувався.

 — Окей, давайте заново. Я їм гроші не винен. Я особисто. А якщо їм винен телеканал…

— Тобто, відео не спрацювало, так?

 — Чому? Спрацювало.

— Розрахувалися з ними?

 — Там немає такого. Ви зрозумійте, вони постачають щороку до нас на канал продукт на $10 млн або $15 млн. І кожного дня за цей продукт йдуть розрахунки. Вони надали, ми щось показали, гроші за рекламу надійшли, розрахувалися. Ви що думаєте, що канал — це золоте дно якесь?

— Навпаки, я думаю, що телеканали збиткові.

 — Ну, цього року, завдяки політичній рекламі, плюс-мінус нуль.

— Але з Кварталом телеканал досі не розрахувався?

 — Щось винні їм, якісь гроші.

— $10 млн приблизно?

 — Може 8−7−6. Ми про дефолт будемо говорити?

— Про дефолт мене цікавило те, на що ви вже відповіли: ви сказали, що це проблема Зеленського, як йому реагувати на ваші висловлювання.

— Про сам дефолт будемо говорити?

— Ні, не будемо. Здзвонюєтеся ви із Зеленським, переписуєтеся?

— Іноді, рідко.

— І вже зараз, коли він президент?

— Так, іноді.

— Була особиста зустріч?

 — Ні. Через вас же, знову ж таки, не було. Через Михайла Ткача [журналіст програми Схеми: корупція в деталях].

Наталія Кравчук / НВ
Фото: Наталія Кравчук / НВ

— З Ахметовим же президент зустрічався, з Пінчуком зустрічався.

 — Офіційної зустрічі у мене з ним не було.

- Зеленський сказав, що з Коломойським теж зустрічався, а потім виявилося, що він не зустрічався.

— Може, він обмовився.

— А про що ви з ним розмовляєте?

— По телефону? «Як справи? Все гаразд? Тримаєшся?» «Тримаюсь». «Важко?» — «Важко». «Ну добре, тримайся далі. Грошей немає, але ви тримайтеся».

— З Ахметовим він зустрівся і той йому (державі) відразу машини швидкої допомоги дав. А Пінчук — квартири для моряків. Про що ви з ним говорите? Тому що, за вашими словами, ви ні в що не готові інвестувати, — у вас видане Лондонським судом обмеження за витратою коштів — 20 тис. фунтів на тиждень.

— Завдяки Приватбанку і Нацбанку. Чи не тому, що я не готовий, — мені заборонили.

— Про що ви тоді спілкуєтеся з президентом?

— Морально підтримую.

— А про вибори парламентські говорите?

— Ні.

— Олександр Ткаченко [гендиректор 1+1] в першій десятці виборчого списку Слуги народу — партії Зеленського. До речі, ви вже шукаєте нового гендиректора на «Плюси»?

— Ні.

— Він же буде депутатом, у нього прохідне місце.

— Коли буде, тоді і шукатимемо.

— Уже час підшукувати нового топ-менеджера.

 — Ще ноги не охололи старого. Нехай спочатку піде в депутати. Ми будемо обходитися внутрішніми ресурсами. У нас там є велика кількість гідних людей.

— Все медіа-спільнота цікавить ваше спілкування або ваше взаємодія з Олександром Дубинським [ведучий програми Грошi на 1 + 1].

 — Здрастуй щось, Новий рік. Яке це ще взаємодія?

— Він постійно захищає вашу позицію, буквально транслює її. І ось мені цікаво, як ви з Дубинським працюєте — безпосередньо?

 — Я вважаю, що це інсинуації. Наведіть конкретний приклад, коли він мене захищав.

— Мер Дніпра Борис Філатов, — вибачте, я скажу нецензурну цитату, але так він висловлювався в фейсбуці, — називав Дубинського «говорящей жопой Коломойского». Дубинський завжди завзято вас у всьому захищає, — тому цікаво: ви йому платите за його відеоблог чи як? Зараз він, до речі, теж йде на мажоритарку від Слуги народу.

— Так і Ткаченко йде. І ще кілька людей йде: Ольга Василевська [кореспондент ТСН] йде, і Сергій Швець [кореспондент 1+1]. І Ковальов йде з УНІАН [інформагентство, ще один медіаактив Коломойського]. У них масова втеча в політику, результат. Так чого вас саме Дубинський цікавить? Саме тільки до відсилання, що про нього сказав Філатов?

— Ні, не тільки.

 — Я дав собі слово не коментувати нічого, що говорить Філатов взагалі. Омерта і обітниця мовчання.

Інтерв'ю з Ігорем Коломойським опубліковане в № 24 журналу НВ від 4 липня 2019 року

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X