Усі етапи підвищення пенсій, нові послуги в Дії, поява реєстру олігархів, пластикові пакети поза законом: що змінюється в Україні з 2022

4 січня, 08:34
Сюжет
У 2022 році в Україні триватиме пенсійна реформа, що вплине на зміну віку виходу на пенсію (Фото:Jernej Furman via Flickr)

У 2022 році в Україні триватиме пенсійна реформа, що вплине на зміну віку виходу на пенсію (Фото:Jernej Furman via Flickr)

У 2022 році в Україні відбудеться кілька планових етапів підвищення пенсій і соцвиплат, набуде чинності закон про олігархів, з обігу має зникнути частина пластикових пакетів (навіть платних), запрацює режим Дія.City для IT-компаній, а програму єПідтримка розширять на тих, хто не має застосунку Дія.

НВ зібрав головні новації 2022 року, яких варто чекати українцям.

Прожитковий мінімум

Відповідно до ухваленого державного бюджету, у 2022 році на українців чекає два етапи підвищення прожиткового мінімуму, до розміру якого прив’язано понад 180 різноманітних видів виплат — як соціальні виплати (зокрема пенсії), так і різноманітні штрафи, збори, грошові стягнення тощо.

Відео дня

Востаннє загальний показник прожиткового мінімуму зріс з 1 грудня 2021 року з 2294 грн до 2393 грн. Тож у 2022 році цей показник змінюватиметься так.

Загальний показник прожиткового мінімуму (на одну особу в розрахунку на місяць)

  • на 1 січня 2022 року — залишається на рівні 2393 грн
  • з 1 липня 2022 року — підвищення до 2508 грн;
  • з 1 грудня 2022 року — підвищення до 2589 грн.

Прожитковий мінімум для дітей:

Для дітей до 6 років:

  • на 1 січня 2022 року — залишається на рівні 2100 грн,
  • з 1 липня 2022 року — 2201 грн,
  • з 1 грудня 2022 року — 2272 грн.

Для дітей від 6 до 18 років:

  • на 1 січня 2022 року — залишається на рівні 2618 грн,
  • з 1 липня 2022 — 2744 грн,
  • з 1 грудня 2022 — 2833 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб:

  • на 1 січня 2022 року — залишається на рівні 2481 грн;
  • з 1 липня 2022 — 2600 грн;
  • з 1 грудня 20222 — 2684 грн;

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність:

  • на 1 січня 2022 року — залишається на рівні 1934 грн,
  • з 1 липня 2022 — 2027 грн,
  • з 1 грудня 2022 — 2093 грн.

Мінімальна зарплата

У 2022 році передбачено разове збільшення мінімальної зарплати на 200 грн — з 1 жовтня нового року.

Тож мінімальна заробітна плата 2022 року буде такою.

У місячному розмірі:

  • на 1 січня 2022 — залишається на рівні 6500 грн,
  • з 1 жовтня 2022 — підвищення до 6700 грн.

У погодинному розмірі:

  • на 1 січня 2022 — залишається на рівні 39,26 грн,
  • з 1 жовтня — підвищення до 40,46 грн.

Підвищення та індексація пенсій

У 2022 році пенсії зростуть для всіх пенсіонерів з 1 липня та з 1 грудня — відповідно до етапів підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати.

Крім того, у 2022 році очікується ще декілька додаткових етапів підвищення пенсії для окремих категорій пенсіонерів, а також індексація пенсій навесні.

У хронологічному порядку ці зміни виплат відбуватимуться так.

З 1 січня 2022 року буде підвищено виплати ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які отримали інвалідність:

  • для осіб з І групою інвалідності пенсія становитиме 14600 грн;
  • для осіб з ІІ групою інвалідності — 9500 грн;
  • для осіб з ІІІ групою інвалідності — 7000 грн.

Крім того, з 1 січня підвищення у розмірі 9% від розміру пенсії передбачено для жінок віком 60 років (народжених у 1962 році).

Також з 1 січня до 7800 грн буде підвищено пенсію для непрацездатних батьків (чи непрацездатного чоловіка/дружини) військових, загиблих у зоні АТО/ООС.

З 1 березня 2022 року проведуть планову індексацію пенсій: їх перерахують відповідно до зростання середньої зарплати та інфляції.

Також будуть проіндексовані раніше призначені щомісячні виплати найстарішим віковим категоріям українців. Дещо підвищиться (приблизно на відсоток інфляції) надбавка пенсіонерам 75−80 років у розмірі 400 грн та доплата особам, старшим за 80 років (у розмірі 500 грн).

З 1 квітня 2022 року пенсії перерахують для працюючих пенсіонерів. Перерахунок буде автоматичним і братиме до уваги набутий стаж роботи і заробітну плату, яку отримує пенсіонер, що продовжує працювати.

З 1 липня 2022 року — перший етап підвищення мінімальних пенсій для всіх пенсіонерів (відповідно до зростання прожиткового мінімуму). На цьому етапі мінімальні пенсії зростуть з1 934 грн до 2027 грн. Відповідно збільшаться і пенсійні надбавки, прив’язані до показника прожиткового мінімуму.

З 1 жовтня 2022 року уряд встановлює щомісячні доплати у розмірі до 300 грн для 1,7 млн пенсіонерів віком від 70 до 75 років. Такі доплати здійснюватимуть в межах розміру середньої заробітної плати в Україні за 2020 рік.

Для осіб старших за 70 років за наявності тривалого стажу роботи (для чоловіків — 35 років, для жінок — 30 років) мінімальна пенсія з жовтня 2022 року складатиме 3000 грн.

За наявності стажу меншої тривалості мінімальні пенсійні виплати для людей цього віку визначатиметься пропорційно наявному страховому стажу (за наявності страхового стажу у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років складатиме не менше, ніж 2500 грн).

З 1 грудня 2022 року — другий етап підвищення мінімальних пенсій для всіх пенсіонерів (через планове підвищення прожиткового мінімуму). Цього разу мінімальну пенсію буде збільшено з 2027 до 2093 грн.

Зміна вимог до пенсійного віку

З 1 січня 2022 року в Україні зміняться вимоги до виходу на пенсію — відповідно до нових етапів пенсійної реформи та закону Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Тож через подальше втілення пенсійної реформи у 2022 році отримувати пенсію після досягнення 60 років зможуть лише ті українці, які мають достатньо років страхового стажу.

У 2022 році мінімальна тривалість страхового стажу для виходу на пенсію в 60 років (незалежно від статі) збільшиться на 12 місяців і складатиме 29 років.

Отже, пенсію за віком у 2022 році не зможуть отримувати:

  • українці, які досягли віку 60 років, але мають менше ніж 29 років страхового стажу;
  • українці, які досягли віку 63 років, але мають менше ніж 19 років стажу (необхідно від 19 до 29 років стажу);
  • українці, які досягли віку 65 років, але не мають хоча б 15 років стажу (необхідно мати від 15 до 19 років стажу).

Однак, якщо людині вже виповнилося 60 років, а офіційного трудового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Зараз вартість одного року стажу складає близько 34 тис. 320 грн.

Надалі вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні також будуть посилюватися. У 2020-му це було 27 років офіційного працевлаштування, а у 2028-му ця межа збільшиться до 35 років.

Надбавки та виплати військовим пенсіонерам

Надбавка до пенсій учасників бойових дій (УБД) встановлюється у розмірі 25% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб — а отже, залежить від цього показника.

Тому у 2022 році такі надбавки зростуть двічі, влітку та наприкінці року — одночасно с підвищенням прожиткового мінімуму:

  • на 1 січня 2022 року пенсійна надбавка для військових пенсіонерів становитиме 483,5 грн;
  • з 1 липня 2022 — підвищення до 506,75 грн,
  • з 1 грудня 2022 року — підвищення до 523,25 грн.

Розмір мінімальної пенсії для військових пенсіонерів (власників посвідчення УБД) у 2022 році також зросте. Зараз вона складає 210% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Цей мінімум підвищуватиметься наступного року кілька разів, тому мінімальна пенсія для УБД становитиме:

  • на 1 січня 2022 року — залишається на рівні 4061,4 грн (1934 грн прожиткового мінімуму x 210%);
  • з 1 липня 2022 року — підвищення до 4256,7 грн,
  • з 1 грудня 2022 року — підвищення до 4 395,3 грн.

Якщо розмір пенсійних виплат буде меншим за ці показники, учасникам бойових дій встановлять доплати до необхідного рівня (щомісячну державну адресну допомогу до пенсії).

Збільшення одноразової виплати військовим-контрактникам

З 1 січня 2022 року підвищено одноразову грошову допомогу військовослужбовцям після укладення ними першого контракту зі Збройними силами України. Цей показник переглядається раз на рік залежно від показника прожиткового мінімуму в країні на 1 січня.

Виплати є різними в залежності від військового рангу, з 1 січня 2022 вони складають:

  • для осіб рядового складу — вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 19 144 грн (було 18 160 грн);
  • особам сержантського і старшинського складу — дев’ять розмірів прожиткового мінімуму — 21 537 грн (було 20 430 грн);
  • особам офіцерського складу — десять розмірів прожиткового мінімуму — 23 930 грн (було 22 700 грн).

Щоб отримати гроші, військовослужбовець має написати рапорт на ім'я командира після набрання чинності першого контракту та після того, як розпочав виконання обов’язків за посадою на підставі відповідного наказу.

Підвищення зарплат вчителям (але не всім)

З 1 січня, згідно з постановою Кабміну від 28 грудня 2021 року, в Україні підвищено зарплати окремим категоріям вчителів.

Посадовий оклад збільшено на 10%:

  • педагогам, робота яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у закладах спеціалізованої освіти;
  • педагогічним працівникам у гімназіях, ліцеях, колегіумах, гімназіях-інтернатах, ліцеях-інтернатах, колегіумах-інтернатах;
  • педагогам у вищих професійно-технічних училищах;
  • педагогічним працівникам у закладах освіти інтернатного типу.

Також згідно з рішенням Кабміну, на 20% підвищуються оклади педагогічним працівникам в установах дошкільної освіти компенсуючого типу, на 25% - у спеціальних установах загальної середньої освіти пеціальних школах, навчально-реабілітаційних центрах), на 30% — у спеціалізованих будинках дитини, дитячих будинках.

При цьому в переліку педагогів на підвищення зарплати відсутні вчителі закладів загальної середньої освіти, яких більшість в Україні.

Також згідно з постановою встановлено доплату за класне керівництво:

  • вчителям у 1−4 та підготовчих класах в закладах загальної середньої освіти — 20% від окладу;
  • вчителям у 5−11 (12) класах в установах загальної середньої освіти — 25%;
  • викладачам у закладах професійної (професійно-технічної) — 20%.

Постановою також встановлено доплати за такі види діяльності:

  • перевірку навчальних робіт;
  • завідування;
  • керівництво;
  • позакласну роботу з фізичного виховання;
  • інші види робіт.

Докладніше дізнатися про розмір доплат можна за посиланням.

Зміна вартості комунальних послуг

У грудні 2021 року Департамент стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки України оприлюднив роз’яснення щодо того, як можуть змінитися у 2022 році ціни на комунальні послуги.

У Мінекономіки нагадують що уряд вважає своїм пріоритетом прагнення «стримати зростання цін на житлово-комунальні послуги для населення». «Будуть вжиті заходи, щоб залишити зростання тарифів у мінімальній динаміці», — запевняють у Кабміні.

Водночас відповідно до урядової постанови № 586, якою схвалено офіційний прогноз щодо динаміки цін на 2022 рік, очікується таке зростання цін (+/- 3%):

  • на опалення — підвищення на рівні 6%,
  • на воду — на 11%,
  • на електроенергію — зростання цін не очікується,
  • на газ — на 13%.

Почине діяти закон про олігархів

Затверджений Верховною Радою та підписаний президентом закон про деолігархізацію набрав чинності 7 листопада 2021 року, однак почне діяти з 7 травня 2022 року. Його норми працюватимуть упродовж 10 років.

Відповідно до тексту закону, олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких чотирьох ознак:

  • бере участь у політичному житті;
  • має значний вплив на засоби масової інформації;
  • є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який після дня введення закону в дію є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до закону Про захист економічної конкуренції та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище
  • підтверджена вартість активів особи (та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є), перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2021 році - 2,27 млрд грн).

Вартість активів розраховується «сукупно за розмірами активів особи та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких є така особа». При розрахунку не враховуються «активи, що належать особі в ЗМІ».

Рішення про визнання людини олігархом прийматиме Рада національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабміну, члена РНБО, Нацбанку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету.

В Україні також створять відкритий Реєстр олігархів («осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті»), його вестиме апарат РНБО. В ньому буде інформація про олігархів, в тому числі перелік юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є особа, а також інформація про осіб, які подали декларації про контакти з олігархом або їхнім представником.

Введений у дію закон Про основи національного спротиву

Закон Про основи національного спротиву було прийнято ще в липні 2021 року. Він набрав чинності 1 серпня 2021 року, а з 1 січня 2022 року введений у дію.

Відповідно до закону, в Україні створять добровольчі формування територіальних громад. Їх членам дозволять носити власну мисливську зброю. Людей готуватимуть до національного спротиву, який оголосять із настанням особливого періоду на тимчасово окупованих територіях України та на території країни загалом.

Загальне керівництво національним спротивом здійснюватиме президент як верховний головнокомандувач ЗСУ.

Сили територіальної оборони діятимуть за територіально-зональним принципом, поза районами, де відбуваються бойові дії. При цьому, за рішенням президента, їх можна залучати до виконання завдань за межами ТО.

Провідна роль в організації, підготовці, підтримці і виконання завдань опору має належати Силам спеціальних операцій ЗСУ, а керівництво рухом здійснюватиме командувач ССО.

Для реалізації законопроєкту у 2022 році необхідно 2,5 млрд гривень.


Ще більше української: подальше впровадження нових норм мовного закону

З 16 січня 2022 року набуває чинності вимога мовного закону до видавців загальнодержавних і регіональних друкованих ЗМІ. З цієї дати вони можуть видавати їх іншими мовами (наприклад, російською) лише за умови паралельного друку аналогічного тиражу українською мовою. Для місцевих друкованих ЗМІ ця вимога набере чинності пізніше — з 16 липня 2024 року.

Однак ця норма не поширюється на друковані ЗМІ, які видаються винятково кримськотатарською, іншими мовами корінних народів України, англійською та іншими офіційними мовами Євросоюзу.

А з 16 липня 2022 року набуде чинності норма про обов’язкове використання української мови в інтерфейсах комп’ютерних програм та інтернет-представництв (вебсайти, офіційні сторінки в соціальних мережах).

Також з 16 липня 2022 року запрацює запровадження адміністративної відповідальності за порушення вимог закону про державну мову для фізичних осіб, друкованих ЗМІ тощо (норми статті 188−52 Кодексу про адміністративні правопорушення). Йдеться про штрафи у розмірі від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів громадян (3400−11900 грн) або попередження, якщо правопорушення вчинене вперше.

Тобто з липня нового року за порушення мовного закону штрафуватимуть не лише заклади, але й окремих посадовців чи працівників. Відповідно до пояснень керівника юридичного відділу секретаріату мовного омбудсмена Сергія Рябенка у коментарі УП, з липня 2022 року уповноважений зможе оштрафувати як заклад, у якому сталось порушення мовного закону, так і конкретного працівника цього закладу.

Це вирішуватиме сам уповноважений, з огляду на обставини правопорушення та зібрані докази. І якщо, наприклад, офіціанту порушення мовного закону обійдеться в 3400—5100 грн, то держслужбовцю — у 3400−6800 грн.

Другий етап програми єПідтримка

З третього кварталу 2022 року (тобто приблизно з липня) має запрацювати другий етап державної програми єПідтримка, яка передбачає виплату 1000 грн усім вакцинованим українцям.

На цьому етапі має бути запроваджено альтернативний механізм нарахування коштів для тих, хто не має застосунку Дія чи не може його встановити.

Цей механізм поки розробляють, його деталі наразі невідомі. Загалом для того, щоб допомогти людям зорієнтуватися в механізмі виплат, в Україні мають відкрити 100 офлайн-центрів програми єПідтримка. У них консультуватимуть щодо надання цієї допомоги у розмірі 1000 грн, пояснювала ще раніше голова партії Слуга народу Олена Шуляк.

Також очікується розширення кола банків-партнерів, які оформлюють картки єПідтримка. Наразі участь у програмі беруть 6 банків: Monobank, Альфа-банк, А-Банк, ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк. Поступово будуть долучатись також інші банки.

Крім того, за словами голови Кабміну Дениса Шмигаля, доступ до програми мають отримати українці, які були вакциновані за кордоном визнаними у світі вакцинами.

Як очікується, уся програма єПідтримка триватиме до 18 грудня 2022 року.

Нові етапи боротьби з пластиковими пакетами в Україні

Ще 1 червня 2021 року Верховна Рада ухвалила закон, який обмежує використання пластикових пакетів на території України. Більшість його норм почали діяти вже наприкінці 2021 року, однак частина з них набуде чинності лише навесні 2022 року.

Зокрема з 10 березня 2022 року повністю забороняється розповсюдження в магазинах та закладах громадського харчування кількох видів пластикових пакетів, плату за які було запроваджено в грудні 2021 року, а саме:

  • надтонких (зі стінками товщиною менш як 15 мікрометрів),
  • тонких (зі стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів)
  • оксорозкладних пластикових пакетів (пакети, матеріал для виготовлення яких складається з поліетилену та оксорозкладних домішок).

Після 10 березня ці види пакетів (деякі з них часто називають «маєчками») буде заборонено не лише продавати, але й розповсюджувати взагалі, навіть за окрему плату.

Однак заборона не поширюється на:

  • пакети, призначені для упаковки та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів з них, а також сипучих продуктів та льоду (йдеться про первинну упаковку цих товарів у надтонкі пластикові пакети шириною до 225 мм (без бокових складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок),
  • біорозкладні пластикові пакети — тобто пакети, які можуть розкладатися за участю мікроорганізмів на елементи природного походження і відповідають стандартам норм утилізації способом компостування або біорозкладання.

Як первинна упаковка для м’яса, риби та сипучих продуктів такі пакети безкоштовно будуть доступні в Україні до 2023 року.

Доступними навіть після 10 березня залишаться також більш щільні пакети, які зазвичай продають на касах для упаковки товарів. Однак на них Кабмін встановив мінімально допустиму ціну, дешевше якої їх продавати не можна. Ці ціні починають діяти з 1 лютого 2022 року і є такими (для пакетів зі стінками товщиною понад 50 мікрометрів):

  • 2,00 грн — пакет без ручок і бокових складок;
  • 2,50 грн — пакет без ручок, але з боковими складками або з ручками без бокових складок;
  • 3,00 грн — пакет з ручками і боковими складками.

Йдеться про пакети, призначені для пакування та транспортування товарів і продуктів у точках роздрібної торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.

Запуск Дія.City та нові сервіси в Дії

У 2022 році застосунок Дія розширить перелік послуг та електронних документів, якими можуть користуватися українці.

Послуги для ветеранів та підготовка до запровадження Military ID

Як пообіцяли в Міністерстві цифрової трансформації, сервіси для ветеранів запрацюють у Дії у 2022 році (точний місяць запровадження таких послуг поки невідомий). Зокрема на порталі Дія ветеранам, стосовно яких є дані у реєстрах, буде доступний розділ із інформацією про їхні статуси та пільги.

В Україні наразі більше ніж 400 тис. учасників АТО/ООС, а разом із воїнами Другої світової війни, членами родин загиблих, учасниками бойових дій на територіях інших держав — приблизно 1,2 мільйона, підрахували в Мінцифри.

Крім того, ще восени 2021 року попередній міністр оборони України Андрій Таран також анонсував запровадження у «короткостроковій перспективі Military ID-номеру» — спеціальних електронних послуг на порталі Дія для українських призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Реалізацію проєкту заплановано на 2022—2023 роки.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров згодом пояснював, що за допомогою Military ID у порталі Дія військовозобов'язаним можна буде легко змінити місце реєстрації без відвідування військкомату.

Електронне пенсійне посвідчення

Керівник із розвитку електронних послуг Мінцифри Мстислав Банік розповів ICTV, що у 2022 році у застосунку Дія має з’явитися можливість оформити цифрове пенсійне посвідчення.

«Будемо чекати зростання користувачів, щоб Дія ставала щоденним застосунком людини. У нас будуть різноманітні корисні сповіщення, збільшення кількості сервісів, послуг і навіть пенсійні посвідчення з’являться», — анонсував Банік плани Дії на 2022 рік.

Запуск Дія.City

У січні-лютому 2022 року має стартувати проєкт Дія.City — спеціальна правова та податкова система для IT-компаній. Як українським, так і міжнародним технологічним компаніям, які готові відкрити свої офіси в Україні, Дія.City надасть можливість сплачувати в 5 разів менше податків, якщо порівнювати із загальною системою оподаткування.

У Кабміні сподіваються, що Україна таким чином стане «конкурентною юрисдикцією для всього світу».

Як очікується, ІТ-компанії, що працюють в Україні, зможуть вступати в спеціальний правовий режим Дія.City вже з кінця січня — на початку лютого 2022 року. «При цьому всі податкові системи, які до цього працювали, залишаються. Це як альтернатива, нова опція», — пояснив голова міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров.

Він нагадав, що в основі Дія.City лежить декілька законів: основний, прийнятий влітку минулого року, і спеціальний податковий, затверджений Радою та підписаний президентом наприкінці 2021 року.

Вступ до режиму Дія.City є добровільним для компаній і, як запевняє Мінцифри, передбачає:

• комфортну податкову систему — низькі податкові ставки та можливість вибору між податком на прибуток та ПнВК (податок на виведений капітал);

• гнучкі умови співпраці зі спеціалістами та можливість будувати прозору корпоративну структуру компанію;

• впровадження загальноприйнятих у світі інструментів інвестування;

• гарантії захисту інтелектуальної власності;

• безпеку ведення бізнесу.

У Міністерстві цифрової трансформації сподіваються, що найближчими роками темпи росту ІТ-сектору в Україні можуть подвоїтися до 40−50% на рік. Доходи галузі мають потенціал зрости з $6 млрд до $16,5−17 млрд. Частка ІТ-галузі у структурі ВВП країни може збільшитись з 4% до 10%, а кількість робочих місць в цьому секторі може збільшитися до 450 тисяч вже до 2025 року.

Оновлені правила вступу до вишів для абітурієнтів

Наприкінці листопада Міносвіти оприлюднило нові умови вступу до закладів вищої освіти, які діятимуть у 2022 році.

Відповідно до них, основний етап вступної кампанії планується провести у звичні для вступників та закладів терміни — в липні 2022 року.

З іншого боку, передбачено кілька новацій для майбутніх вступників:

  • скорочено перелік паперових копій документів — для тих вступників, які подають заяви в паперовій формі (зокрема, тепер не потрібно буде подавати копії сертифікатів ЗНО та копію документа про раніше здобуту освіту, якщо ця інформація є Єдиній державній електронній базі з питань освіти);
  • розширено можливості для додаткового набору на контракт бакалаврів за денною формою здобуття освіти;
  • удосконалено розподіл обсягу державного замовлення за галузями знань, міжгалузевими, підгалузевими групами;
  • розширено сферу застосування єдиного фахового вступного випробування в магістратуру з використанням технологій ЗНО (у 2022 році його проведення заплановано для спеціальностей галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини»);
  • змінено перелік обов’язкових предметів для деяких спеціальностей — зокрема посилено ролі математики під час вступу до вишів; також відбулись зміни у предметах для вступу на медичні спеціальності (другим предметом вступники зможуть обрати математику або хімію, а третім — фізику або біологію);
  • для вступників на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров’я» замість фахового випробування будуть використовуватися результати інтегрованого іспиту КРОК-М, якщо вони його складали.

З усіма вимогами та правилами вступної кампанії 2022 можна ознайомитися за цим посиланням.

Зміни у порядку проведення ЗНО 2022

У листопаді 2021 року уряд ухвалив зміни до загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

Кабмін затвердив їх, щоб актуалізувати документ 2004 року та увідповіднити його «до нових реалій проведення тестів, зокрема й в умовах карантину із використанням організаційно-технологічних процесів ЗНО».

Зокрема, у порядок проведення ЗНО внесли пункт про необхідність «дотримуватися запроваджених протиепідемічних заходів», якщо тестування проводять на території, де оголошено карантин.

Також у новому документі визначено механізм залучення представників закладів до проведення тестування та інших випробувань із використанням організаційно-технологічних процесів ЗНО.

У 2022 році реєстрація учасників ЗНО розпочнеться 1 лютого і триватиме до 9 березня.

Пробне ЗНО проходитиме 19 та 26 квітня 2022 року.

А основну сесію тестування ЗНО-2022 проводитимуть за таким графіком:

  • фізика — 23 травня;
  • хімія — 26 травня;
  • українська мова, українська мова та література — 31 травня;
  • математика, математика (завдання рівня стандарту) — 3 червня;
  • іспанська мова, німецька мова, французька мова — 6 червня;
  • англійська мова — 7 червня;
  • історія України — 10 червня;
  • географія — 14 червня;
  • біологія — 17 червня.
Редактор: Інна Семенова
poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X