«Повар знову промазав». Попри заяви Пригожина, ЗСУ все контролюють у Соледарі, Кліщіївці та Бахмуті — інтерв'ю з бійцем на передовій
Українські військовослужбовці ведуть вогонь по російських позиціях біля міста Бахмут (Фото:REUTERS/Oleksandr Ratushniak)
Група Вагнера нібито спромоглися встановити контроль над Кліщіївкою, що поблизу Бахмуту.
Але ця заява керівника найманців Євгенія Пригожина виявилася такою ж передчасною, як і про Соледар, говорить боєць ЗСУ Петро Волощенко з позивним Стоун. Він запевняє: ЗСУ продовжують все контролювати і у Кліщіївці, і в Соледарі та Бахмуті.
В інтерв'ю Radio NV захисник розповів, що насправді відбувається на бахмутському напрямку та яку тактику використовує ворог.
— Ви перебуваєте у Бахмуті. Що там за ситуація на нинішню хвилину, адже Пригожин, ватажок російських найманців Вагнера, сьогодні «прозвітував», що його бійці взяли населений пункт, який північніше Бахмута — село Кліщіївка. Чи відповідає це дійсності?
— На цю хвилину — це не відповідає дійсності. Так, в Кліщіївці зараз дуже напружена ситуація, я це підтверджую. Вони почали ці атаки ще зночі. Вони люблять вночі лізти. Але наші бійці і сили оборони зараз сконцентровані на цьому напрямку.
Там не лише Кліщіївка, ще є Красна гора — в оці два пункти, можна сказати, вони лізуть.
Але найбільше зараз вони атакують саме Кліщіївку, тому що вона їм дасть змогу трохи взяти в так зване оперативне оточення сам Бахмут і перекрити вогневим ураженням трасу.
Але їм нічого поки не вдалося. Сили оборони їх відкинули на ті позиції, які вони займали на ранок 19 січня. Тому Пригожин, так званий повар, знову мимо. Нічого, я вам чесно скажу, на цю хвилину вони не змогли зробити. Артилерія і Повітряні сили вразили всі ці намагання.
Вони там пробивалися невеликими групами, як завжди. Прощупували нашу оборону — 10, 20, 30 людей вони кидали на наші рубежі. Але там тримають наш хлопці добре оборону і на цю хвилину Кліщіївку не взяли. Вони знаходяться на околицях і продовжують спроби [штурму].
— Населений пункт Красна гора — це північ Бахмута, по сусідству з Соледаром, де так чи інакше мали незначний успіх росіяни за останній час. Як там ситуація впливає безпосередньо на захисників Бахмута?
— Красну гору вони також намагаються взяти, бо це є для них хоч якась стратегічна висота. Але наші сили оборони зараз зайняли більш вигідні позиції, з яких контролюють весь плацдарм наступу. Ця вся оборона називається бахмутська дуга. Тому що вона йде по дузі і на всій цій протяжності дуги йдуть найбільш активні бойові дії.
Зіткнення переросли в безперервні атаки ворога. Вал за волом — вони наступають, але і Красну гору, і Кліщіївку на цей момент їм не вдалося взяти під контроль.
Тому всі заяви — передчасні. Якщо це станеться (а, можливо, і не станеться), то тоді вже ми можемо констатувати про якісь успіхи. Але цього немає. І поки ми займаємо вигідніші позиції в цьому протистоянні: і по Красній горі, і по Кліщіївці.
— Якщо росіянам таки вдасться цим валом живої сили досягнути успіху і на південь, і на північ від Бахмута, то станеться оперативне оточення. Ви сказали, що такий варіант можливий. А що воно означає?
— Означає, що оточений не буде Бахмут, просто буде трохи ускладнене постачання, можливо.
Але я вам скажу, що у нас було досить часу. Всі квадрати і позиції взяті під контроль нашою артилерією і нашим командуванням. Всі їхні кроки уже ми контролюємо. Тому вони прогавили, можна сказати, момент, коли це можна було зробити.
Вони Соледар не можуть взяти практично. Те, що вони десь зайшли і бігли від хати до хати… Ви ж бачите, як Мадяр показує, як їх вражають. І вони вже психологічно потрапили в пастку.
І там, і на бахмутському напрямку вони потрапили в пастку. Тому що підтримку як такої вони не мають. Чомусь не працює їхня ствольна артилерія, не працює, як раніше працювала, авіація. Вони, можна сказати, трохи здали свої позиції, а ми напаки — додали.
І наші «птахи» Мадяра працюють дуже справно. Він це коментує з гумором і піднімає всім настрій. Це людина з великої літери, я вам скажу. Молодець. Малі групи тих хробаків, які десь там пересуваються, всі їх бачать, і всі їх вражають дуже чітко.
Не вірте жодним псевдоблогерам, телеграм-каналам, які з’являються просто в геометричній прогресії. І всім нам українцям намагаються насадити оцю якусь паніку. Треба зберігати спокій.
Наше командування знає, що воно робить. Тут командує досить професійний генерал, який знає свою справу по всьому цьому округу — Сирський. Я вважаю, що в них шансів немає. Нам ще західні партнери і снаряди поставляють добряче, і все це робиться. Просто потрібно почекати і в них не буде шансу.
На сьогодні ситуація контрольована і в Соледарі, і в самому Бахмуті. Вони його в лоб намагаються штурмувати. Я вам скажу, що в лоб — це дурість. Вони в лоб намагаються атакувати фортецю. Вони б’ються, б’ються і в них шансів немає.
Ну зайняли вони сьогодні одну посадку, на них навели «птахи» — і все повернулось знову на ті позиції, на яких вони були зранку.
Переживати не треба, все робиться чітко, командування знає, що робить. На цьому напрямку ми контролюємо ситуацію.
— Що з мотивацією у бійців, наших захисників на цьому напрямку?
— У бійців ще більше мотивації, ніж була, можливо, коли-небудь. Бійці знаходяться тут, сили оборони знаходяться тут, і ми все бачимо своїми очима. І все це у наших зведеннях. Ви нам не заважайте, ми робимо свою справу.
А люди, які паніці піддалися… Насправді минуло трошки днів і уже немає такої паніки. Все вирівнялося. Не прорвали вони Соледар, наш прапор майорить там, де показує його Мадяр. І ми контролюємо їхні всі переміщення.
У повара (Пригожина — Ред.) своє бачення своїх перемог. Але у нас, в українців, своє бачення наших перемог. Воно в нас чітке.
Казали, що буде погода на їхній стороні. Чесно, був мороз — ми ще краще себе почували. Зараз відлига по всій країні і звідусіль. У них взагалі труднощі якісь в просуванні, а ми навпаки — зайняли свої позиції, в нас добре хлопці всі окопані, забезпечені всім. І форма нормальна зимова, і берці всім видали, і комплекти білизни. Все в нас добре.
Хочу всіх заспокоїти: на цьому напрямку ми абсолютно тримаємо стрій і жодної паніки не повинно бути.
— Під Бахмутом — 7 градусів тепла. Вже немає морозів, вже не так все не комфортно і не зручно. Який побут зараз наших бійців в цій точці?
— Побут у всіх бійців дуже добре облаштований. По-перше, облаштовані всі бліндажі хлопців, які знаходяться на самій лінії. Підвезення боєприпасів, логістика — все знаходиться в контрольованому порядку. За цим слідкують командири.
Деякі проблеми, можливо, були, ви знаєте. Але всі ці проблеми вирішуються по мірі їх надходження, а тому проблем немає ані з боєприпасами, ані з постачанням їжі. Все у наших бійців тут налагодилося.
І ротація нормальна, і хлопцям дають відпочити.
Ми зараз вийшли на переможний ритм ведення наших бойових дій. У бійців все добре і зброя працює справно. Я вам чесно скажу, якби цього не було, то вже б, я думаю, фронт був далеко далі.
А, може, згодом, коли буде добряча допомога, ми підемо в наступ. Це не за горами — вже весна і ми підемо в наступ. Все, як казали наші керівники. Ви ще побачите, як ми підемо в наступ і видавимо їх. У них уже немає сил.
— Була інформація про те, що 29 тисяч зеків, які воювали у складі Вагнера, знищили під час наступу на Соледар, Бахмут. Почали з’являтися повідомлення про те, що росіяни все більше відчувають дефіцит. Йдуть розмови про величезну мобілізацію в Росії, яка наближається. Чи справді помітно, що у росіян зменшуються запаси живої сили?
— Давайте будемо відверто: у росіян зменшуються запаси живої сили, але вони їх регулярно підвозять. Кожна нова партія «чмобіків» або регулярних, зеків ще менше [підготовлена] або вони і взагалі не розуміють військову справу. Зовсім зелені, не навчені, і з екіпіровкою [проблеми у них]. Я вам чесно скажу, вони більш схожі на війська якихось полонених. Тобто вони потенційні полонені або потенційні вбиті.
Спочатку ще були більш-менш обстріляні війська, але зараз, дякуючи їхній активності на Кліщіївці, на Красній горі, на бахмутському напрямку, у самому Соледарі -— ми їх змогли утилізувати, всю ту ударну їхню силу.
Це як «жест доброї волі», вони полюбляють це робити: кидають зовсім не підготовлених бійців. Тому це все цифри — не більше.
— А чим відрізняються ті старі зеки, від тих нових, котрих зараз привозять?
— Ті попередні (можна сказати з гумором) при ходьбі хоча б пригиналися, а ці навіть не пригинаються. Вони йдуть в повний зріст. Ви розумієте, це якийсь абсурд. Ми такого давно вже не бачили. Хіба що у кіно: раніше фільми радянські були, коли шеренгами йшли зі штиками наперевіс. Те ж ми спостерігаємо.
Вони біжать тільки з автоматами. Так, вони стріляють в різні боки, від них є шкода, але наші бійці зайняли такі вигідні позиції, пристрілені, і вони потрапляють просто в такі засідки. Вони відрізняються тим, що немає ніякої організованості взагалі. Я не знаю, хто у них там командири зараз, тому що командирів ми утилізуємо. І тому просто вони намагаються взяти нас масовістю. Масові заходи — ми це так називаємо — починаються у них і закінчуються.
— Говорять, що перестали здаватися у полон росіяни. Чи це відповідає дійсності, чи це вони просто не доходять до полону?
— Вони практично не доходять до полону, тому що в них змінилася тактика. Раніше ті хоч до полону доповзали, а ці навіть не доповзають, тому що вони йдуть в повний ріст, і вони просто потрапляють під наші вогневі ураження.
Дійсно дуже рідко, але потрапляють у полон. Є випадки. Вони самі не розуміють, що вони тут роблять.
— Ми пригадуємо ці публічні висловлювання бійців Вагнера на адресу начальника генерального штабу російської армії Герасимова. Вони триповерховим матом його крили за те, що «нам не вистачає артилерії і снарядів». Після цього призначають Герасимова вже командувачем російських військ в Україні. Чи щось змінилося після того з постачанням, чи навпаки йде ще більше відмежування від тих «вагнерівців», які воюють на цьому напрямку?
— Я вам скажу, що змінилося. Так, наступив повар на граблі. Він посварився дуже серйозно з командуванням регулярних, так би мовити, військ РФ. І йому значною мірою обрізали ту підтримку. Так, вона є, так, вони користуються нею. Ще в них є танки, є у них мінометні розрахунки мобільні, АГС — це працює. Але того валу вогню, який був раніше, [немає]. Ви пам’ятаєте, скільки вони випускали снарядів і скільки було руйнувань? Уже немає.
Можливо, вони хочуть таким чином зібрати якийсь наступальний кулак на пізніше. Цього я вам сказати не можу.
Продовжують вони обстріли, продовжують працювати їхні РСЗВ, але це уже далеко не те, як було раніше. Але ми не розслабляємось. Це не значить, що у них цього немає або вони цього не можуть робити. Можливо, це така тактика: вони хочуть таким чином вказати на місце самому Пригожину. Тому що він там загрався трохи в політику і в свою значимість.
У них всередині йде дуже серйозна політична боротьба і нам це на руку. На цей момент — на руку. І це зіграло дуже добре в плюс по Соледару: вони не змогли прорвати Соледар і ми там утримали наші позиції. Це дуже великий нам плюс.
Ми зіграли на холоднокровності, як гросмейстери: витримали паузу, підтягнулись і вдарили. І далі продовжуємо їх вражати.
Ми тримаємо лінію оборони і все під контролем на цей момент.
