«Нахрена?» — це вічне питання". Ексголова ОП Андрій Богдан дав інтерв'ю Собчак — тільки головні заяви
Колишній керівник Офісу президента України Андрій Богдан дав інтерв'ю російській журналістці Ксенії Собчак, в якому розповів, чому Володимир Зеленський «в якийсь момент зупинився», чи впливає олігарх Ігор Коломойський на геополітику, а також звернувся до глави Кремля Володимира Путіна.
НВ зібрав головні заяви ексголови апарату українського президента.
Мінські угоди. Проблема № 1 — це вимога, яка є в Мінських угодах, про внесення в Конституцію України [пункту] про особливий статус цих регіонів [ОРДЛО, — НВ]. Ось ця вимога реально неможлива. У нас була спроба ще при президенті Порошенку внести такі зміни [у 2015 році тодішній глава держави мав намір закріпити особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі в Конституції, — НВ], і вона призвела до кидка гранати, вибуху, загиблих поліцейських.
З усіх цих переговорів зробили піар-майданчик. Ця [тристороння контактна] група повинна закритися, кожен має зробити крок назад; знайти, напевно, трохи невигідну ситуацію для себе…
[Мінські угоди] неможливо виконати — у нас почнеться громадянська війна. «Нахрена це підписувати?» — це ж питання вічне.
Я не розумію, як ви боретеся проти НАТО і «злої Америки» на території України. У чому ви війну тут знайшли? Росія стає слабшою, Україна стає слабшою, а за цей час ваші, як я вважаю, вигадані вороги стають сильнішими. Я не бачу тут ніякої логіки. Вважаю, що будь-яке мирне вирішення цього конфлікту буде йти на користь в першу чергу Росії.
«Тонни г*вна» на адресу Зеленського. Треба розуміти Володимира Олександровича — він звик до гучних оплесків, до народного обожнювання. І коли ти все це робиш [займаєшся політикою, — НВ], то зустрічаєш протидію: почалися маніфестації, тонни г*вна в Фейсбуці, в інтернеті, і йому було дуже некомфортно. І в якийсь момент він зупинився, вирішив не створювати конфліктних ситуацій, щоб не терпіти все, що у нього під вікном відбувається. Але коли ти зупинився, то все — фактично ти здався.
Зеленський як антиПутін. Я вважаю, що у Володимира Зеленського та Володимира Путіна спільне тільки ім'я. Можливо, якісь подібності є, але це різні люди. Зеленський зараз — так, напевно, це антиПутін.
Звісно, я б хотів, щоб Зеленський був жорсткішим, але жорсткість теж має бути певною мірою вивіреною: тобто, якщо ти вступаєш в конфлікт, то ти мусиш бути впевненим, що в ньому переможеш. До будь-якої війни, до будь-якої бійки потрібно готуватися.
Я хотів би, щоб Володимир Зеленський став ось цим антиПутіним, добрим героєм, класним прикладом; [людиною], який досяг всього без воєн, розрухи, бомбардувань, Новачка [отруйна речовина, застосоване проти політика Олексія Навального і колишнього полковника російської ГРУ Сергія Скрипаля, — НВ] і ось цього всього.
Він був продюсером телеканалу Інтер і точно розуміє, що «зайде» публіці, що їй сподобається.
Володимир Путін колись був… не антиЗеленським, але був у схожій ситуації. Він, не маючи досвіду вищої державної служби… [так, у нього був певний] досвід — звичайно, це в тисячу разів більше, ніж у Зеленського на момент, коли він став президентом; але все одно, це ж не прем'єр-міністр або спікер… І один юрист, і інший юрист. І один, і другий стали президентами в той час, коли в країні тривала війна. І один, і другий змушені довіряти якимось людям навколо себе, які, напевно, не мають спільної історії і в процесі будуть обманювати.
Про керівника ОП Андрія Єрмака. Тільки хороше можу сказати. Немає у мене жодних звинувачень до нього. <...> Дуже хороший хлопак. В певній точці він якийсь філософ. Звичайно, йому бракує досвіду, і це катастрофічно. Досвід цей прийде з часом, він навчиться. Зближення з Росією? Так, напевно, буде його шукати.
Почалися маніфестації, тонни г * вна в Фейсбуці, в інтернеті, і [Зеленському] було дуже некомфортно. І в якийсь момент він зупинився
Відносини Зеленського і Коломойського. Журналісти, особливо в Україні, надто перебільшують вплив [олігарха Ігоря] Коломойського на Зеленського. Звісно, у них дуже довга спільна історія бізнесу. Авжеж, вони дуже тісно спілкувалися, — можливо, і зараз якось спілкуються. Але, ні, не може Коломойський визначати геополітичний вибір в голові Зеленського, точно ні.
У першому Кабінеті міністрів України [при Зеленському] не було жодного представника не тільки Коломойського, а й будь-якого олігархічного клану, територіальної громади, політичної партії [насправді деякі міністри раніше були членами президентської політсили Слуга народу, — НВ]. Взагалі нічого з реальних дій не вказувало, що країною керує Коломойський.
Коломойський — це бізнесмен, він заробляє гроші. Певна річ, у нього епатажу не менше, аніж у нас з вами разом узятих. Я його дуже добре знаю — він не настільки жахливий дядько, як він сам себе видає.
Міжнародні тяжби Коломойського. Всі великі бійки закінчуються миром, всі війни — теж. У багаторівневих, складних міжнародних юрисдикціях і судових суперечках немає «виграв» або «програв». Там є в певній точці, що хтось стомиться, хтось вимотається. У цій історії точно буде поставлено крапку. Ні, звичайно, [його не екстрадують] — він же громадянин України, а ми не маємо права видавати своїх громадян. Це буде настільки складна суперечка, і вона точно закінчиться якоюсь мировою угодою.
Про Медведчука. Мені здається, що [один з лідерів проросійської партії ОПЗЖ, кум президента РФ Володимира Путіна Віктор] Медведчук ніколи не був і не буде бізнесменом. Він завжди був саме політиком. Він бачить світ по-своєму, я з ним багато в чому не згоден, але він ніколи не припиняв бути політиком. <...> Найточніша його характеристика — «вічний політик».
Напевно, [Путін і Медведчук] розуміють один одного з півслова, і в них є якась дружба, спільні інтереси. Щось їх об'єднує. <...> Напевно, [Медведчук] може його переконати зробити крок назад. <...> Я б постарався [використовувати Медведчука в цих цілях], але у Медведчука дуже одіозна [репутація] для суспільства в Україні, хоча він має досить високий відсоток електорату.
Призначення голови КСУ Олександра Тупицького. Якщо я з кимось і обговорював, в тому числі і з [главою Окружного адмінсуду Києва Павлом] Вовком, призначення конкретно Тупицького, то тільки в негативному сенсі.
Чому допомагав привести до влади Зеленського. Соціологічний запит був саме на такого політика — людину, яка не була інфікована корупцією, певною політичною діяльністю. Народ України хотів відомого хорошого хлопця, який не має досвіду політичної діяльності і не має жодних негативних результатів цього політичного досвіду. Він точно не замішаний у корупції, він чесний; кожну копійку, яка у нього є, він заробив сам.
Про окупацію Криму Росією. Це точно була підготовлена військова операція, яка розроблялася багато-багато років. <...> Я вважаю, що [вона готувалася не до Януковича, а] навіть раніше. Звісно, [про це в Україні знали] — мабуть, погано готувалися. Це називається «стратегічний план оборони» — до чого ми готуємося.
Чому не відповіли [на агресію з боку РФ]? Це дуже складне питання. <...> Не хотіли повномасштабної війни. Щодень була якась надія, що зараз це зупиниться, ми розійдемося по кутках і почнемо домовлятися; що зараз з’явиться суддя, свисне і … Хоча, так, у певний момент треба було приймати рішення про відповідь, початок військових дій.
Звернення Богдана до Путіна. «Будь ласка, Володимире Володимировичу, зробіть крок назад. З точки зору всього світу, всього населення, всіх людей це буде вчинок сильного, це буде якраз перемога».
