«Повернення героїв і героїнь». Омбудсмен Дмитро Лубінець розповів НВ подробиці наймасштабнішого обміну полоненими з 24 лютого

22 вересня, 17:19
Ексклюзив НВ
Дмитро Лубінець 21 вересня зустрічав звільнених з полону захисників і захисниць у Чернігівській області (Фото:Дмитро Лубінець / Facebook)

Дмитро Лубінець 21 вересня зустрічав звільнених з полону захисників і захисниць у Чернігівській області (Фото:Дмитро Лубінець / Facebook)

21 вересня відбувся наймасштабніший обмін полоненими від початку лютневого вторгнення Росії.

Україна повернула 215 військових, серед яких є 188 захисників Азовсталі та Маріуполя, включно з командирами Азову, а також десятеро іноземців.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець був одним з тих, хто зустрічав звільнених захисників України у Чернігівській області.

Відео дня

В інтерв'ю Радіо НВ він розповів, як почуваються герої та героїні, а також про те, наскільки важко було домовлятися про обмін з росіянами.

https://www.youtube.com/watch?v=YoGHfHvGR3U

— У якому стані зараз азовці? Ви з ними зустрічалися, тож який висновок можете зробити?

— Я хотів би від всіх них передати усій Україні, що вони незломлені, що вони повернулися додому щасливі, з посмішками. На жаль, можу зафіксувати, що вони у вкрай важкому медичному стані. Всі схудли, причому кардинально. Дуже багато наших хлопців і дівчат потребували вчора термінової медичної допомоги і вона була надана прямо на місці, де ми їх зустрічали.

Вкотре, напевно, і РФ побачила, що неможливо зламати наших героїв та героїнь, як би вони не старалися. Хлопці розказують жахливі речі: і тримання місяцями в одиничних камерах, дуже маленьких, прохолодних, з невеликою кількістю їжі; і психологічний тиск [здійснювався], зокрема на наших дівчат. У них (росіян — ред.) нічого не вийшло: всі повернулися.

Знаєте, яке було перше запитання [від звільнених з полону]? Яка ситуація на фронті, що відбувається? Багато ставили запитань про те, де і на якому напрямку треба нашим допомога. Хлопці з Азову ставили питання, де зараз розташовується частина батальйону, на якій ділянці фронту, чи беруть вони участь у бойових зіткненнях.

Напевно, російських військовополонених турбували абсолютно інші речі. У мене була можливість і їх послухати. Вони розказували, що «нам би пошвидше повернутися», «ми ніколи не повернемося, ми не хочемо», «ми зрозуміли, що це пропаганда, якою нас накачують проти України». Вони їхали з розумінням того, що вони не праві. Наші повернулися з впевненістю, що вони робили все правильно.

Не буду називати ім'я. Хлопець повернувся. Коли ми спілкувалися про важку ситуацію в Маріуполі, він сказав: «Навіть якби я розумів, що навіть гірше б закінчилася моя історія перебування в Маріуполі, якби була подібна ситуація, то не вагався б жодної секунди: я б так само залишався і воював би до останнього».

— Звільнені були і наші захисниці. Є і «Пташка», і вагітний медик — Мар’яна Мамонова. Чи була у вас можливість з ними спілкуватися?

— Так, спілкувалися. Щодо Мар’яни. У нас було стільки варіантів, стільки [докладалося зусиль]. Ми її звільненням займалися дуже багато часу. Публічно не можу розказувати, кого і як задіювали. Але можу сказати, що після того, як закінчиться нашою перемогою війна, ми повернемо всіх наших героїв, напевно зможемо по кожній історії багато писати чи розказувати.

НВ
Фото: НВ

Коли йдеться про дівчину, яка вагітна, яка в достатньо складному медичному стані, і тут РФ намагалася використати цю ситуацію — викручували руки, спочатку одні були домовленості, потім — інші. Тобто інколи складалося враження, що ми спілкуємося не з людьми (про росіян — ред.). У них же теж є мами, вони теж повинні розуміти, в якому стані може перебувати наша вагітна дівчина.

Ми знаємо, що їй розказували, коли вона там перебувала, що «Україна від тебе відмовилася, твої рідні — відмовилися». Щодня у нас було спілкування з її чоловіком. Напевно, для нас було психологічно важко, бо ми розуміли, що вже не на дні йде час щодо її повернення, а на години, бо вона от-от повинна стати мамою. Дуже хотілося зробити все, щоб вона народила саме в Україні. Вона дійсно героїня.

Вона виходила вчора найперша, потребувала одразу допомоги. Коли вона побачила стелу Україна, ми з нею привіталися, то [з'явилася] велика посмішка: «Добрий вечір», — була її відповідь. Напевно, навіть наші вагітні жінки можуть показувати приклади хоробрості і незламності.

— Звідки саме були звільнені полонені, які вже перебувають в Україні? Говорили, що командирів Азову тримали у Москві. Чи був хтось з Оленівки? 18 вересня знову була обстріляна колонія в Оленівці, теракт був скоєний росіянами.

— Так, були хлопці з Оленівки. Ми вчора не піднімали цю тему, бо розуміли, що треба хлопцям прийти до тями. Декілька діб і ми почнемо спілкування.

Були з Оленівки, були з тимчасово окупованої території Донецької області, з інших місць, де тримали наших героїв. І були з Російської Федерації, зокрема були хлопці, яких тримали, як я казав, в одиночних камерах у Москві.

— Командування Азову перебуває в Туреччині. Президент Володимир Зеленський заявив, що вони там можуть перебувати і до кінця війни. Чи ми розуміємо, якими є гарантії їхньої безпеки, зважаючи на те, що росіяни теж літають до Туреччини?

— Вони перебувають у Туреччині. Це була одна з умов їх звільнення. Там вони перебувають під особистими гарантіями президента Туреччини Реджепа Ердогана. Я впевнений, що там з хлопцями буде все добре.

Ми пропрацьовували неодноразово варіанти, щоб [повернути] наших хлопців, яких РФ не випускає саме через те, що не хоче, щоб вони одразу ставали до лав Збройних сил України. Як варіант пропонували відпустити, щоб вони перебували на території третіх країн. Це визначено однією з процедур обміну військовополонених, згідно з Женевськими конвенціями. Вперше був використаний такий варіант. Я думаю, що РФ подивилася на це, ми на це подивилися. Сподіваюся, що ми ще неодноразово зможемо використати саме такий чи подібний механізм задля того, щоб витягнути наших героїв.

Публічно я не можу розкрити багато деталей. Операція готувалася дуже давно. Вона дуже складна. Думаю, всі побачили, що практично одночасно громадяни іноземних країн, які воювали за нас, одним літаком вилетіли до Арабських Еміратів, їх там зустріли. Окремий літак відвіз наших п’ятьох командирів з Азовсталі в Туреччину. І практично в той же час 200 наших героїв та героїнь ми зустрічали на території Чернігівської області.

https://www.youtube.com/watch?v=Xbq7OiMvzt8

Настільки це було важко пропрацювати заздалегідь, бо складні процеси, багато людей, але, дякуючи всім, хто брав участь… Я дуже не хочу, щоб цей процес перетворювався на політичний. Якби не особиста участь президента, керівника Офісу президента і всіх, хто входить до Координаційного штабу поводження з військовополоненими, цього б [обміну] не було.

Дійсно, ми не всіх забрали, але це показник того, що всі працюють над поверненням наших героїв і героїнь.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X