П'ять років потому. Як в Україні вшановують жертв найзапекліших сутичок під час Революції Гідності

18 лютого, 21:00
890
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
П'ять років потому. Як в Україні вшановують жертв найзапекліших сутичок під час Революції Гідності - фото

EPA

Сьогодні по всій Україні пройшли акції вшанування жертв тих подій, панахиди та церемонії покладання квітів

В Україні 5 років тому 18 лютого протестувальники почали Мирний наступ з Майдану до Верховної Ради, який перетворився в запеклі сутички між "майданівцями", силовиками і "тітушками", деякі з яких застосовували вогнепальну зброю.

В цей день загорілися барикади та Будинок профспілок, у якому на той час протестувальники розгорнули госпіталь. В результаті зіткнень на Майдані та навколо нього 18 лютого загинуло щонайменше 20 активістів. 

Того ж дня поранили івано-франківця Ігоря Чернецького. Він був сотником Михайлівської сотні.

Вранці його група активістів вже відбивалась на вулиці Грушевського від Беркуту й мала перших поранених. Під вечір Чернецький з кількома людьми пішли на розвідку в бік вулиць Великої Житомирської та Володимирської, де й потрапили в полон до невідомих людей зі зброєю, так званих тітушок.

По всій Україні пройшли акції вшанування жертв тих подій

Там він отримав поранення, переломи та розриви від світлошумових гранат. За словами Чернецького, цей день він називає другим днем народженням, адже хтось викликав швидку і йому вдалось вижити. 

"Ми пішли в лоб тим людям, майже до них дійшли, і нас закидали гранатами. І ми думали, що від гранат попадали, насправді у нас просто влучили. І коли мене і Женю Гарагулю взяли тітушки в полон, то я вже тоді побачив, що в мене замість носка – п’ятка, нас почали добивати. Загалом, наші вже думали, що ми загинули. Отримав кульове в ногу, роздробило кістку, роздробило мені ліву руку, осколки від гранати порубали праву руку. І по голові отримав багато, тому що каску відняли у мене було тоді", – розповів Чернецький.

У понеділок, 18 лютого, по всій країні пройшли акції вшанування жертв тих подій, панахиди та церемонії покладання квітів.

Що сьогодні думають українці про Революцію Гідності

Половина українців і зараз вважає Революцію Гідності усвідомленою боротьбою за свої права. Про це свідчить останнє дослідження Українського центру вивчення громадської думки Соціоінформ. Натомість дещо менше 20% громадян вважаєть ці події державним переворотом. 

Опитування провели 15-19 грудня 2018 року на замовлення Національного музею Революції гідності. Опитали 2 тис. респондентів, а також провели роботи з 10-ма фокус-групами в різних містах, містечках та селах. Похибка вибірки становить не більше 2,5%. Подробиці дослідження – у сюжеті Радіо НВ.

Понад 50% українців відповіли, що підтримували Майдан

Згідно з опитуванням, понад 70% громадян вважають, що події Майдану варто вшановувати, а найкращий спосіб для цього – створення меморіалу та музею. Кожен другий вважає, що суть Революції Гідності – усвідомлена боротьба з захисту прав, а кожен третій, що це боротьба за незалежність. 

Водночас дещо менше 20% опитаних вважають ці події переворотом за підтримки опозиції, а також країн Заходу. А майже кожен десятий називає це домовленостями олігархічних кіл України. 

Що стосується передумов виходу людей на Майдан, то майже 40% респондентів вважають, що це узурпація влади, а на думку кожного третього українця – це погіршення економічної ситуації. Безпосередніми причинами масових протестів кожен другий вважає жорстоке побиття студентів та відмову від євроінтеграції.

Крім того, на запитання про ставлення до Майдану понад 50% українців відповіли, що підтримували Майдан. Кожен четвертий не підтримував ні Майдан, ні тодішню владу. Для кожного десятого ті події не були важливими. Натомість, дії тодішньої влади підтримували лише 6% населення.

Справа Майдану

Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику Справу Майдану, яка нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини – 78 мітингувальників та 13 силовиків.

Розслідування подій того часу фактично заблокували змінами до законів. Зараз слідчі прокуратури втратили повноваження, це додаткова проблема, а керівництво Генпрокуратури та інші правоохоронні органи системно цьому заважають, заявив в коментарі Радіо НВ адвокат сімей загиблих на Майдані Віталій Титич.

Те, що вдалося нарозслідувати, не відповідає запитам суспільства і сімей потерпілих

За його словами, те, що вдалося нарозслідувати в таких обставинах, абсолютно не відповідає запитам суспільства і сімей потерпілих.

"Слідство загалом сьогодні знищено, його немає. Горбатюк (начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ – ред.) порушив кримінальне провадження стосовно заступника генерального прокурора у зв’язку з перешкоджанням розслідування. Для юриста це такий жах, який просто ні на яку голову не налазить. В нормальному здоровому суспільстві, державі така людина мала бути відсторонена, притянута до відповідальності. Якщо цей факт не підтвердився, тоді Горбатюк мав би нести покарання. А у нас ніби такі жарти: порушив кримінальне провадження, сказав, що втручається", – зауважив Титич.

Водночас сам Генеральний прокурор Юрій Луценко на початку лютого заявив, що досудове розслідування вбивств на Майдані завершено, найближчим часом справу буде передано до суду.

"Ми маємо всі докази для передачі в суд, у тому числі, наукову незалежну експертизу про те, що команди Януковича, голови СБУ Якименка, керівника МВС Захарченка та їхніх підлеглих привели до розстрілу мирних людей на Майдані", – сказав Луценко

Велика дорога з маленьких кроків

Сьогодні зуспільство не відчуває, що встановлена справедливість, зауважив у коментарі Радіо НВ правозахисник Мирослав Маринович. За його словами, це важливо, оскільки для нормального функціонування демократії громадяни повинні знати, які дії є поза законом.

Кожна велика дорога складається з маленьких кроків, і всіх їх треба пройти

До розчарування щодо розслідування Справи Майдану Маринович ставиться з розумінням. Проте на цю ситуацію можна подивитись й з іншого боку.

"Кожна велика дорога складається з маленьких кроків, і всіх їх треба пройти. Наше уявлення про те, що після Революції Гідності все абсолютно буде рожеве, оптимістичне, ми станемо такими впорядкованими, і такими багатими як інші і так далі – все ці очікування є неадекватними. Вони є, на жаль, від нашої емоційної природи, а нам треба було би вчитися такого державницького підходу, що маємо перед собою багато років, це довга дорога", – наголосив Маринович.

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською