Як говорити з дітьми про гроші. Фінансова грамотність і НУШ

5 березня 2020, 16:34
Новини компаній
Інтерньюз

Інтерньюз

Хибно вважати, що фінансова тема дітям далека. У віці 6−8 років вони вже добре розуміють, що гроші можна обміняти на щось корисне, здійснюють перші самостійні покупки, отримують перші «кишенькові гроші».

Вже у 6 років дитині можна оформити банківську картку, а у 16 років зареєструвати власну підприємницьку діяльність. Тому наївно думати, що займатися фінансовою освітою у початковій школі зарано. Говорити про гроші, способи їх заробляння чи заощадження необхідно якомога раніше. Якщо ми справді піклуємось про майбутнє дітей, розвиток фінансової культури має бути обов’язковим елементом виховання.

Відео дня

70% опитаних хотіли б, щоб дітей у школі навчали фінансовій грамотності.

За даними дослідження USAID «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні», проведеного за активної співпраці та підтримки з боку Національного банку України, 70% опитаних хотіли б, щоб дітей у школі навчали фінансовій грамотності. Адже вміння розставляти пріоритети, розпоряджатися коштами, усвідомлювати соціальну та економічну відповідальність у сучасному світі, — означає бути конкурентоспроможними.

Про фінансову грамотність у НУШ

Нова навчальна програма Нової української школи має наскрізну лінію «Підприємливість та фінансова грамотність». Передбачається, що введення цієї лінії допоможе дітям розуміти практичні аспекти фінансових питань (поняття заощаджень, інвестицій, позик тощо), а заразом впливатиме на розвиток лідерських якостей та вміння адаптуватися до змін.

Елементи фінансової грамотності з’являються у навчальному процесі вже з першого класу, в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» (у математичній галузі) та окремо, у вибірковому курсі «Фінансова грамотність». Ці програми спрямовані на розвиток одних із ключових компетентностей НУШ: ініціативності та підприємливості. Передбачається, що опанувавши ці навички, діти навчаться не просто відповідально ставитись до фінансів та бути раціональними споживачами, але й генерувати нові ідеї та ініціативи, втілювати їх у життя вже у молодшому шкільному віці. Зокрема, через проєктну діяльність та ігри.

Facebook Школа #5 Печерського району м. Київ _http://bit.ly/2ughrFQ
Фото: Facebook Школа #5 Печерського району м. Київ _http://bit.ly/2ughrFQ

Тепер для вивчення підрахунку діти використовують не абстрактні і часом незрозумілі поняття, а справжні гроші, задачі, розв’язання яких допоможе їм одразу ж за воротами школи. Під час занять учні грають у магазин за допомогою лего, відвідують Музей грошей Національного банку України, складають бюджети на тиждень та навіть реалізують власні проєкти.

НУШ — це школа, де виховують інноватора та громадянина. Розвиваючи підприємницьку компетентність, діти не просто вчаться «рахувати гроші». Фінансова грамотність впливає водночас на формування в дитини різних цінностей, таких як щедрість та ощадливість, незалежність й ініціативність, вміння критично сприймати інформацію.

«Підприємницька діяльність, підприємництво — це не дитяча праця, а захоплююча, сповнена несподіванок гра, яка спонукає до фантазії та винахідництва», — стверджує Юрген Ціммер, професор і спеціаліст із дитячої психології, у післямові до книжки Бодо Шефера «Пес на ім'я Мані або абетка грошей». То чому ж в цю гру не погратись?

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Оксана Пшегорницька — психологиня, співвласниця дитячого садочку та мама. Як підприємниця, вона не з чуток знає про важливість навчання фінансовій грамотності. У цьому році її молодша донька йде до школи, тож ми поцікавились, що вона думає про фінансову освіту та чи доцільно, на її думку, починати таке навчання вже в початковій школі:

Оксана Пшегорницька – психологиня, співвласниця дитячого садочку та мама
Фото: Оксана Пшегорницька – психологиня, співвласниця дитячого садочку та мама

«Якщо чесно, я не особливо розраховую на виховну функцію школи. Я залишаю за собою право виховувати своїх дітей і розвивати в них ті цінності, в які вірю. Але якщо навчання фінансовій грамотності ввели в програму НУШ — чудово. Річ у тому, що у старших поколінь (і у мого зокрема) з грошима складні стосунки. Так вже історично склалось. Часто дорослим розказувати дітям звідки вони беруться простіше, ніж про гроші. Якщо дітей зможуть навчити спокійно ставитися до грошей, грамотному поводженню з ними і розвинуть в них можливість до зрілого обговорення фінансових питань — я тільки рада.»

Поради вчителям НУШ

● Навчання має відповідати віковим особливостям дитини, тому для учнів початкових класів радимо використовувати ігри та інструмент сторітелінгу.

● Після пояснення матеріалу та «репетиції» у класі, проводьте уроки там, де діти можуть використати набуті знання на практиці (наприклад, у супермаркеті, на пошті).

● Для вивчення підрахунку використовуйте зображення справжніх грошей. Досвідчені вчителі радять одразу заламінувати набір різних купюр, який можна використовувати багато років.

● Щоб розвивати підприємницьку компетентність, важливо не лише навчити розпоряджатися коштами, але й виражати власну точку зору, переконувати, відстоювати свою думку та викликати до себе прихильність. У цьому допоможе тренування публічних виступів-презентацій на різні теми (завдання на розвиток мовленнєвих навичок, вправи на поповнення словникового запасу, дискусії).

● Використовуйте проєктний підхід. Старшим учням можна запропонувати дослідити власні витрати на тиждень, скільки коштує їхній обід тощо.

● Як у фінансовому світі, так і в щоденному житті, невід'ємною навичкою успішної людини є критичне мислення, яке потрібно розвивати, зокрема, і у межах розвитку підприємницької компетентності. Це необхідно для того, щоб у дорослому житті їх не спіймали на гачок шахрайських схем і фінансових пірамід.

● Оберіть з класом благодійну мету (допомога притулку для тварин, нові кросівки для дитини, яка цього потребує тощо) та поставте у класі прозору банку для накопичення, куди кожна дитина зможе класти символічні суми у копійках. Наприкінці тижня усі разом порахуйте скільки вдалося зібрати грошей. Це не просто навчить дитину цінувати навіть дрібні монети, але й покаже, яким важливим є соціальне включення та активне громадянство.

Фінансова культура формується вдома

Не останню роль у формуванні фінансової культури дитини відіграють батьки. Вони мають бути прикладом, самі постійно підвищувати рівень своєї фінансової грамотності, з яким громадяни нашої країни мають помітні проблеми. За даними ОЕСР, загальний індекс фінансової грамотності України становить 11,6 (з 20), що є дуже низьким показником (такий самий індекс мала Польща за результатами опитування 2006 року, яка показала найнижчий результат серед 30 країн, що взяли участь у дослідженні).

Олександр Ратнер, бізнес-консультант, батько

Олександр Ратнер, бізнес-консультант, батько
Фото: Олександр Ратнер, бізнес-консультант, батько

«На мою думку, не можна змішувати „в одному флаконі“ навички поводження з особистими грошима та підприємницькі компетентності. Чудово, коли школа дає можливість дітям розвивати їхні схильності до підприємництва. Але, як і будь-який талант, цей хист має не кожен. Зовсім інша справа — вміння керувати особистими фінансами. Це необхідно всім без винятку. Школа має допомогти учням зі знаннями в цієї сфері, відповідно до їхнього віку — від елементарних арифметичних операцій із грошима до розуміння складних відсотків, принципів функціонування банків, валютного ринку та інших ключових аспектів економіки, які стосуються пересічних громадян.»

Олександр не покладає усю відповідальність за формування фінансової культури дітей на плечі школи: «А от навички поводження з особистими фінансами школа не розвине: тут потрібна практика і, головне, особисті фінанси. Не іграшкові, а справжні. Тому в цьому питанні головна роль — у батьків. Вони мають поступово „делегувати“ дитині право розпоряджатись грошима, починаючи з мінімальних „кишенькових“ сум.»

Батьки для дитини — перший приклад до наслідування. Вона так чи інакше переймає їхні звички, бачить як вони витрачають кошти чи заощаджують їх. Ставлення дитини до грошей формується через сім'ю. Тому не варто дивуватися, що дитина вимагає дорогі іграшки або розваги, якщо ви їй не пояснили звідки беруться гроші та чому копійка лічбу любить. Сучасним дітям потрібно розуміти як ефективно управляти грошима з наймолодшого віку, аби в дорослому житті вони не мали проблем з невигідними кредитами чи боргами.

Фінансова грамотність — одна з трьох невід'ємних компонентів фінансової інклюзії, адже оволодівши цією навичкою, людина здатна здійснювати усвідомлений вибір у будь-яких фінансових операціях, розуміючи при цьому вигоди та ризики.

Якщо ви побачили в дитині підприємницький потенціал

Кемерон Герольд — бізнес-тренер та письменник, у своєму виступі на TEDx «Давайте ростити дітей підприємцями» підкреслює, що батьки часто намагаються розвивати в дітях те, що їм зовсім не вдається (у випадку Кемерона, йому постійно наймали репетитора французької, яку підприємець так досі і не зміг вивчити), замість того, щоб концентруватися на розвитку здібностей самої дитини. «Ніхто не сказав: „Знайдіть йому тренера з ораторської майстерності“. Вони казали знайти мені репетитора з того, що мені не вдавалося», — обурюється Кемерон.

Батьки хочуть для своєї дитини найкращого, але часто забувають, що розвиток талантів може бути ефективнішим, ніж «підтягування» з проблемних предметів. Так само в нашому суспільстві хибно нехтують здібності до підприємництва, забуваючи, що саме підприємці стають рушієм до розвитку економіки. Вже дорослими діти розуміють, що їхнє справжнє покликання зовсім в іншому, що вони вміють будувати бізнес так само добре, як колись вдавалось їхнім однокласникам вчити мови чи розв’язувати рівняння. Так Річард Бренсон, відомий британський підприємець, засновник корпорації Virgin Group, мав у школі складнощі з навчанням. Проте вже у дитячому віці мав лідерські задатки й робив перші кроки в підприємництві (вирощував ялинки та торгував папугами). Тепер Річард — один з найбагатших людей Сполученого королівства.

Карина Строкань
Фото: Карина Строкань

Дитина залишається дитиною, в будь-якому разі дорослі можуть та мають контролювати фінансові рішення свого маленького споживача. «Ти знаєш, що я відповідаю дітям, коли вони питають, чи ми багаті? Я — так. Ти — ні», — говорить своїм дітям американський гуморист Джеррі Сайнфілд. З іншого боку, завжди варто пам’ятати, що дитинство минає досить швидко, і чим краще діти підготовлені до самостійного дорослого життя, тим легше їм буде стикатися з його викликами. Давайте дітям не рибу, а вудочку, щоб вже без вашої допомоги вони знали, як її спіймати й бути ситими усе життя.

Більше інформації на цю тему:

Олександра Дмитренко, журналістка проєкту «Дружня школа»
Фото: Олександра Дмитренко, журналістка проєкту «Дружня школа»
  • Бодо Шефер «Пес на ім'я Мані, або Абетка грошей», друга частина — «Кіра й таємниця бублика»
  • Рон Лібер «Як говорити з дітьми про гроші»
  • Девід Оуен «Перший національний банк тата»
  • Сергій Біденко «Як розповісти дітям про гроші»
  • Анна Гресь «Фінансова грамотність для малюків» (дві частини)
  • Виступ Кемерона Герольда на TEDx (є українські субтитри)

Олександра Дмитренко, журналістка проєкту «Дружня школа»

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу NV

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо NV
X