За Крим — по $500 млрд на рік. Про плату агресора за тимчасову окупацію півострова та долю захисників Азовсталі — інтерв'ю з Геращенком

23 червня, 09:02
Ексклюзив НВ
За словами радника глави МВС України Антона Геращенка, окупанти залишать територію України як силою зброї, так і силою економічних та дипломатичних санкцій (Фото:Віктор Ковальчук / УНІАН)

За словами радника глави МВС України Антона Геращенка, окупанти залишать територію України як силою зброї, так і силою економічних та дипломатичних санкцій (Фото:Віктор Ковальчук / УНІАН)

Антон Геращенко, радник міністра внутрішніх справ України, — про подальший перебіг війни, українське громадянство Олександра Невзорова та прагнення агресора перетворити депортованих маленьких українців на яничарів

За неповні чотири місяці повномасштабної війни проти України Росія не змогла досягти істотних успіхів, попри запеклі бої на Донбасі й півдні, а також регулярні ракетні обстріли української території. При цьому РФ продовжує насильницьку депортацію громадян України з окупованих територій і не відкидає їхньої анексії.

Відео дня

Про те, як Україна реагуватиме на те, якщо Кремль почне анексувати захоплені після 24 лютого українські території, чи є можливість ліквідувати глав так званих «ЛДНР» та чому Київ не зможе повернути Крим військовим шляхом, в інтерв'ю НВ розповів Антон Геращенко, радник міністра внутрішніх справ України.

— Чи відомо вам, яка нині доля українських захисників Азовсталі? Де вони перебувають і в яких умовах? Коли й за яких умов вони можуть повернутися до України?

— Вони перебувають у полоні. Умови, як я розумію, не можуть бути задовільними, оскільки така кількість полонених не може утримуватися нормально, бо на тимчасово окупованих територіях для цього просто фізично немає умов.

Далі, відповідно до Женевських конвенцій, країна, що забезпечує утримання полонених, зобов’язана дотримуватися всього необхідного для того, щоб вони отримували медобслуговування, нормально харчувалися й щоб до них добре ставилися. Так само, як ми ставимося до російських військовополонених.

До речі, українська сторона регулярно давала можливість російським військовополоненим зателефонувати до своїх батьків. Тому було б правильно, якби зараз на виконання Женевських конвенцій було забезпечено телефонний зв’язок полонених росіян із їхніми родичами в РФ, а також між військовополоненими українцями з їхніми рідними в Україні. Так, ці дзвінки були б контрольовані, вони записувалися б, але тоді рідні могли б чітко знати, що з їхніми близькими все гаразд. Сьогодні ні російські, ні українські військовополонені не можуть зв’язуватися зі своїми рідними. І цю проблему можна вирішити шляхом перемовин.

Щодо повернення захисників Азовсталі. Звісно, Україна добиватиметься повернення кожного свого громадянина. Але очевидно, що це повернення не буде швидким, бо зараз кількість полонених росіян менша за кількість полонених українців. А російська сторона поки що обмінює полонених за формулою 1 на 1. Відповідно, треба мати однакову арифметичну кількість військовополонених або ж потрібні якісь інші методи.

— Чи ведеться якась робота з громадянами, які пережили окупацію? Чи перевіряється їхня причетність щодо співпраці з окупантами?

— У цьому напрямку активно працює українська контррозвідка. Якщо є факти, які вказують на співпрацю з окупантами або засилання шпигунів з окупованих територій, то, звичайно, за такими випадками ухвалюються рішення, щоб таких людей виявляти й притягувати до відповідальності.

— За вашими даними, наскільки сильний партизанський рух на тимчасово окупованих територіях України? Чи це має якийсь суттєвий вплив?

— А в чому міряти силу партизанського руху? Ну, ось, наприклад, на [тимчасово окупованій] території Херсонської області підірвали автомобіль начальника колонії, який перейшов на бік росіян. Це погано чи добре? Вважаю, що це добре.

Тоді скільки потрібно підривати автомобілів окупантів на день, на тиждень чи на місяць? Вимірювання цієї роботи не може бути планомірним. Підірвати, наприклад, десять машин або вбити 20 окупантів тощо. Це філігранна робота, і життю тих людей, які цим займаються, щосекунди загрожує смерть або тортури.

Але така робота ведеться, і я вважаю, що ведеться непогано. Для цього було створено сили спеціальних операцій та ухвалено закон про національний спротив, згідно з яким, це завдання держави стимулювати спротив будь-якою ціною російським покидькам. Отже, така робота тільки посилюватиметься, бо серед українських військових та співробітників спецслужб мотивація несамовита.

— А яка частка колаборантів на окупованих територіях? Це справді люди, які безперечно вірять росіянам?

— Якщо це вчителі, лікарі, співробітники пожежних служб, яким треба реагувати на те, щоб задовольняти потреби громадян, це одна ситуація. Наприклад, хіба пожежникові чи рятувальнику не виїжджати на гасіння пожежі, де в небезпеці життя українця?

Але якщо це працівники правоохоронних органів, судді, прокурори, військовослужбовці, які присягали на вірність Україні, і якщо вони її зрадять, то однозначно ці люди підлягають кримінальній та всім іншим видам відповідальності.

Друге питання щодо підприємців, які залишилися на окупованих територіях. Наприклад, у Криму 2014 року було ухвалено спеціальний закон, який дозволяв кримським підприємцям сплачувати податки на окупованому півострові, щоб згодом на території України це не вважалося злочином. Тому необхідно на державному рівні ухвалити рішення, яке б роз’яснювало, як бути тим, хто залишився на окупованих територіях, зокрема підприємцям, для яких необхідно запровадити правову норму регулювання.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X