В Україні третій місяць поспіль масово гинуть червонокнижні птахи — чому це відбувається, хто винен

1 квітня 2021, 08:24
Сюжет

31 березня на території заповідника Асканія-Нова в Херсонській області виявили десятки загиблих сірих журавлів, занесених до Червоної книги України, а також інших мертвих птахів. Масову загибель пернатих тут спостерігали в січні і лютому. Причина — застосування аграріями препаратів для боротьби з гризунами.

Влада запропонувала тимчасово не використовувати на полях токсичний для птахів препарат бродифакум, однак мор журавлів стався знову.

«Повільно йде від нас, вмираючи…»

Відео дня

Директор біосферного заповідника Асканія-Нова Віктор Гавриленко не приховував горя, розповідаючи про чергову знахідку мертвих птахів на полях.

«Я зараз у Каховському районі на околиці Слиненка, Зеленопідська громада. Перед нами журавель, він повільно йде від нас, вмираючи, а ще маса трупів… Тут Армагеддон», — повідомив Гавриленко кореспонденту агентства Укрінформ 31 березня.

Вмираючий журавель (Фото: Facebook-група Херсон і околиці. Новини цілодобово)
Вмираючий журавель / Фото: Facebook-група Херсон і околиці. Новини цілодобово

До кордону заповідника звідти 25 кілометрів. Загиблих птахів за останні три дні знаходили і на інших угіддях поблизу, а також безпосередньо на території Асканії-Нової.

За словами директора, за три дні знайдено тушки 106 сірих журавлів і 27 огарів (червонокнижна перелітна качка). Поліція області підтвердила в Facebook виявлення 61 тушки червонокнижних журавлів. Розпочато кримінальне провадження.

Отрути

Одне аналогічне провадження за ст. 239 Кримінального кодексу (забруднення або псування земель) розслідується з січня. Тоді в заповіднику і на прилеглих сільгоспугіддях знайшли цілу загиблу зграю — 208 журавлів.

Перша версія — пташиний грип, спалах якого фіксували в інших районах Херсонської області. Але потім були виявлені отруєні зерна пшениці, які, за словами Гавриленка, місцеві фермери розкидали на полях для боротьби з гризунами.

Версія про отруєння хімікатами підтвердилася після розтину. Директор додав, що препарат, яким обробили зерно, має пролонговану дію: повільна смерть настає протягом 3—5 днів, птиці при цьому хриплять і харкають кров’ю.

У лютому мор повторився. Журавлі не постраждали, але в районі дендропарку і озер загинули 187 особин:

  • кряква — 38;
  • огар — 32;
  • грак — 75;
  • галка — 42.

На цей раз до поліції не зверталися: всі матеріали передали Держпродспоживслужбі. Згідно з висновками експертів, які досліджували зразки патологоанатомічного матеріалу, в тушках птахів був виявлений бродифакум.

Бродифакум — універсальна отрута проти гризунів, так званий родентицид. Випускається у вигляді брикетованої приманки або як концентрат для протруювання зерна. Смертельний для гризунів навіть при одноразовому вживанні: летальна доза для польової миші — 0,4 мг/кг. Але хімікат вбиває і птахів, що з'їли отруєне зерно або мертву мишу.


Мор птахів в січні-лютому стався двічі, а з урахуванням окремих випадків число всіх загиблих пернатих до середини березня склало 1482 особини 18 видів.

У Держекоінспекції заявили, що не пам’ятають такої масової загибелі птахів в області. Представник відомства Сергій Карловець розповів ВВС, що мисливці знаходили мертвих зайців і лисиць — очевидно, вони з'їдали отруєне зерно або гризунів, які померли від родентициду.

Миші

Збитки, яких гризуни (особливо полівка) завдають посівам, підрахувати важко, але вони величезні, запевняють аграрії. Якщо не коригувати чисельності мишей на полях, урожай можна і не зібрати. Польова миша за день з'їдає корму стільки ж, скільки важить сама.

Польова миша (Фото: superagronom.com)
Польова миша / Фото: superagronom.com

«Другий рік поспіль аграрії потерпають від надзвичайної ситуації в протистоянні мишей і сільгоспвиробництва, яка сталася через зміни клімату та аномально теплі зими, що дали поштовх відродженню величезної армії гризунів. Вони тотально знищують посіви озимих культур, і стримувати їх неможливо. Препарати боротьби з мишами застосовуються з року в рік, але на цей раз непереможна армія гризунів і інтенсивність боротьби з ними зіграли фатальну роль», — прокоментував те, що сталося, член правління Всеукраїнської аграрної ради Володимир Хвостов.

Землю навколо заповідника, на якій птахи могли харчуватися токсичним зерном, обробляє понад 40 агропідприємств, розповіла глава Держпродспоживслужби Владислава Магалецька в колонці для НВ. Відомство перевірило їх на предмет дотримання регламентів застосування засобів захисту рослин, всього було виявлено 31 порушення. Держпродспоживслужба запропонувала хліборобам альтернативу — замість токсичного бродифакуму й інших отрут застосовувати біопрепарати, наприклад, бактоцид. Вони діють виключно на гризунів, але не шкодять птиці, рибі та іншим організмам.

У середовищі аграріїв рекомендацію розкритикували.

«Ми не можемо перейти на органічні хімікати, тому що вони вбивають 1/10 популяції шкідників в кращому випадку», — сказав УНН заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко також вважає бактоцид неефективним: вбивати птахів він не буде, але, мовляв, особливої користі не принесе. Крім того, застосовувати біопрепарати потрібно дуже довго, у них немає ефекту миттєвого знищення шкідників.

Компроміс?

Біосферний заповідник, Держпродспоживслужба і влада Херсонської області у спробах знайти вихід з глухого кута запропонували виключити застосування бродифакуму в околицях Асканії-Нової. Принаймні на три тижні — в період весняного перельоту сірих журавлів та інших видів.

Навколо заповідника створили 40-кілометрову зону, де рекомендували не застосовувати родентицидів. Рішення регіональної комісії з ТЕБ та НС було прийнято 17 березня.

Всеукраїнська аграрна рада підтримала такий захід. «Ситуація, що сталася, потрeбує глибокого вивчeння та розробки низки заходів, які зможуть надійно змінити її в майбутньому та забeзпeчити бeзпeку птахам і всьому тваринному світу», — сказав Хвостов.

При цьому законодавчо застосування небезпечних для птахів отрут не заборонено; експерти тільки розмірковують про необхідність створення обов’язкових буферних зон навколо заповідників.

«Проблема стосується не тільки порятунку птахів, а й збереження популяції бджіл, інших комах і взагалі всього різноманіття живої природи. Ми повинні встановити чіткі, європейські норми, а покарання за їх порушення має бути невідворотним. Тому що безкарність породжує безвідповідальність. В результаті — маємо глобальні проблеми з екологією», — писала Магалецька.

…Наприкінці березня в Асканії-Новій почали вмирати журавлі, котрі повертаються з зимівлі. Директор заповідника Гавриленко заявив, що фермери продовжують розкидати отруту на полях, попри обмеження.

Сірий журавель — рідкісний представник свого виду, охороняється європейськими конвенціями. У Червоній книзі України з 2009 року. У країні, за різними підрахунками, гніздиться від 500 до 850 пар. Заповідник Асканія-Нова — «перевалочна база» журавлів (до 16 тис. перелітних особин). Іноді, в теплі зими, вони залишаються там до весни. Поступове зникнення виду пов’язано як з осушенням боліт (звичайне місце проживання журавлів), так і з використанням пестицидів у сільському господарстві.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X