Розгром сил РФ під Сватовим і Павлівкою. Що показали дві історії колосальних втрат окупантів, які не змогло приховати Міноборони РФ
Українські артилеристи на лінії фронту на кордоні Харківської та Луганської областей, листопад 2022 року (Фото:REUTERS/Vitalii Hnidyi)
Тотально контрольований інформаційний простір РФ за останні дні прорвали дві історії нищівних втрат окупантів в Україні. Це розгром однієї з бригад морської піхоти у районі Павлівки Донецької області та знищення батальйону непідготовлених російських мобілізованих під Сватовим (Луганська область).
В обох випадках Міноборони РФ було змушене відреагувати на резонанс, якого набули ці ситуації — включно з рідкісним випадком організованого звернення родичів мобілізованих. Відомство спростувало дані про втрати, хоча зібрані ЗМІ свідчення доводять протилежне.
НВ зібрав головні факти про захмарні втрати російських сил у Луганській і Донецькій областях.
«Ви повернетеся фаршем». Як РФ кидає на забій сотні мобілізованих, щоб утримати фронт у районі Сватового
Чому для ЗСУ важливо звільнити Сватове
Швидке витіснення російських окупантів із Харківської області на початку осені, а згодом і звільнення Лимана на Донеччині відкрило Збройним силам України можливість розвинути контрнаступ у Луганській області — насамперед уздовж умовної лінії між містами Сватове та Кремінна. З кінця жовтня українські сили контролюють трасу між двома містами і, хоча погана погода сповільнює просування ЗСУ, продовжують тиснути на оборонні лінії окупантів, прагнучи їх прорвати.
Ця ділянка фронту багато тижнів залишається зоною інтенсивних боїв. Наступальні зусилля ЗСУ на лінії Сватово — Кремінна щодня відзначає у своїх зведеннях Інститут вивчення війни, а українські аналітики нагадують про стратегічне значення потенційного витіснення ворога зі Сватового.
«Бої там тривають, тому що і ми, і противник, усвідомлюємо виняткову важливість цього напрямку для подальших дій. Якщо ми прорвемося в районі Сватового, вийдемо на оперативний простір, нам відкривається дорога до звільнення всієї північної Луганщини», — нагадував іще наприкінці жовтня в ефірі Радіо НВ військовий експерт Сергій Грабський.
Передова замість тилу: як під Сватовим розгромили батальйон із 500 мобілізованих
На початку листопада почало з’являтися все більше даних про те, якою ціною російське командування намагається утримати лінію фронту в районі Сватового. Сотні непідготовлених і не оснащених російських мобілізованих опиняються на передових позиціях у цих районах Луганської області, через що зазнають величезних утрат. Так, на початку листопада в районі Макіївки (Луганська область, близько 30 км від Сватового) з батальйону мобілізованих чисельністю понад 500 осіб уціліли лише близько 30−40 російських військовослужбовців. Про це розповіли непідконтрольні Кремлю ЗМІ ((Верстка, Дождь, Настоящее время, Русская служба ВВС), яким удалося поговорити з окремими вцілілими військовослужбовцями та десятками родичів мобілізованих, відправлених у район Сватового. Їхні історії підтверджують одна одну та розкривають низку фактів про те, чому ЗСУ вдалося завдати таких нищівних утрат новій хвилі мобілізованих у боях під Сватовим.
Як з’ясувалося, під Сватовим було розбито батальйон мобілізованих переважно з Воронезької області. Спочатку їх зібрали у військовій частині № 2079 у Воронежі приблизно у середині жовтня (портал Верстка встановив 46 прізвищ мобілізованих у період з 12 по 19 жовтня). Командування запевняло мобілізованих, що їх нібито відправлять до лав «територіальної оборони» у самому Сватовому за 15 км від лінії фронту, проте реальність виявилася іншою.
Уже 31 жовтня новоспечених військовослужбовців відвезли у Валуйки — селище в Білгородській області РФ на кордоні з Україною, а 1 листопада завантажили в КАМАЗи і повезли в Луганську область. Чисельність «свіжого» мотострілецького батальйону, про який ідеться, мобілізовані та їхні родичі оцінили у 500−570 осіб. Водночас, за даними ВВС, до нього входили також солдати зі Свердловської та Челябінської областей — загалом чотири роти, які в ніч із 1 на 2 листопада відправили в бік Макіївки Луганської області (ВВС також оцінює їхню загальну чисельність у 500 осіб).
Як розповіла Дождю Юлія, сестра військовослужбовця Олександра, який вижив у боях, 1 листопада їх привезли в Луганську область і відразу відправили на передову. «Командири сказали, що ви м’ясо, вас сюди для цього і привезли, вас все одно всіх уб’ють. Дали їм одну саперну лопату на 30 людей і сказали рити собі окопи», — розповіла зі слів брата Юлія. Після цього командири сказали бійцям, що нібито вирушають за їжею для них і поїхали. За 40 хвилин після прибуття на фронт мобілізовані потрапили під перший обстріл.
Аналогічні дані наводить і Верстка: «У ніч із 1 на 2 листопада весь батальйон повезли на першу лінію зіткнення в районі села Макіївка (Луганська область), де наказали їм зайняти позиції та окопуватися. При цьому була гостра нестача спорядження і лише три лопати на батальйон. Копали руками, багнетами й іншими підручними засобами. Уранці 2 листопада розпочався обстріл».
Зрештою після кількох діб боїв із понад 500 людей вижити вдалося приблизно 30 мобілізованим, узагальнив зібрані дані в інтерв'ю НВ Олексій Левченко, заступник головного редактора видання Верстка. Відомості різняться: як розповів цьому порталу вцілілий військовий Олексій Агафонов, із 570 осіб вижили трохи більше ніж 40, а ще один уцілілий Микола Воронов заявив, що коли їх востаннє «виставляли на точку», у строю було 32 людини, а з останнього бою вийшли 12 — усі поранені або контужені.
Частину мобілізованих росіян у районі Сватового Збройним силам України, вочевидь, удалося взяти в полон — про це свідчать оприлюднені 7 листопада фотографії та відеозаписи.
Проте, як уточнює радник глави МВС України Антон Геращенко, «багато мобілізованих» на відео — з Москви та Московської області. «Не вірте, пацани, їм. Кидають одразу на передок», — говорить про російське командування один із полонених, звертаючись до інших мобілізованих.
Глава Луганської ОВА Сергій Гайдай 8 листопада підтвердив, що в цьому регіоні росіяни кидають сотні непідготовлених свіжомобілізованих у «м'ясорубку». При цьому він повідомив, що українські військові продовжують просуватися в Луганській області й анонсував «чергові успіхи на Сватівському та Кремінському напрямках» найближчим часом.
Не перший розбитий батальйон: навіщо РФ кидає нове «гарматне м’ясо» під Сватове
Цитуючи розповіді російських військовослужбовців і їхніх сімей, які вижили під Сватовим, ЗМІ наводять чимало даних про те, що мобілізованих задіяли на тій самій ділянці фронту, де раніше вже загинули десятки, а то й сотні їхніх «колег». Причому, російське командування навіть не спромоглося зібрати тіла вбитих.
Олексій Агафонов, із яким удалося поговорити ВВС, розповів, що вже після першого бою на світанку 2 листопада вони з товаришами по службі побачили, що навколо лежить багато раніше загиблих, тіла яких ніхто не забрав. «Без рук, без ніг, без голови, але з військовими квитками та жетонами з особистими номерами», — цитує ВВС Агафонова.
«Двохсотих [убитих росіян] дуже багато було. Можна сказати, ходили по них. Там не десятки, там більше», — підтвердив його слова ще один військовослужбовець Дмитро Слободчиков.
Аналітики Conflict Intelligence Team у коментарі Верстке пояснили, що російське командування масово використовує мобілізованих у районі Сватового, щоби створити щільність і наситити лінію оборони. Вони також звернули увагу на аномальну велику чисельність батальйону мобілізованих, розгромленого під Макіївкою. За оцінками CIT, 500 осіб — це значно більше, аніж російський кадровий мотострілецький батальйон. «Щось подібне ми спостерігали у стрілецьких батальйонах „Л/ДНР“, які йшли в бій без бронетехніки», — зазначають експерти, даючи зрозуміти, що тепер РФ, імовірно, використовує мобілізованих замість практично знищених сил маріонеткових республік.
У CIT припускають, що використовуючи такі «свіжі», хоча й абсолютно не підготовлені сили на передовій, командування армії РФ «намагається в такий спосіб дати відпочити контрактникам, які вже понад вісім місяців воюють». Адже російські сили були виснажені спочатку у спробах прорватися на Слов’янськ, а потім під час відступу з Ізюма та в боях за Лиман.
«Зараз у них запаси цих „Л/ДНРівських“ закінчилися, бо вони їх перемололи, тепер вони натомість використовують мобілізованих, — озвучив аналогічну версію в інтерв'ю НВ Олексій Левченко, заступник головного редактора видання Верстка. — Відправляють на передову, вони ними дірки затикають, щоб вони тримали передові позиції. Звичайно, їх там швидко зносить артилерія, їх зносять міномети».
«Ми надивилися, будемо відбиватися»: як російські командири намагаються повернути вцілілих на передову
Частина вцілілих мобілізованих із розбитого мотострілецького батальйону, утікши з поля бою, оселилися в «покинутих будинках» у Сватовому та його околицях. «Вони сидять у будинку якомусь, до них повернувся командир і сказав: „Ви звідси повернетеся фаршем“», — розповіла Дождю Катерина Бражнікова, сестра одного з мобілізованих, який також служив у розгромленому під Сватовим батальйоні.
За даними ВВС, станом на вечір 7 листопада в одному з будинків у Сватовому ховалися 29 мобілізованих, у сусідньому — 21. «У всіх одна й та сама історія: привели, поклали, обстріляли, командири втекли», — розповів Дмитро Слободчиков.
І він, і Олексій Агафонов стверджують, що у Сватовому не залишилося жодного офіцера, який міг би віддати їм якийсь наказ. Командир взводу Олексія та Дмитра у результаті опинився у шпиталі з контузією, а прапорщик зник. Агафонов заявив, що не має наміру повертатися на передову і готовий відстрілюватися навіть від своїх — окупаційної «військової поліції»: «Якщо сюди сунеться, ми будемо відбиватися. Ми не хочемо на „передок“ іти, ми надивилися — кишки, ноги відірвані».
Декілька росіян, які вижили в боях під Сватовим, намагалися перетнути кордон Білгородської області та повернутися назад до РФ, але не змогли — їх виявив місцевий патруль, пише Верстка.
Також, за даними порталу, частину вцілілих солдатів розгромленого батальйону росіяни тримають у підвалах у Зайцевому Луганській області, розповіли Верстці дві родички мобілізованих, які отримали від них звістку про цей факт. Проте зв’язку з ними немає вже кілька днів.
«Людей називають м’ясом»: що показав розгром російських морпіхів під Павлівкою
Друга резонансна історія сталася у районі села Павлівка (Донецька область) де російські морпіхи поскаржилися на генералів через утрату 300 осіб і значної частини техніки лише за чотири дні боїв.
6 листопада стало відомо, що військовослужбовці 155-ї бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту надіслали листа губернатору Примор’я Олегу Кожем’яку зі скаргами на дії командування та великі втрати. Про цей лист розповіли низка російських «воєнкорів» і Телеграм-канал Grey Zone, підконтрольний Євгену Пригожину та ПВК Вагнера. У листі російські морпіхи повідомляють, що втратили «близько 300 осіб убитими, пораненими і зниклими безвісти» під час «незрозумілого наступу» на село Павлівка під Вугледаром на Донеччині.
Вони також стверджують, що їхні командири — «генерал Мурадов та його корефан земляк Ахмедов» — спланували наступ, аби перший «заробив бонуси перед начальником Генштабу» Валерієм Герасимовим, а другий отримав звання Героя Росії. «Їм начхати на все, аби показати себе. Вони людей називають м’ясом», — ідеться у листі.
Автори листа закликали губернатора Примор’я звернутися до верховного головнокомандувача з проханням надіслати «незалежну», не пов’язану з Міністерством оборони комісію для розслідування нищівних втрат РФ.
Масштаб утрат окупантів у районі Павлівки підтверджують численні відео, які оприлюднили за останні дні з цього району українські військові.
На відео нижче знято безуспішну спробу окупантів прорвати оборону українських захисників за допомогою бронетехніки.
І ще кілька відео, включно з успішними засідками ЗСУ, у які потрапили російські війська в районі Павлівки.
Президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 7 листопада підтвердив, що у Донецькій області «земля перед українськими позиціями буквально завалена тілами окупантів», а росіяни «гинуть сотнями щодня».
Він також прокоментував реакцію губернатора Приморського краю на звернення російських морпіхів — чиновник «очікувано збрехав» про те, що втрати далеко не такі. «Від Владивостока до Павлівки Донецької області понад 9 тисяч кілометрів. Але він упевнений, що втрати „не такі“. Губернатору, напевно, звідти краще видно, як і скільки відправляють на забій військових із його регіону. Або йому просто наказали брехати. З Москви наказали… І навіть тіла більшості з цих убитих назад до якогось Владивостока не привезуть. Але я впевнений, що губернатор Кожем’яко вийде і пояснить, чому не всі доїхали, не всі повернулися з тих „не таких“», — заявив Зеленський.
Він також додав, що врятуватися від мобілізації та відправки кремлівським режимом на повномасштабну війну проти України росіяни можуть «не скаргами якимось там ганчіркам, а своєю думкою».
«…Не скаргами, а жорстким протестом. Не десь там під ковдрою, а на вулицях. І проти тих, хто у Москві. Ну чи здаванням в український полон. Так також можна вижити», — нагадав Зеленський.
Чому внутрішньоросійська реакція на ці події - прецедент для РФ
Як нагадує Інститут вивчення війни у зведенні за 7 листопада, протягом усього вторгнення Міноборони Росії «залишалося на диво мовчазним» щодо реальних провалів і втрат армії РФ — на відміну від Кремля, який іноді опосередковано реагує на скарги та критику російських «воєнкорів». Проте події під Павлівкою стали «рідкісним випадком», коли відомство все ж таки визнало за потрібне відреагувати на резонанс.
Міноборони РФ спробувало спростувати заяви морпіхів, зазначивши, що підрозділи 155-ї бригади Тихоокеанського флоту РФ нібито «понад десять діб ведуть ефективні наступальні дії на Вугледарському напрямку», а їхні втрати за цей період буцімто «не перевищують 1% бойового складу та 7% пораненими, значна частина яких уже повернулися в стрій».
Однак ISW вказує на справжній зміст таких виправдань: на думку його аналітиків, рідкісна публічна відповідь Міноборони РФ «дає змогу припустити, що ситуація в Павлівці є досить жахливою, щоб вимагати відповіді».
Імовірно, аналогічні висновки можна зробити і зі спроби російського військового командування спростувати повідомлення про величезні втрати батальйону мобілізованих під Сватовим у Луганській області. Увечері 7 листопада на сайті Міноборони РФ було опубліковано повідомлення Національного центру управління обороною РФ, у якому сказано, що влада України «та їхні західні союзники» нібито займаються поширенням «умисної дезінформації з метою дискредитації Збройних сил і створення негативного настрою серед російських громадян». При цьому втрати під Макіївкою, про які повідомили самі мобілізовані та їхні родичі, Міноборони РФ заперечує. Ці матеріали відомство назвало «фейковими», а повідомлення «про значні бойові втрати підрозділів ЗС РФ, укомплектованих мобілізованими громадянами, у районі Макіївки» — «провокаційними». «Під час проведеного аналізу встановлено, що військовослужбовці, про яких ідеться […], наразі виконують завдання у зоні спеціальної військової операції», — заявили в Міноборони РФ.
Однак в інтерв'ю НВ Олексій Левченко, заступник головного редактора видання Верстка, звернув увагу на важливість колективного звернення родичів мобілізованих із Воронезької області, які зібралися біля будівлі прокуратури у Воронежі та записали відеозвернення до губернатора, у якому вказують, що «командування залишило поле бою», а мобілізовані не були підготовлені й оснащені.
«Тут важливо, що це, напевно, один із небагатьох випадків, коли родичі зуміли зорганізуватися та вийти у публічний простір, бо в інших регіонах таких прикладів поки що мало. Вони бувають, але, напевно, це такий важливий прецедент, коли люди починають групуватися та виступати фактично проти участі своїх дітей, чоловіків у цих бойових діях», — зазначив Левченко.
Він також зазначив, що хоча сім'ї окупантів перебувають у сум’ятті, а на зустрічі родичів «із російською владою, воронезьким губернатором, їм уже сказали, що не треба спілкуватися [з пресою]», «ця історія однак проривається».
«Бо їм потрібно кудись виплескувати всю цю ситуацію, комусь розповідати, бо хто ще про це розповідатиме? Russia Today не розповідатиме ці історії», — резюмував Левченко.
