«Втрачаємо генофонд». Скільки українців опиняться у 2023-му за межею бідності і чи буде нова хвиля міграції
В Європейському регіональному бюро ВООЗ очікують, що цієї зими ще 2−3 млн українців залишать свої будинки у пошуках тепла та безпеки (Фото:Ty ONeil / SOPA Images via Reuters)
Маріанна Ткалич, директорка дослідницької лабораторії Рейтинг Лаб, розповідає про нові міграційні тренди серед співвітчизників через війну, реалістичність демографічної ями та економічний приріст, який отримала Польща, завдяки українцям
З початком холодів Європа очікує на нову хвилю українських мігрантів — до 11 млн співвітчизників, які вже виїхали за межі країни, незабаром приєднаються ще 2−3 млн. Це ті, хто рятуватиметься від важкої воєнної зими, впевнені в Європейському регіональному бюро ВООЗ. Ще частина поїде у пошуках роботи та засобів до існування, оскільки лише за офіційними даними Мінекономіки через повномасштабне російське вторгнення безробітними стали щонайменше 5 млн українців. У свою чергу Світовий банк прогнозує, що до кінця 2023 року 55% населення України житимуть за межею бідності (при довоєнних 2% і цьогорічних 25%). Аналітики вважають, що цей фактор стане додатковим аргументом для виїзду з країни.
НВ розпитав Маріанну Ткалич, докторку психологічних наук та директорку дослідницької лабораторії Рейтинг Лаб, про те, як усе це може вплинути на життя в Україні сьогодні та після перемоги.
— Як змінилася структура еміграції українців за 9 місяців повномасштабної війни?
— Хвиль еміграції у нас кілька. Перша хвиля — це паніка та невідомість, тобто люди виїжджали з країни доки не стабілізувався фронт. І вони й досі продовжують виїжджати з тих регіонів, які стають непридатними для життя через війну. Взяти, наприклад, Запоріжжя, де на початку було відносно тихо, а вже ближче до осені обстріли почастішали. Те саме відбувається і в Дніпрі, де саме місто ціле, а районні центри знищені. Якась частина цих людей перебирається до інших міст, а якась цілеспрямовано їде за кордон.
До тих, хто тікає від війни, зараз приєдналася велика кількість тих, хто релокує свій бізнес. Тому що з нинішніми енергопроблемами IT-сектор та міжнародні компанії, які ведуть діяльність онлайн та яким потрібен стабільний інтернет, більше не можуть перебувати в Україні та забезпечити безперебійність роботи.
Наразі формується ціла хвиля мігрантів, які виїжджають за кордон у зв’язку з енергетичною кризою. Багато хто робить це також тому, що є ідея про важку зиму — ці люди забронювали за кордоном квартири до березня, щоб «перезимувати».
Ще одна нова категорія — люди, які на самому початку переїхали до умовної Польщі, потім повернулися до України, а після нової хвилі атак, починаючи з 10 жовтня, знову збиралися в евакуацію.
Є й ті, хто їде в еміграцію заради дітей та заради того, щоб вони здобули закордонну освіту. Таких багато, вони готові страждати, щоб забезпечити своїм дітям майбутнє. Люди, які поїхали повними родинами або мігрували самі по собі мають більше шансів залишитися за кордоном назавжди. Легше це дається тим, хто кілька разів у житті вже змінював місце проживання.
— Як виїзд за межі країни мільйонів співвітчизників позначиться на демографії?
— Це така українська експансія в Європу — мільйони наших громадян уже там, але ж більшість із них ніколи за межі обласного центру не виїжджали. Для них це можливість побачити інший рівень життя, інші цінності.
Але ми втрачаємо ринок праці, що природно позначається на ВВП. Крім того, що ми втратили дуже багато підприємств, ми продовжуємо втрачати ще й генофонд — нових членів суспільства. Окрім працездатних чоловіків, які воюють, та жінок, які виїхали, ми втрачаємо дітей, частина з яких залишиться за кордоном. І чим довше діти будуть там знаходитися, вивчати мову та адаптуватися — тим більше ми втратимо. Тобто поменшає не лише актуальних платників податків, а й майбутніх. Важкий тягар впаде на соціальну сферу, яка має забезпечувати пенсії, державне лікування та інші важливі соціальні послуги. Навіть за умови потужної гуманітарної підтримки світу це буде велике податкове навантаження на тих, хто має роботу та працює.
Взагалі говорити про якісь реальні демографічні прогнози ми зможемо лише навесні, коли пройдемо цю зиму. Чим більше у нас буде позитивних новин з фронту та чим швидше поліпшуватиметься економічна складова — тим більша ймовірність, що якась частина людей повернеться, а ті, хто залишилися вирішать не їхати.
— Як нова хвиля економічних мігрантів змінить ринок праці?
— Економічний аргумент, як і аргумент безпековий, є дуже важливим. Дохід — це також безпека, тільки матеріальна і втрата роботи може бути не меншим страхом, аніж ракети. Це питання, насамперед, сфери зайнятості. Ті, хто виїжджають із економічних міркувань, роблять це тому, що в Україні для них зараз немає умов та можливостей розвитку.
Дітей народжуватиметься менше і попереду на нас чекає демографічна яма, а кількість претендентів на робочі місця вже скорочується. Це питання якості фахівців, які згодом будуть присутні на ринку праці. Тому що ті, хто виїжджає з економічних причин — часто люди, які можуть влаштуватися на гарну роботу. З іншого боку, вибір роботи в тих, хто залишиться, буде більшим, тому що фахівці їх кваліфікації виїжджають і доступ до вакансій стає ширшим.
