Профільний комітет Ради схвалив законопроект про реструктуризацію зовнішнього боргу
Відповідне рішення комітет прийняв на засіданні, передає Інтерфакс-Україна.
Виступаючи на засіданні, голова підкомітету з цінних паперів та фондового ринку Павло Різаненко зазначив, що цей законопроект є документом технічного характеру, тому підкомітет рекомендував розглянути його в парламенті за спрощеною процедурою.
"Суть законопроекту - це внесення змін до закону Про цінні папери і фондовий ринок, згідно з якими впроваджується визначення "державний дериватив". Передбачається, що емісія цих деривативів є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку, а також, що рішення про розміщення державних деривативів приймається згідно з бюджетним кодексом. Ці зміни, хоча вони вносяться в закон, будуть мати одноразове застосування, це (державний дериватив) не стандартний інструмент", - пояснив Різаненко.
Нагадаємо, раніше міністр фінансів Наталія Яресько повідомила, що Кабінет міністрів після остаточного узгодження і оформлення пропозиції про реструктуризацію єврооблігацій направить одночасно всім їх власникам, у тому числі і власникам так званих "російських" дворічних єврооблігацій на 3 млрд дол.
- Читайте також: Все, що потрібно знати про угоду з кредиторами. Ключові факти про списання держборгу України
27 серпня голова Міністерства фінансів України Наталія Яресько повідомила, що Україна домовилася про списання $3,8 млрд боргів з $19,3 млрд.
Крім списання 20% заборгованості, Київ також домовився про продовження термінів погашення на чотири роки і встановив новий купон в розмірі 7,75% по паперах з усіма термінами обігу.
Відразу ж після новин про успішну операцію Російська Федерація в особі російського міністра фінансів Антона Сілуанова заявила, що не буде брати участь в реструктуризації боргу України.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк закликав Росію, яка єдина з країн відмовилася вітати домовленості України з кредиторами про реструктуризацію боргу, що передбачають списання 20% основної суми, наслідувати приклад комітету кредиторів.
Однак Росія навідріз відмовилася приєднуватися до рішення міжнародного клубу кредиторів про списання частини боргу України.