Реальні люди і їх права. Марші рівності в Україні — від першої сотні людей до глобального правозахисного ЛГБТ-руху

17 вересня 2021, 14:58
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Марш рівності 2019 (Фото:REUTERS / Gleb Garanich)

Марш рівності 2019 (Фото:REUTERS / Gleb Garanich)

19 вересня в Києві відбудеться Марш рівності 2021. Основною тематикою заходу в цьому році стане Країна для всіх. Закони для життя. Держава для безпеки, а головним гаслом — Пліч-о-пліч на захист рівноправності!

Марш рівності проводиться в Києві вже кілька років. Його мета — сприяти досягненню повного дотримання прав людини для ЛГБТ+ в Україні, формувати повагу до цих прав у суспільстві і підвищувати видимість і участь представників ЛГБТ+ у громадських процесах.

Відео дня

«Ми втомилися чекати змін і терпіти систематичні залякування, тиск, зриви мирних заходів, напади на активістів і активісток, ЛГБТ+ спільноти і людей, які просто хочуть бути собою. Ми вимагаємо змін тут і зараз, адже хочемо жити вільно у своїй країні, щоб розвивати вільне суспільство і працювати на його благо без остраху за свою ідентичність», — йдеться на Facebook-сторінці заходу.

Щорічно праворадикальні і консервативні організації намагаються зірвати проведення КиївПрайду. Вони звинувачують організацію в поширенні «гомодиктатури» і руйнуванні «традиційних цінностей».

НВ розповідає історію Маршів рівності, які проходять в Україні з 2012 року.

2012−2014. Перші сто осіб

Як відзначають представники КиївПрайду, організація була заснована в 2012 році. Однак тоді проведення Маршу рівності було заблоковано противниками руху.

У 2013 році голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов назвав Марш рівності, проведення якого планувалося в День міста, «знущанням над киянами». Проте 25 травня 2013 ЛГБТ-спільноті все ж вдалося провести перший прайд, який відбувся біля кіностудії імені Довженка.

Спочатку ЛГБТ-організації подавали заявку на проведення Маршу рівності на вул. Великій Васильківській. Заявлена кількість учасників склала 500 осіб.

За підсумками маршу було затримано 13 осіб

У той же час станом на 21 травня в КМДА надійшло 10 повідомлень про проведення акцій протесту, спрямованих на перешкоджання проведенню акції представниками ЛГБТ-організацій. Заявлена кількість осіб, які повинні були взяти участь у цих акціях, становила близько 39 тисяч осіб.

У підсумку, в першому Марші рівності в Києві взяли участь від 50 (за даними ЗМІ) до 100 (за даними ЛГБТ-організацій) осіб. Марш тривав менше години, а охороняли його від 500 до 1000 бійців МВС.

Слухайте подкаст на цю тему

Однак не обійшлося без сутичок. За підсумками маршу було затримано 13 осіб, на яких склали протоколи за «дрібне хуліганство».

У 2013 році в Марші взяв участь мер Мюнхена Хеп Монатцедер.

На контракцію також вийшло багато противників заходу.

2014 виявився невдалим для КиївПрайду: міська адміністрація і правоохоронні органи не підтримали проведення Маршу. За словами організаторів, КиївПрайд 2014 був змушений відмовитися від ідеї проведення маніфестації.

КиївПрайд
Фото: КиївПрайд

2015. Скептицизм Кличка і важке поранення

Влітку 2015 року в Києві відкрився міжнародний ЛГБТ-форум КиевГейПрайд2015, в межах якого було анонсовано проведення Маршу рівності в столиці 6 червня. 4 червня 2015 року мер Києва Віталій Кличко закликав організаторів Маршу рівності відмовитися від його проведення через можливі провокації.

«Сьогодні, коли на сході України триває війна, проводити масові заходи, які, до того ж, мають неоднозначне сприйняття в суспільстві, не на часі. У нас зараз один ворог — військова агресія на сході», — зазначив Кличко.

З міркувань безпеки місце і час акції трималися в секреті до останнього

У той же час Кличко заявив, що в Києві не існує утисків за якими-небудь ознаками, і кожній людині гарантується вільне вираження поглядів і переконань.

6 червня марш все-таки відбувся. З міркувань безпеки місце і час акції трималися в секреті до останнього.

Захід відвідало близько 250 осіб. Однією з головних ідей Маршу було право на мирні зібрання. Тоді КиївПрайд підтримали депутат Сергій Лещенко та депутатка Світлана Заліщук, а також посол Швеції в Україні Андреас фон Бекерат з дружиною та представники організації Amnesty International.

Хоча за тиждень до акції керівництво МВС наполегливо просило організаторів не проводити захід, безпеку Маршу рівності забезпечували 2 тисячі правоохоронців. Територію також патрулювали активісти.

Незважаючи на всі запобіжні заходи, про місце проведення акції дізналися її противники. В результаті був важко поранений один з міліціонерів — осколок від вибухопакета потрапив йому в шию. Потерпілому негайно надали першу допомогу співробітники Червоного Хреста, присутні на заході, після чого він був госпіталізований. Травму голови також отримав один з нападників.

У більшості українських медіа під час висвітлення події Марш рівності продовжували називати «гей-парадом». Однак самі прихильники руху вважають цю назву некоректною, оскільки в Україні Марш рівності — це перш за все правозахисна акція, а не свято, з яким асоціюється слово «парад».

КиївПрайд-2015 (Фото: Радіо Свобода)
КиївПрайд-2015 / Фото: Радіо Свобода

2016. Три кордони охорони і три кримінальні справи

Ще до початку КиївПрайд про намір його зірвати заявив Добровольчий український корпус Правий сектор. Бійці Правого сектора заявили, що «не можуть допустити проведення параду содомітів і безбожників у місті Києві».

Марш рівності відбувся в Києві 12 червня 2016 року. У ньому взяло участь від 500 до 1000 осіб. Захід охороняли понад 6 тисяч правоохоронців.

До майданчика біля червоного корпусу Національного університету імені Шевченка потрібно було проходити через металошукач і три лінії охоронців. Дорогу заблокували автобусами і захисними спорудами.

Було відкрито три кримінальні провадження

У Марші взяли участь депутати Європарламенту на чолі з Ребеккою Хармс. Також в цьому році до ходи приєдналися одразу шість депутатів і депутаток Верховної Ради — Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Олексій Мушак, Марія Іонова і Олена Кондратюк. Крім того, в Марші взяли участь організовані колективи кількох посольств і міжнародних організацій.

Колона учасників і учасниць Маршу пройшла весь маршрут і дійшла до входу на станцію метро Льва Толстого. Для їх безпеки ця станція і станція метро Палац спорту були закриті на вихід, поліцейські чергували біля кожних дверей вагонів. Учасників і жителів інших міст вивозили автобусами на околиці Києва. Через 20 хвилин після завершення Маршу квартали були розблокували.

За підсумками Маршу рівності поліція затримала 57 осіб. Протестуючи проти ходи, вони поводились агресивно і застосовували піротехніку. Повідомлялося також, що було відкрито три кримінальні провадження одне в зв’язку з повідомленням про замінування, і ще два — за фактом вилучення ножів.

У тому ж році на ресурсі MediaSapiens з’явилася пам’ятка для журналістів, як писати про ЛГБТ-спільноту. У ній працівникам і працівницям медіа порадили уникати слів «гомосексуалізм», «нетрадиційна сексуальна орієнтація», «секс-меншини» тощо. Замість них правильніше вживати слова гомосексуальність, гомосексуальна орієнтація, геї, лесбійки і бісексуальні люди.

2017. Спалений прапор і мрії про розправу

14 червня 2017 року в Києві відбулося відкриття форуму КиївПрайд. Церемонія відкриття пройшла біля Малої опери, її охороняли правоохоронці. Біля будівлі Малої опери також зібралися противники активістів, які підпалили райдужний прапор ЛГБТ+.

Напередодні Маршу 17 червня Гей-альянс Україна повідомив на своїй сторінці в Fаcebook, що невідомі зламали сайт українського ЛГБТ-руху, розмістивши на його головній сторінці картинку із зображенням розправи над ЛГБТ-активістами.

Скріншот/Гей-альянс
Фото: Скріншот/Гей-альянс

До забезпечення правопорядку було залучено близько 5 тисяч правоохоронців, зокрема кінна поліція і кінологи.

У ніч на 18 червня, коли був запланований Марш рівності, голова прес-служби Правого сектора Артем Скоропадський заявив, що націоналісти заблокували кілька локацій у центрі Києва, щоб не допустити проведення Маршу рівності. За його словами, були заблоковані парк імені Тараса Шевченка, Будинок вчителя і Володимирська вулиця.

Відомо про сім випадків нападів на учасників Маршу, в результаті яких постраждали 10 осіб

Вранці під час збору учасників Маршу рівності сталося зіткнення між активістами і праворадикалами. Останні відібрали у ЛГБТ-активістів райдужний прапор. Під час збору учасників Маршу біля входу в парк Шевченка стояла вантажівка з динаміками, звідки лунали гасла про засудження ЛГБТ+ і дитячі радянські пісні. Там також були присутні близько сотні противників ЛГБТ-маршу.

Незважаючи на всі зусилля праворадикалів, Марш рівності 18 червня, на цей раз вже більш масштабний, все-таки відбувся. За оцінками поліції, в ньому взяли участь близько 2,5 тисячі осіб, за оцінками організаторів — 4 тисячі осіб.

Колона учасників Маршу з усіх боків була оточена представниками поліції і Нацгвардії. У Марші рівності, крім ЛГБТ-активістів, взяли участь, зокрема, посол Канади Роман Ващук, посол Великої Британії Джудіт Гоф і перший заступник міністра економіки Максим Нефьодов.

Після закінчення Маршу рівності відбулися зіткнення його супротивників з поліцією. Двоє поліцейських отримали легкі травми. Повідомлялося також, що поліція затримала сімох противників Маршу, які порушували громадський порядок.

19 червня представниця оргкомітету КиївПрайд Руслана Панухник повідомила, що відомо про сім випадків нападів на учасників Маршу, в результаті яких постраждали 10 осіб.

«У цьому році не тільки збільшилася кількість нападів на учасників, а й був напад на спостерігача організації Озон, громадянина Білорусі і одного журналіста. Причому щодо журналіста силу застосовувала поліція. Ми будемо обговорювати це питання з поліцією, щоб уникнути подібного в майбутньому», — заявила вона.

КиївПрайд-2017 (Фото: kievpravda.com)
КиївПрайд-2017 / Фото: kievpravda.com

2018. Мама-тато — добре, тато-тато — погано?

Марш рівності-2018 пройшов у центрі Києва 17 червня 2018 року.

З 6 ранку і до кінця акції на вхід і вихід закрили три станції київського метро — Театральна, Площа Льва Толстого та Палац спорту.

КиївПрайд-2018 охороняли 2,5 тис. правоохоронців, ще стільки ж поліцейських додатково контролювали ситуацію в прилеглих районах Києва. Акції проти проведення Маршу рівності намагалися організувати праворадикальні організації і прихильники «традиційних» форм сім'ї.

Столична поліція оцінила кількість учасників і учасниць у 3500 осіб

Поблизу місця проведення КиївПрайд-2018 ще з ночі почали збиратися активісти ультраправої української організації С14. За даними поліції, близько 6 ранку понад 150 осіб перекрили дорогу на маршруті руху Маршу рівності. Поступатися дорогою вони відмовилися.

У підсумку до 8 ранку в управлінні поліції опинилися 56 осіб — «для встановлення особистих даних і надання пояснень».

Крім того, по узбіччях доріг, де пройшли маршем учасники КиївПрайду, прихильники традиційних цінностей, консервативних релігійних організацій і противники ЛГБТ-руху вивісили свої банери і вигукували відповідні гасла: Ні диктатурі меншин, ми проти гей-параду, Ганьба, Закон для сімей Україна для сімей, Мама-тато добре, тато-тато — погано.

У 2018 році до маршу приєдналися українські та зарубіжні політики: народні депутати Світлана Заліщук, Сергій Лещенко та Олексій Мушак, депутатка Європарламенту Ребекка Хармс, держміністр у справах Європи МЗС Німеччини Міхаель Рот, посли багатьох країн. Крім того, марш підтримали агентства ООН, партнерські українські та міжнародні організації.

Учасникам вдалося безперешкодно пройти по запланованому маршруту. Столична поліція оцінила їх кількість у 3,5 тис. осіб. У той же час організатори говорять про те, що марш зібрав близько 5−6 тисяч осіб.

2019. Провокація з екскрементами

6 червня 2019 року народний депутат Ігор Мосійчук подав до суду позов на Київську міську державну адміністрацію з вимогою заборонити проведення КиївПрайд 23 червня.

Крім того, категорично не підтримали проведення прайду праворадикальна організація Традиція і порядок і Інститут правозахисту суспільства, які запланували власні контракції.

Як зазначила директорка Amnesty International Ukraine, правозахисної організації, що підтримує Марш рівності, Оксана Покальчук, прайд — це можливість побачити реальних людей, що належать до ЛГБТ+. Марші рівності поступово підвищують видимість людей з гомосексуальною орієнтацією, і прайд як ключова подія дуже поступово змінює суспільство, додала вона.

Заходи з темою ЛГБТ+ ще в небезпеці і зриваються радикальними угрупованнями

«Ми повинні розуміти, що люди, які протестують, мають таке ж право виходити на протести, як і ті, хто виходять на Марш рівності. Питання тільки в тому, щоб не відбувалося насильства. Коли це переходить межу, це стає справою поліції», — зазначила Покальчук.

За словами однієї з організаторок Маршу рівності Софії Лапіної, КиївПрайд за роки свого існування суттєво вплинув на громадянське суспільство в Україні і на розуміння українцями прав людини.

«По-перше, порядок денний прав людини і ЛГБТ+ став видимим, він став резонансним у соціумі. По-друге, за роки проведення КиївПрайд ми помітили тенденцію, що Марш рівності збільшується щорічно мінімум удвічі», — зазначила Лапіна.

Вона зазначила, що за останні п’ять років комунікація з поліцією істотно налагодилася. Правоохоронці вживають усіх заходів, щоб зробити КиївПрайд безпечним заходом. Однак учасники та учасниці Маршу рівності досі не можуть бути впевненими у власній безпеці, додала організаторка КиївПрайд.

«Заходи з темою ЛГБТ+ все ще в небезпеці і зриваються радикальними угрупованнями. І надалі, на жаль, в цьому плані ніяких змін ми не спостерігаємо, адже це питання внесення змін та удосконалення статті 161 Кримінального кодексу України, яка повинна була діяти в питаннях регулювання злочинів на ґрунті ненависті», — повідомила Лапіна.

23 червня в Марші рівності взяли участь більше 8 тисяч осіб. Зокрема ряд депутатів Верховної Ради і українських громадських діячів, а також депутат Європарламенту Ребекка Хармс, посол Канади в Україні Роман Ващук та інші. У прайді взяла участь колона військових і волонтерів.

Правоохоронці затримали дев’ять осіб, які готували провокації під час проведення Маршу рівності. Вони намагалися доставити на місце проведення КиївПрайд екскременти, розфасовані в презервативах.

2020−2021. Зв’язані традиціоналісти

Влітку 2020 року через пандемію коронавірусу провести традиційну ходу не вдалося. Для проведення заходів організаторам українських Маршів рівності довелося проявляти винахідливість. Так, КиївПрайд пройшов онлайн, а марш у Харкові — в форматі АвтоПрайду.

Однак уже 20 вересня Марш рівності вперше відбувся в Запоріжжі. У правозахисній ході взяли участь близько 500 учасників як із Запоріжжя, так і з Києва, Харкова, Херсона та інших міст. Тоді поліція затримала трьох радикально налаштованих проти ЛГБТ+ чоловіків, один з них був з пістолетом.

В 2021 році карантинні обмеження пом’якшили і активісти знову змогли вийти на вулиці українських міст. Вперше Марш рівності пройшов у Кривому Розі. А 30 липня біля Офісу президента в Києві пройшов РейвахПрайд — акція, якою активісти хотіли привернути увагу до бездіяльності влади щодо прав ЛГБТ+ спільноти і грубості і свавілля поліції щодо діячів електронної української сцени.

У Харкові масштабний Марш рівності провели 12 вересня. У ньому взяли участь близько трьох тисяч осіб. У той же день противники ЛГБТ+ також проводили свої заходи. Наприклад, члени ультраконсервативної організації Традиція і порядок лежали пов’язаними на землі в місці проведення ХарьковПрайда.

Марш рівності 2021 у Києві повинен стати завершальною подією українського національного ПрайдМісяця2021, який проходить з 21 серпня до 19 вересня. У цей день ЛГБТ-активісти і їх союзники зберуться в районі Золотих воріт, щоб з прапорами, гаслами і плакатами пройтися по центру української столиці і відстояти свої права перед обличчям влади, опонентів і громадського осуду.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X