Культура часів війни: як в Україні зберігають та відновлюють історичні пам’ятки, зруйновані через російську агресію - фото
Партнерський проєкт

Культура часів війни: як в Україні зберігають та відновлюють історичні пам’ятки, зруйновані через російську агресію

10 листопада 2022, 17:12
Широкомасштабне російське вторгнення попри заяви агресора не чіпати цивільну інфраструктуру принесло велике лихо культурно-історичним пам’яткам України. Нині Мінкультури вже верифікувало понад 500 пошкоджених і вщент зруйнованих об'єктів. Хто, як та чиїм коштом відновлюватиме українську національну спадщину?

Відео дня

Відповіді на ці запитання шукали учасники міжнародної науково-практичної конференції «Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація», яка відбулася у столиці наприкінці жовтня.

Міжнародної науково-практичної конференції «Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація»

Фото: Міжнародної науково-практичної конференції «Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація»

Статистика втрат культурного фронту не є кінцевою. По-перше, війна триває, а отже, й обстріли мирних українських міст не припиняються. По-друге, відсутня вичерпна інформація щодо стану пам’яток на тимчасово окупованих територіях.

Наразі, за даними Міністерства культури, постраждали 171 об'єкт зі статусом пам’ятки, 146 об'єктів цінної історичної забудови, 58 пам’ятників і творів мистецтва, 44 музеї та ін. Також зазнали руйнувань 1000 культурних інституцій — клуби, бібліотеки, мистецькі школи, які розташовувались у сучасних будівлях.

Проблема не в грошах

С кільки коштів знадобиться на відновлення зруйнованих російськими військами українських пам’яток, досі не зрозуміло. Остаточна сума втрат ще не порахована, але вона, ймовірно, перевищить можливості повоєнного бюджету України. Збагнути приблизний масштаб цифр можна вже зараз на сайті Мінкультури, яке збирає пожертви на відбудову. Так, лише на реконструкцію 20 об'єктів потрібно понад 2 млрд грн.

Будівля Харківського національного університету ім. Каразіна (Фото: Цей твір ліцензовано за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 .)

Будівля Харківського національного університету ім. Каразіна / Фото: Цей твір ліцензовано за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 .

У перші місяці повномасштабної агресії, зокрема, повністю зруйновані будівля Харківського національного університету ім. Каразіна, Церква Різдва Пресвятої Богородиці на Житомирщині, Охтирський міський краєзнавчий музей, Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди на Харківщині, Історико-краєзнавчий музей у селі Іванків на Київщині, де зберігалася колекція картин видатної української художниці Марії Примаченко.

Ганна Бондар

Міжнародна науково-практична конференція «Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація»

Де взяти необхідні гроші? Народна депутатка, заслужена архітекторка України Ганна Бондар налаштована оптимістично. «Мені здається, що гроші будуть, з огляду на досвід країн і міст, які пережили війну», — вважає вона.

Втім, поки що різні міжнародні організації здебільшого допомагають зберегти музейні експонати. Зокрема, Єврокомісія виділила фінансову підтримку для 20 музеїв зі сходу та півдня України. Вінницький обласний краєзнавчий музей отримав гуманітарну допомогу від колег з Німеччини та Польщі. Міжнародний альянс із захисту спадщини в зонах конфлікту (ALIPH) надав допомогу 150 українським музеям та архівам на суму $2,5 млн.

Хай там як, навіть за наявності значної фінансової допомоги Заходу на відновлення культурно-історичної спадщини українцям буде складно це використати через численні внутрішні проблеми.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Як витрачатимуться гроші? Адже сьогодні українські регуляції не узгоджені з європейськими, відсутні механізми приватно-державного партнерства, немає базових Порядків та нормативів. Власне, а хто буде відновлювати? У нас з 2015 року відсутня фахова освіта — немає спеціальності „архітектор-реставратор“. А будівельники-реставратори за 30 років зникли як клас», — підкреслила Ганна Бондар.

Броня української культури

П оки закордонні партнери лише готуються виділяти для України кошти на відновлення історичних пам’яток, вітчизняний соціально відповідальний бізнес не стоїть осторонь. Зокрема, Національний науково-дослідний реставраційний центр має можливість замовляти мікроавтобуси Uber на 12 пасажирів для безоплатних поїздок містами та селами, де фахівці в місцевих музеях рятують твори мистецтва та старовинні артефакти. Компанія Dodo Socks зобразила на шкарпетках портрет Григорія Сковороди та цитату «Світ ловив мене…». Частина грошей із кожної проданої пари йде на відновлення варварськи знищеного росіянами музею-садиби філософа. «Укрпошта» на честь 300-ліття Сковороди випустила марку, кошти з продажу якої також спрямують на відновлення пам’ятки. PinchukArtCentre фінансово підтримав кризовий фонд «Швидка музейна допомога». А «Сільпо» надало матеріали для встановлення захисту пам’ятника Михайлу Грушевському в Києві.

Харьківська область Меморіальний музей Григорія Сковороди (Фото: Цей твір ліцензовано за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0.)

Харьківська область Меморіальний музей Григорія Сковороди / Фото: Цей твір ліцензовано за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0.

Системну роботу зі збереження культурно-історичної спадщини вже багато років проводить інвестиційна компанія родини Довгих Dovgiy Family Office (далі - DFO). З перших днів російського вторгнення компанія профінансувала зведення захисних споруд для монументів засновникам столиці Кию, Щеку, Хориву та Либеді на набережній Дніпра та на Майдані Незалежності. Також компанія допомагала рятувати експозиції Національного науково-природничого музею НАНУ, будівля якого постраждала внаслідок російської ракетної атаки на Київ 10 жовтня.

Пам'ятник засновникам Києва (Фото: Dovgiy Family Office)

Пам'ятник засновникам Києва / Фото: Dovgiy Family Office

Ще до початку повномасштабної агресії DFO фінансував відновлення мозаїчного панно «Богородиця Нікопея» на фасаді музею «Золоті ворота» в Києві у 2016 році та повну реставрація будинку купця Новікова (19 ст.) на столичному Подолі у 2018-му. У 2021-му закінчено реставрацію старовинного козацького Храму чудотворця Миколая, побудованого у 1763 році на Чернігівщині. Оновлену церкву перевезли до Національного музею народної архітектури та побуту Пирогів. Наразі очікуємо на втілення проєкту Re-Forma — перетворення пошкодженої частина 387-річної липи Петра Могили у Києві на сучасний артоб'єкт.

Ікона Богородиці Нікопеї (Фото: Dovgiy Family Office)

Ікона Богородиці Нікопеї / Фото: Dovgiy Family Office

Дія на випередження

У країнці намагаються убезпечити культурно-історичні пам’ятки та, не чекаючи поки окупантів виженуть з усієї території держави, проводять ревізію втрат. З початком вторгнення в містах навколо пам’ятників і будівель виросли захисні споруди, у безпечні місця почали перевозити музейні цінності.

Неля Куковальська

Міжнародна науково-практична конференція «Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація»

З перших днів атак на Київ стало відомо, що однією з пріоритетних цілей ворожих ракет був Національний заповідник «Софія Київська». «Один з керівників держави попередив мене, що існує велика загроза руйнування заповідника», — розповіла гендиректорка «Софії» Неля Куковальська. Перше, що зробили працівники установи — надали небезпеці руйнування «Софії» максимального міжнародного розголосу. Паралельно вирішували, як врятувати пам’ятку від повітряних атак. Вивчали досвід захисту історичних споруд під час Другої світової війни й інших збройних конфліктів. Зрештою, мішками з піском були укріплені найболючіші місця в заповіднику, а близько 90 тисяч музейних експонатів спакували та надійно захистили.

Після закінчення 40-денної російської облоги Чернігова на початку квітня почалася робота з опису злочинів окупантів. Головною культурною втратою стало повне руйнування візитівки міста — обласної бібліотеки юнацтва. Це будинок 19 ст., зведений меценатом Василем Тарновським, пам’ятка національного значення. Втім, переважну більшість старожитностей у місті вдалося врятувати. «Дякуємо ЗСУ, які не дали можливості росіянам окупувати Чернігів, тому й залишилися неушкодженими пам’ятки домонгольського періоду — Спаська, Борисоглібська, Успенська церкви, Чорна могила й Антонієві печери», — пояснила начальниця відділу туризму Чернігівської міськради Катерина Литвин.

Чернігівська область. Вознесенська церква 1913р. (Фото: Цей твір ліцензовано за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0.)

Чернігівська область. Вознесенська церква 1913р. / Фото: Цей твір ліцензовано за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0.

Харківська область посідає сумне перше місце з кількості пошкоджених цінностей. Це 156 об'єктів, серед них — три національного значення. Проте харків'янам вдалося врятувати унікальні архівні матеріали більшості з них. «Зараз фахівці проводять фіксацію пошкоджень, оцінюють стан будівельних конструкцій, розробляють 3D-моделі об'єктів, на основі яких вже й формується реставраційне завдання», — підкреслив керівник департаменту містобудування та архітектури Харківської ОДА Антон Коротковських.

У Маріуполі з десятка пам’яток архітектури зруйнована половина. Унікальні фонди краєзнавчого музею згоріли вщент. Знищено найбільший індустріальний музей металургійного комбінату ім. Ілліча. Художні колекції музею Архипа Куїнджі та Центру ім. Куїнджі розграбовані окупантами. «Сьогодні українців, які залишилися у місті, змушують повірити, що Маріуполь — „рускій город“, триває системна зачистка історичної пам’яті», — розповів маріупольський історик, директор ГО «Архі-місто» Андрій Марусов.

При цьому нагадаємо, що Маріуполь у 2020 році отримав звання «Великої культурної столиці України». Місто стало справжнім магнітом для туристів. До початку вторгнення там мав з’явитися другий в Україні «Музей науки», який планувала відкрити Мала академія наук України. Усе було майже готово: знайшли будівлю, проводили внутрішні роботи, навіть перевезли частину експонатів. Але окупанти усе знищили. «Після перемоги ми його обов’язково відновимо. Це буде найкращий музей українського Маріуполя. На щастя, 20 експонатів збереглися, вони знаходяться в Європі», — запевнив засновник Dovgiy Family Office, президент Малої академії наук Станіслав Довгий.

Машина часу

П опри продовження війни українці вже складають плани відновлення усього пошкодженого та зруйнованого. Втім, жодний алгоритм не працюватиме, якщо для нього створені хибні умови. Тому фахівці наполягають насамперед на проведенні масштабної реформи українського законодавства, його адаптації до європейських норм. Державі необхідно відновити підготовку кваліфікованих кадрів — архітекторів-реставраторів. Мають бути встановлені прозорі та зрозумілі правила державно-приватного партнерства у сфері відновлення історичних пам’яток і збереження їхньої функціональності. Без цього буде дуже складно використати як внески українських меценатів, так й міжнародне фінансування.

Діліться матеріалом




Радіо NV
X