Зазвичай повертається третина. Скільки українців залишаться за кордоном та як блекаути змінюють демографію — Лібанова

11 грудня 2022, 10:28
Ексклюзив NV
За прогнозами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, на 2030 рік населення України буде становити від 30 до 35 млн (Фото:Олександр Медведєв)

За прогнозами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, на 2030 рік населення України буде становити від 30 до 35 млн (Фото:Олександр Медведєв)

Яка частина співгромадян повернеться після війни додому, що відбувається в Україні з народжуваністю та коли врешті стане відомою справжня чисельність населення країни — розповідає директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова

Через системні атаки росіян на енергосистему України чимало співвітчизників продовжують залишатися без світла й опалення, а після знищення інфраструктури, великих підприємств і виробничих потужностей — ще й без роботи. Все це, прогнозують експерти, штовхає країну до нової хвилі міграції, коли співвітчизники будуть їхати за кордон не стільки з міркувань безпеки, скільки просто заради благ цивілізації та роботи.

Відео дня

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ Елла Лібанова в інтерв'ю НВ розповідає, які демографічні втрати має Україна на десятому місяці повномасштабної війни та чи вдасться після перемоги залатати ці прогалини.

Десять місяців війни відчутно вдарили по економіці України і, за прогнозами Світового банку, на кінець 2023 року 55% українців житимуть за межею бідності. Наскільки ймовірний такий сценарій?

—  Цілком. Ми маємо подібні очікування вже на кінець 2022 року, за нашими оцінками це понад 60%. Найголовнішим чинником бідності є безробіття. Ми ніколи не були надто заможною нацією, але у людей все ж були певні накопичення, у когось в доларах, у когось в гривнях. А тепер ці накопичення «проїдаються». Ті «втікачі від війни», які перебувають за кордоном, мають хоч якусь фінансову підтримку і можливість працювати, безумовно, зазвичай, не на тих робочих місцях, як хочеться, але все ж… Ті ж, хто переїхали до безпечныших західних областей, зіткнулися з відсутністю будь-якої роботи, а державна допомога є із зрозумілих причин невеликою. Так, зараз фінансово нам допомагає весь світ, але безумовно більша частина цієї допомоги йде на фронт.

Є думка, що атаки росіян на енергетичний сектор і руйнування великих підприємств може спричинити нову хвилю міграції. Наскільки це реалістично?

— Якщо до початку повномасштабної війни головними чинниками міграції були економічні, то зараз розрізнити мотиви вкрай важко. Багато людей виїхали за кордон, розраховуючи, по-перше, на краще убезпечення від бомбардувань, а, по-друге, на підтримку урядів заможніших країн. І насправді вони її там отримують, не багатіють і не примножують статки, але мають засоби для існування. Наразі, за даними Державної прикордонної служби (ДПС), жодних ознак зростання виїздів за кордон нема.

Що стосується виїзду населення Києва, то я не маю жодних підтверджень його масовості. Найімовірніше, це пояснюється тим, що по-перше, в столиці попри все нема таких бомбардувань і руйнувань, як, наприклад, у Запоріжжі, а по-друге, малий та середній бізнес, частка якого в Києві традиційно є високою, значною мірою прилаштувався до екстремальної ситуації і дає роботу та дохід значній чисельності мешканців. Тут знайти роботу значно простіше, ніж у прифронтовій зоні, на деокупованих територіях або, скажімо, в традиційно трудонадлишкових західних областях.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Якою є реальна кількість українців, які виїхали через війну, хто вони і які наслідки це буде мати?

— За даними ДПС, за весь час з початку вторгнення з України виїхало 10,7 млн і в'їхало 9,5 млн. Але не можна говорити, що це одні й ті самі люди. По-перше, цілком імовірно, що ті, хто поїхали, — залишились за кордоном, а повернулися ті, хто виїхав до війни. По-друге, ніхто не відміняв малий прикордонний рух, відпустки, відрядження та родинні зустрічі. Отже, ми не можемо виокремити саме втікачів.

Єдине, що можна сказати напевне, — чисельність українців, які перебувають за кордоном, збільшилася на 1,5 млн порівняно з довоєнною. Але не варто забувати також про кордон з РФ — ми й гадки не маємо, скільки людей його перетнули.

Найбільше виїжджало з України з 24 лютого до 9 березня — по 100−110 тис.осіб щодоби. З тих, хто виїхали, 90% це містяни, 70% з вищою освітою, більшість — харків'янки і киянки. Це жінки, які мають більш-менш конкурентну професію або здатні опанувати нову, легко можуть вивчити мову і найголовніше — вірять у свої сили.

Незважаючи на тривалі блекаути, за даними ДПС, жодних ознак зростання міграції українців за кордон нема (Фото: Reuters)
Незважаючи на тривалі блекаути, за даними ДПС, жодних ознак зростання міграції українців за кордон нема / Фото: Reuters

До того ж це молоді жінки активного репродуктивного та трудоактивного віку, а отже вони не працюють сьогодні в Україні та не народжують тут дітей. Ясно, що суто кількісний ефект є негативним. Але, враховуючи катастрофічне падіння економіки через війну, ймовірно, ці жінки не знайшли б роботу в Україні, а їхня присутність посилювала тиск на ринок праці.

Що стосується плюсів, то, звісно, найбільший позитив у тому, що люди там принаймні убезпечені від обстрілів, переохолодження, відсутності гарячого харчування, неможливості офлайн-навчання. Перебуваючи в розвинених країнах, українки опановують новий досвід поведінки, взаємодії з чиновниками, роботодавцями, сусідами. І після повернення вони цим досвідом ділитимуться з іншими, навіть підсвідомо.

Чи повернуться після перемоги ці люди та на яку кількість країна може розраховувати?

—  Якщо спиратися на результати опитувань українських та європейських соціологів, левова частка наших втікачів від війни, 80−90%, готові повернутися до України як тільки тут буде безпечно і якщо їхнє житло не буде зруйновано. Я не дуже вірю в цю цифру, бо є патріотизм, є мода на повернення, є незручність зізнатися собі та оточуючим у бажанні залишитися.

Загалом, керуючись досвідом воєнної міграції інших країн, вважається, що зазвичай повертається третина тих, хто виїхав. Але в це я теж не вірю, думаю, повернеться більше. Це головним чином залежатиме від часу, який жінки будуть за кордоном, бо кожен новий місяць перебування там поглиблює адаптацію — знання мови покращується, діти йдуть до шкіл та університетів, мами стають до праці.

Про те, що більшість налаштовані на повернення до України, свідчить і те, що українські втікачі від війни орієнтуються не на довічний статус біженця, а на тимчасовий захист (наразі це 1,5−2 роки), який не обмежує свободу пересування, включно з тимчасовим поверненням до України, дає можливість працевлаштування. Оптимізму додає і те, що упродовж перших двох тижнів після початку агресії до України в'їхали 200 тис. чоловіків, чітко розуміючи, що назад вони повернутися вже не зможуть. Отже, патріотизм нашим співвітчизникам притаманний.

Влітку ви прогнозували, що через війну Україна втратить щонайменше 5 млн людей. Чи змінилася сьогодні ця цифра та яким буде населення країни після перемоги?

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу NV

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо NV
X