Коронавірус в Україні: чи вистачить владі тестів і сил подолати епідемію — НВ зібрав цифри і факти
Українці хворіють вдома без лікарів, сподіваючись на легку форму вірусу. МОЗ просить громадян при температурі звертатися до медиків, а лікарів не боятися ставити діагноз «підозра на COVID-19».
Україна на карантині. РНБО закриває небо для українців, а для іноземців зовсім забороняє в'їзд на два тижні. У громадян є декілька днів на повернення додому з-за кордону, — потім доведеться чекати чартерних рейсів.
У країні - три підтверджених випадки захворювання COVID-19, але їх може бути і більше: офіційна статистика не показує тих, хто хворіє вдома і боїться йти до лікаря.
Італія — друга країна в світі за потужністю в розвитку епідемії коронавірусу. Там — найжорстокіший карантин, 21 тисяча випадків зараження і близько 1400 смертей. Саме там проживає понад 240 тис. українців, а кількість заробітчан на півострові — ще більша. Вони зараз масово повертаються додому, посилюючи ризики перенесення епідемії в Україну.
НВ з’ясував, в якому стані перебуває система тестування на коронавірус СOVID-19 в країні і що варто знати про «тест-системи».
МОЗ тільки починає
Фактично, зараз в країні є можливість обстежити на СOVID-19 для близько 1 тис. пацієнтів. Останнім часом також з’являються і експрес-тести на СOVID-19. На сьогодні їх понад 20 тис. І вони активно купуються за ініціативою регіонів.
Одну з перших тест-систем купили в Німеччині з кількома сотнями тестів. ВООЗ також надала в кінці лютого безкоштовні тест-комплекти, щоб Україна переконалася в діагностичних можливостях.
Поки аналізи на коронавірус проводяться лише в Києві і в декількох регіонах. З наступного тижня вітчизняний МОЗ (МОЗ) передасть закуплені тест-системи у лабораторії 9 областей. В першу чергу їх отримають прикордонні регіони і ті, де вже були зафіксовані випадки інфікування. Регіональні лабораторії зможуть проводити аналізи для себе і сусідніх областей.
Решта отримають їх після проведення держзакупівлі. В окремих регіонах влада вирішила самостійно поповнити лабораторії тест-системами на виявлення СOVID-19. Це зробили в Житомирі. Також є Київ, який зможе підстрахувати будь-який з обласних центрів.
«Тестів досить. Перевіряти всіх, хто має симптоми ГРВІ, недоцільно. ВООЗ рекомендує перевіряти тих, хто має симптоми і подорожував країнами зі спалахами епідемії, і напевно контактував з інфікованими», — каже Ігор Кузін, виконуючий обов’язки директора Центру громадського здоров’я МОЗ.
Після встановлення підозри хворий заповнює опитувальник, а всіх, хто з ним контактував останнім часом, інформують в обов’язковому порядку і тестують на СOVID.
Кожного дня у Києві, за даними МОЗ, проходить тестування 4−5 «підозрілих» пацієнтів. Їхні аналізи передають у столицю з усієї України. Загальна кількість досліджень на коронавірус — близько 500. Результати надходять протягом дня. За словами Кузіна, це незначне навантаження для національної лабораторії.
Правда, бувають винятки, пов’язані з панікою, як це було у Чернівцях: за один день довелося протестувати відразу 45 осіб — усіх, хто мав контакти з подружньою парою, яка повернулася з Італії.
Кузін оцінює нинішню кількість підозр як «малу», адже зараз сезон звичайного грипу, а людей багато, що перетинають кордон. На його думку, в подібній ситуації кількість щоденних перевірок має становити біля 40−50 людей на добу.
Чому їх менше? Кузін вважає, що справа в страху: потенційні хворі не звертаються до медиків, сподіваючись, що у них — легка форма хвороби. Лікарі ж, у свою чергу, намагаються не обтяжувати себе заявленими «підозрами», щоб не привертати до себе увагу колег і преси.
«Страх присутній через ситуацію в Нових Санжарах і Чернівцях. Люди бояться коронавірусу, і ситуація може виходити з-під контролю. Якщо подібне ставлення залишиться, то українці не захочуть звертатися за медичною допомогою», — пояснює Кузін. У суспільстві повинен зменшитися страх по відношенню до інфекції, люди повинні подружитися з сімейними лікарями, а лікарі - робити все згідно з приписами МОЗу.
У Центрі громадського здоров’я припускають, що поява тестів в регіональних лабораторіях зменшить страх «відправляти аналізи до Києва», а перевірки на місцях стануть частішими.
Які існують тести на коронавірус?
У світі існує два види тестів для діагностики СOVID-19. Перший вид — проводиться лише у лабораторіях — на полімеразно ланцюгову реакції (ПЛР-тест). У людини береться скребок з носу, в ньому шукають частинки вірусу (їх можна виявити на ранніх стадіях зараження: від декількох годин до декількох днів).
Другий вид — експрес-тест на наявність у крові імуноглобулінів: він проводиться у будь-якій лікарні. Його ефективність помітно нижче першого, — він виявляє лише непрямі ознаки наявності вірусу. Імуноглобуліни (антитіла) виробляються після 5−7 днів інфікування.
Подібний вид тестів використовують для перевірки пацієнтів з яскраво вираженими симптомами ГРВІ. «Ці тести потрібні для швидкого прийняття рішення по тактиці дій щодо пацієнта», — пояснює Ігор Кузін.
Експрес-тести купив для Києва Віталій Кличко, — вони дозволяють протягом півгодини отримати відповідь на питання: чи є у людини будь-який вірус чи ні. Але якщо відповідь позитивна, аналізи пацієнта треба везти в лабораторію — лише там можуть відповісти на питання — це коронавірус чи ні.
Столична влада за власною ініціативою придбала 2,5 тис. експрес-тестів і поширила їх у лікарнях Києва. Мер пообіцяв збільшити до 100 тис. комплектів. Вартість — 8,5 тис. грн за 25 штук в коробці (340 грн за одну одиницю). Загальна вартість за 5 тис. штук складе 1,7 млн грн. МОЗ також обіцяє закуповувати ці тести для лікарень в регіонах.
В кінці цього тижня перший заступник голови КМДА Микола Поворозник розповів НВ, що Київ замовив з Китаю дві тест-машини для аеропортів Бориспіль і ім. Сікорського, вартістю $ 47 тис. — для виявлення коронавирусу на місці. Після рішення РНБО закрити небо, схоже, в них немає необхідності. Хоча їх можна поставити на пунктах пропуску.
Україна — на другому етапі розвитку епідемії
Експерти виділяють чотири етапи розвитку епідемії.
Перший — коли немає випадків зараження. Другий — коли фіксують лише окремих носіїв вірусу.
Третій етап — це ситуація, коли формуються кластери (осередки) захворювання. Інфекція поширюється від людини до людини на рівні району або області, формуючи кілька кластерів, незалежних один від одного. Уряд повинен вдатися до жорстких обмежуючих заходів — закрити кластери на карантин, швидко провести епідеміологічні розслідування: встановити коло контактів інфікованих осіб, перевірити їх та ізолювати.
Четвертий етап — найскладніший: епідеміологи не можуть відстежити контакти інфікованих і так відбувається в декількох регіонах. Карантин накладається на області з обмеженням пересувань. На цьому етапі перебуває Італія і Китай. Той, хто хоче залишити зону карантину, зобов’язаний пройти 14-денну обсервацію.
Україна, поки, — на другому етапі. І необов’язково, що наступні два з нею трапляться.
Проблеми статистики
Коронавірус за зовнішніми ознаками схожий на ГРВІ. Діагностувати його на стадії інкубаційного періоду (до 6 днів) неможливо за допомогою замірів температури. Тому влада намагається протестувати хоча б на імуноглобуліни тих пасажирів, у яких температура 38 градусів і вище.
Тобто, невстановлена кількість переносників СOVID-19 цілком могла безперешкодно потрапити в Україну, навіть пройшовши скринінг в аеропорту або пункті митного контролю.
«Саме тому ми вводимо обмежуючі заходи», — пояснив НВ Микола Поворозник з КМДА.
Кузін називає це чутливістю епідеміологічного нагляду. «Жодна з країн не може зараз її забезпечити на 100%, тому що тоді доведеться повністю закривати кордони, що зараз поступово і відбувається», — говорить він.
Так відбувається у всіх країнах, які стоять на порозі епідемії: медикам доводиться уважно моніторити в ці дні статистику захворювань на ГРВІ та кількість випадків госпіталізації з ускладненнями, як наприклад, по запаленню легень.
Це, мовляв, вказує на те, що частка складних респіраторних захворювань (типу коронавирусу, зараз ці цифри не відрізняються від показників попередніх п’яти років, кажуть у МОЗ) не збільшується стрімко, а є під контролем. «У нас немає підстав підозрювати протікання прихованої епідемії, — пояснює Кузін. — А значить, система епідеміологічного контролю працює».
Він передбачає, що жорстке обмеження рейсів, яку запропонував Радбез, змусить людей повертатися через будь-які з діючих 196 наземних пунктів пропуску, а це розпорошить кадрові ресурси МОЗ. (Зараз РНБО вирішила закрити 107 КПП на в'їзд-виїзд, але Прикордонна служба відповідних розпоряджень ще не отримала).
Навіть зараз на КПП обов’язки по температурному скринінгу лягли на плечі прикордонників, констатує НВ Андрій Демченко, прес-секретар Держприкордонслужби. За його словами, бригади медиків присутні тільки на найбільших пропускних пунктах.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.
