Спекотна, старіюча країна і суперінтелект. Якою буде Україна через 30 років
Ми увійшли в еру інновацій. Домашні роботи, 3D-друк органів, 5G, геноміка, розумні міста. Але це лише частини цілого пазла. Що зміниться до 2050 року?
31 жовтня в Києві відбулася друга лекція НВ з циклу Діалоги про майбутнє. Перезавантаження під назвою Ідеї і технології 2050. Співзасновник IT-компанії SoftServe Тарас Кицмей, народний депутат Кіра Рудик, голова ради директорів Darnitsa Group Дмитро Шимків, директор з технологічної політики Microsoft Україна Михайло Шмельов, а також виконавчий директор НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко обговорили, як зміняться Україна і світ через 30 років. Модерував зустріч головний редактор проекту НВ Віталій Сич.
«Три основні галузі, в яких відбуватимуться відкриття — штучний інтелект, біотехнології та нанотехнології», — упевнений Тарас Кицмей. За його словами, протягом останніх 10 років відбулося істотне зрушення — люди навчилися будувати алгоритми в некласичний спосіб. Якщо дотепер створювалися алгоритми, що існують у голові людини, то тепер з’явився новий спосіб — ми даємо лише навчальні вибірки, а машина сама будує алгоритм.
Простий приклад — гра в шахи. На початку 2000-х машини почали вигравати у найкращих шахістів за рахунок збільшення потужності обчислювальних програм. Але всі ці програми складали люди, які розуміють принцип гри. А ось у 2017-му сталася невелика сенсація — з’явилася програма для нейронних мереж, яка самостійно навчається грі. Їй дали 9 годин, щоб вона навчилася грати в шахи — без досвіду, без літератури. І за цей час машина створила свій алгоритм гри і перемогла з рахунком 28:0 найпотужнішу на той час програму, досягнувши надлюдського рівня. «Це новий спосіб отримання знань, — підкреслює Кицмей. — Не передавання вже наявних даних, а створення нових. Ми отримуємо знання, яких раніше не було — так званий data mining (глибинний аналіз даних)».
Саме це зрушення, продовжує Кицмей, прискорило розвиток багатьох напрямів: робототехніка, автономні машини, алгоритми постановки діагнозу. Але головне — штучний інтелект. І в його розвитку є три хвилі. Перша — наявність фрагментарного АI (Artificial intelligence), коли наявні системи розпізнавання зображень або звуку, так чи інакше, об'єднує людина. «І за допомогою таких систем ми можемо багато чого зробити. Я от хочу мати вдома кухаря-робота. Це технологія найближчого майбутнього, всі складові для неї вже є», — каже співзасновник SoftServe. Другий рівень — коли комп’ютер отримує потужності людини, і всі ці фрагменти об'єднуються в єдине ціле. Завдяки цьому у нас, наприклад, можуть з’явитися справжні персональні асистенти. І останній — суперінтелект, який сам себе вдосконалює з певним прискоренням.
«Чи існує якийсь поріг, межа в такому випадку?» — запитує бізнесмен. І запевняє, що так. Оскільки, як не крути, а йдеться про певний алгоритм із заданою метою, яку, як і раніше, створює людина.
На думку Михайла Шмельова, загалом всі технології, що з’являються, покликані збільшити і розширити можливості людини: зростали наші потреби, з’являлася інновація, що рухала прогрес, прогрес стимулював нові потреби і далі по колу.
«Були ключові точки на кшталт винаходу колеса, парової машини, двигуна внутрішнього згоряння, електрики, ядерної енергії, комп’ютерів, Інтернету і ось ми прийшли до АI — технології, покликаної вміти аналізувати і робити висновки», — каже технологічний директор Microsoft Україна. І робить акцент: ми всі вже користуємося АI, навіть не помічаючи цього, ми любимо думати про майбутнє, але майбутнє вже з нами.
Це найнесподіваніше і найважливіше розуміння, на думку Шмельова — усвідомити, наскільки глибоко AI проник у наше життя. Особливо, якщо врахувати, що покоління, яке народилося після 2000 року, сприймає те, що стало для нас вінцем прогресу — як сировину, яку просто потрібно брати і використовувати. Для нового покоління не стоїть питання, потрібні їм хмарні сервери чи ні, вони про це не думають, вони їх просто використовують.
Штучний інтелект штовхає вперед і розвиває науку. Наприклад, за допомогою систем хмарних обчислень і AI ми зможемо отримати відповідь на питання, чим нагодувати світ, коли це стане проблемою, адже до 2050 року кількість необхідного продовольства на Землі зросте на 60%. Вже зараз вчені проводять штучні експерименти і показують неймовірні результати з нарощування біомаси.
Штучний інтелект входить у п’ять технологій, які потенційно стануть найуспішнішими, і за версією Кіри Рудик. Крім ШІ, вона також назвала Big Data, блокчейн, 3D-друк і віртуальну реальність.
«Як айтішник, я знаю, що в найближчі 30 років у нас точно буде мінімум парочка чорних лебедів, які змінять світ повністю і все, про що ми з вами говоримо, здасться смішним. Але як політик, розумію, що потрібно думати про наступне покоління, про те, що відбудеться не тільки в 2020-му, а й через 30−50 років».
Тому Рудик загалом змалювала картину майбутнього для України.
Через 30 років ми втратимо 30% працездатного населення через демографічну кризу. Якщо раніше у нас було 44 млн населення, то залишиться 36 млн. Стане помітно тепліше, клімат зміниться, і в Києві він стане приблизно таким же, як у столиці Австралії Канберрі. Ми навряд чи зможемо називати себе житницею, аграрною країною, оскільки ще 14% наших чорноземів перетворяться на степ. А це означає, що для вирощування та поливу нам доведеться витрачати все більше електроенергії. Водночас Міністерство енергетики обіцяє, що рівно до 2050-го ми перейдемо на поновлювані джерела енергії. Додатково до цього часу приблизно 2 млрд людей внаслідок кліматичних змін будуть змушені покинути свої домівки — переважно йдеться про те, що жителі Азії й Африки переселяться в Європу і Росію.
«Отже, наша картина світу: ми літні люди, у нас спекотно, ми більше не аграрна країна, у нас кліматичні переселенці. До цього потрібно готуватися вже зараз», — розповідає народна депутатка. До того ж у найближчі 30 років ми напевно будемо запитувати, а що таке держава загалом — навіщо вона нам, якщо ми можемо працювати з будь-якої точки земної кулі. І в такому разі країни будуть боротися між собою за те, щоб надавати людині такі сервіси, щоб вона хотіла бути громадянином цієї держави. А однією з найпотрібніших професій, на її думку, стане фахівець із захисту інформації в мережі.
Також усі спікери зійшлися на тому, що дуже багато чого змінить квантовий комп’ютер. У разі його появи ми всі опинимося в іншій реальності, і будь-які прогнози будуть нерелевантні.
Дмитро Шимків детальніше зупинився на тому, як технології вплинуть на здоров’я людини: «Ми живемо в неймовірний час, коли медицина розвивається гігантськими темпами і ті речі, які ще недавно здавалися фантастикою — сьогодні вже винайдені».
За словами голови ради директорів Darnitsa Group, тепер за власним ДНК можна не тільки вирахувати, звідки ваше коріння, але й простежити, що відбувається з вашим здоров’ям, визначити потенційні ризики, і головне — попередити їх, завдяки своєчасному коригуванню поведінки і харчування.
Наступний важливий момент — генна модифікація, можливість змінювати погані гени. «Зараз знайдено ген, який істотно знижує ризик серцевого нападу. Найбільше людей з таким геном живуть на Близькому Сході. Вчені синтезують ліки, здатні створити такий ген у печінці», — розповідає Шимків.
Big Data і AI також відіграють важливу роль і в медицині. Сьогодні дані, які збирають у медичному просторі, допомагають комплексно подивитися на всі процеси, що відбуваються з людиною. Клінічні дослідження, геномна інформація, дані МРТ — все це різні рівні Big Data, що дають можливість спрогнозувати, що відбуватиметься з вашим організмом. Штучний інтелект, наприклад, лише за фотографією сітківки ока може діагностувати діабет за кілька років до його появи.
Шимків також назвав чотири принципи, на яких будується сучасна медицина: Predictive (можливість передбачити, що відбуватиметься з нашим організмом); Preventive (коли лікарі дають інструменти, здатні значно знизити ризик чого-небудь і жити здоровим життям до 100 років); Participatory (зараз розробляються пристрої, які зможуть відстежувати, скільки вам ще потрібно вживати ліки, коли повторювати тощо); Personalized (структура ДНК дасть можливість кожній окремо взятій людині порадити, що їй буде корисно, а що ні, які підходи в лікуванні їй найкраще підійдуть).
Загалом же в майбутньому зміниться і роль лікарів. Уже сьогодні більшість компаній експериментують з телемедициною. У Нью-Йорку використовують спеціальні кабінки, обладнані датчиками, які проводять першу діагностику, і пристроєм, що зв’язує пацієнта з лікарем. Якщо забігати наперед, то незабаром точніші діагнози зможуть ставити роботи.
Идеи и технологии 2050
Лекции НВ (2)
Юрій Вітренко натомість поставив запитання: ви хочете почути, що може бути, або що буде? І пояснив: «У сфері електроенергії, де я працюю, все побудовано більше ніж 30 років тому, і за цей час мало що змінилося. Так, ми можемо фантазувати і розраховувати на зміни, але існує інерція, і все одно багато нових речей потребують певного часу. Особливо, якщо йдеться про Україну».
Тому, за його словами, у нас все може бути не так райдужно до 2050 року, як цього хотілося б. Ось чому варто замислитися, що могло б стати поштовхом для розвитку як IT в Україні, так і самої країни Україна.
«Хочу повернутися в історію, коли в Голландії було створено першу акціонерну компанію. До цього моменту ВВП на душу населення протягом довгих років був приблизно однаковим, і ніяких особливих технологічних проривів не було. Якщо аналізувати конкретний приклад створення акціонерної компанії, то зміною стало те, що у простих людей з’явився механізм об'єднувати ресурси і самостійно вирішувати, як їх використовувати. Саме тоді почалося експоненціальне зростання, принаймні, економічне. Це наводить на думку, що розвиток технологій не відбувається просто так, для цього необхідні інституційні або економічні передумови».
Так от, підкреслює Вітренко, проблема полягає ось у чому: того, що було в Голландії 500 років тому, в Україні немає досі. Тому розвиток країни майбутні 30 років значною мірою залежить від того, які будуть розвиватися економічні механізми або інститути. Ось чому цілком ймовірно, що в Україні не відбудеться якихось технологічних проривів.
«Як у такому разі підвищити свій особистий шанс на успіх в наступні 30 років? Передусім оцініть, чи вмієте ви розуміти потреби інших людей. Тільки так ви усвідомите, які технології будуть найбільше запитані й корисні. І саме вони зроблять вас успішнішими», — завершив на оптимістичній ноті Вітренко.
Наступна й остання лекція НВ з циклу Діалоги про майбутнє. Перезавантаження відбудеться 21 листопада. Про спікерів і про те, як потрапити на зустріч, читайте тут.
Идеи и технологии 2050
Лекции НВ
Всі фото — Наталя Кравчук, НВ
