Другий термін Зеленського. Соціолог Паніотто — про політичні симпатії українців після війни та ризики для рейтингу президента

8 серпня, 07:12
Ексклюзив НВ
Шанси Володимира Зеленського вдруге очолити країну напряму залежать від успіхів України у війні з Росією, вважає соціолог Володимир Паніотто (Фото:ПСОПУ)

Шанси Володимира Зеленського вдруге очолити країну напряму залежать від успіхів України у війні з Росією, вважає соціолог Володимир Паніотто (Фото:ПСОПУ)

Володимир Паніотто, гендиректор Київського міжнародного інституту соціології, розмірковує над тим, якими будуть погляди українців на політику й життя після війни

«Настрої та емоції, які чекають на українське суспільство в майбутньому, важко прогнозувати, бо вони сильно залежатимуть від наших успіхів і невдач на війні», — говорить голова Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто.

Відео дня

Важко, але можливо. Про те, яка частка співвітчизників планує майбутнє своїх дітей та онуків в Україні, як зміниться політичний ландшафт в країні після завершення війни та якими будуть наслідки пережитого українцями досвіду, НВ розпитав Паніотто, який багато років досліджує та аналізує настрої українського суспільства.

— За останній час українці пережили широкий спектр емоцій: стрес і страх перших днів війни змінилися ейфорією, спричиненою успіхами ЗСУ на підступах до Києва, та вірою у швидку перемогу над армією РФ. Але з усвідомленням, що війна може затягтися, багато хто зі співвітчизників перебуває зараз у дещо пригніченому стані. На вашу думку, які ще настрої та емоції чекають на українське суспільство далі?

— Дані Київського міжнародного інституту соціології не показують, що зараз багато хто зі співвітчизників перебуває у розгубленому й пригніченому стані. У цьому випадку вони були б готові на певні поступки заради закінчення війни. Між тим, у дослідженні, яке ми закінчили в липні, — [опитування] Динаміка готовності до територіальних поступок для якнайшвидшого завершення війни, і 84% опитаних обрали варіант відповіді За жодних обставин Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності. Із травня ця цифра не зменшилася, а навіть трохи зросла, хоча й незначуще — було 82%, стало 84%. На територіальні поступки погоджуються лише 10%.

Дослідження наших колег, Соціологічної групи Рейтинг, показали, що українці мають досить високий рівень життєстійкості за спеціальним індексом — 3,8 із 5. Хоча індекс трохи знизився, але його динаміка за останні два місяці дуже незначна — з 3,9 до 3,8. Динаміка дослідження емоційних станів за період з березня 2020-го по червень 2022-го показує, що зміни у повсякденній оцінці власного емоційного напруження теж незначні. Так що поки людей у розгубленому й пригніченому стані дуже мало.

Володимир Паніотто з КМІС вважає, що після війни політичний ландшафт у країні зміниться дуже суттєво і успішнішими можуть виявитися партії військових та волонтерів (Фото: DR)
Володимир Паніотто з КМІС вважає, що після війни політичний ландшафт у країні зміниться дуже суттєво і успішнішими можуть виявитися партії військових та волонтерів / Фото: DR

— Якими, на ваш погляд, вийдуть українці з цієї війни? Якими будуть їхні погляди на політику, на владу, на життя в Україні, які будуть позитивні та негативні наслідки пережитого ними досвіду?

— Якими вийдуть українці з цієї війни значною мірою залежатиме від того, коли і як війна закінчиться. Мова, звісно, йде тільки про перемогу, бо інакше саме запитання про погляди українців не матиме значення. Але й перемога може бути різною, втрати різними й час, коли перемога буде досягнута, є теж дуже важливими.

Поки що зрозуміло: війна консолідувала суспільство, значно пришвидшила створення української політичної нації, зменшила регіональні й етнополітичні відмінності в Україні. Наприклад, у червні 2021-го ми ставили таке запитання: «24 серпня 1991 року український парламент проголосив повну незалежність. Населення України висловило своє ставлення до Акту про незалежність на референдумі, який відбувся 1 грудня 1991 року. Якби референдум був сьогодні, як би ви проголосували?». В цілому 70% знову проголосували б за незалежність, 8% — проти, а решта не брала б участі в референдумі. Але рік тому була суттєва диференціація за регіонами, на заході за незалежність проголосувало б 86%, а на сході лише 53%, різниця у 33 процентних пункти. Зараз же думки представників різних регіонів і етнолінгвічних груп розрізняються дуже мало. Так, відсоток тих, хто вважає, що Україна має бути незалежною державою, складає 92% на заході і 89% на сході, тобто [різниця] тільки 3 процентних пункти. І так само щодо приєднання до ЄС, до НАТО, ставлення до Росії тощо.

Зрозуміло також, що українці остаточно втратили ілюзії щодо можливості нормальних стосунків з Росією і остаточно розпрощалися з імперією. Україна зробила свій геополітичний вибір ще у 2014-му, більшість населення хотіли об'єднання з Європою, а не Росією. Але до лютого 2022-го приблизно половина населення хотіла мати особливі стосунки з Росією — без віз і митниць, а візи та митниці з Росією — 40%. Можливо, це тому, що багато українців мають родичів в Росії і хотіли залишити потенційну можливість з ними бачитися без перешкод у вигляді віз та митниць. Так, за даними нашого опитування в листопаді 2021 року, 43% українців відповіли, що у них є близькі родичі в Росії, ще 14% відповіли, що є родичі в Росії, але вони не вважають їх близькими. Частка респондентів, які мають таких родичів, зростає від 33% на заході до 53% на сході. А зараз майже 80% хотіло б мати візи й митниці з Росією — від 88% на заході до 70% на сході. Тобто цей процент виріс удвічі — з 40% до 80%.

Посиляться, гадаю, й вимоги до соціальної справедливості, до боротьби з корупцією, і посилиться значення та вплив громадянського суспільства на процеси в країні.

Щодо негативних тенденцій, то може з’явитися нова основа для соціальної диференціації і соціальної напруженості — де людина була під час війни й що робила. Зокрема, це нові для нас великі соціальні категорії населення — ті, хто воював, ті, хто був в Україні, ті, хто виїхав з України, і ті, хто був на окупованій території. Небезпечним є «таврування» тих біженців, які зараз за кордоном, бо Україні дуже важливо їх повернути, а негативне ставлення до них може бути однією з перешкод до повернення додому.

— Із перших днів війни рекордно зріс рейтинг довіри до президента України Володимира Зеленського — понад 85%. Але згодом спалахнула низка гучних політичних скандалів, зокрема конгресвумен Вікторія Спартц закликала перевірити ймовірні зв’язки голови Офісу президента Андрія Єрмака з Росією. На ваш погляд, як впливатимуть ці скандали на рейтинг Зеленського?

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X