Нові правила військового обліку. Набув чинності закон про призов резервістів без мобілізації та збільшення штрафів за ухилення від служби

23 квітня 2021, 08:38
Сюжет
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

В Україні розпочинається реформа військкоматів, а президент Володимир Зеленський — як і всі його наступники — отримує право одноосібно почати призов резервістів без оголошення мобілізації. Такі норми містяться в законі, який сьогодні набрав чинності.

Верховна Рада прийняла його 30 березня, а президент Володимир Зеленський підписав 21 квітня. 22 квітня закон був опублікований в Голосі України, а наступного дня після публікації він набирає чинності (23 квітня).

Відео дня

НВ розповідає про найважливіші деталі нового закону, що має назву Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку.

Що це за закон? Він пов’язаний з нещодавнім загостренням на Донбасі?

Формально — ні. Президентський законопроект № 3553 був зареєстрований в парламенті ще 28 травня 2020 року. Вже тоді він передбачав норму про запровадження нового виду військової служби — термінового призову резервістів без мобілізації.

Документ, ініціатором якого є президент Володимир Зеленський, був визначений як невідкладний. 15 вересня минулого року Рада прийняла його у першому читанні, а от друге читання законопроекту справді збіглося з новою хвилею російської агресії на сході України.

Через чотири дні після бою під Шумами, де загинули чотири бійці ЗСУ, парламент на своєму позачерговому засіданні 30 березня 2021-го остаточно прийняв цей закон. Рішення підтримали 256 народних депутатів, профільний комітет також рекомендував підтримати документ. 24 березня, ще до нового загострення на Донбасі, законопроекту № 3553 не було в планах позачергового засідання — принаймні відповідно до того порядку денного, який оприлюднив нардеп Слуги народу Павло Фролов.

Ухвалений закон передбачає системні зміни до більше ніж 40 законів та кодексів України. Окрім нової форми призову резервістів, він починає реформу військкоматів, посилює кримінальну та адміністративну відповідальність за ухилення від призову, військового обліку чи навчальних зборів, а також впроваджує низку інших змін.

У пояснювальній записці до документу вказано, що всі ці новації мають на меті кілька завдань:

  • удосконалення засад комплектування Збройних Сил та інших військових формувань високопрофесійним особовим складом (як у мирний час, так і в особливий період);
  • приведення системи військового обліку та діяльності місцевих органів військового управління у відповідність зі стандартами НАТО.

Закон має набрати чинності вже наступного дня після його опублікування.

Президент отримав право оголосити призов резервістів без мобілізації: що це означає?

Зміст норми

Закон дозволяє протягом доби призвати резервістів на військову службу в особливий період без оголошення мобілізації. Право оголосити про такий призов отримує президент України — Верховний головнокомандувач ЗСУ.

Викликати конкретного резервіста можна буде не частіше одного разу на рік, але необмежену кількість разів. Обмежень терміну призову немає: до другого читання із закону вилучили норму про максимальний 6-місячний строк призову резервістів в особливий період.

У законі йдеться про залучення під час такого призову як резервістів-контрактників, так і про тих українців, які зараховані «до військового оперативного резерву» без підписання контракту.

Дослівно формулювання таке:

«На військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву».

При цьому залишається чинним правило, відповідно до якого президент може видати указ про загальну або часткову мобілізацію, звернутися з ним до Верховної Ради, і тоді парламент має затвердити такий указ протягом двох днів.

Кого це стосується, а кого — ні?

До резервістів автоматично зараховують усіх звільнених військовослужбовців, у тому числі ветеранів — учасників АТО/ООС на сході України та колишніх строковиків.

Відповідні зміни до закону на час дії «особливого періоду» ухвалили ще в 2015 році. Згідно з ними, у законі Про військовий обов’язок і військову службу є така частина статті 26−2: «В особливий період на службу у військовому оперативному резерві першої черги в обов’язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві».

У 2019 році в Генштабі ЗСУ оцінювали кількість резервістів в Україні у 200 тис. осіб (саме оперативний резерв).

Влітку 2020 року, після подання закону № 3553 в Раду, голова парламентського комітету з питань оборони Олександр Завітневич (Слуга народу) запевняв, що призов резервістів стосуватиметься лише людей з бойовим досвідом, а не тих, хто відслужив тільки строкову службу.

У новоприйнятому законі також прописано, що призову на військову службу з числа резервістів в особливий період не підлягають ті українці, які на момент призову:

  • визнані непридатними до військової служби через стан здоров’я;
  • досягли граничного віку перебування в резерві;
  • менше одного року тому проходили військову службу за призовом, будучи резервістами в особливий період, та вислужили встановлені строки такої військової служби (якщо з дня звільнення з такої служби пройшло менше ніж рік);
  • мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, дитину з інвалідністю підгрупи А у віці до 18 років або самостійно виховують дитину віком до 18 років.

Як мотивують таку потребу

Автори закону вважають, що він посилить боєздатність ЗСУ та допоможе за потреби швидко доукомплектувати військові частини в особливий період (навіть без оголошення мобілізації).

Під час другого читання законопроекту Мар’яна Безугла, заступниця голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, закликала «уникнути спекуляцій і маніпуляцій» щодо резонансної норми. Вона заявила у Раді 30 березня, що право оголошувати призов резервістів надано президенту лише для виняткових обставин.

Це рішення президента, сподіваюся, ніколи не буде застосоване за століття нашої історії

«Це рішення президента, сподіваюся, ніколи не буде застосоване за століття нашої історії, тому що воно застосовується тільки тоді, коли парламенту не існує, наприклад, його зруйнували. Тому, звісно, мобілізація можлива тільки за рішенням парламенту. Це ["президентський» призов резервістів без мобілізації - прим. ред.] додатковий запобіжник, який, повторююсь, ми, сподіваюся, ніколи на застосуємо. […] Але нагадаю, цей запобіжник є у більшості країн. Мало того, наприклад, Фінляндія, вивчаючи досвід агресії Російської Федерації, у 2015 році уже ввела такий запобіжник", — пояснила Безугла.

Чому таку форму призову критикують

Норма про запровадження нової форми призову резервістів викликала хвилю критики — найперше через порушення прав тих військових, які вже відслужили в АТО/ООС.

Ще влітку 2020 року головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку щодо законопроєкту № 3553 зазначило, що він фактично створює в Україні окрему категорію осіб. На відміну від інших військовозобов'язаних такі громадяни можуть бути неодноразово залучені до несення військової служби незалежно від їх волі і бажання уже після того, як вони відслужили військову службу за призовом чи контрактом.

Тому у висновку йдеться, що запровадження можливості неодноразового призову (без оголошення мобілізації) тих громадян, які вже виконали свій громадянський і конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни, порушує принципи соціальної справедливості та рівності прав і обов’язків громадян.

Аналогічні ризики напередодні другого читання закону окреслила громадська організація Юридична сотня — об'єднання юристів, яке від початку бойових дій на Сході опікується правами українських військових та ветеранів.

Вони акцентують увагу на тому, що такий нібито швидший механізм укомплектування ЗСУ на випадок загострення ситуації тягне за собою низку ризиків і загроз:

  • відсутність запобіжників для неодноразового призову резервістів;
  • відсутність чітких критеріїв призову (проєкт передбачає можливість призову резервістів під час «особливого періоду», який триває в Україні вже 8-й рік, а межі його не визначені);
  • відхід від контрактної військової служби;
  • повернення практики примусового призову;
  • можливість одноособово приймати рішення про призов;
  • негативний вплив на мотивацію укладати контракт про проходження військової служби під час дії особливого періоду. Оскільки по завершенню контракту будь-який військовослужбовець, придатний до військової служби, автоматично зараховується до оперативного резерву першої черги та потенційно може бути призваний необмежену кількість разів;
  • подвійне виконання конституційного обов'язку. Законопроєкт стосується в першу чергу ветеранів, які (за мобілізацією чи на контрактній основі) уже виконали обов’язок із захисту Батьківщини;
  • перешкода ефективній ресоціалізації ветеранів;
  • не сприятиме працевлаштуванню ветеранів, оскільки роботодавець знатиме про можливість неодноразового призову ветерана на військову службу та надаватиме перевагу в працевлаштуванні спеціалісту без військового досвіду;
  • проєкт містить корупційний ризик, а саме відсутність спеціальної перевірки для осіб із числа резервістів, які призиваються на службу під час дії особливого періоду (за відсутності підстав для оголошення мобілізації), що призведе до збільшення кількості корупційних правопорушень та зловживань серед військовослужбовців.

Крім того, у своїй інфографіці Юридична сотня пояснює, що законопроект № 3553 насправді не дає змоги пришвидшити процес збору резервістів, оскільки не містить норм, які б установлювали більш оперативний механізм порівняно з мобілізацією.

Під час другого читання законопроекту (30 березня) нардепи Леся Василенко (Голос) та Олена Шкрум (Батьківщина) пропонували внести правку, яку підтримала і Юрсотня: призивати лише тих резервістів, які в добровільному порядку уклали контракт на проходження військової служби в резерві. Однак цю правку було відхилено.

Нові штрафи та посилення відповідальності за ухилення від служби

Закон вносить зміни у Кодекс України про адміністративні правопорушення, які в кілька разів збільшують суми штрафів для призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Крім того, тепер найбільш жорсткі варіанти штрафів стосуються не лише повторних порушень, але й порушень в «особливий період» (який продовжує діяти в Україні від початку війни на Донбасі):

  • за порушення правил військового обліку (раніше — неявка до військкомату за повісткою, несвоєчасне подання відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи; порушення порядку проходження навчальних зборів) — від 30 до 50 (було 5−7) неоподатковуваних мінімальних доходів (складає 17 грн) тобто від 510 до 850 грн;
  • за повторне порушення правил військового обліку протягом року або ж порушення таких правил в особливий період — від 50 до 100 неоподатковуваних податком мінімальних доходів (було 10−15 мінімальних доходів), тобто від 850 до 1700 грн;
  • за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію — від 100 до 200 мінімумів для громадян (1700 — 3400 грн) і від 200 до 300 мінімумів для посадових осіб (3400 — 5100 грн);
  • за повторне порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію або ж порушення таких правил в особливий період — від 200 до 300 мінімумів для громадян (3400 — 5100 грн) і від 300 до 500 мінімумів для посадових осіб (5100 — 8500 грн).
  • за умисне пошкодження або недбале зберігання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), що спричинило їх втрату — штраф від 30 до 50 мінімумів, тобто від 510 до 850 грн; а за повторне таке порушення протягом року або проблеми з документами в особливий період — від 50 до 100 мінімумів, тобто від 850 до 1700 грн

Крім того, закон передбачає збільшення тюремного терміну для тих, хто ухиляється від служби.

Посилено покарання за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Раніше за це передбачалася відповідальність у вигляді від двох до п’яти років позбавлення волі, тепер її мінімальну межу збільшено на рік — від трьох до п’яти років

Що ще змінює закон

Реформа військкоматів

Замість військових комісаріатів (військкоматів) мають бути створені «територіальні центри комплектування та соціальної підтримки». Передбачається, що саме ці центри розглядатимуть і справи про такі адміністративні правопорушення:

  • порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами законодавства про військовий обов’язок і військову службу;
  • порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
  • навмисне псування військово-облікових документів або втрата їх з необережності.

Розглядати справи і накладати адміністративні стягнення отримують право військові комісари територіальних центрів.

Закріплення за поліцією права доставляти порушників до нових аналогів військкоматів

Закон закріплює норму про те, що поліцейські можуть доправити в «територіальний центр комплектування та соціальної підтримки» (раніше — військкомат) осіб, які порушили правила військового обліку, а також законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У такому випадку із запитом до поліції має звернутися уповноважений представник центру.

Електронні військові квитки та військовий облік у застосунку Дія

Низка положень нового закону стосується електронного Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Норми про впорядкування його роботу, взаємодію з базами даних та органами влади мають у подальшому автоматизувати процеси ведення військового обліку.

Це створює базу для запровадження електронного військового квитка в застосунку Дія з подальшими можливостями перереєстрації документу без участі військових чиновників.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X