Що відомо про можливий наступ РФ на нових напрямках і чи допоможуть Росії радянські танки Т-54/55 — аналіз ISW
Башта та гармата російського танка в районі Лимана Донецької області, фото 20 березня 2023 (Фото:REUTERS/Violeta Santos Moura)
Якщо Росія задіє на фронті застарілі радянські танки Т-54/55 замість знищених сучасних, це не допоможе їй відновити здатність вести механізовану маневрову війну, та може лише збільшити рівень російських втрат.
Про це йдеться в новому зведенні Інституту вивчення війни.
Російські війська можуть перекинути в Україну розконсервовані танки Т-54/55, щоб компенсувати значні втрати бронетехніки. Дослідницька група Conflict Intelligence Team повідомила, що російські війська потягом перекинули танки Т-54/55 з Приморського краю в західні райони Росії, а в соцмережах припускають, що далі їх можуть перекинути в Україну. З цієї нагоди ISW нагадує, що російські втрати бронетехніки наразі обмежують здатність військ РФ вести ефективну механізовану маневрову війну в наступальних операціях Росії в Україні, які останнім часом загальмувалися. Тож російські війська можуть перекинути в Україну танки Т-54/55, зняті з довгострокової консервації, щоб посилити ці наступальні операції та підготуватися до ймовірного механізованого контрнаступу ЗСУ.
Аналітики ISW нагадують, що після Другої світової війни СРСР виготовив десятки тисяч танків Т-54/55. Через дефіцит бронетехніки російські військові, ймовірно, могли звернутися до цих старих запасів, оскільки запчастини для ремонту таких танків доступні у великій кількості та значно дешевші. Однак танкам Т-54/55 не вистачає броньових можливостей сучаснішої бронетехніки, і вони початково мали меншу основну гармату, хоча російські військові, можливо, модернізували деякі машини, нагадують в Інституті. Розгортання такої неякісної техніки у спробі відновити спроможності російської армії вести механізовану маневрену війну, ймовірно, може призвести до подальшої деградації живої сили РФ в Україні і ще більших втрат для росіян. ISW також скептично оцінює гіпотези про те, що завдяки танкам Т-54/55 РФ отримає можливість виснажити ресурси української сторони, бо, мовляв, ці танки дешевші, ніж боєприпаси сучасних протитанкових керованих ракет (ПТРК). Але ж кожна втрата танка, як правило, означає і втрату його екіпажу, до того ж незрозуміло, наскільки ці танки будуть ефективними проти української бронетехніки, тоді як вони ще й дуже вразливі для багатьох протитанкових систем, які є в Україні, нагадують в ISW. За оцінками нідерландської групи Oryx, станом на 22 березня російські війська втратили щонайменше (лише візуально підтверджені дані):
- 57 танків Т-90,
- 448 танків Т-80,
- 1025 танків Т-72,
- 53 танки Т-64,
- 73 танки Т-62.
Російська атака дронами та ракетами 21−22 березня по Україні, включно з обстрілом Запоріжжя, свідчить про те, що російські сили продовжують відчувати нестачу високоточних ракет. Восени 2022 року війська РФ завдали більш інтенсивних і широкомасштабних ударів під час своєї ракетної кампанії. Тоді як зараз окупанти, можливо, обмежують використання високоточних боєприпасів для цих ударних кампаній — або просто не мають необхідних боєприпасів для їх підтримки з попередніми темпами та інтенсивністю.
На тлі повідомлень Заходу про те, що російські війська можуть намагатися розвинути наступ на нових напрямках фронту ISW підтверджує уповільнення темпу наступальних операцій РФ навколо Бахмута. 21−22 березня російські війська незначною мірою просунулися в південних районах міста, а українські війська здійснили контратаки на південно-західній і північно-західній його околицях. При цьому речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що російські війська можуть спробувати провести ще один наступ, можливо, у багатьох різних напрямках. А Міністерство оборони Великої Британії припустило, що окупанти, можливо, втрачають силу в районі Бахмута, оскільки військове керівництво РФ передислокує підрозділи на інші напрямки. Зараз російські війська нарощують темпи наступальних дій навколо Авдіївки з метою оточити її, і не виключено, що вони докладають цих зусиль за рахунок операцій навколо Бахмута та загальмованого наступу в районі Вугледара. Зокрема в російських пабліках повідомлялося про зміну дислокації військовослужбовців 136-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади армії РФ. Якщо це не є дезінформацією, то може вказувати на те, що російські війська віддали пріоритет інтенсифікації операцій навколо Авдіївки, а не відновленню наступу на Вугледар.
ISW продовжує вважати, що повільне просування Росії може змусити українські сили відійти з Бахмута та/або Авдіївки, хоча обидва варіанти наразі здаються малоймовірними. Російські війська також дійсно можуть почати або посилити наступальні операції на нових напрямках, однак ці операції, ймовірно, майже не дадуть відчутних результатів, оскільки загальний російський весняний наступ продовжує наближатися до кульмінації, констатують в ISW.
Битва за Бахмут: мапа 23 березня 2022
Сергій Шойгу на колегії Міноборони РФ 22 березня заявив, що армія Росії має намір збільшити чисельність підрозділів ППО. Він окреслив амбіційні плани: мовляв, що у 2023 році російські війська планують сформувати нову дивізію та бригаду протиповітряної оборони, зенітно-ракетну бригаду спеціального призначення, новий зенітно-ракетний полк із більш досконалими системами С-350, новий полк військово-транспортної авіації, а також завершити модернізацію систем ППО Москви. Він також стверджує, що з 24 лютого 2022 року російські льотчики здійснили понад 140 тисяч бойових вильотів. Крім того, Шойгу оголосив про розміщення протикорабельної ракетної системи на одному з Курильських островів — ймовірно, передавши сигнал Японії, що їй не варто активніше підтримувати Україну.
У відповідь на ці заяви аналітики ISW підкреслюють, що російські військові навряд чи спроможні створити такі сили навіть протягом кількох років, не кажучи вже про кінець 2023 року. Російський військово-промисловий комплекс і раніше відзначався багаторічними затримками у розробці передових систем протиповітряної оборони — навіть до запровадження суворих санкцій і загострення ресурсних обмежень для Росії. Сучасні російські бригади і полки ППО отримали свої системи С-400 із запізненням на кілька років. А систему С-500, яка мала вироблятися з 2015 року, поставили на озброєння лише в 2021-му — та й те лише в одне формування військ протиповітряної оборони. Росія також відклала заплановану поставку другої батареї С-400 в Індію у 2022 році через обмеження, спричинені вторгненням Росії в Україну. Тож плани формування нових російських підрозділів ППО та авіації не збільшить бойову міць Росії в Україні в цьому році, констатують експерти Інституту.
Інші висновки аналітиків ISW за минулу добу:
- російські війська вели обмежені атаки на лінії Сватове-Кремінна;
- війська РФ досягли незначних територіальних здобутків в межах Бахмута та продовжили наступальні операції в Бахмуті і його околицях, а також на околицях Донецька;
- спікер ОК Південь Наталя Гуменюк заявила, що українські сили продовжують «зачищення смуги 20−30 км» на лівому березі Дніпра, «аби убезпечити населення правобережжя від постійних обстрілів», а також знищили ворожий склад боєприпасів ворога на Кінбурнській косі;
- Кремль продовжує кампанії гібридного призову резервістів і прихованої мобілізації для вербування росіян на контрактну службу;
- російські чиновники та окупаційна «влада» проштовхують зміни законодавства з метою подальшої легалізації депортації українських дітей до Росії.
Мапи бойових дій: бої на Донбасі, в Запорізькій і Харківській областях, на півдні України
