Галина Янченко: «Наша парламентська спецкомісія — це „швидка допомога“ бізнесу та його щит від корупції»

18 листопада 2021, 10:43
Позиція
Галина Янченко

Галина Янченко

Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту прав інвесторів (ТСК) — одна з 15 у парламенті. Народний депутат від «Слуги народу» Галина Янченко очолює її від самого початку. За її словами, за понад рік роботи структура допомогла закордонним та українським інвесторам зекономити близько 12,5 млрд гривень. У інтерв'ю Галина Янченко розповідає про інші результати роботи ТСК, найгучніші кейси («Ашан», «Еконія», корупція в АРМА) та плани на 2022 рік.

30 червня цього року ТСК представила річний звіт про свою роботу. Про які реальні досягнення можете розповісти?

На сьогоднішній день ми можемо чітко говорити, що наша ТСК — одна з найбільш ефективних у цьому скликанні парламенту. Це не наша думка, а оцінка інших стейкхолдерів: бізнес-асоціацій, Ради бізнес-омбудсмена і багатьох інших.

Галина Янченко
Фото: Галина Янченко

За трішки більше ніж рік нашої роботи ми маємо 9 історій успіху у дуже резонансних справах. Це надзвичайно великі справи, які до того, як за них взялася ТСК, не вирішувались десятиліттями. Яскравий приклад — «Еконія», підприємство, що виробляє дитяче харчування та воду, більш відому як «Малятко». В них проблема тривала 12 років, допоки минулого року вони не звернулись до ТСК.

Загальна сума інвестпроєктів, у яких ми вже допомогли, на сьогодні складає 12,5 млрд грн (а ще три місяці назад у річному звіті ми говорили про 5,5 млрд грн).

Один з прикладів — «Ашан»: справа рейдерського характеру, коли один одеський прокурор спільно з Національним агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) намагались відібрати у великого іноземного інвестора 27 га землі вартістю у понад 200 млн грн. На цій землі «Ашан» планує реалізувати проект із будівництва найбільшого в Одесі ритейл-парку вартістю у 6 млрд грн. Втім, через рейдерську атаку цей інвестиційний проект тимчасово був заморожений, і тільки зараз з’явились можливості для його відновлення. Інший приклад — «Сканія Україна», кейс на 123 млн грн, ще один приклад — «Філіп Моріс», кейс на 1,2 млрд грн. Всі ці перемоги ми здобули протягом останніх кількох місяців. Ми допомагаємо і іноземним, і суто українським інвесторам.

Бізнес і суди

Як ви пояснюєте те, що чимало резонансних справ завершились за останні кілька місяців роботи ТСК?

Це результат завершення відповідних процесів. Добігають кінця слідчі дії, які не можна провести за короткий час. Але ініціювали ми їх ще торік. Це плоди в тому числі нашої діяльності.

Те саме стосується й судового розгляду, який триває певний час. Через це ми виходили з ініціативою продовжити роботу ТСК із захисту прав інвесторів ще на рік. На мою думку, її робота ТСК повинна тривати до завершення каденції цього скликання ВРУ. Адже, щоби проросли ті зернятка, які ми кинули у ґрунт, потрібен певний час. Для нас критично важливо залишатись активними учасниками цього процесу і переконатись, що наші зусилля не будуть марними. Моє життєве кредо: якщо ти щось робиш, маєш це робити добре. Якщо за щось узявся, маєш довести до кінця.

Повернусь до Вашої думки: «Ми поставили крапку у 9 кейсах». Деякі з них вирішились ще до передачі до суду («Філіп Моріс», «Еконія»). Але інші на зразок «Ашану» отримали завершення у судовий спосіб. Якщо de jure судова гілка влади є незалежною, як Ви пояснюєте свій успішний вплив на неї?

Ми не втручаємось у роботу судової гілки влади. Власне, ми і не планували займатись кейсами, що дійшли до судового розгляду. Але далі сталась «Сканія» — один з кричущих на нашу думку кейсів.

До нас звернувся цей заявник, далі ми почали досліджувати усю доступну відкриту інформацію. Я була шокована деякими фактами, які супроводжували розгляд цієї справи судом першої інстанції. З того, що ми побачили, суд проігнорував більшість доводів і фактів заявника.

Крім того, було багато інших підозрілих моментів: наприклад, одразу після прийняття рішення суддя першої інстанції поспішила вийти на пенсію. Було багато питань стосовно її доброчесності.

Втім, оскільки ми намагаємось бути максимально об'єктивними та рівновіддаленими, на засідання ТСК ми запрошували й іншу сторону, аби почути її аргументи та зробити висновки. Інформація, яку ми почули від обох сторін на засідання ТСК розставила багато крапок над «і». Тому, не займаючи нічиєї сторони, ми прийняли рішення забезпечити публічність і прозорість судового розгляду. Наш представник відвідував судові засідання і вів онлайн стрім з суду. Це, на нашу думку, нівелювало корупційні ризики і забезпечило справедливе рішення, підтверджене у т.ч. у Верховному суді.

Галина Янченко
Фото: Галина Янченко

Якщо говорити про справедливе правосуддя загалом, ключовий запит українського та іноземного бізнесу до держави — викорінення корупції з судів. У окремих кейсах, абсолютно не втручаючись у роботу судів, ми виступаємо у ролі спостерігача. Ми намагаємось переконатись, що процес відбувається об'єктивно, всі аргументи беруться до уваги і немає ніяких «договорняків» та підкупів. Саме тому з судових засідань ми ведемо Facebook-трансляцію. Відповідно, будь-який українець (адвокат, правоохоронець, журналіст) у будь-який час може подивитись це відео та зробити певні висновки. Наша роль — внести публічність, об'єктивність та прозорість у судову сферу.

Я з великою повагою ставлюсь до судової гілки влади. Далеко не всі судді корумповані, серед них є чимало професійних, доброчесних і працьовитих людей. На превеликій жаль, окремі рішення інших суддів кидають тінь на всю систему та руйнують довіру до судової гілки влади, України та її інвестиційного іміджу. Наша задача — підвищити довіру до судових процесів та судової системи загалом.

Продовжіть, будь ласка, речення: «Ми вважаємо, що ці судові рішення є заслугою, у тому числі, ТСК тому що…»

…Ми забезпечуємо публічність розгляду справ. Це зменшує корупційні спокуси у суддів. Наші прямі відео трансляції засідань дають можливість будь-якому українцю (правоохоронцю, адвокату, журналісту або звичайному громадянину) переглянути хід засідання в будь-який час і зробити для себе висновки. Судді розуміють, їх діяльність всі бачать. Якщо винесуть несправедливе рішення, це стане предметом публічних дискусій. Тому вони намагаються об'єктивно ставитись до засідань.

Галина Янченко
Фото: Галина Янченко

Поясню: з чим, наприклад, до нас прийшла «Сканія Україна»? Із болем, що, на їх точку зору, суддя першої інстанції взяла хабар та винесла неправосудне рішення. Поява публічності зумовили рівні можливості для всіх сторін цього судового процесу та його змагальність. В результаті і в другій, і в третій інстанції перемогла Scania.

ТСК вочевидь є місцем зіткнення протилежних інтересів (бізнес vs. суди, бізнес vs. силові органи і так далі). Про які складності у роботі можете розповісти? Як ЗМІ переважно оцінюють вашу діяльність?

Медіа широко висвітлюють діяльність ТСК. Втім, за рік із хвостиком ми стикались із різними ситуаціями. Мали місце замовні кампанії проти мене та спроби дискредитувати ТСК. Однак я із самого початку розуміла ці ризики та виклики.

Коли вирішується конфліктне питання між двома учасниками, хтось із них обов’язково буде незадоволений рішенням. Тому, коли ми формували модель роботи ТСК, ми заклали у неї механізми, що забезпечують об'єктивність та прозорість її діяльності.

По-перше, до ТСК входять представники практично всіх парламентських фракцій та груп. Я особисто просила їх керівників делегувати своїх депутатів до нашої ТСК. Таким чином, ми повністю усунили ризик політизації. Ми аполітична структура, і, коли розбираємо кейси або пропонуємо законодавчі зміни, можемо говорити від імені усього парламенту. Саме тому наші законопроєкти часто підтримуються конституційною більшістю, тобто понад 300 голосами при необхідний 226.

Галина Янченко
Фото: Галина Янченко

По-друге, професійність та об'єктивність роботи ми забезпечуємо, зокрема, тим, що запрошуємо на засідання обидві сторони суперечки. Право висловитись має кожний. Також на засіданнях присутні представники державних органів, до яких є питання (ОГПУ, МВС, ФГВФО, АРМА тощо).

По-третє, ми ґрунтовно вивчаємо матеріали — не тільки те, що нам надсилають заявники, але й вивчаємо відкриті реєстри, публічні джерела, робимо запити до державних органів щодо ситуації тощо. З’являється можливість скласти об'єктивне уявлення про ситуацію. Крім того, всі наші засідання транслюються онлайн, матеріали оприлюднюються на сайті ВРУ та у соцмережах. Всі ці запобіжники дозволяють уникати звинувачень з боку тих, хто програв суперечку.

Шведам тут раді

20 жовтня «Сканія Україна» перемогла свого ексдилера «Фірма «Журавлина» у Верховному суді. Таким чином, шведському автогіганту не потрібно відшкодовувати 123 млн гривень за надуманими, як одностайно коментували ЗМІ, причинами. Як вплине це рішення на інвестпривабливість Україні на міжнародній арені?

Проблем у нашій країні вистачає. Я реалістично оцінюю час, необхідний, аби вичистити та змінити систему. Тому наша ТСК — це «швидка допомога» бізнесу та його щит від корупції поки система реформується. Її діяльність спрямована у двох напрямках: розгляд резонансних справ та розробка змін до законодавства і підзаконних актів, щоби такі випадки не траплялись у майбутньому. Така робота загалом підвищує довіру бізнес-спільноти до влади. Коли українські та іноземні інвестори бачать на власні очі, що є публічний майданчик, куди можна прийти та безкоштовно добитись справедливості, в них з’являється віра у цю країну.

Ні для кого не секрет, що, запускаючи бізнес, компанії співвідносять маржинальність та ризики, які в Україні все ще високі. Тому іноземні компанії «заходять» в Україну лише при наявності гарного прибутку, що компенсує ризики. Тож для того, щоб інвестицій в нашій країні було більше, ТСК виходить з ініціативами, які усунуть ризики і схеми, які заважають бізнесу. Менші ризики при високій маржинальності та більшій довірі до держави повинно дати позитивну динаміку в перспективі. Думаю, наша невеличка структура робить хорошу роботу. Свій внесок у покращення інвестклімату ми точно робимо.

Галина Янченко
Фото: Галина Янченко

У «Сканія Україна» є й інша проблема: позов від київського ексдилера «Проскан», який вимагає 164,4 млн компенсації втраченої вигоди попри своє банкрутство та втрати виробничих приміщень. Перша інстанція підтримала «Проскан», нині справу слухають у апеляції. При цьому «Журавлина» та «Проскан» пов’язані між собою. Питання: чому судова влада часом працює проти інвестиційного іміджу країни?

За моїми даними, обидві справи дуже схожі між собою. По справі «Сканія vs. Проскан» рішення апеляційної інстанції ще немає, адже апеляцій призупинила розгляд до рішення Верховного суду по аналогічній справі. Враховуючи те, що «Сканія Україна» виграла у «Журавлини» у Верховному суді, думаю, що останню справу заслухають швидко, а висновок буде ідентичний.

Судовий розгляд «Сканія vs. «Фірма Журавлина» здавався одним з найпублічніших у минулому та цьому роках. Це так?

Так. Як і розгляд справи «Ашану». Історія з «Ашаном» змусила нас пропонувати у парламенті низку законодавчих змін у роботі АРМА. Я підготувала законопроєкт, який повністю змінює підходи, як цей ЦОВВ управлятиме арештованим майном.

Галина Янченко
Фото: Галина Янченко

Афера з «Ашаном» — показова. Ця французька компанія є великим іноземним інвестором, який ретельно обирає контрагентів для роботи. Після придбання ними ділянки розміром 27 га в Одесі планувалось будівництво величезного ТРЦ. Загалом це був інвестиційний проєкт вартістю 6 млрд грн, що створив би понад 1300 робочих місць, передбачав оновлення частини міської інфраструктури за кошти інвестора та давав би щорічно понад 150 млн грн податків.

Проєкт знищила жадібність окремих правоохоронців та посадовців АРМА (зокрема, ексголови Антона Янчука). Втім, судових вироків одеському прокурору та чиновникам агентства ще немає, процес на стадії кримінального провадження у НАБУ. Але все йде до того, щоби їм вручити підозри та передати справу до суду. Підсумую: дією одного місцевого прокурора та кількох посадовців АРМА був зупинений інвестпроєкт вартістю 6 млрд грн. Більше того, після того як на цю ділянку наклали арешт та передали в управління АРМА, агентство намагалось продати цю землю за 5% від її вартості. Фактично це була рейдерська схема, тільки організатором виступили не бандити чи «чорні нотаріуси», а правоохоронні та антикорупційні органи. Це неприпустимо.

Аналізуючи діяльність АРМА, ми зрозуміли, що не можна продавати актив до вироку суду, тобто, поки у судовому процесі не буде доведено, що фізична або юридична особа скоїла корупційний злочин. Адже, таким чином, ми позбавляємо людей права власності, що захищене українською Конституцією. «Ашан» виграв судові процеси, і у жовтні Верховний суд ухвалив рішення, що АРМА не мало права продавати землю цього інвестора.

Галина Янченко
Фото: Галина Янченко

Цікаво, що історія з «Ашаном» спричинила інтерес французьких ЗМІ до України. Мій блог на цю тему в одному з українських медіа хтось переклав французькою та оприлюднив вже у тамтешніх ЗМІ. Для мене це був сюрприз. Але це більше виняток, ніж правило: іноземні медіа цікавляться нашою країною в цілому, а не через призму окремих кейсів.

Державний АРМАгедон

Один з публічних напрямків роботи — зміна законодавства про АРМА. Ви бачите результати цієї дворічної діяльності?

Ми в ТСК побачили, що в АРМА величезні корупційні ризики. Тому підхід до наведення порядку в агентстві мав відповідно бути комплексним — це і зміна законодавства, і кадрова чистка. Що ми ініціювали і що вдалось?

Перше, я виступила автором законопроєкту, який забороняє АРМА продавати чуже майно до вироку суду та зобов’язує агентство перевіряти судові рішення, по яких вони вчиняють певні дії. Співавторами виступили понад 70 народних депутатів. У липні його прийняли конституційною більшістю.

Друге, невдовзі після ухвалення цього проєкту закону правоохоронці таки вручили підозри керівництву АРМА, їх злочини розслідуються.

Третє, нарешті після півторарічної перерви, запущено конкурс на нового керівника органу.

По суті, ТСК не тільки допомогла вирішити точкову проблему, але й перезапустила роботу АРМА, аби інші інвестори не мали відповідних проблем з органом. Тож завдяки кейсу «Ашана» та парламентським пропозиціям ТСК є надія на оновлення цього органу. Агентство може почати життя з білого аркушу та проявити себе у якісно новий спосіб. Зараз ми постійно комунікуємо з АРМА, т.в.о. органу Дмитром Жоравовичем, на якого я особисто покладаю великі надії, та спостерігаємо, як ЦОВВ виконує нове законодавство.

Нині до ТСК надійшла ще одна цікава справа — латвійського банку Rietumu. У її контексті накладено арешт на заставну олію — майно, яке банку фактично не повернув український кредитор. Цю олію АРМА найближчим часом має продати. Ми стежимо і за кейсом, і за майбутнім продажем. Сподіваюсь, аукціон пройде прозоро й з максимально великою кількістю учасників. Але ключовий критерій — міра наближеності ціни продажу олії до ринкової. Тож для Дмитра Жоравовича це тест, наскільки він може змінити цю інституцію та вдихнути в неї нове життя.

На Д. Жоравовича ви надію покладаєте, а на його попередника, Володимира Павленка, вже ні. Історія зі зникненням 400 000 доларів в АРМА через підроблене рішення суду шокувала фінансові та ділові кола. Ви публічно виступали за притягнення до відповідальності верхівки АРМА — В. Сигидина та В. Павленка. Їх вже відсторонили та їм вручили підозри. На вашу думку, як розвиватиметься ця історія далі?

Павленку та Сигидину вручені підозри. Справу найближчим часом передадуть до суду. ДБР звинувачує їх у крадіжці 400 000 доларів США, які в якості арештованого активу були передані АРМА для зберігання. Державний орган, який створювався як антикорупційний, ці пани перетворили в корупційну клоаку. Це абсолютно неприпустимо.

SkyMall та СБУ

У одному з текстів ви зазначаєте, що по рейдерській справі «Скаймолл» даєте позитивний прогноз. Який саме? І як на нього вплине історія про кредит Укрексімбанку на 60 млн доларів США на купівлю цього ТРЦ?

Точніше сказати, я вважаю, що по цій справі теоретично може бути позитивне завершення. Але забезпечити його можуть лише правоохоронні органи ефективним розслідуванням. Справа дуже непроста, триває понад 10 років. За цей час рейдери, як їх називає естонський інвестор, продовжували з одного боку заробляти на «віджатому» активі, а з іншого боку — заплутувати корпоративну структуру, накручувати імовірно фіктивні борги та здійснювати численні перепродажі торгово-розважального центру тощо.

Розслідувати цю справу, щоб поставити в ній крапку, вкрай важко, але теоретично можливо.

Зрештою, ні для кого не секрет, що критична оцінка президентки Естонії інвестиційної привабливості України виявилась негативною саме через кейс зі «Скаймоллу». Неприйнятно, що при величезних зусиллях для покращення інвестиційної привабливості країни Президентом Володимиром Зеленським, його міністрами та профільними народними депутатами, Україна отримує такий зворотній зв’язок на міжнародному рівні.

З одного боку, мене така ситуація засмучує. З іншого — стимулює шукати рішення для реформи українських правоохоронних органів та судів. Наприклад, зараз у ТСК ми опрацьовуємо варіанти залучення міжнародного досвіду до реформи судів. Це можуть бути іноземні судді, які забезпечуватимуть альтернативний судовий майданчик під час вирішення спорів в Україні. Така модель запроваджена, наприклад, у Казахстані, і ми її вивчаємо.

Як правило, бізнес скаржиться на два органи: Національну поліцію та СБУ (департаменти «К» та «Е»). Чи ви підтримуєте позбавлення СБУ невластивих їй функцій нагляду за бізнесменами?

Так, підтримую. Бо вважаю, що СБУ може сконцентруватись на захисті нашої держави, на розвідувальній та контррозвідувальній діяльності. Вже створене Бюро економічної безпеки, яке передусім має займатись розслідуванням економічних злочинів. Натомість СБУ ця функція непритаманна. У жодній країні світу служба безпеки не ганяється за бізнесом і не «кошмарить» підприємців. Вона захищає країну від зовнішніх та внутрішніх ворогів.

Перспективний 2022-й

Позаяк є надія, що АРМА більше не стане причиною проблем для бізнесу, як це було раніше. На яких державних органах ви фокусуватиметесь у 2022-му?

Сподіваюсь, що у 2022 році жодний орган не буде джерелом труднощів для бізнесу.

У ТСК є партнерські взаємини і з Офісом Генерального прокурора (я дуже високо оцінюю діяльність Ірини Венедіктової; вона вперше в історії створила управління, яке займається проблемами бізнесу та інвесторів, його очолює Олексій Бонюк), і з МВС (з приходом Дениса Монастирського я спостерігаю значні позитивні зсуви, а це означає, що ми зможемо ставити крапки у ще більшій кількості кейсів, адже є воля до розслідувань та відновлення справедливості).

Галина Янченко
Фото: Галина Янченко

Нині ж ми плануємо сконцентрувати свої зусилля на завершенні антирейдерського законодавства. ТСК внесла до ВРУ два антирейдерські законопроєкти, один з яких (3774) до кінця року — сподіваюсь — ми ухвалимо. Цей проєкт закону ліквідує масу корупційних схем і лазівок, які давали простір для рейдерських атак.

Інший наш фокус — економічні стимули, які б залучали інвесторів до України та створювали можливості для нових інвестпроєктів. Вивчаємо нині два напрямки — державно-приватне партнерство (бачимо можливість оновлення соціальної та дорожньої інфраструктури приватним бізнесом у співпраці з державою).

Проблеми інвесторів полягають не лише у корупційних ризиках, але й у надмірній тривалості судових розглядів. Поки суди тягнуться роками, активи та проєкти заморожуються. Тому ми ще вивчаємо альтернативні судові майданчики, які швидко, об'єктивно та оперативно можуть розглядати господарські суперечки.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X