21 листопада 2018, середа

Слово про мову: які норми нового законопроекту про мову викликали найгостріші суперечки

 Прихильники законопроекту сподіваються гарантувати українській мові безумовний державний статус
Фото RFE/RL

Прихильники законопроекту сподіваються гарантувати українській мові безумовний державний статус

На початку жовтня Верховна рада в першому читанні прийняла законопроект про мову, в якому одні побачили надію на зміцнення країни, а інші - проблеми для вчених, медійників та пересічних громадян, пише журнал Новое Время.

Заявлена ​​мета законопроекту - забезпечення функціонування української мови як державної. Тепер у Ради є два тижні на виправлення до прийнятого проекту, а потім його чекає друге читання.

Документ зачіпає не тільки традиційні сфери - держсектор, суди і освіту, в яких знання української безумовне і обов'язкове, але й багато сфер неофіційного життя. Наприклад, науку. А також ЗМІ, театр і кіно. А ще книговидання. Крім того, туризм, сферу обслуговування, спорт, медицину, рекламу, транспорт і навіть пошту.

Головна проблема - регулярне використання мовної теми як політичного інструмента, що працює на розкол електорату

"У всіх європейських країнах є закони, що захищають свої мови", - говорить про законопроект Микола Княжицький, депутат Народного фронту і один з авторів документа.

У законопроекту вже з'явилися численні критики. Вони не заперечують його необхідності, але закликають доопрацювати різні аспекти документа.

А ось політолога Володимира Фесенка у всій цій історії бентежать не стільки окремі положення, закону, що народжується, скільки час його появи. "Головна проблема - регулярне використання мовної теми як політичного інструмента, що працює на розкол електорату", - говорить експерт, який вважає, що на питанні мови напередодні президентських і парламентських виборів 2019 року буде спекулювати як влада, так і опозиція.

Дивіться також

Варіант, але не ідеал

Законопроект, прийнятий нині в першому читанні Радою, спочатку ініціювали громадські активісти, які проводили круглі столи та зустрічі з депутатами. Після цього автори кількох законопроектів об'єднали зусилля, створили єдину робочу групу і розробили нинішній документ, розповідає Княжицький. Потім проект ще півтора року припадав пилом у ВР, перш ніж потрапив до сесійної зали.

Там він з успіхом пройшов випробування першим читанням. Тепер документ будуть допрацьовувати.

Зауважень до проекту з боку людей, чиєї діяльності потенційний закон торкнеться, досить.

Кандидат фізматнаук Ірина Єгорченко, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ, каже, що для вітчизняних вчених дуже важливо, щоб в країні хоча б зрідка проходили якісні наукові конференції із запрошеними іноземними спікерами.

Знайти перекладача, здатного перекладати виступи іноземних астрофізиків, мікробіологів та інших вчених, в країні неможливо

Зараз їх проводять англійською - міжнародною мовою науки. Але новий закон наказує робити повноцінний або синхронний переклад англомовних спікерів. Єгорченко на власному досвіді знає: знайти перекладача, здатного працювати зі спічами астрофізиків, мікробіологів та інших вчених, в країні неможливо.

"А в математиці, наприклад, навчання перекладачів не допоможе - потрібно просто дуже глибоко розуміти матеріал", - говорить учений.

Документ, що вийшов з-під пера Княжицького з колегами, схвилював і учасників ринку друкованих ЗМІ. Адже в разі його остаточного ухвалення видавці, що випускають іншомовний продукт, повинні будуть додруковувати окремий тираж українською.

"Ця норма створена людьми, які не розуміють, як працює ринок преси. І чим він відрізняється від радіо", - говорить Олексій Погорєлов, гендиректор Української асоціації видавців періодичної преси.

На думку Погорєлова, є більш м'які методи. Наприклад, зобов'язати пресу 50% контенту номера давати українською мовою.

А в головному науково-експертному управлінні парламенту бачать ще кілька проблем з новим законом. У ньому, наприклад, є суперечлива вимога про транслітерацію українських географічних назв за допомогою алфавіту іншої мови. Тобто друковані російськомовні ЗМІ повинні будуть так передавати назви міст: Кыив, Харкив, Кропывныцькый. Інакше отримають штраф.

Також експерти управління побачили в документі грунт для корупції і дискримінації. Оскільки відсутність передбаченого проектом держсертифіката на знання мови може стати причиною відмови у прийомі на роботу.

Не карати, а популяризувати

Відомий український письменник Андрій Курков, чиї твори перекладені на три десятки мов світу, впевнений: зміцнювати статус української необхідно, і починати робити це слід було ще 20 років тому.

Але прозаїк вважає, що не варто робити це огульно. Російськомовне населення країни дуже різноманітне і не являє собою монолітну групу з однотипними політичними поглядами. "Очевидно, що не кожен російськомовний українець налаштований проросійськи", - вважає Курков.

Закон же в його нинішньому вигляді може створити напруження в регіонах, де частка російськомовних велика.

Про це говорить політолог Фесенко. "Депутати не зовсім розуміють ситуацію в регіонах ризику. Особливо мене хвилюють Харків і Одеса", - відзначає експерт.

Напередодні виборів частина партій буде просувати мовний закон у своїх інтересах. Але ця тема як палиця з двома кінцями - свої бонуси з неї отримають і політичні опоненти. Той же Опозиційний блок із сателітами, на думку політолога, скористається ситуацією.

Співавтор закону Ірина Подоляк, депутат фракції Самопоміч, стверджує: вона і її колеги розуміють, що для зміни мовного поля потрібен час. І це не рік, не два, навіть не три.

"Ніяких репресій, висилки до Сибіру, ​​в'язниць або "чемодан - вокзал - Росія" не буде", - запевняє вона. Суспільство, на думку Подоляк, готове до змін, а не до "ламання через коліно".

Проект, за її словами, точно будуть допрацьовувати. Навіть з першої його редакції під тиском суспільства прибрали норму про так званих мовних інспекторів, які повинні допомагати Уповноваженому із захисту державної мови стежити за дотриманням закону.

Подоляк також підкреслює, що ніхто з авторів новацій не зацікавлений у створенні турбулентності в суспільстві. "Якщо для реформи потрібно буде додатковий час, ми його дамо", - обіцяє депутат.

Читайте повну версію цього матеріалу у свіжому номері журналу Новое Время - №37 від 11 жовтня 2018 року

Журнал НВ
за спеціальною ціною

Передплата журналу Новое Время до кінця листопаду дешевше на 100 грн! Передплатіть зараз на 12 місяців лише за 559 грн.

Передплатити зараз
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Події ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: