Час зняти ручне гальмо. Вакарчук про свою команду, мету в політиці та участь у виборах

19 лютого, 13:26
4874
Сюжет
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Час зняти ручне гальмо. Вакарчук про свою команду, мету в політиці та участь у виборах - фото

Українська правда

Вакарчук заявив, що розглядає можливість участі в парламентських виборах

Музикант Святослав Вакарчук, лідер гурту Океан Ельзи, розповів про принципи, на яких збирає свою команду для втілення "справжніх змін в Україні", та не виключив її участі у парламентських виборах.

Про все це Вакарчук, який таки не братиме участі у виборах президента, розповів у розлогому інтерв’ю інтернет-виданню Українська правда.

НВ вибрало з цієї розмови найголовніші тези, що стосуються можливого політичного майбутнього та мети Вакарчука, а також його попереднього політичного досвіду.

Про те, чи можна бути поза політикою в Україні

Для мене інтереси держави і інтереси України завжди були на першому місці. З того часу, коли я ще 14-15-річним школярем стояв у ланцюгу злуки від Львова до Києва. От з тих часів.

Розумієте, я виріс в сім'ї, де поняття незалежної України було завжди. Мої батьки не належали до дисидентського руху, а були звичайними вченими, але відчуття того, що твоя країна рано чи пізно постане, я знав з дитинства.

Тому для мене не стоїть це питання, і ніколи воно не стояло.

Про досвід у політиці після Помаранчевої революції

Після Помаранчевої революції в мене було відчуття, що, можливо, це [робота в парламенті] буде правильним шляхом, і я зможу так швидше й ефективніше допомогти своїй країні. […] Я недооцінив рівень, якість політичної культури в Україні на той момент. Я був про неї кращої думки. Саме політична культура України того часу зсередини виявилася жахливою.

Чи стала вона суттєво кращою? Ні, але я бачу зміни. Коли я був у парламенті, я відчував, що людей з моїми принципами, цінностями і моїм баченням того, як треба діяти, були одиниці. Сьогодні я думаю, що таких людей десятки. […]

Політична культура України того часу зсередини виявилася жахливою

Той похід в парламент дав мені неоціненний досвід, дав можливість побачити зсередини, як працює система, як працює документообіг, як працює ухвалення рішень. Яка різниця між процедурним, юридичним, легальним і фактичним ухваленням рішень.

Це великий досвід, який я проніс протягом всього цього часу. Якби я не був у парламенті тоді, можливо, деякі свої рішення сьогодні я би приймав по-іншому.

Про нинішню мету в політиці

Вона ніколи не змінювалася, і я про це багато разів казав.

Моя мета – це зміни в країні, справжні зміни. […] Я говорю про ті зміни, які можна порухати руками, поміряти цифрами, відчути на вулиці.

 Сьогодні справедливість для людей стала словом, яке вони сприймають як гумор. […] В економіці немає рівних правил. Політична культура перебуває в абсолютно архаїчному стані. І всі ці речі потребують справжніх змін. Це має бути по-іншому, ніж зараз.

За 27 років я цих справжніх змін за великим рахунком не бачу. Потрібно швидше рухатися, потрібно зняти ручне гальмо в машині і їхати швидше. Якраз в цьому і є моя мета. Цим і викликане моє бажання долучитися до політики. […]

Моя мета – привести до влади професіоналів, для яких державні інтереси і справедливість – понад усе. Слово "професіонал" є багатогранним. Це не тільки людина, яка розбирається в сфері права, економіки, оборони або соціальної політики. […]

Я не вірю, що можна щось змінити в українській політиці поодиноко

Професіоналізм – це в тому числі хороші менеджерські якості, це в тому числі вміння будувати свою маленьку команду для виконання конкретних обов'язків, це вміння спілкуватися з іншими людьми, це вміння прораховувати наперед. […]

Зараз мало сказати: "Я – порядний, не краду, я чесний". Потрібно при цьому ще вміти показати результат. Тут без команди не обійтися.

Зважаючи на свій досвід, я не вірю, що можна щось змінити в українській політиці поодиноко. Саме тому надійна, сильна, перевірена в боях команда і наявність політичного досвіду для мене є необхідною умовою для успіху будь-якого політика в майбутньому країни, що б він не обіцяв.

Про те, чи думав балотуватися в президенти на виборах-2019

Безумовно, ставив [собі запитання, чи йти в президенти].  […]

В якийсь момент, коли всі навколо про це говорять, ти починаєш про це задумуватися. Самі по собі рейтинги чи якісь прогнози політологів щодо мого імені мене ніколи не цікавили. Для мене ідея йти на вибори, будь-які – президентські чи парламентські, є всього-на-всього стратегією у тій великій меті справжніх змін, про які я вам говорю.

Я прийняв для себе відповідальне рішення, я про нього чітко заявив. Взагалі, вважаю, що коли йде мова про посаду президента, то насправді це йде мова про долю мільйонів людей.

Ставити власні політичні чи в принципі людські амбіції вище за долю мільйонів людей – це безвідповідально. Я – людина відповідальна.

Про плани щодо парламентських виборів

Ця опція теж на столі. [У відповідь на запитання, які ще є опції]: Давайте обмежимося цією, щоб вам було цікавіше.

Про те, кого і як добирає в політичну команду

Вакарчук підтвердив раніше зроблену заяву, що команда у нього вже є до неї входять люди, "які в тому числі зараз перебувають на високих посадах при владі". Але назвати їх пообіцяв пізніше, бо "зараз йде виборчий процес"і "це було б недоречно і передчасно". Однак він детально розповів, на яких принципах добирає людей у команду.

Їх декілька, вони дуже прості.

Перше – це взагалі наявність принципів. Це коли знаєш, що ця людина ніколи не зробить не так і завжди поступить так. Що в її історії ніколи не було такого, що сьогодні вона була одним, а завтра раптом стала іншим.

Друге – коли державні інтереси є важливіші, ніж політична кон'юнктура і власні політичні амбіції. Не варто жертвувати завжди політичними амбіціями, але не можна ставити це вище, ніж загальну мету. Деколи треба наступати на горло своїм амбіціям.

Третє – це коли ти пояснюєш те, що ти робиш, зрозумілими, простими словам, в яких є логіка. Тобто будь-яку позицію, за яку ти виступаєш, будь-яку реформу чи будь-яку ідею, яку ти відстоюєш, ти повинен пояснити звичайним людям простими словами – чому це важливо і чим це змінить життя в країні. […]

Не можна приводити в команду людей по принципу, що вони просто надійні і перевірені знайомі

Наприклад, ти виступаєш за відкритий ринок землі, ти пояснюєш, чому він потрібен.  […]

І нарешті четверте – кадровий принцип. Не можна приводити в команду людей по принципу, що вони просто надійні і перевірені знайомі. Не можна приводити людей по принципу, що вони з твого регіону чи ти з ними працював до цього.

Велике вміння успішних політиків в усьому світі – це делегувати і повноваження, і відповідальність, розуміючи, що не все залежить від тебе, що є люди, яких ти, можливо, до кінця не знаєш, але впевнений у їхніх принципах.

От на таких принципах ми і збираємо навколо нас людей.

Про свою роль у проекті - політик чи музикант

Мої політичні амбіції не мають жодного значення порівняно з великою метою зміни в країні. Я сказав те, що я сказав.

Про портрет своїх потенційних виборців

У нас є ті виборці, які у нас є. Треба з повагою ставитися до них. Я не політтехнолог і не хочу ним бути. Не збираюся зараз розказувати, ділити виборців.

Я хочу робити так, щоб всім стало краще. І до всіх буду звертатися – до людей в Харкові і Львові, до старших, до молодших, до людей з вищою освітою, до людей в селах, які не закінчили університетів – до всіх. Тому що це всі наші люди, які хочуть краще жити. […]

Я не хочу мислити категоріями "молодь західної України" чи "старші люди Півдня і Сходу". Я відмовляюся мислити такими категоріями.

Про стосунки з олігархами

Жодних відносин з жодним українським олігархом я не маю і мати не буду. Це проти моїх принципів. Давайте на цьому поставимо крапку.

Про те, з ким радиться щодо політичних планів

За цей рік неодноразово спілкувався з величезною кількістю людей з політики, з професорами, зі своїми знайомими, близькими, друзями. Я всім їм дуже вдячний за це спілкування, за цей неоціненний досвід, тому що він зробив мене досвідченішим, сильнішим і мудрішим.

Про значення революцій в Україні

Важливість революцій у тому, що без них часто неможливі зміни. Якби не Революція Гідності чи Помаранчева революція, свідомість українців була би, на мою думку, менш придатною для тих справжніх змін.

Сталий розвиток і революція – це несумісні речі

Але сама по собі революція не вирішує питання, тому що насправді успіху досягають ті суспільства, які мають сталий розвиток.

Сталий розвиток і революція – це несумісні речі. Тому нам треба знаходити таку модель, коли б політичних революцій у нас не відбувалось, а революція в головах відбулася якомога швидше

Про падіння особистого рейтингу

Я вже казав, що мене не цікавлять рейтинги. […] Я ж ніколи не заявляв, що я збираюся йти на президентські вибори […] Зрозумійте, це історія не про мене. Це про те, як зробити життя людей кращим, і про те, щоб справжні зміни в країні настали. У результаті для мене більш ефективним на даному етапі виявився той шлях, який я вибрав зараз.

Про сплеск популярності кандидата Зеленського

Я думаю, що ставлення до тих чи інших кандидатів у президенти – це питання до виборців. Моя задача зробити так, щоб виборець зробив свій вибір максимально відповідально і виважено. […]  Я з ним не спілкувався вже декілька років.

Про концерти в Росії

У нас було дуже багато концертів у Росії, це всі знають. Але оскільки Росія сама по собі велика і там було багато міст, куди ти їздив, то це суттєва втрата ринку. Але, по-перше, ми зрозуміли, що у нас звільнилося більше часу і ми почали їздити в ті країни, в які раніше не їздили. По-друге, ми почали робити повноцінний формат стадіонних концертів в Україні. І їх стало значно більше.

Я пам'ятаю, в березні 2014-го у цьому офісі у нас була нарада. На ній я сказав: "Нам треба забути російський ринок, можливо, назавжди". Це просто було абсолютно виважене, свідоме, відповідальне рішення. […]  

 Немає [такої суми грошей, яка змусить Океан Ельзи виступити у Кремлі].

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською