«Генерал-маніяк». Суровікін — головний ідеолог ударів по цивільній інфраструктурі, у РФ не скоро закінчаться ракети — інтерв'ю

25 листопада, 11:35
Ексклюзив НВ
Рятувальники працюють на місці ракетного удару Росії по Києву. 23 листопада 2022 року (Фото:REUTERS/Valentyn Ogirenko)

Рятувальники працюють на місці ракетного удару Росії по Києву. 23 листопада 2022 року (Фото:REUTERS/Valentyn Ogirenko)

Сьома хвиля ракетних ударів РФ, що сталася 23 листопада, обернулася блекаутом, але енергоінфраструктура відновлюється.

Російські окупанти здійснили 67 пусків крилатих ракет, а Сили оборони знищили 51 крилату ракету та 5 дронів-камікадзе типу Ланцет.

Військово-політичний оглядач групи Інформаційний опір Олександр Коваленко в інтерв'ю Радіо НВ розповів, який «генерал-маніяк» є головним ідеологом ударів по цивільній інфраструктурі, а також про те, чому не варто розраховувати, що в РФ закінчаться ракети.

Відео дня

https://www.youtube.com/watch?v=QP_i-xWdgwc

— Чи бачимо ми зараз, що наша ППО буде укріплюватися ще більше з допомогою партнерів?

— Звісно, вона буде укріплюватися. Минулого і цього тижня ми бачили інформацію про постачання нам нових зразків ППО.

Але я повинен це сказати, щоб ніхто не робив собі ілюзій: жодна ППО в світі не є гарантом стовідсоткової безпеки. Навіть найсучасніші ЗРК Patriot також мають якийсь відсоток ефективності та відсоток того, що вони не можуть зупинити ракети.

Зараз наша ППО не найсучасніша у світі, але вона відпрацьовує на межі своїх можливостей. Та кількість знищених ракет ворога про це багато каже.

По території України 23 листопада було зроблено 70 пусків ракетної зброї авіаційного базування Х-101.

Що було б, якби всі 70 ракет влучили у свої цілі? Це був би колапс, це був би дійсно, скажімо так, кінець цивілізації не на добу, не на 48 годин, а на тижні, а, мабуть, і на місяць.

Але наша ППО відпрацьовує. І саме за рахунок ЗРК іноземного походження, іншого обладнання, тих же РЛС, ми підвищуємо ефективність знищення [ракет]. Але, на жаль, ста відсотків, цього абсолюту, ніколи не було, особливо коли здійснюється саме прорив. Жодна ППО у світі — найсучасніша, західного походження — вона не відпрацьовувала в умовах прориву. Західна ППО жодного разу ще не зіштовхувалася з тим, що йде елемент прориву, коли використовується велика кількість об'єктів для прориву ППО — 70−80, до сотні і більше.

Той ефект, який ми на сьогодні маємо, та праця, яку роблять наші оператори ППО, — це за межею їхніх можливостей.

— Слово і діло порівняли масовані обстріли України за 10 жовтня, 15 листопада і за 23 листопада. Якщо раніше це було 84 і 96 ракет, то вчора лише 67. Також ми бачимо, що тип ракет скоротився: раніше було п’ять зразків, а зараз лише три — Х-101, Х-555 і Калібр. Чи це про щось говорить?

— Коли була різноманітна номенклатура, тоді вони накопичували боєкомплект. Я навіть сказав би, що вони експериментували одночасно з різноманітною номенклатурою.

Для кожної номенклатури ракетної зброї є свій алгоритм протидії. Вони намагалися таким чином розосередити нашу ППО, щоб вона одночасно використовувала різні алгоритми протидії. Коли одночасно використовується Калібр, Х-101, тут ще й Shahed 136 летить, а потім ще й Іскандер запускають, то одна й та ж локація, яка має протиповітряний захист, вона не могла б відпрацьовувати ефективно по одному з видів цієї зброї. Вони намагалися розосередити увагу, можливості. Їм це не вдалося.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Це можна пов’язувати і з тим, що на той час вони не мали достатньої кількості якоїсь однієї уніфікації ракетної зброї, а зібрали те, що було в наявності на той час, коли підготували цей удар. Це було 10 жовтня. Не минуло й тижня, як командувачем російських окупаційних військ [в Україні] став [Сергій] Суровікін. Саме він є головним ідеологом ударів по цивільній інфраструктурі. Це генерал-маніяк, який робить акцент на тиску на цивільне населення, а не тактичних чи стратегічних перемогах у зоні бойових дій. Він воює насамперед проти цивільного населення.

Було досить швидко ухвалено рішення розпочати [терор проти] цивільного населення через удари по критичній інфраструктурі. Часу для того, щоб зібрати необхідний уніфікований боєкомплект, їм не вистачало.

Зараз ми бачимо, що вони зробили висновки і намагаються накопичувати уніфікований боєкомплект, основою якого є авіаційні ракети Х-101.

З чим це може бути пов’язано? З тим, що на складах та у центрах збереження цього типу ракетної зброї у них більше, ніж іншого. Хоча після зняття зі зберігання треба проводити технічне обслуговування, іноді навіть ремонтні роботи, тому що вони не завжди зберігалися в задовільних умовах. Потім починається логістика, перевезення до аеродромів і таке інше — це до двох тижнів [часу займає, що створює] такі паузи між ударами.

Інший аспект — це те, ймовірно, що Х-101 не лише у них є у великій кількості на складах, а ще значно легше їм їх виробляти, тобто у них є значно більше запчастин. А у Х-101 запчастини іноземного походження також відіграють дуже важливу роль: більшу чи меншу, порівняно з крилатою ракетою Калібр, наприклад, це інше питання. Але ми бачимо, що Калібр у значно меншій кількості вони зараз використовують.

Тому ми можемо казати про те, що в майбутньому вони також робитимуть акцент на Х-101.

Але останній обстріл був з невеликою паузою — трохи більше тижня, навіть двох тижнів не минуло. І кількість ракет була меншою. Я пов’язую це саме з тим, що в Європарламенті відбувалося ухвалення резолюції щодо визнання Росії країною — спонсором тероризму. Коли ухвалювалася резолюція, вони вирішили завдати ударів по Україні, щоб підтвердити те, що вони є країною — спонсором тероризму. Тому вони так і поспішали, тому така кількість ракетної зброї — не 80, не 90, не 100, а така, яка була в наявності, їх тільки починали звозити.

Результат? Вони нічого не досягли. Вони не досягли відміни резолюції, а тільки підтвердили її, навіть наслідки будуть після цього — геополітичні, політичні, економічні, інші. А в зоні бойових дій щось змінилося? Ні. В зоні бойових дій ЗСУ продовжують контрнаступальні дії. Тому Росія робить лише собі гірше ось такими ударами.

— Скільки ракет у них залишилося і як швидко вони можуть їх поповнювати?

— Не треба чекати, коли у них закінчаться ракети насправді. На цих ілюзіях не варто акцентувати під час планування нашого життя.

Ракетна зброя Росії розділена на дві категорії — відновлювана та невідновлювана. Невідновлювана — це та, яка вироблялася за часів Радянського Союзу та яку зараз не може виробляти РФ. Це ракети Х-22, наприклад, Х-25.

Ракети Х-22 вони зараз фактично не використовують, тому що вони дійсно закінчилися. Щодо Х-25. Є велика кількість ракет з часів Радянського Союзу, але це малого радіусу дії ракети. Вони їх не можуть використовувати по тиловій частині України, тому ми їх і не бачимо.

Є ракети відновлювані — це Х-101, Калібр, це ті ж Іскандери, Х-59.

Але виробництво усіх цих ракет залежить від того, чи є у них необхідна кількість тих запчастин, велика кількість з яких іноземного походження, особливо мікросхеми, мікрочипи тощо.

Є це, отримують вони контрабандою, вони їх виробляють. А отримують вони контрабандою через Іран, наприклад. А Іран отримує через Китай. Також вони отримують [деталі] через територію Таджикистану. У них є постачальники контрабанди.

Тому [не варто] очікувати, що у них закінчаться ракети. Ми повинні розуміти ці проміжки часу, ці паузи — приблизно два-три тижні — коли вони можуть здійснювати ці масовані обстріли. Не кожного дня. Саме так ми і повинні планувати своє життя.

Через деякий час знову буде відключення світла, але все полагодять, все буде працювати, тому що Україна — це технологічно і технічно розвинена країна.

— Цікаво тому, що у Повітряних силах прогнозують: якщо Росія буде таку ж кількість ракет випускати, то їм вистачить на три-чотири удари.

— Я не виключаю цього. Але чому всі забули про те, що Росія може отримати від Ірану балістичні ракети? Про це зараз багато хто вже не каже, але цей ризик досі присутній.

Крім цього, якщо ми кажемо про ракетну зброю, а дрони-камікадзе, ті ж Shahed 136, Shahed 131? Arash-2, які вони чи отримали, чи не отримали — ми дізнаємося через певний час.

Ну і знову ж: вони мають власне виробництво.

Три-чотири удари? З таким темпом вони можуть сконцентрувати всі залишки своєї ракетної зброї та використати її за цей період часу. Але потім, наприклад, через місяць, якщо у них буде достатньо контрабандних запчастин, вони можуть здійснити ще один такий обстріл.

Російський військово-промисловий комплекс може виробляти дві-три ракету типу Калібр або Х-101 за тиждень, якщо у них є необхідне обладнання, запчастини. Тобто, якщо вони всім забезпечені, ми маємо 16−20 ракет на місяць ракет Х-101, максимум 20 крилатих ракет Калібр також. Потім вони все це готують, відправляють ось цей «пакет» з ракет. А ще вони можуть виробляти Х-59, а ще вони можуть виробляти 9М723, 9М728 (Іскандер — Ред.). Ось ми маємо більше пів сотні ракет через місяць удару.

Тому [не можна] казати, що ще три-чотири удари і все буде добре. Буде добре тоді, коли ми повністю звільнемо нашу територію, повністю знищимо окупантів на нашій території та значно збільшимо буфер безпеки у повітряному просторі України по кордону з Білоруссю та РФ. Ось тоді буде значно краще, буде в значно більшій безпеці Україна.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X