«Треба бути чесними». Харченко — про песимістичний і оптимістичний сценарії відключення світла й аварію на Південноукраїнській АЕС
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко розповів в ефірі Radio NV, які два сценарії можуть бути з відключенням світла взимку та що за аварія трапилась на Південноукраїнській АЕС, яку влада намагається замовчувати.
— Я хочу розпочати із заяви виконавчого директора ДТЕК Дмитра Сахарука, яку він зробив на форумі Майбутнє української енергетики. Діалоги з NV. Там модератор запитав про поради українцям, як нам готуватися до зими. І що сказав Дмитро Сахарук: «Розраховуйте на себе. Я не жартую, все в наших руках і залежить від кожного з нас. Якщо кожен подумає, що він може зробити для того, щоб пройти наступну зиму, і зробить щось із цього, в нас точно зима пройде легше». Я б хотіла, пане Олександре, щоб ви прокоментували цю заяву. Що нам слід розуміти? Ми маємо закуповуватися генераторами, EcoFlow, хтось має готувати дрова, бо зима буде суперважкою?
— Ви знаєте, я точно скажу, що зима не буде легкою і, безумовно, зимовий час буде складним. Просто треба констатувати, що ті пошкодження, руйнування, захоплення енергетичних станцій, які сталися, наслідки ми будемо усувати довго. А довго — це два роки, а, може, і три роки — до того моменту, поки ми зможемо відмовитись від обмежень споживачів назавжди, я сподіваюся.
Що стосується зими, то я особисто вбачаю два сценарії. Один сценарій — помірно песимістичний, і він виглядає приблизно так, як пройшли два тижні липня, коли в нас були обмеження від 12 до 16 годин на добу.
Другий сценарій — помірно оптимістичний, який передбачає, що не буде великих атак, що ми зможемо відновити доволі значну кількість пошкодженої, але не знищеної генерації, і що її не знищать, як тільки ми її запустимо. Це все складові цього сценарію. Тоді ми можемо розраховувати на те, що взимку обмеження будуть, те, що називають зараз люди, одна-дві черги. Тобто до шести годин на добу.
— Усе ж таки, усі енергооб'єкти до початку опалювального сезону, які пошкодили росіяни, відновити не вдасться. Про це заявляє член Наглядової ради Укренерго Юрій Бойко. За його словами, підготовка до зими зараз буде суттєво відрізнятися від того, що було два роки тому, тому що масштаби руйнування енергетики колосальні. Що це означає?
— Два роки тому ми турбувалися про наявність палива, і в нас було значно більше генеруючих потужностей, ніж нам були потрібні. Сьогодні нам невідомо, куди подіти українське вугілля, тому що воно такої якості, яке нікому в світі більше не потрібно. Одночасно у нас значний дефіцит саме генеруючої потужності.
Зараз йде одночасне відновлення генеруючих потужностей — пошкоджених, але не знищених. Таких є доволі відчутна кількість. Я не буду в цифри вдаватися, але тим не менше їх доволі багато. І над ними дійсно йде постійна робота, щоб відновити все, що можна.
Другий напрямок — це будівництво нових потужностей, і він невідворотний. Тобто навіть те, що буде відновлено з вугільної генерації… Ці потужності і так 50 років тому були збудовані. Вони вже років 10 просяться на покій, навіть без війни. А зараз вони максимально стрімкими темпами наближаються до стану металобрухту. Протягом трьох-чотирьох років вони своє функціонування в будь-якому разі вичерпають. Я не кажу навіть про нормативи Європейського Союзу, які ми маємо виконувати, як країна-кандидат, про екологічні викиди.
Вони просто фізично зношені і не зможуть довше працювати. Це означає, що альтернативи будівництву нових потужностей в Україні сьогодні немає. І питання лише в тому, як швидко і як ефективно ми їх побудуємо. Вони вже будуються, але будується зараз, може, 5% від того, що нам насправді потрібно.
— Чи є сенс ремонтувати старе? Чи краще одразу будувати нове?
— Давайте ще раз повторююся: безумовно, для того, щоб прожити наступні три-чотири роки, нам треба відремонтувати старе, щоб воно ці три-чотири роки прикривало дірки. Але це відремонтоване старе, відновлене, воно не проживе довше, ніж три-чотири роки ні при яких розкладах. Воно занадто старе, занадто пошкоджене, занадто ненадійне, екологічно небезпечне. Тому альтернативи будівництву нових потужностей реально не існує.
— У нас є три роки на те, щоб побудувати щось нове, щоб далі не було такої проблеми зі світлом?
— Абсолютно точно.
— Про певні аварії так само ми поговоримо. Наприклад, на Південноукраїнській атомній електростанції згоріли два трансформатори струму, що призвело до відключення з мережі одного з атомних реакторів і декількох ліній мережі Укренерго. Про це, власне, ви і писали. Але ми знаємо, що влада казала, що нібито це фейки, російське ІПСО. Зараз про цю ситуацію нам розкажіть, що на даний момент відомо? І, на вашу думку, чому влада приховувала це?
— Я не можу коментувати, чому приховувала. Це ви маєте, вочевидь, спитати тих, хто приховував. Нехай це буде на їхній совісті, що називається.
Бо, насправді, приховати такого роду аварію в енергетичній системі неможливо. Тому що є певні інструменти розповсюдження інформації по енергосистемі. І, фактично, величезна кількість людей в енергетиці знає про таку аварію буквально протягом годин, можливо, і швидше. Тому намагатися приховувати — це виглядає, чесно кажучи, смішно, дуже непрофесійно і, на мою думку, небезпечно, тому що люди мають розуміти, що трапилось.
Оскільки я вже проголошений лідером російського ІПСО в Україні, то, на мою думку, якраз російському ІПСО сильно підіграє приховування інформації. Бо починають розповсюджуватися абсолютно фантастичні, безпідставні теорії, які людей залякують, які людей дезорієнтують.
Ми маємо бути чесними з українцями. Українці неодноразово показали свою рішучість, здатність адаптуватися, здатність протистояти негативу, здатність боротися за свою країну. І це елемент цієї боротьби. Енергетична війна, яка ведеться, це такий самий елемент війни, як будь-який інший.
Мені здається, що ми гідні того, щоб мати об'єктивну інформацію про те, що відбувається, зрозуміло, без тих деталей, які можуть принести якусь користь ворогові.
Повірте, по-перше, таких аварій насправді трапляється доволі багато. Просто іноді вони трапляються в місцях, де наслідки для енергоживлення великої кількості людей більші. І це був саме такий випадок.
— Про наслідки на Південноукраїнський АЕС, що вам зараз відомо? Чи їх вже всі усунули і чи там вже все гаразд?
— Насправді, за добу було введено блоки назад в роботу, навіть трохи менше, ніж за добу. На місці інженери професійно і чітко відпрацювали — і інженери Укренерго, і інженери Енергоатома, які показали себе в цій роботі абсолютно адекватними людьми.
Але при цьому, до речі, цікавий факт, який чомусь всі упускають: вчора була новина, що призначено нового директора Південноукраїнської атомної електростанції. При цьому новини про звільнення старого я не бачив, не знаю, може, я пропустив просто.
— Ситуація в самій енергосистемі України покращилася після підключення двох атомних енергоблоків. Їх достроково відремонтували, і відключень світла стало менше. Про що це свідчить? Чи можемо ми сподіватися, що все ж таки це відновлення, ось ці ремонти, вони йдуть швидшими темпами, і ми ближчі до помірно оптимістичного варіанту проходження цієї зими?
— Як я і казав, дійсно, відновлення йде, йдуть профілактичні ремонти Енергоатома, часто з випередженням графіку.
Треба розуміти, що зараз всі енергетики працюють в дуже пришвидшеному темпі. Скажімо, ті речі, які європейські енергетики роблять за дев’ять місяців, в Україні роблять за п’ять-шість тижнів. Це реальна ситуація. Ремонти, які в Європі виконуються за 10 тижнів, в нас виконуються за півтора.
Але навіть цих темпів недостатньо, коли ми говоримо про відновлення після ударів, коли ми говоримо про відновлення пошкоджень. Все одно навіть таких темпів недостатньо для того, щоб встигнути відновитись так, щоб не обмежувати споживачів.
Обмеження будуть, вони зараз продовжаться. Наступні ремонти почнуться найближчим часом, і це теж буде певною мірою відчутно. І лише наприкінці серпня вже стане легше, [буде] більше електрики, менше обмежень.
