«Я не шкодую про наші рішення». Інтерв'ю з головним санітарним лікарем Віктором Ляшком — про карантин, вакцини і другу хвилю пандемії

13 жовтня 2020, 20:31
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко розповідає в інтерв'ю НВ, чому щодня в країні зростає кількість хворих на коронавірус і яким чином МОЗ планує зменшити показники інфікування.

Багато експертів стверджують, що зараз в Україні триває перша хвиля COVID-19. Наскільки це вірно?

— Давайте погляньмо на динаміку. Наприклад, охарактеризуємо Францію: ось перша хвиля — спад, поодинокі випадки, — і ось друга хвиля. Це так званий епідпроцес. Далі — Іспанія, Італія. Тепер Україна. Тут — зростання, хвилі немає, тому що ми не чекали пікового зростання в березні. Ми запровадили карантинні обмеження, що дало можливість розтягнути першу хвилю в часі. Але ми не знаємо, де починалося пікове навантаження, щоб говорити про другу хвилю, — чи це результат тривалої першої хвилі, чи це особливості географічного розташування України. Швеція, наприклад, не запроваджувала карантинні обмеження, але кількість хворих в перерахунку на 100 тисяч, на 1 мільйон населення там більша, ніж в Україні.

Відео дня

Тобто цей період необхідний для якогось перезавантаження медицини в цілому, підготовки, доукомплектування і всього іншого?

— Ніхто не знав про пікові навантаження на систему охорони здоров’я, про кількість випадків захворювання під час першої хвилі; про те, чи будуть перша і друга хвилі, чи взагалі вірус втратить свою агресивність. Ми вводили карантин за прикладом Італії, Іспанії, Франції, Великої Британії та говорили про те, що треба впроваджувати його зараз, щоб у нас не було пікового зростання.

Чи не вважаєте ви, що це було помилкою? Можна було б діяти м’якше? У мене виникло таке відчуття (напевно, воно є і у вас), що люди тоді сприйняли цю загрозу [надто] серйозно і в них щось перегоріло всередині, тому зараз вони вже не сприймають її так.

— Озираючись назад, я не шкодую про наші рішення. Чи було хвилювання, чи були сумніви? Так. Але зараз не шкодую про те, що ми вчасно все зробили.

Внаслідок чого зараз спостерігається значне зростання [захворюваності]?

— Тут кілька чинників, перший — це особливості циркуляції вірусу. Піднялася друга хвиля в Європі, де чітко відстежувалася перша, і вона набагато агресивніша, ніж була в березні і квітні. Щоденна кількість [виявлених] випадків захворювання значно більша, ніж була за першої хвилі. Аналогічно циркулюють грипоподібні захворювання, що призводить до пандемії: свинячий грип 2009−2010 років, іспанка на початку XX століття (вона почала циркуляцію в Європі навесні, потім було зниження, але свою основну рушійну силу іспанський грип реалізував у другий рік циркуляції в осінньо-зимовий період).

— Експерти заявляли, що у будь-якої інфекції і вірусу є процес, коли кожне нове зараження поступово послаблює вірус. І теоретично кількість летальних випадків мала зменшуватися.

— А в нас дійсно зменшується. Якщо подивитися на процентне відношення кількості летальних випадків, то на початку епідемії в глобальному масштабі було 7,2% летальних випадків. Сьогодні — 3,2%. Тобто кількість випадків зменшилася майже вдвічі.

Олександр Медведєв / НВ
Фото: Олександр Медведєв / НВ

Завдяки чому?

— Багато факторів впливають. Можливо, за рахунок самого вірусу, його агресивності, мутації тощо. Також завдяки тому, що знайшли ефективні підходи в лікуванні та веденні хворих без специфічної терапії. Є киснева терапія, яку застосовують для шпиталізованих хворих у важкому стані і з середньою важкістю [перебігу хвороби].

Чому зараз відбувається найбільше поширення [коронавірусу]? У західних країнах в сім'ях заражаються, а в нас, навпаки — в транспорті, в публічних місцях.

— Ми аналізували, як змінилася динаміка хворих серед дітей віком від 0 до 19 років після місяця навчального процесу, і діти [вікової групи] 0−19 як становили 8%, так і продовжують становити. Коли почали хворіти діти, то ми побачили, що вони частіше хворіють і приносять вірус в школу або із сім'ї, або від вчителя. Чітко простежується тенденція участі в масових заходах, святкуваннях, концертах, весіллях. Особливо в останніх, де більш 100−150−200 осіб, — якщо там був один хворий, то потім спостерігався спалах.

А є якісь конкретні випадки з конкретними цифрами?

— Так, є приклад: Кіцманський район в Чернівецькій області, три весілля. Район одним із перших потрапив у червоний рівень епідемічної небезпеки. На всі три весілля припало 50% хворих. Зараз починається сезон грипу та грипоподібних захворювань. Грип поширюється взимку, а потім зникає. Він приходить до нас зі сходу, з Китаю через Російську Федерацію; потім прямує в Європу; після — по північній півкулі; потім — у Північну Америку, опускається в Південну Америку, на Африканський континент, до Австралії і піднімається [вище]. Взимку він у нас циркулює, а влітку спускається в південну півкулю.

Ми зараз очікуємо сезон грипу та грипоподібних захворювань. В Аргентині та Австралії динаміка [таких] захворювань в 2015—2019 роках в порівнянні з 2020 роком показує, що в цьому сезоні вони майже не реєструються, але не можна брати їхні дослідження і переводити на територію України, Європи; тому що у них сезон грипоподібних захворювань збігся з початком активної циркуляції коронавірусної хвороби. І ті превентивні заходи, які вони застосовують, впливають на поширення інших крапельних інфекцій.

У нас в березні-квітні сезон грипу та грипоподібних інфекцій закінчився майже моментально. Коронавірусна хвороба підібралася і зростала поступово, а грип і грипоподібні пішли донизу. При цьому у нас ще була стратегія діагностики коронавірусної хвороби, коли спочатку ми тестували на наявність грипу, і він не підтверджувався, то проводили тест на коронавірусну хворобу. Тоді ВООЗ надавала таку стратегію. Тестів було небагато. Сказати, чого очікувати від цього сезону, зараз складно. Ми напружено думаємо і аналізуємо, чи буде у нас поєднання цих хвороб чи ні.

Озираючись назад, я не шкодую про наші рішення. Чи було хвилювання, чи були сумніви? Так. Але зараз немає жалю, що ми вчасно все зробили

Віктор Ляшко
головний санітарний лікар України

А [яка ситуація в] Дніпрі після святкування Дня міста?

— Спостерігаємо зростання хворих. Типова картина — «ростуть» Запоріжжя, Дніпро, Харків. Спочатку в Дніпрі реєстрували 89−100 випадків [на день], — посвяткували, минуло 10 днів, і зараз маємо 300−350 випадків.

Давайте назвемо умовні три-п'ять пунктів, завдяки яким зараз спостерігається збільшення кількості інфікованих.

— Перше — це власне збудник, специфіка його циркуляції, на яку ніщо не може вплинути. Друге — це сезонність. Збудник потрапляє в сезон грипоподібних захворювань, коли створюються умови для циркуляції. Третє — це наслідки першого карантину. Люди після тривалого терміну перебування на карантині перестають боятися будь-якої хвороби, ризикують і нехтують протиепідемічними правилами. І четверте — це нехтування правилами навіть суб'єктами господарювання.

Ще одним пунктом можна назвати відсутність штрафів. У перші дні карантину людей штрафували за відсутність маски, до суду доходило, а зараз цього практично не видно з боку правоохоронців.

— Що ознчає «не видно»? Як ви це хочете бачити?

Україна розділена на чотири карантинні зони, які визначаються ступенем тяжкості ситуації з COVID-19 в тому чи іншому регіоні (Фото: REUTERS / Gleb Garanich)
Україна розділена на чотири карантинні зони, які визначаються ступенем тяжкості ситуації з COVID-19 в тому чи іншому регіоні / Фото: REUTERS / Gleb Garanich

Бачити в інформаційній сфері.

— Чи можемо зазирнути зараз на сайти Нацполіції і Держпродспоживслужби і поглянути на кількість перевірок і число притягнених до адміністративної та кримінальної відповідальності. Такі випадки є. Але у нас немає комунікаційного пулу, щоб усіх, хто перебував без масок, зустріли, оштрафували, показали всім. В Європі патрулі роблять зауваження. У нас кримінальна відповідальність настає в тому випадку, якщо людині був поставлений діагноз коронавірусної хвороби, вона про нього знала, але почала відвідувати масові заходи, місця перебування великої кількості людей, громадські будівлі, і після цього хтось захворів.

Тепер про кількість тестувань: воно у нас зростає? Часто-густо у Фейсбуці натрапляєш на інформацію про те, що результати нібито надходять через два тижні, що дуже сумно. Чому такі черги великі? Як це організовано?

— Якщо ми подивимося в цілому по країні, то 16 областей взагалі не мають залишків зразків [тестів] в лабораторіях і першого пріоритету (це людина з симптомами, коли треба швидко діагностувати і виявити). Зараз лабораторії можуть робити в середньому 30 тисяч [тестувань] на добу, 12 тисяч на залишках є. З цих 12-ти — 4 тисячі перший пріоритет. У 16 областях взагалі нуль, але в певних областях є…

У Хмельницькій області пішов активний епідпроцес, лабораторія не впоралася сама, я перерозподілив їхні залишки в Івано-Франківськ, Тернопіль, Львів. Вийшли на нуль, зараз вже справляються. У Дніпрі зараз зростання — після концерту [до Дня міста] кількість [хворих] збільшується. Ми дали додаткові автоматичні станції для [визначення] РНК [COVID-19], ще тиждень у них має бути все спокійно з дослідженнями. У Донецьку є проблема, зараз допомагаємо їм щосили — при потужності 400−500 зразків на день фахівці роблять по 90−100−120. В цілому по країні немає величезних черг. Вони можуть бути пов’язані зі зростанням кількості випадків або з людським фактором.

Тобто все в ручному режимі доводиться регулювати?

— Так. Але не можна дивитися на Україну і порівнювати її з Південною Америкою або зі Сполученими Штатами Америки. У них була проблема з тестами для ампліфікації й екстракції. А в нас було нуль лабораторій — тільки вірусологічні в лабораторних центрах МОЗ. І нам, крім витратних матеріалів, треба було оперативно вирішувати і постачати в ці лабораторії обладнання, [зокрема] ампліфікатори, які залишилися ще з 90-х років. Також була всього одна автоматична станція РНК.

Зараз ми приймаємо рішення, щоб дозволити лабораторіям із залишками [тестів] на два-три дні за контрактом залучати приватні лабораторії; щоб для людей це було безкоштовно: вони здали зразок в державну лабораторію, а та самотужки передає певну кількість зразків до [приватних] лабораторій для проведення досліджень.

— Працівники інфекційних лікарень розповідають, що вони заповнені, хоча на початку [коронавірусного спалаху], звісно, такого не було. Досить високий відсоток людей похилого віку, а також від 20 до 50 років. Подібна ситуація спостерігається і в Європі?

— Так. І це тенденція. Про це говорили [президент США Дональд] Трамп і Євросоюз, про це говоримо і ми. Коли запровадили ослаблення карантину, запрацювали нічні клуби, дискотеки, то збільшилася кількість хворих серед молоді. Але важкі наслідки і летальні випадки все-таки [переважно спостерігаються] серед людей старшого, похилого віку.

REUTERS / Gleb Garanich
Фото: REUTERS / Gleb Garanich

Ви стверджували, що деякі чиновники не на своїх місцях. Що ви мали на увазі?

— Коли триває реагування на ситуацію, то система повинна працювати як годинник, не потрібно три-чотири рази повторювати, що треба готуватися. Зараз ми бачимо певні збої — від органів місцевого самоврядування, які продовжують нехтувати [карантином] і не вводять обмежень, передбачених помаранчевим рівнем епідбезпеки, виходять в публічний простір і кажуть, що «ми те чи це не закриємо»…

Ви мерів маєте на увазі?

— Зокрема. Є питання до певних організаторів охорони здоров’я про те, що не налаштовані маршрути пацієнта.

А хто винен?

— Тут не потрібно шукати, хто винен; тут питання в тім, що потрібно зробити висновки і готуватися до наступних проблем вже зараз. Система готовності має бути налагоджена. Такі заходи треба моделювати. Ми повинні розуміти, що певний шпиталь повинен звільнитися від терапевтичних хворих або інших хворих неургентної патології буквально за дві-три години. І в цей шпиталь ми повинні починати госпіталізувати хворих з COVID-19, а не приходити і переконувати людей в необхідності під час надзвичайної ситуації перепрофілювати медустанову в лікарню інфекційної патології.

Щодо COVID-фонду: я читав про тендери з ШВЛ — перший зірвався, другий відбувається, і це все дуже довго. Яка частина цього фонду дійсно спрямовується на доплати, а яка на закупівлю обладнання? Чого можна очікувати?

— Показую цифрами: з фонду по COVID-19 на систему охорони здоров’я виділено x сума коштів. З них 15 мільярдів скеровано в Національну службу здоров’я України для оплати праці. Екстреною медичною допомогою вже отримано 1,3 млрд грн на медичні вироби, засоби індивідуального захисту. Це стаціонарна медична допомога в квітні: кошти [пішли] на пакет з екстреної медичної допомоги, 300% надбавки лікарям, засоби індивідуального захисту та лікарські вироби. Ці ж кошти отримують і в регіонах, тому питання про доплати не повинно поставати. Майже 2,5 мільярда вже пішло на установи охорони здоров’я, є розподіл по кожному з регіонів. Плюс ще був окремий пакет — близько 50 мільйонів.

А наскільки це покриває необхідність? Наприклад, доплати люди повністю отримують?

— Так. 100% доплати медикам.

А соціальна допомога — ліки в лікарнях?

— Якщо людина госпіталізована, то тут буде кисень, який купується, антибактеріальні та противірусні препарати. Також симптоматична терапія для надання людині медичної допомоги в стаціонарному лікувальному закладі, який визначено для шпиталізації хворих з коронавірусною хворобою.

— А що із закупівлями? Я розумію, що ви їх не проводите, але кількість, яка необхідна за нинішньої ситуації, ті тендери, які зараз в процесі, покриють?

— Кошти передаються на місця, а на місцях можуть закуповувати далі. Є постанова [Кабінету міністрів] № 255, яка звільнила і спростила закупівлю певних груп лікарських засобів, медичних виробів і послуг. Можна без торгів закуповувати за прямими контрактами. Потім їх треба опубліковувати в ProZorro, для того щоб будь-хто міг оцінити їх і подати скаргу, якщо ціна була завищеною. Зараз купівля ШВЛ відбувається через ДП Медичні закупівлі, додатково [триває] постачання. Нині ми виділяємо 575 мільйонів гривень на регіони для того, щоб кількість ліжок з киснем довести до 80%.

Ми вводили карантин за прикладом Італії, Іспанії, Франції, Великої Британії

Віктор Ляшко
головний санітарний лікар України

Я так підозрюю, що, з досвіду інших країн, введення жорсткого локдауну навряд чи обговорюється?

— Чому не обговорюється? Обговорюється. Ми будемо подавати клопотання до Кабінету міністрів України про введення жорсткого карантину, якщо епідситуація вимагатиме цього крайнього заходу.

— Давайте з огляду на цю тенденцію спрогнозуємо, як ми переживемо зиму.

— Все буде залежати від агресивності грипу та інших грипоподібних захворювань взимку. Зазвичай кінець жовтня — початок-середина листопада — це сезонна хвиля зростання захворюваності [такими хворобами]. Якщо буде накладка [поєднання спалаху коронавірусу й епідемії грипу], то динаміка [захворюваності COVID-19] піде набагато швидше, оскільки циркуляція [інфекції] збільшиться.

Якщо пригнічити коронавірус, має початися спад. Не може бути весь час зростання. Ми хочемо вакцинувати велику кількість людей в Україні від грипу, для того щоб запобігти формуванню суперінфекції, тобто міксу, поєднання декількох інфекцій в одній людині. У нас були випадки такої інфекції в Чернівцях, коли наклався грип та коронавірусна хвороба, і це [передбачає] стрімкий розвиток хвороби з летальним результатом.

REUTERS / Valentyn Ogirenko
Фото: REUTERS / Valentyn Ogirenko

— А вакцинація від грипу буде безкоштовною?

— Уряд прийняв [минулого] понеділка рішення і виділив Міністерству охорони здоров’я понад 300 мільйонів гривень для закупівлі вакцин пріоритетним групам — це медичні працівники, педагоги, співробітники поліції і прикордонної служби, оскільки через свої професійні обов’язки вони належать до групи високого ризику.

Вакцина від грипу вже подорожчала в 10 разів.

— Не знаю. Я знаю тільки те, що вона надходить в аптеки. Ми плануємо зробити рейд по аптеках і переглянути цінову політику щодо вакцин.

Щодо вакцини від коронавірусу: подейкують, Україна може її отримати в другій половині 2021 року.

— Це питання не тільки України, а доступу до масової імунопрофілактики коронавірусної хвороби в усьому світі.

— Які критерії [розподілу за пріоритетними групами]?

— Перше — це ті, хто повинен забезпечити життєдіяльність країни (медики, правоохоронні органи, вчителі, прикордонники). Наступні — групи, в яких ми бачимо найбільшу кількість летальних випадків (тобто люди 60+, 65+). Далі — літні люди з хронічними хворобами: цукровий діабет, серцево-судинні (тут ще більша летальність, ніж в цілому [по країні]).

— Тобто для широкого кола людей вакцинація все-таки буде доступною мало не з кінця 2021 року?

— Я так не вважаю. COVAX (механізм глобального доступу до вакцин від COVID-19) виділить вакцину для 20% населення. Тобто вони можуть потрапити в країну трьома шляхами: або за повною ринковою вартістю, або з певним відсотком від ринкової вартості, або повністю безкоштовно. Україна також в переліку країн, які отримають вакцину в межах ініціативи COVAX.

Я багато читав про російську вакцину, вона має безліч побічних ефектів. Ви б її не рекомендували?

— Ні. Я свою позицію озвучив: я не буду рекомендувати жодної вакцини, яка повністю не пройде три клінічні стадії і не буде прекваліфікованою ВООЗ.

— Але рекомендації ВООЗ зараз критикують, тому що спочатку вона рекомендувала одне, потім інше, згодом третє. Щодо [носіння] масок якось більш зрозуміло, а щодо рукавичок? Чи потрібно їх носити і обробляти руки?

— Ми також змінюємо ці підходи, і зараз у нас рукавичок вже немає в постанові. Але як захід профілактики це має бути, потрібно говорити про це і мити руки, обробляти їх антисептиком, якщо немає поруч води. Це профілактика крапельної групи інфекцій, коронавірусу, грипу та інших подібних інфекцій (зокрема, кишкової групи).

І наостанок про те, що люди не прикривають маскою ніс чим це небезпечно?

— Тим, що вони видихають повітря. Маска повинна вдягатися на хвору людину. Вона насамперед [необхідна] для того, щоб те, що ми видихаємо, не поширювалося на досить велику відстань. Коли під час епідемії ми говоримо, що розглядаємо всіх як потенційно інфікованих людей, які можуть поширювати коронавірус або грип, тоді треба носити маски та прикрити органи дихання (ними є ніс і рот). Тому, прикриваючи щось одне, ми [все одно] видихаємо [мікрочастинки] і потенційно піддаємо небезпеці інших людей.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X