Школа онлайн чи офлайн. Освітній омбудсмен — про навчання цього року та про головні проблеми школярів, їхніх батьків і вчителів

18 серпня, 06:29
Ексклюзив НВ
За підрахунками МОН з 12,8 тисяч українських шкіл тільки 41% мають належні умови для проведення очних занять (Фото:Andriy Andriyenko / SOPA via Reuters Connect)

За підрахунками МОН з 12,8 тисяч українських шкіл тільки 41% мають належні умови для проведення очних занять (Фото:Andriy Andriyenko / SOPA via Reuters Connect)

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов розповідає, за яких умов українські школярі зможуть ходити до школи, хто навчатиметься дистанційно та як відбуватиметься освітній процес у тих, хто знаходиться в евакуації в Україні, і у тих, хто за кордоном

Новий навчальний рік, що стартує незабаром, стане, напевне, найскладнішим як для освітян, так і для 4 млн українських школярів. Через тимчасову окупацію деяких регіонів, постійні обстріли, знищення шкіл, а також евакуацію навчальний процес зазнає суттєвих змін — школярі частково будуть переведені на дистанційну форму освіти, а навчати дітей у шкільних стінах зможуть тільки заклади з повноцінно облаштованими укриттями.

Відео дня

За даними МОН, з 12,8 тис. шкіл України тільки 41% мають належні умови для проведення очних занять і ще менше, близько 3 тис., планують до них повернутися 1 вересня. Тим часом 5,7 тис. шкіл вже обрали дистанційний формат освіти для своїх учнів, а ще 4 тис. — змішаний.

Але остаточно формат навчання залежатиме від безпекової ситуації в кожному конкретному регіоні та від рішення самих батьків. Згідно з опитуванням Служби освітнього омбудсмена, 62,5% з них є прибічниками виключно дистанційної форми навчання для своїх дітей під час війни, у той час як на очну згодні лише 13,8% батьків.

НВ поговорив с освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим про головні проблеми й виклики цього навчального року.

—  Як відбуватиметься навчальний процес в українських школах цьогоріч та яких змін він зазнає з огляду на військові дії?

—  Все залежатиме від того, якою буде безпекова ситуація у кожному конкретному населеному пункті та навіть у конкретній школі. Є загальні рекомендації від ДСНС та МОН щодо того, як треба організовувати навчальний процес під час війни, але жодне рішення з центру не може врахувати конкретних нюансів на місцях. Наприклад, школа може знаходитись у спокійному парку або ж поруч із об'єктом, який потенційно є ціллю ворожих ракет. Ми всі зараз знаходимося в ситуації тотальної невизначеності і не знаємо, що буде завтра чи навіть за годину.

За даними МОН, у 80% закладів освіти вже відбулися аудиторські дослідження безпеки, які передбачають фіксацію поточного стану укриттів та надання практичних рекомендацій. Місцева військова адміністрація чи місцева влада має надати свій висновок стосовно того, чи відповідає конкретний заклад усім вимогам безпеки ДСНС та Кодексу цивільного захисту України та чи може приймати дітей офлайн.

Якщо висновок позитивний — тоді сама школа має організувати освітній процес таким чином, щоб залучити до нього якомога більше дітей. Вона має проінформувати батьків про наявні варіанти, а ті - обрати офлайн чи онлайн формат навчання. Я раджу батькам заздалегідь піти до школи й особисто отримати інформацію про укриття, подивитися висновки комісії. А керівників закладів прошу бути відкритими, комунікувати з батьками і надавати їм можливість оглянути укриття.

Але, у будь-якому разі, на 1 вересня ми матимемо ситуацію невизначеності, яка буде вирішуватися у кожному конкретному місці окремо. Зараз йде мова про те, що можливі класи навчання офлайн і онлайн в межах однієї паралелі. Але тоді заклад освіти повинен мати певну нормативну базу. Наприклад, як розподілити навантаження між учителями, як складати розклад, коли і на якій платформі будуть проходити ці заняття, чи здатна школа взагалі забезпечити такий формат навчання. Це, знов-таки, бюджетні гроші, для отримання та освоєння яких є певні процедури. На жаль, доволі часто директори шкіл не наважуються на самостійні рішення, а очікують конкретних розпоряджень, у той час як МОН видає загальні рекомендації.

—  Наскільки реальним є офлайновий формат навчання сьогодні та чи готові до нього українські школи?

—  За даними МОН, наразі 41% шкіл можуть прийняти дітей офлайн. Там, де є можливість — треба організовувати офлайн заняття і пріоритет надавати, насамперед, початковій школі. Адже діти такого віку найбільш чутливі до онлайн формату: старшим легше до нього пристосуватися, а молодшим потрібна постійна увага та живий контакт як із дорослою людиною, так і з однолітками. Але треба розуміти, що багато чого залежить від розміру укриття та кількості присутніх у школі дітей. У МОН є рекомендований алгоритм дій для вчителя під час повітряних тривог, освітяни проходять тренінги. Але вони також доволі загальні: наприклад, алгоритм дій не передбачає порахувати дітей на вході та виході з класу, а це треба робити обов’язково.

За словами освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, старт освітнього процесу цьогоріч залежатиме від безпекової ситуації у кожному конкретному населеному пункті та навіть у конкретній школі (Фото: DR)
За словами освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, старт освітнього процесу цьогоріч залежатиме від безпекової ситуації у кожному конкретному населеному пункті та навіть у конкретній школі / Фото: DR

Дуже велика проблема у тому, що зараз школи масово намагаються щось зробити зі своїми підвалами, але у нас нема затверджених проєктів облаштування укриттів для закладів освіти. Наприклад, знаю про випадок, коли стіни шкільного підвалу намагались «укріпити» ковдрами. Так, є й такі школи, де розмір укриття дозволяє облаштувати їх партами для продовження навчального процесу. Але тоді потрібен інтернет і знову ж таки розрахунки місткості. Перелік усіх цих вимог зараз розробляють ДСНС і МОН, але процес точно не завершиться до 1 вересня.

Міністерство цифрової трансформації України зараз започаткувало проєкт WiFi в укриттях, тому заклад загальної середньої освіти може подати заявку та отримати роутер або модем для забезпечення інтернет зв’язку в укритті.

—  Які альтернативи офлайн освіті зараз доступні та які є найефективнішими під час війни?

—  Найкращої альтернативи нема, вона залежить від безпекових умов, матеріально-технічного забезпечення сім'ї інтернетом та гаджетами. Є педагогічний патронат — дитина навчається вдома, але регулярно за розкладом її відвідує вчитель. Є екстернат — дитина навчається самостійно, може отримувати консультації і наприкінці року складає іспит. Також є сімейна форма навчання, коли батьки навчають дитину самостійно і несуть повну відповідальність за результати цього навчання без будь-якого втручання закладу освіти, окрім оцінювання результатів навчання дитини.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X