Голова Райффайзен банку розповів НВ, що потрібно для відновлення кредитування в Україні
"Поки кредитні ставки вищі 15% - це дорого для масового споживача. Такі відсотки не мотивують позичальників інвестувати в довгостроковий проект. Я вже не кажу про 27% і 30%. Низька рентабельність бізнесу не дозволяє компаніям брати ці кредити", - сказав Лавренчук.
Говорячи про інші причини Лавренчук відмітив, що попередні кризи спалили або значно зменшили капітал багатьох компаній. Самі по собі компанії значно зменшилися, а кредитні портфелі залишаються такими, якими й були.
"Я не уявляю собі на найближчу перспективу та й на подальшу, що кредитування буде зростати без зростання капіталу самих компаній. Є показник відношення кредиту до капіталу позичальника, вище якого ми підійматися не можемо", - сказав він.
"Для того, щоб мотивувати банки кредитувати значно більше, ніж сьогодні, - продовжує Лавренчук - треба щоб компанії, які позичають кредит, мали більше власного капіталу. Його можна взяти у власників цих компаній або у сторонніх інвесторів. А чи сьогодні наша податкова та інша політика мотивує людей інвестувати в компанії?".
По його словам, люди, які інвестують в компанію, беруть більший ризик, ніж ті, які не інвестують. Щоб люди йшли на ризик, треба їх мотивувати.
"Зменшити кількість довідок з 20 до 12 – це не стимул. Стимул - це «цьом-цьом», коли держава зацікавлена, щоб людина інвестувала: щоб сьогодні відкрилися ще два ресторани, чотири пекарні, три майстерні з ремонту машин. Потрібні стимули, а не просто щоб податкова не перевіряла, бо це не стимул – це комфорт. І це вже не до банків запитання. Інвестклімат залежить не від нас. Це те, що президент озвучив як наш стратегічний напрямок – деолігархічна економіка", - відмітив банкір.
Лавренчук вважає, що Україні треба середній клас, а не п’ять олігархічних сімей і інтегрованих в них структур. Треба сотні тисяч компаній середнього і меншого розміру.
"Чи українці бояться ризикувати? Спитайте в мене і в себе. Ні! Скільки волонтерів, скільки добровольців у повсякденному житті постійно беруть на себе ризики війни, і чомусь не беруть ризик інвестицій. Значить це не питання обережності та страху", - резюмував він.
Повний текст матеріалу читайте в новому НВ №33 від 11 вересня 2015 року
