Обід з Андрієм Садовим. Мер Львова дає поради Зеленському та розповідає про свої політичні амбіції
Мер Львова Андрій Садовий розповідає про власні політичні амбіції, складає свій рейтинг українських президентів, захоплюється митрополитом Андреєм Шептицьким і їсть рибну котлету з картопляним пюре.
Мирослава, господиня квартири в центрі Львова, яку НВ орендував на час відрядження, приймає гостей із надзвичайною строгістю. Переписує в зошит паспортні дані, попереджає, що сфотографувала всі лічильники. Потім рекомендує: двері в душову тримайте закритими, звідти запах. Двері буфету не чіпайте, можуть відвалитися і вдарити. Газовий котел не вимикайте — перший поверх грішить вогкістю.
— Вам квартира подобається? — нарешті питає вона.
— Дуже.
На молодому обличчі Мирослави миготить перший натяк на усмішку. Вона бажає НВ добре відпочити у Львові, але не мати жодних ілюзій. За останні 600 років тут мало що змінилося.
Попереду весь день, аби перевірити цю консервативну версію. І найважливіше: попереду обід із мером Львова Андрієм Садовим.
У цій іпостасі він перебуває вже 15 років. Можливо, за ці роки Львів мало змінився, але точно далеко пішов. Пішов у розвиток гастрономічного туризму, організацій музичних фестивалів, навколонаукових конференцій. Це, до речі, помітна стаття доходів. Якщо у 2015-му Львів прийняв 237 таких конференцій, то в 2019-му — 812. Місто іноді спонсорує організаторів, аби ті перетворювали Львів на міжнародний майданчик інтелектуалів ближнього і далекого зарубіжжя. Адже крім інтелекту, ідей і вражень гості привозять із собою гроші.
За підрахунками Садового, кожен із 2,5 млн приїжджих у доковідний рік витрачав у Львові в середньому 2,2 тис. грн на день, перебуваючи в місті приблизно 2,5 дня. Це означає, що майже 14 млрд грн щорічно заходили в гаманці львів'ян. Зокрема і в гаманець квартирної господині НВ Мирослави.
Втім, Садовий живе не тільки міськими новинами. Він ще досі рветься у велику політику. Він має моральне право бажати більшого, але немає сил заявити про свої права. Партія Самопоміч, яку він створив, очолив і привів у 2014-му до парламенту, тепер перейшла в режим тиші. На останніх парламентських виборах 2019-го вона не подолала навіть бар'єр у 1%.
На виборах восени минулого року Львів знову обрав Садового своїм мером: утім, він переміг не без зусиль. Цього разу йому попався сильний суперник — Олег Синютка, який і в першому, й у вирішальному другому турі отримав більше ніж 30% голосів.
Ми домовляємося із Садовим зустрітися у ресторані Панорама, на сьомому поверсі готелю з такою ж назвою. Попередньо на сайті готелю вивчаю меню. Мучуся у виборі між лобстером термідор (2,1 тис. грн) і восьминогом із молодою картоплею, шпинатом і пряним соусом (400 грн). Наважуюся на ягня по-марокканськи з кус-кусом (330 грн).
І все даремно: того дня у Львові сталося одразу дві біди. Рекордні снігопади скували місто, і з невідомої причини в центрі Львова відімкнули воду в усіх будинках і громадських закладах. До обіду вода була тільки в будівлі Ратуші, тобто мерії. Садовому довелося терміново скликати штаб, аби організувати невідкладні заходи щодо подолання сніжної стихії.
Проте війна війною, а обід за розкладом. Вирішили провести його без відриву від виробництва, у кабінеті мера. Страви гостинний господар замовив у сусідньому кафе Centaur, розташованому неподалік.
Садовий не став робити складним те, що дуже просте, і замовив салат із буряка, солоні огірки і пюре з рибними котлетами.
— Це спогади з дитинства, рибні котлети з пюре, — каже мер. — Якщо ти хочеш багато працювати, то маєш піклуватися і про харчування. Я намагаюся після обіду вуглеводи не споживати, а після 18.00 зовсім не їсти.
Не їсти після 18:00 у Львові — завдання, що вимагає самозречення. На кожному розі спокуса у вигляді ресторанів національних чи міжнародних кухонь, кондитерських, вареничних або гастрономічних точок з їжею на винос.
