«До 10 грудня». Володимир Зеленський пообіцяв внести законопроєкт про економічний паспорт українця
1 грудня 2021 року, виступаючи у Верховній Раді президент Володимир Зеленський оголосив, що до 10 грудня внесе в парламент законопроєкт про економічний паспорт українця.
Президент пов’язав це з ухваленням напередодні законопроєкту № 5600, який збільшує плату за користування надрами.
«Відповідно до нього всі кошти, плата за використання наших українських надр накопичуватиметься на персональних рахунках дітей громадян України», — заявив Зеленський.
За його словами, після досягнення повноліття «наші діти зможуть використати ці гроші для отримання освіти». Президент наголосив, що йдеться про отримання освіти в Україні.
«Завдяки цим законам наші олігархи стануть справжніми інвесторами в майбутнє наших дітей — я їх вітаю», — зазначив Зеленський.
Економічний паспорт українця входив до передвиборчої програми Володимира Зеленського.
За законопроєкт № 5600 проголосували 255 депутатів.
Верховна Рада розглянула законопроєкт за скороченою процедурою. Голова парламентського комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетьманцев пояснив це тим, що до законопроєкту подали 11,5 тисячі поправок, більшість з яких «не мали будь-якого смислового навантаження».
Під час засідання парламент на тлі конфлікту Офісу президента з Рінатом Ахметовим повернувся до першої редакції законопроєкту, яка передбачала невигідну олігарху зміну механізму нарахування ренти на залізну руду. Мінфін запропонував, щоб базою нарахування ренти замість собівартості була вартість руди на світовому ринку, а ставки ренти прогресивно диференціювалися (що вища ціна, то вища ставка ренти). Через це ЗМІ охрестили законопроєкт «антиахметовським». До другого читання в законопроєкт внесли зміни, в результаті яких він передбачав зниження податкового навантаження на залізорудні активи найбільших фінансово-промислових груп, однак 30 листопада голова фракції Слуга народу Давид Арахамія поставив відповідну поправку (№ 97) на підтвердження.
«Прошу не підтримувати поправку 97, оскільки вона пов’язана з формулою нарахування ренти на руду, а нинішні світові ціни не відповідають очікуванням, які були закладені на початковому етапі», — сказав Арахамія.
Депутати поправку не підтримали. Це означає, що нардепи повернулися до першої редакції проєкту закону.
У Мінфіні заявляли, що доходи держбюджету-2022 збільшаться приблизно на 25−35 млрд грн у разі прийняття ресурсного законопроєкту 5600. Відповідно, зростуть і витрати. Парламент може розглянути держбюджет у другому читанні у четвер, 2 грудня. У зв’язку з прийняттям законопроєкту 5600 до другого читання у держбюджеті можуть з’явитися, зокрема, субвенції на соціально-економічний розвиток та розвиток інфраструктурних проектів.
