«Швидких перемог не буде». Заступниця міністра оборони Маляр реалістично оцінила ситуацію на фронті — інтервʼю НВ

4 травня, 13:26
Ексклюзив НВ
Ганна Маляр, заступниця міністра оборони: певні території тимчасово зайняті, але ми їх повернемо. (Фото:Міністерство оборони України)

Ганна Маляр, заступниця міністра оборони: певні території тимчасово зайняті, але ми їх повернемо. (Фото:Міністерство оборони України)

Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, — про нову тактику окупантів, можливості українського війська і сюрприз, який готує воно для загарбників на сакральне для тих 9 травня.

На третьому місяці війни Росії в Україні все частіше лунають позитивні для України прогнози, щодо стану російської армії та її можливостей продовжувати ефективну воєнну кампанію. Проте найобережнішим залишається голос Міністерства оборони України, яке просить населення не інвестувати всю свою віру та емоції в надії на швидку та тотальну перемогу над ворогом і попереджає, що війна може бути довгою.

Відео дня

Про головні ризики нинішньої війни, стратегію російської армії та перспективи перемоги НВ розмовляє з заступницею міністра оборони України Ганною Маляр, яка саме повернулася зі сходу країни.

 — Наскільки складною сьогодні є воєнна ситуація на сході та півдні країни і чого нам очікувати в найближчі дні?

Ситуація на сході та на півдні складна: після того, як російській армії не вдалося захопити Київ і встановити контроль над всією країною, вони сконцентрували зусилля на сході та півдні. Зараз вони ведуть там наступальні дії, намагаються взяти в оточення наші об'єднані сили. Але поки їм це не вдається, бо збройні сили України дають дуже потужну відсіч. Втім, попереду у нас складна і довга боротьба.

Можу сказати, що зараз росіяни міняють тактику. Коли від початку вони планували захопити швидко Київ, то кинули сюди свої елітні військові підрозділи, які були знищені нашими ЗСУ. Ось тоді в них були заздалегідь розроблені певний план і стратегія. Зараз вони вже діють за ситуацією, вивчають і аналізують нашу тактику, шукають слабкі місця. В цій війні у росіян була і поки що є перевага за кількістю особового складу та озброєння, але ми від самого початку переважали в стратегіях, рівні підготовки військових та інтелектуальному підході. Саме тому у противника більше втрат, фактично це заслуга нашого вищого військового командування.

З іншого боку ми не повинні недооцінювати ворога, бо ворог потужний. Зараз, як я казала, ми бачимо іншу тактику, вони підлаштувалися під нас, діють схожим чином. Я нещодавно повернулася зі сходу, була в багатьох польових штабах, можу сказати, що росіяни стали обережнішими, вони почали певні кроки планувати, не просто кількістю беруть, а вибудовують шахівницю. Тому і війна зараз трохи інша, ніж була в перші дні. Зараз вона перейшла в формат такого собі обміну ходами.

— Зараз багато прогнозів щодо російської агресії в бік Молдови. Чи готова Україна до розвитку військових дій у Придністров'ї та наскільки вони ймовірні?

Ми аналізували як Росія вражає цілі на українській території і зробили висновок, що Україну вони розглядають як плацдарм, щоб рухатися далі. Так, ми — велика ціль, але проміжна. Якщо порівняти з тим, як вони захоплювали території Криму та Донбасу, то там вони зберігали інфраструктуру — школи, садочки, підприємства, і вони ними продовжують користуватися. Зараз ви бачите, вони рівняють українські міста з землею. Їх не цікавить українська інфраструктура. Значить вони вирішують іншу задачу. Ми бачимо, як вони руйнують нашу військову інфраструктуру, я не можу розкривати деталі, але можу сказати за характером цих уражень, що вони планують використовувати цю територію, щоб рухатися далі.

Весь пострадянський простір можна розглядати як зону ризику, про що ми постійно говоримо нашим західним партнерам. Путін використовує територію Білорусі, щоб вести агресію проти України, є такий план, імовірно, і щодо Молдови. Тим більше, ми фіксуємо зараз підготовку аеродрому Тирасполя для прийому літаків, а також знаємо, що ті російські війська, які зараз перебувають у Придністровському регіоні Молдови, приведені в повну бойову готовність. Можливі всі сценарії, і ми до них готуємося.

— Ви самі кажете, що Росія вже має безпрецедентні військові втрати в Україні, вона оперує угрупованням у 120−130 тис. військових, що відносно мало для успішного просування далі. Військові експерти загалом дають позитивні прогнози щодо шансів України перемогти, але міністерство оборони все одно займає обережну позицію і говорить про довгу війну. Чому так?

 — Я поясню, чому наші прогнози такі обережні. Ми зараз всю інформацію, що стосується війни, узгоджуємо з Генштабом, зараз будь-яка інформація є частиною військової операції, ми нею теж воюємо. Саме Генштаб у прогнозах стриманий, бо йде гаряча фаза війни. Я можу порівняти це з ситуацією, коли під час складної операції ми просимо в хірурга прогноз на одужання. Звісно, він впевнений у своїх силах, але говорити наперед не буде. Наші військові в собі впевнені, але неправильно робити однозначний прогноз під час дій. По-друге, за тим масштабом, з яким Росія сюди заходила, видно, що вони готувалися і зупинятися не збираються. Це зрозуміло і за переговорним процесом, і з того, як вони обстрілюють мирні українські міста без жодної військової доцільності. Це значить, що вони готові воювати довго і не відступатимуть від своїх задач, і швидких перемог не буде. Так, зараз нам постачають гарне озброєння наші західні партнери, але і цей процес має свою інерцію, все не стається в один момент.

Попри те, що іноді мене звинувачують у тому, що я песимістично подаю інформацію, насправді ціна наших перемог дуже висока, і вони насамперед обумовлені професійністю наших військових та вищого військового командування. В нас часто питають люди — чому росіяни зайшли в ті, чи інші регіони, тимчасово зайняли міста, бомбардують нас, так от — у нас були такі ситуації, коли ворог переважав наші сили в 15 разів. Наші збройні сили і в таких ситуаціях досягали певних успіхів, але поки що не все вдалося. Тому певні території тимчасово зайняті, але ми їх повернемо.

— Наскільки армія РФ сьогодні демотивована? Чи дійсно мобілізовані в так званих «ЛДНР» беруть участь у боях проти України?

 — Російські війська насамперед демотивовані кількістю власних втрат, і ми зробили все, щоб ця інформація була максимально донесена до росіян, і тут наші інформаційні війська працюють добре. Другий момент — це жахливе ставлення до власних жертв, вони своїх вбитих солдатів навіть не забирають. Це становить проблему і для нас, бо в деяких місцевостях взагалі йдеться про екологічну катастрофу, там досі знаходиться велика кількість тіл, з якими відбуваються певні біологічні процеси. Те, що ми змогли зібрати, ми належним чином документуємо, згідно з міжнародним правом, зберігаємо та просимо забрати. Вони їх не забирають, більше того, ховають цю інформацію від родичів загиблих, щоб не нагнітати паніку і, можливо, не виплачувати матеріальну допомогу.

Таке ставлення до своїх демотивує дуже сильно. Ми знаємо з наших джерел, що в них сьогодні серйозна проблема і з призовом, і з мобілізацією, що вони навіть половину свого плану не можуть виконати, що люди в Росії та на окупованих територіях масово переховуються і уникають цієї мобілізації.

Щодо «ЛДНР», там є дві групи військових. Перші — це контрактники, вони воювали ці вісім років і зараз воюють професійно. Друга група — це власне щойно мобілізовані, на сьогодні їх десь близько 20 тис., їх також кидають в бій. І ми маємо розуміти, що там за ці роки сформувалося незаконне збройне формування, і ці люди, навіть без досвіду, воюють проти України. Такі речі боляче чіпляють не тільки військових, але й кожного українця, тому що це люди, в яких були українські паспорти, і це така наша трагедія, я вважаю.

— Щодо постачання західної військової техніки, ми знаємо, що США проголосували за ленд-ліз для України, і країни Європи почали постачати зброю Україні злагоджено. Що саме Україна отримуватиме вже найближчим часом, і які наші потреби досі все ще не задоволені?

 — На сьогодні поставки зброї за ленд-лізом, обсяги, темпи та види — це засекречена інформація. Можу лише сказати, що за цим стоїть величезна робота, пророблена нашим міністерством оборони разом з міністрами західних країн. Сьогодні є прямий зв’язок нашого головнокомандувача з головнокомандувачами інших країн, щодо використання цієї зброї, актуальних наших потреб, навчання, і це дуже важливо.

Водночас нам все ще потрібні реактивні системи залпового вогню з дальністю ведення вогню більше 40 км, протикорабельні ракети, танки, броньовані машини, а також артилерія з калібром 155 мм, літаки. Але ми намагаємося якомога менше говорити про домовленості та поставки. Бо з перших днів війни росіяни вже зривали нам декілька постачань озброєння. Вони досвідчені «кагебісти», в них усюди своя агентура і працюють вони доволі тонко, на рівні західних чиновників середньої ланки, лояльних до них політичних партій у парламентах різних країн.

Західні уряди не підтримують Росію, але якщо в ланці є одна інтегрована в російські зв’язки людина, це вже може становити проблему.

Декілька разів росіяни також зривали нам транзити допомоги до України, які в нас, зі зрозумілих причин, переважно наземні. Якщо транзит іде декількома країнами, то вони всіляко намагаються його уповільнити, або взагалі зробити неможливим. Тому що транзити зброї — доволі специфічна річ, яка потребує як дозволів найвищого рівня, так і спеціальних протоколів. Саме тому була навіть запроваджена кримінальна відповідальність за розголошення інформації про міжнародну технічну допомогу. Часто ось це: «Ура! Нам привезли джавеліни!» закінчувалося тим, що зривалися контракти.

Тому ми обережні в своїх висловлюваннях, єдине що можу сказати — захід докорінно змінив свою стратегію щодо постачання зброї в Україну.

— Чи існує логістична проблема з доставкою отриманого від Заходу знаряддя та зброї на фронт, чи є факти корупції з військовою та гуманітарною допомогою армії? Чи фіксуєте ви їх?

 — Ми ведемо дуже потужні інформаційні кампанії на території західних країн, щоб не тільки офіційними каналами доносити наші проблеми, щоб західне суспільство розуміло, що якщо не озброювати Україну, Путін піде далі. Але ми також помітили, що росіяни відпрацьовують цю інформацію, щоб допомогу нам не надавали. Вони створюють тексти і відео про те, що в нас гуманітарна допомога зникає чи десь там не так розвантажується.

Звичайно, в нас є логістичні проблеми, так не буває, щоб не було зовсім проблем. Але якщо ви чуєте, що на фронт не доходить якась зброя — це просто вигадки, бо зброя просто не може піти не туди, тому що в нас з партнерами встановлена чітка система моніторингу і контролю логістики. З США ця система була встановлена з перших днів. Вони не можуть нам дати наступну партію зброї, якщо не мають чіткого і повного розуміння, що відбулося з попередньою і претензій чи питань з боку Держдепу, або Конгресу з цього приводу в нас немає.

Ідеї про корупцію з західною зброєю виникають у псевдоекспертних колах та серед людей, далеких від армії, які не знають, що не можна взяти і просто так на ринку продати американський джавелін.

— Як сьогодні виглядає процес обміну українських полонених? В яких умовах вони утримуються, чи йде Росія на обміни?

 — Росія дуже неохоче йде на обміни, ситуація порівняно з 2014 роком змінилася. Дуже складно проходять у нас списки на обмін, єдине, що можу сказати, ми повністю сформували структуру обміну за вимогами Женевських конвенцій. На сьогодні в нас прозорі обміни, і в нас є посередник — організація Червоного Хреста, через них ідуть усі списки, ми не обмінюємося з Росією цими списками напряму.

Червоний хрест у світі знають і поважають. Але росіяни всіляко чинять перепони цьому процесу, він дуже складний. Зі свого боку, ми повністю забезпечуємо процес утримування полонених згідно з міжнародними стандартами, з боку Росії це не робиться. Наші полонені повертаються в такому стані, що потім проходять реабілітацію в наших військових шпиталях, до наших людей ставляться з порушенням норм міжнародного права, і ми, безумовно. все це документуємо.

— Росія живе символічними датами, чого ви особисто очікуєте 9 травня з боку РФ?

 — У них були плани провести парад 9 травня в Києві, ми вже зруйнували ці плани і, думаю, на 9 травня розчаруємо російську армію за певними напрямками ще більше. В них дійсно є цей «кагебістський» почерк, що вони все під якісь дати підлаштовують. До того ж ми помітили, що вони схильні консультуватися навіть з представниками окультного цеху.

Вже всі це 9 травня перетворили майже на мем, тож мені особисто здається, що вони іншу стратегію використають, що їхня відповідь нам надійде з певним запізненням.

Але ми стоїмо на своєму. Можливо, ви вже в інтернеті бачили записи пісні Этот день победы, записану так, що наприкінці звучить «день победы Украины». В такий спосіб ми також передаємо російській армії привіт, вже інформаційно.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X