Няні, батьки і вчителі в одному флаконі. Батьки українських школярів — про дистанційне навчання, бомбосховища у школах і плани на рік

28 серпня, 15:00
Свято першого дзвоника в українському селі Колиндяни, Чортківський район, Тернопільська область

Свято першого дзвоника в українському селі Колиндяни, Чортківський район, Тернопільська область

1 вересня в Україні розпочинається новий навчальний рік. Він стане справжнім викликом і для учнів, і для батьків, і для педагогів, адже в умовах воєнного стану навчання відбуватиметься у зовсім нових форматах. НВ дізнався, як навчатимуться українські школярі та що про це думають батьки.

Формати

Навчальний рік 2022−2023 розпочнеться в Україні за планом — 1 вересня, у День знань. Всім здобувачам освіти Міністерство освіти і науки України пропонує дистанційний, очний або змішаний формати навчання. Ухвалюють цей формат за участі батьків — на основі рішень військово-цивільних адміністрацій.

Відео дня

«Заклад освіти зобов’язаний забезпечити здобуття освіти учням за формою, яка є найбільш безпечною для них. Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті», — повідомили НВ у Міносвіти у відповідь на журналістський запит.

Змішане навчання — новий для України формат, який передбачає поєднання очної та дистанційної форм: учні засвоюють частину матеріалу онлайн та мають можливість самостійно керувати своїм часом. Завдяки такому підходу учні отримують цілісний навчальний досвід. Такий формат навчання вже було протестовано під час пандемії COVID-19, коли навчальні заклади були змушені тимчасово перейти в онлайн.

Цьогоріч, через воєнний стан в країні, форму навчання обиратимуть залежно від можливостей фонду захисних споруд у закладах. Оцінюванням будівель та приміщень наразі займаються спеціальні комісії. Як повідомили НВ в Міносвіти, до складу таких комісій входять фахівці місцевих органів і підрозділів Держслужби з надзвичайних ситуацій, а також експерти структурних підрозділів з питань цивільного захисту, освіти і науки місцевих військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Моніторингом інформації, отриманої з областей, займається саме Міністерство.

«У разі нестачі в шкільних укриттях місць для всіх учасників освітнього процесу, можлива організація навчання зі змінами або переведення навчання з окремих предметів на дистанційну форму», — наголошують у Міносвіти.

Таку перевірку вже провели, до прикладу, в столиці: як повідомляють в Київській міській державній адміністрації, 1252 освітні установи готуються до нового навчального року в умовах воєнного стану цьогоріч. Майже 20% столичних школярів наразі перебувають за кордоном — частина з них долучаться до освітнього процесу в українських школах онлайн. Крім того, столичні школи приймуть до себе дітей-переселенців з інших регіонів країни.

Примушувати дітей до тієї або іншої форми навчання не будуть — як повідомили НВ в Міносвіти, таке рішення ухвалюється за участі батьків. Про те ж саме повідомили і в Київській міськдержадміністрації:

«Батьки обиратимуть самі будь-яку форму навчання: офлайн, онлайн чи індивідуальну. Не буде і єдиного шаблону для всіх шкіл столиці, кожна буде приймати те чи інше рішення, спираючись на множину факторів. На сьогодні більшість шкіл знаходиться в процесі обрання формату навчання в новому навчальному році, і ми очікуємо на їхні рішення протягом 10 днів», — цитують в КМДА директорку Департаменту освіти і науки КМДА Олену Фіданян.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Як готуються школи і батьки

Учні, які навчатимуться очно або в змішаному форматі, мають дотримуватися певних правил у випадку, якщо під час уроку пролунає сигнал Повітряна тривога, кажуть в Міносвіти. Навчальний процес має бути перерваний, а всі його учасники мають переміститися в укриття до скасування тривоги.

Стан обізнаності батьків, які знаходяться в Україні, щодо наявності укриттів та алгоритму дій під час сигналу Повітряна тривога, перевірив Освітній омбудсмен Сергій Горбачов. На своїй сторінці у фейсбуці оприлюднив результати відповідного опитування.

Сергій Горбачов via facebook
Фото: Сергій Горбачов via facebook

38,5% опитаних батьків, тобто 9 тис. 712 респондентів, зазначили, що в закладі освіти є найпростіше укриття — підвальне приміщення. 2,9%, або 729 респондентів вказали, що знають про наявність у закладі освіти протирадіаційного укриття. 2,6%, або 653 опитаних повідомили, що укриття є, але його будуть ремонтувати. 15,8%, або 3 тис 986 опитаних батьків зазначили, що укриття відсутнє зовсім, а 2,7%, або 683 респондентів — що воно знаходиться в будівлі поруч. Водночас освітній омбудсмен додає, що необізнаність опитаних батьків щодо ситуації з укриттям у закладі освіти і досі є «значною».

Мама третьокласниці з Києва, Валерія, поділилася з НВ повідомленням з батьківського чату, де батьків інформують щодо наявності тимчасового укриття в їхній школі.

«Це підвальне приміщення, за проектом — тир. Всі приміщення готуємо до безпечного перебування учасників навчального процесу. За нормами, на одну особу передбачено 0,6 кв. м Наше укриття — 358 кв. м. Розрахунок: 358 кв. м ділимо на 0,6, тобто норма на одну людину. Виходить 596. Це 530 учнів 1−9 класів, плюс 45 вчителів, плюс 23 техпрацівника. Ми розміщуємося всі. Зараз проводиться підведення води, будуть в одному приміщенні раковини для миття рук, кабіни для туалету для хлопчиків, дівчаток. Також здійснюється капітальний ремонт освітлення в приміщеннях укриття. На кінець серпня занесемо питну воду — в їдальні є очищувач. Є великий кип’ятильник, мікрохвильова піч. Також внесемо стільці. 28 серпня всі батьківські колективи по черзі зайдуть в укриття і побачать його самі. З0 і 31 серпня будемо вчитися заходити згідно плану. Спочатку пройдуть навчання вчителі, потім — учні», — йдеться у пересланому повідомленні.

Росіяни обстрілюють бомбами українські заклади освіти: школи, садки і університети (Фото: jigbigdig.gmail.com / Depositphotos)
Росіяни обстрілюють бомбами українські заклади освіти: школи, садки і університети / Фото: jigbigdig.gmail.com / Depositphotos

Антон і Лола, чий син навчається у спеціалізованій середній школі № 12 Дарницького району в Києві, розповіли НВ, що їхня школа наразі ще не повідомила батькам про обраний формат навчання. Проте сховище в школі було обладнане ще до 24 лютого 2022 року — вчителі навіть спускалися туди з учнями в тренувальному режимі. Антон і Лола сподіваються, що в новому навчальному році їхній син навчатиметься офлайн, та додають: шкільному керівництву довіряють в достатній мірі:

«Ми не перекладаємо відповідальності за свою дитину на інших — це наш вибір, наше розуміння потреб і потенційних ризиків після місяців війни. Ми не бачимо нічого, що створювало б у школі додаткові ризики для нашого сина в порівнянні з домом — лише суцільні переваги», — пояснюють співрозмовники НВ. Офлайн навчання, на їх думку, є абсолютно доречним в регіонах, що не зазнають артобстрілів. Все, що потрібно школі для організації такого процесу — наявність добре облаштованого сховища.

Ще одна мама, Антоніна з Києва, зізнається: у очному навчанні вбачає для себе як переваги, так і недоліки. З одного боку, це — страх за безпеку свого сина, з іншого — бажання, щоб її дитина здобувала повноцінну освіту в класі серед однолітків та мала можливість соціалізуватися.

Сергій Горбачов via facebook
Фото: Сергій Горбачов via facebook

«З однієї сторони, є страх, що ворог, знаючи про офлайн-формат навчання, скористається цим і влаштує криваву бійню — теракт чи запуск ракети. Ну а підвал в такому випадку — погане укриття. В той же час, хочеться офлайн. Те, як будемо вчитися у 2022−2023 навчальному році, залежить від адміністрації школи», — говорить Антоніна. Її син — другокласник, відвідує спеціалізовану мистецьку школу, де, крім основної освіти, паралельно здобуває також і музичну.

З початком повномасштабної війни російська армія вже здійснила кілька атак на навчальні заклади в різних містах країни. 4 березня 2022 року ворог влучив у будівлю ліцею № 25 в Житомирі — в цей момент в закладі перебували вчителі, які встигли врятуватися. 14 березня накрили градами Чернігівський політехнічний університет. У середині липня росіяни зруйнували два університети в Миколаєві: Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова та Миколаївський національний університет імені В. А. Сухомлинського, а 17 серпня обстріляли Чорноморський національний університет ім. Петра Могили. Окупанти завдають ударів по садках і школах: до прикладу, школу № 1 в місті Авдіївка, що на Донеччині, в травні обстріляли забороненими фосфорними боєприпасами.

Виклики

Дистанційне навчання для багатьох дітей і батьків також має низку недоліків. Попередній досвід онлайн-навчання вже продемонстрував: школярі стикаються з певними складнощами. Про це свідчать результати ще одного опитування, проведеного Службою освітнього омбудсмена. Серед найпоширеніших проблем, які виокремили респонденти: поганий або відсутній інтернет-зв'язок, складний емоційний стан та психологічні проблеми дітей, відсутність бажання вчитися, відсутність або нестача гаджетів для онлайн-навчання.

Схожі моменти згадують і співрозмовники НВ. Так, до прикладу, Антон і Лола, попри всі ймовірні ризики, пов’язані з офлайн-навчанням, все ж таки сподіваються, що їхній син в наступному навчальному році навчатиметься саме за таким форматом.

«Дистанційне навчання наш син абсолютно не сприймає. Він має розлад аутистичного спектра та дуже гіперактивний. Для дітей з особливими потребами тільки очний формат навчання дає як можливість для концентрації, так і потрібну соціалізацію. Онлайн не сприймається ним як навчальний процес взагалі», — пояснюють Антон і Лола.

Школи можуть примаймати учнів на очні навчання за умови, якщо для цього в приміщеннях будуть обладнані бомбосховища (Фото: ASeiryk / Depositphotos)
Школи можуть примаймати учнів на очні навчання за умови, якщо для цього в приміщеннях будуть обладнані бомбосховища / Фото: ASeiryk / Depositphotos

Незабаром Антон відправлятиметься працювати на фронті, тому черговий онлайн-цикл навчання стане для Лоли важким випробуванням. Вони вже мають подібний досвід, і він не припав їм до душі — попередній навчальний рік їхній син закінчував онлайн. За погодженням з учителем та через стан сина вони припинили відвідування онлайн-сесій. Син виконував усні й письмові завдання за вказівкою педагога разом з одним із батьків.

«Шість воєнних місяців поспіль ми є працюючими вчителями, нянями та батьками водночас без родичів у доступності, що могли б допомогти принаймні з побутовими потребами», — зазначають співрозмовники НВ.

Ще одна киянка, Анастасія, чий син пішов у перший клас минулоріч, також ділиться спогадами про складнощі, пов’язані з дистанційним навчанням. Її син проходив до школи очно до Нового року, потім — карантин, дистанційне навчання, а тоді — повномасштабна війна. Вона згадує: сину було складно концентруватися на уроках, самоорганізуватися, уважно слухати вчительку і виконувати всі завдання. Тож їй доводилося сидіти поряд з сином, пояснювати йому те, що незрозуміло, виконувати домашню роботу. Такий навчальний процес міг тривати годинами. Під час сигналу Повітряна тривога заняття завершувалися.

«Часто вчителька давала нові теми на самоопрацювання, тому доводилося ще й на це витрачати час. Плюс творчі роботи: малювання, поробки з паперу, ліпка з пластиліну, які діти виконували на уроках у школі, доводилося робити самостійно вдома, — розповідає Анастасія. — Музики і фізкультури за час дистанційного навчання не було жодного разу. У вчительки з англійської мови був поганий інтернет, часто вона не могла провести заняття, тож скидала завдання на самоопрацювання».

Дистанційне навчання Анастасія називає «справжньою мукою» для себе, адже через нього вона не могла приділити достатньо часу собі, власним справам, роботі. Каже: з нетерпінням чекала закінчення навчального року та мріяла, щоб з вересня діти пішли до школи очно. Проте за літо змінила своє ставлення через бойові дії.

«Я боюся ракетних обстрілів, адже прилетіти може будь-куди, навіть у школи. До того ж, наша школа не має укриття. Тому я вже налаштувалася на дистанційне навчання на другий клас. Буду сидіти, займатися із сином самостійно. Вважаю, що на сьогодні це безпечніше, ніж віддавати до школи», — пояснює Анастасія.

Інша співрозмовниця НВ, Тетяна — викладачка в одному з вищих навчальних закладів України. Через війну виїхала до Франції разом із сином-першокласником. В своєму університеті в новому навчальному році вестиме пари дистанційно. Що ж до сина, каже: зараз він ходить до місцевої школи, на наступний навчальний рік вона планує для нього очне навчання у Франції плюс сімейне або екстернат в Україні. Потім сподівається повернутися до України.

Дистанційне навчання потребує високої концентрації уваги, що притаманне не всім сучасним дітям / Фото носить ілюстративний характер (Фото: maria.symchych / Depositphotos)
Дистанційне навчання потребує високої концентрації уваги, що притаманне не всім сучасним дітям / Фото носить ілюстративний характер / Фото: maria.symchych / Depositphotos

«Для батьків, які не мають іншої можливості працювати, повинна бути опція віддати дитину до школи в очному форматі. Але це точно не має бути масово і не пропонуватися школами як основний варіант для навчання. Загалом, думаю, що питання щодо того, чи є доцільним офлайн-формат під час війни, залежить від регіону», — говорить Тетяна.

Вона підтримує зв’язок з іншими сім'ями з України. Майже половина дітей з її знайомих, каже, зараз за кордоном. Дехто з тих, хто планував йти в школу в перший клас цього року, вирішили залишитися ще на рік в садку.

Антоніна, чий син навчається в мистецькій школі, зізнається: її син — дуже активний, через що має проблеми з концентрацією уваги. Тож під час дистанційного навчання з ним необхідно сидіти і контролювати процес, аби він ні на що не відволікався. Профільні музичні предмети ж потребують живого навчання, як-от, наприклад, гра на музичному інструменті.

«Мушу вибирати: або працювати нормально, або сидіти з дитиною на уроках. Минулий рік доводилось сидіти. Пощастило, що під час пандемії я працювала 90% часу офлайн, а в офісі була лише за нагальної потреби. Нині мої доходи впали через війну, треба шукати додаткову роботу, або просто іншу, і тут мільйон питань: як це поєднувати з онлайн навчанням? Чи як поєднувати роботу в офісі, якщо новий роботодавець наполягатиме, з навчанням дитини?», — розмірковує Антоніна.

Без роботи, додає, теж не можна: донати на армію та підтримка економіки «з повітря не візьмуться».

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X