Саморозвиток, ерудиція і винахідливість. Якою має бути сучасна шкільна програма в Україні
Inventor School
Конструювання роботів, сортування сміття, робота з власними емоціями та навчання відразу двома мовами — нові підходи до формування шкільної програми відповідають запитам сучасних поколінь та роблять навчання більш ефективним.
На зламі поколінь
У кожного з нас з дитинства є сформоване уявлення щодо того, як треба вчитися, щоб навчання було ефективним і результативним. Багатьом з нас розповідали про те, що комусь легше дається математика, а комусь — мови, а те, що ти не розумієш, потрібно просто «визубрити».
Попередні покоління закінчували школу в часи, коли було прийнято вважати, що золота медаль — це перепустка у будь-який університет, а бути медалістом — справді престижно й це на щось впливає. Що професію треба обирати раз і на все життя, і робити це необхідно в 16 або 17 років, у останніх класах, аби вдало вступити в потрібний виш і здобути вищу освіту за престижною спеціальністю. Ті ж, хто не міг визначитися з тих або інших причин, вступали туди, куди їх «прилаштували» батьки. Невмотивованих могли лякати тим, що якщо вчитися погано — не зможеш знайти «нормальну» професію і станеш «двірником».
Наш вибір безпосередньо впливає на те, наскільки щасливими ми себе відчуваємо, додає вона. Якщо обрана професія приносить задоволення, життя має зовсім іншу якість.
Наша реальність стрімко змінюється: розвиваються цифрові технології, виникають нові професії і спеціальності, для яких ще не придумали курс в університеті, проте попит на таких фахівців є вже сьогодні. Високо цінуються креативність і винахідливість, ініціативність, знання мов, вміння працювати і в команді, й індивідуально, бажання постійно вчитися і самовдосконалюватися. Та, звісно ж, вихід за рамки звичного. Змінюються також й інтереси сучасної молоді.
Сучасне покоління, додає він, відрізняється від попередніх зокрема тим, що виросло у повністю новому інформаційному полі, в епоху інтернету. Це суттєво впливає і на розвиток, і на світогляд. Інтернет надає доступ до бездонних сховищ інформації. З одного боку, це — можливість порівняти зовсім різні приклади для наслідування, вільно обирати між великою кількістю ролей, не прив’язуючись до якоїсь чіткої ідеології. З іншого ж, сучасні покоління в цьому різноманітті можуть легко загубитися, і, досягнувши повноліття, не знають, чим хочуть займатися в майбутньому, говорить Олександр Шувалов.
Ще одна особливість таких поколінь — концентрація уваги. Діджиталізація породжує велику кількість інформації, яка дуже короткотривала за обсягом, наприклад, маленькі тексти чи відео, як-от у Тік-Тоці, зазначає психолог. Через це люди можуть звикати обробляти інформацію дуже маленькими порціями:
«Це суттєво впливає на концентрацію уваги, бо глядач знову і знову вимушений переключатися, а не довго працювати з великим об'ємом інформації, не відволікаючись».
Зважаючи на ці особливості, необхідно, перш за все, навчати дитину орієнтуватися у великих потоках інформації, розуміти власні потреби та опиратися невизначеності. Власні потреби і бажання та вміння їх задовольнити мають бути для дітей опорою. Так само як і навички саморегуляції та контролю — розуміння того, що ці діти можуть впливати на якісь процеси. Саме на ці моменти слід звертати увагу при формуванні нових підходів у навчанні, говорить Олександр Шувалов.
Як приклад психолог наводить досвід інших країн: у Британії та Нідерландах вже функціонують програми з розвитку уважності та усвідомлення у дітей, зокрема програми майндфулнес. Європейські школи також пропонують програми з розвитку емоційних компетентностей та етики, які інтегровані в освітній процес. Дітей навчають не тільки розуміти емоції, а й вмінню їх контролювати. Є практики, на яких школярів вчать також і піклуватися про себе та інших, турбуватися про навколишній світ.
Коли навчання — це хобі
Нестандартні підходи до організації шкільного навчання уже впроваджуються також і в українських школах. Українська шкільна система змінюється — небанальний погляд на навчальний процес допомагає дітям зберегти мотивацію, розповідає Оксана Стоєцька.
Серед незвичних форматів та підходів, які вже доступні в українських школах, вона згадує зокрема навчання з допомогою освітніх наборів LEGO: з допомогою яскравих цеглинок діти можуть як готуватися до школи, так і цікаво вивчати математику, механіку, робототехніку, фізику та інженерію; також — дослідження світу з освітньою версією гри Minecraft education. Це можливість вивчити біологію, анатомію, натренувати математичні навички та навички читання, а також розвиває креативне мислення та роботу у команді.
Результативність таких підходів помічають і батьки, чиї діти відвідують українські школи з креативним поглядом на навчання. Юлія Ніколаєва, мама п’ятикласниці Вероніки, яка навчається у Inventor School, каже, що для її доньки навчання — це хобі. В цьому вбачає зокрема заслугу першої вчительки.
«Вероніка дуже допитлива і всмоктує всі знання як губка. Зі школи приносить багато ідей. Наприклад, вони вчили навички проактивних людей за Кові, це дуже їй сподобалося. Вона любить ставити собі цілі й досягати їх, — так розповідає про доньку Юлія Ніколаєва. — Школа також спрямована на екологічний розвиток дітей: у школі Вероніку навчили сортувати сміття, тож тепер вдома ми сортуємо його на органічне, неорганічне, пластик, окремо — скло, окремо — залізні баночки, які, до речі, потім йдуть на виготовлення окопних свічок для наших військових».
П’ятикласник Олександр перейшов у Inventor School після двох років вимушеного дистанційного навчання у іншій школі. Його мама, Тетяна Меліхова підкреслює: було важливо, або хлопчик почувався в новій школі комфортно, і це — вдалося. Адже уже під час першого знайомства з простором школи, з командою та шкільним психологом він відразу відчув себе впевнено.
«Раніше Сашко навчався в державній школі. На той момент ми обирали скоріше не школу, а вчителя. Та в якийсь момент я зрозуміла, що навчатися у державній школі онлайн ми не зможемо, бо це велике навантаження на батьків. Так, батьки можуть допомогти дітям у навчанні, але не зможуть іншого — правильно донести до них знання», — ділиться роздумами Тетяна Меліхова. Навантаження на вчителів у державних школах зараз — також чимале, додає вона.
На її думку, державні школи мають перейняти досвід приватних навчальних закладів. А саме — підхід, де вчителі і діти — на одному рівні. Це — ключ до взаємного розуміння, підтримки та взаємоповаги.
Від абстрактного до конкретного
Особливість старої освітньої системи в тому, що вона розділяла знання на дисципліни, й кожна така дисципліна розглядалася окремо від життєвого контексту — як абстрактна наука, пояснює засновниця Inventor School Оксана Стоєцька. Вона переконана: вивчення будь-якої науки важливо переносити на реальне життя, так, аби дитина не «зубрила» суху теорію, а могла її зрозуміти і — використати.
Учнями школи можуть стати діти віком від 4-х років. Школа має 12 років навчання.
Познайомитися із простором школи та навчальними програмами можна на індивідуальній екскурсії. А записатися — на сайті школи.
Inventor School працює за авторськими STEM-програмами і власними розробками. STEM-підхід ця школа почала впроваджувати першою в Україні — ще у 2008 році. З першого класу учні та учениці навчаються робототехніці: це можливість дізнатися про прикладне застосування наук, як-от інженерія, математика та технології. Роботів конструюють і програмують під певні задачі, використовуючи різні мови програмування. Крім того, Inventor School використовує сингапурську систему для вивчення математики. Все навчання відбувається двома мовами — українською та англійською.
За її спостереженнями, дуже часто вивчати і створювати щось нове нам заважає невпевненість: перед новим та помилками. Саме це нерідко може заважати розвиватися далі. Дуже важливо пояснювати дітям, що отримання нового досвіду не завжди може відбувається без помилок, але припускатися помилок — насправді нормально:
«Важливо, аби діти усвідомили: щоб краще розуміти, як влаштований цей світ — потрібно бути справжніми дослідниками. І будь-яка помилка — це сходинка, яка допомагає нам ставати кращим через постійне навчання і вдосконалення».
