Суто радянське вбивство. Лише 33 роки тому в СРСР востаннє було страчено колишнього повстанця УПА

12 липня, 15:50
Ексклюзив НВ
Іван Гончарук з донькою Наталею, Колимський край, 1962 рік (Фото:З архіву родини Наталії Воронової)

Іван Гончарук з донькою Наталею, Колимський край, 1962 рік (Фото:З архіву родини Наталії Воронової)

Автор: Олег Шама

12 липня 1989 року у підвалі Лук’янівського СІЗО Києва було розстріляно Івана Гончарука за сфабрикованою справою про злочини під час Другої світової війни на Волині

«202 895 грн на місяць — таку пенсію наразі отримує суддя у відставці Борис Плахтій, який у 1987 році, за сфабрикованими КДБ документами, засудив до розстрілу вояка УПА Івана Гончарука. Збільшення пенсії Плахтій домігся через суд, а Пенсійний фонд навіть не оскаржував рішення», — повідомила торік громадська організація Всеукраїнське об'єднання Автомайдан.

Відео дня

Вирок Івану Гончаруку за підписом судді Плахтія (Фото: з архіву Лесі Бондарук)
Вирок Івану Гончаруку за підписом судді Плахтія / Фото: з архіву Лесі Бондарук

За тиждень до розголошення цих даних Національна комісія з реабілітації жертв політичних репресій визнала відсутність складу злочину у справі Івана Гончарука.

І за цих обставин донька горезвісного судді Інна Плахтій прийняла присягу членкині Вищої ради правосуддя.

В загоні УПА, куди Гончарук вступив 19-річним юнаком у липні 1944-го, йому дали позивний Лісовий. На той час вже минули три місяці, як на зміну німецьким окупантам повернулася радянська адміністрація. У Грудках такі хлопці, як Іван, опинилися перед вибором: іти до лав Червоної армії й вибивати далі німців або долучитися до місцевого підпілля, яке ще сподівалося на самостійну Україну.

НОВА СКАНДАЛЬНА ЧЛЕНКИНЯ ВРП ІННА ПЛАХТІЙ

«Ми повинні були берегти свої сили до того дня, коли червона і німецька армії обезсилять одна одну, а потім взяти владу в свої руки і створити самостійну Україну», — пояснював Гончарук.

У 1946 році Гончарука судили разом із шістьма його побратимами по УПА. Звинувачень Іванові було кілька: ухил від служби в Червоній армії, участь в УПА та в боях із загонами НКВС, збирання у місцевого населення продуктів для повстанців, вбивство бійцями УПА Горпини Турковець, під час якого засуджений стояв на чатах.

Страчена Горпина з чоловіком Юрієм доносили чекістам на односельців, які допомагали упівцям харчами. Через таких, як Турковці загони НКВС стратили та вивезли на Сибір тисячі українців. Тільки у березні 1954-го, через рік після смерті Сталіна, у звіті про кількість виселених із західних областей України в 1944—1952 роках, у графі Оунівці з позначкою Навічно стояла цифра 175.063 осіб. За різними даними, в той період на примусові роботи в північні й східні регіони СРСР було вивезено близько 370 тис. громадян України — часто цілими сім'ями.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X