Затоплені човни, збиті ракети. Після війни може виявитись, що в Чорному морі не можна ані рибалити, ані плавати — інтерв'ю з екологом

22 червня, 09:23
Ексклюзив НВ
Через військову агресію РФ Чорне море може опинитись на межі екологічної катастрофи (Фото:Collin Mayfield / Sipa / Reuters)

Через військову агресію РФ Чорне море може опинитись на межі екологічної катастрофи (Фото:Collin Mayfield / Sipa / Reuters)

Через бойові дії у води Чорного моря потрапляють токсичні речовини від збитих ракет, затопленої техніки, роботи підводних човнів та зруйнованих очисних споруд. Все це загрожує підводному і надводному життю не тільки України, а й цілого регіону.

Зруйновані міста, десятки винищених підприємств та тисячі забраних життів — тільки вершина айсбергу втрат, які щодня РФ наносить Україні. Під час війни країна зазнає жорстоких ударів по екології.

Відео дня

І вже сьогодні екологи б’ють на сполох: за чотири місяці невпинної військової активності агресора в акваторії Чорного моря його екосистема зазнає нищівних збитків.

З 2014 року Україна почала імплементувати європейську Директиву про морську стратегію, і тоді було зроблено базову оцінку екосистеми Чорного моря. З’ясувалося, що основним джерелом забруднень хімічними токсичними речовинами у мирний час були річки, зокрема, Дунай. З ним у море потрапляли нафтові вуглеводні сполуки, хлор-, фтор-органічні сполуки і важкі метали — результати життєдіяльності великих міст, сільского господарства та підприємств.

Тепер для Чорного моря з’явилась нова потужна загроза — військова агресія РФ. Через бойові дії у морські води потрапляють ще й токсичні речовини від снарядів, затопленої техніки та роботи підводних човнів. Хмизу у вогонь підкидають зруйновані станції очистки води на окупованих територіях, через які небезпечні речовини можуть потрапляти просто у море.

До того ж від акустичного шуму гинуть дельфіни, а нафтові плями загрожують існуванню унікальних видів птахів.

Про наслідки цього впливу НВ розповів директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.

— Як військова активність РФ в акваторії Чорного моря впливає на його стан та якої шкоди завдає?

— Перша категорія забруднень води під час війни пов’язана з нафтопродуктами — це паливо і мастила на російських військових судах та літаках. Ми вже розуміємо, що серед них є чимало екземплярів старого зразка, які будували без урахування екологічних аспектів і які приносять зараз велику шкоду.

Підводні човни при випуску ракет відпрацьоване ракетне паливо скидають також у воду. У вигляді плівки нафтопродукти можуть розповсюджуватись по поверхні моря, частково розчинятися у воді, а більш важкі фракції поступово осідають на дні. Остання категорія є найбільш проблемною — у випадку великих штормів це все потрапить у водне середовище і біоценози (сукупності рослин, тварин та мікроорганізмів) зазнають токсичного впливу.

Але навіть оці, припустимо, десять курсуючих суден не завдадуть таких катастрофічних збитків екосистемі, як затоплені. Там об'єми скидів значно більші, а великі бойові одиниці, як, наприклад, затоплений крейсер Москва, взагалі можуть мати на борту ядерну зброю.

Друга категорія забруднень пов’язана з боєприпасами, які опиняються у воді. Вони містять вибухову речовину, у складі якої є важкі метали — нікель, вольфрам, олово, свинець алюміній, цинк. Також вони містять шкідливі пластифікатори та стабілізатори — нітрати, селітру, нітрогліцерин, нітроцелюлозу. Це не кажучи вже про запальну зброю, як, наприклад, білий фосфор, яка також може потрапити у морську воду.

— Чи можуть бойові дії на суші нести ризики для екології моря?

— Так, через руйнування інфраструктури і очисних споруд на окупованих територіях токсичні забруднюючі речовини можуть без перешкод потрапляти у море. Як це було на Азовсталі, де поміж житлових кварталів росіяни зрівняли з землею складські приміщення і резервуари з токсичними речовинами, які там зберігались на проміжному етапі промислової ланки. Ці речовини могли потрапити у море, але наразі ми не маємо туди доступу і достеменно не знаємо, чи це відбулось. Проте оптимізму мало: ще у 2019-му частина резервуарів Азовсталі була не в дуже гарному стані, на них були виявлені тріщини, і сьогодні через вибухи ситуація могла погіршитися. Про цілісність очисних споруд на інших непідконтрольних територіях точних даних також не маємо.

За словами директора Українського наукового центру екології моря Віктора Коморіна, через війну науковці втратили доступ до значної частини берегової лінії Чорного моря та не можуть оцінити масштаби екологічних злочинів РФ в її акваторії. (Фото: Суспільне Одеса)
За словами директора Українського наукового центру екології моря Віктора Коморіна, через війну науковці втратили доступ до значної частини берегової лінії Чорного моря та не можуть оцінити масштаби екологічних злочинів РФ в її акваторії. / Фото: Суспільне Одеса

— Яких збитків флорі та фауні Чорного моря можуть завдати бойові дії в його акваторії?

— По-перше, є безпосередній вплив вибухів на поверхню води, через них гине морська фауна. Ще один фактор ризику — акустичний шум. У підводних човнах сонари працюють на певній частоті, яка дуже негативно впливає на органи чуття дельфінів. Ті отримують картинку оточуючого середовища завдяки власним сонарам, тому ультразвукові та шумові ефекти від кораблів заганяють дельфінів у рибальські пастки та змушують викидатись на узбережжя. Зараз, як ніколи часто, фіксується велика кількість таких випадків на узбережжях Румунії, Болгарії та Туреччини.

А от для флори Чорного моря значної шкоди на даному етапі може й не статись, якщо не буде виявлено масштабного стоку нафтопродуктів на дні від затоплених суден. У такому ж випадку від гострої інтоксикації флора й фауна можуть загинути дуже швидко.

— А які наслідки можуть бути для людини?

— Забруднення води суттєво вплине на якість тієї риби та морепродуктів. Сама риба може не померти від набраних у воді токсикантів, але може бути токсичною для людини при вживанні.

Якщо казати про повоєнні часи, то допоки не будуть відновлені всі станції очистки води на узбережжі Чорного моря та системи каналізації у містах, проблема з безпечним купанням стоятиме гостро. Не кажучи вже про складний і масштабний процес розмінування, бо зараз акваторії заміновані дуже щільно. Іноді окремі міни відриваються і плавають самовільно, притоплені та заховані від ока. Вже були випадки, коли їх виловлювали на узбережжі Туреччини.

— Чи може ситуація розповсюдитись на інші країни?

— Море кордонів не має. Тому речовини, які потрапили у воду, наприклад, біля острова Зміїний можуть бути винесені на узбережжя Румунії чи Болгарії. Завжди були міжнародні проєкти з залученням всіх причорноморських країн, які з початком війни нас активно підтримують і за відсутності у нас доступу до частини акваторій проводять моніторинг на своїх територіях.

Але в природі однозначно існує накопичувальний ефект і реальні масштаби трагедії ми зможемо оцінити тільки згодом. Це може бути шкода, завдана прибережним та морським екосистемам усього регіону: наприклад, з’являться нові токсичні речовини чи зникнуть червонокнижні види флори та фауни.

— Чи може Україна сьогодні взяти це питання під контроль та вирішити проблему?

— Якщо рахувати території від Азовського моря та Кримського узбережжя до північно-західного шельфу, то сьогодні ми втратили більше половини можливого доступу до поверхні води Чорного моря. Окрім того, зараз ми не маємо можливості досліджувати навіть контрольовані ЗСУ узбережжя — із точки зору безпеки немає доступу до забору води.

Але деяке уявлення ми все ж маємо, тому що можемо вивчати ситуацію за допомогою супутникових знімків. Щоправда, для фіксації події ділянку треба конкретизувати, тому орієнтуємося поки на інформацію в ЗМІ про збиту чи затоплену російську техніку.

Зараз ми бачимо розливи нафтопродуктів від знищених кораблів та збитих літаків у реальному часі, можемо спостерігати їх рух. Ця нафтова плівка йде на чисті регіони, де знаходяться національні природні парки, такі як Тузловські лимани або Білобережжя Святослава. Вони — надбання міжнародного рівня, важливі для світової екосистеми.

Зараз ми фіксуємо усі ці випадки, щоб занести їх до загального переліку екологічних злочинів у позові України до міжнародних судів на отримання репарацій від РФ. Скільки точно буде коштувати відновлення екосистем та скільки часу забере — поки важко навіть уявити.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X