Вахтовий метод та клієнти-комбатанти. Як живуть секс-робітниці біля лінії розмежування
23 січня Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) та БО Легалайф-Україна представили дослідження Вплив збройного конфлікту на Сході України на працівниць комерційного сексу.
Про це повідомляється на сайті УГСПЛ.
Дослідження було опрацьоване Центром Документування УГСПЛ разом з БО Легалайф-Україна. У звіті йдеться про населені пункти на підконтрольній території Донецької та Луганської області України.
Координаторка БО Легалайф-Україна Наталія Дорофєєва назвала головні висновки дослідження.
1. Головним поштовхом для занять секс-працею є загальна бідність та відсутність надії на поліпшення матеріального становища.
2. Відзначено низький рівень заробітку. Більшість секс-працівниць заробляє 3−5 тисяч гривень на місяць.
3. Відзначено низький рівень освіти серед секс-працівників. До 20% секс-працівників не мають закінченої початкової освіти.
4. Відзначено високій рівень стигми та самостигми щодо секс-працівниць та серед секс-працівниць, що заважає в доступі до медичної допомоги, юридичної допомоги та в відстоюванні прав людини.
Директорка БО Легалайф-Україна Наталія Ісаєва зазначила, одним із наслідків збройного конфлікту на сході України є зростання обсягів секс-праці поза «сірою зоною». Такий висновок благодійна організація зробила через численні факти переходу до секс-праці з боку жінок-ВПО. У багатьох випадках це обумовлене важкими умовами життя, бідністю та незадовільним рівнем опіки щодо ВПО з боку держави, додала Ісаєва.
Результати дослідження
Як зазначається у звіті, на основі висновків комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок про те, що збройні конфлікти та окупація територій є факторами, які провокують зростання секс-послуг/проституції, торгівлі жінками та сексуальної експлуатації жінок, було зроблено припущення, що і збройний конфлікт на сході України мав призвести до спалаху залучення до секс-роботи на граничних територіях. Отримані в межах дослідження дані не підтверджують такої гіпотези. Втім це не є приводом ігнорувати питання вразливості цієї категорії громадян.
Вплив, безперечно, існує, але його прояв не є настільки очевидним. Зміни, що відбулися у сфері секс-послуг, не можна назвати значними: трафік або так звані «вахтові виїзди» не є масовими і мають епізодичний несистемний характер, залучення нових працівниць (5% вибірки) зокрема й серед внутрішньо переміщених осіб до діяльності у секс-індустрії також є незначним, насилля з боку клієнтів-комбатантів за відповідями респонденток так само не є найпоширенішою проблемою. Але так чи інакше секс-працівниці надають послуги по обидва боки конфлікту, а зазначені вище факти існують, що буде показано у тій частині звіту, де наводяться дані проведеного опитування.
Дослідження є зрізом і презентує певною мірою соціальний портрет секс-працівниць регіону. Отримані дані є характеристикою вказаної вузької регіональної спільноти і не можуть бути екстрапольовані на ширшу вибірку або Україну загалом.
Характеристика дослідження та характеристики вибірки
З метою отримання зрізу становища жінок, що залучені до секс-роботи та проживають на територіях східного регіону України УГСПЛ та БО Легалайф-Україна спільно провели дослідження. Збір даних/опитування відбувався у період січня-лютого 2019 року в містах на підконтрольній Україні території, яким займалися представники БО Легалайф-Україна.
Загалом в опитуванні взяла участь 61 респондентка серед тих, що працюють у сфері секс-послуг. Анкету, за якою проводилось опитування, було складено російською мовою з огляду на переважне її використання у повсякденному житті мешканців та мешканок регіону.
Географія опитування та місце проживання
Дослідження включає такі міста підконтрольної території України:
Маріуполь (26 осіб);
Слов’янськ (18 осіб, враховуючи одну респондентку із с. Миколаївка, Слов’янський р-н);
Сєвєродонецьк (8 осіб);
Лисичанськ (7 осіб);
Рубіжне (1 особа);
Краматорськ (1 особа).
Майже половина респонденток проживає у власному будинку або квартирі - 49,2%. Також велика кількість учасниць опитування зазначила як місце проживання орендоване житло — 37,7%. У родичів, друзів або знайомих (індивідуальна відповідь) проживає трохи більше 10% респонденток. Також є випадок проживання у гуртожитку/притулку — 1,6%.
Переважна більшість учасниць опитування мають постійну реєстрацію (86,9%) або ж реєстрацію/довідку як ВПО (8,2%). Водночас майже 5% жінок не мають реєстрації. Також слід наголосити, що, незважаючи на наявність реєстрації, не всі респондентки проживають за вказаною у ній адресою: 78,7% проживають за місцем реєстрації, 8,2% зареєстровані в іншому місті/смт, 9,8% - у селі.
Трудова зайнятість
Єдиний пункт, який відмітили всі респондентки — «трудова зайнятість за останні сім днів» — секс-робота. За таких обставин можна припускати, що ця діяльність є для них не разовою, а має системний характер. Це підкріплюється також тим, що жодна респондентка наразі не має іншої постійної офіційної роботи, і тільки 4,9% опитаних мають часткову зайнятість з офіційним оформленням, а 16,4% працюють за наймом без офіційного оформлення. У пошуках роботи на момент участі в опитуванні перебували 36,1%. Також 62,3% учасниць зазначили як свою трудову зайнятість ведення домашнього господарства, догляд за дітьми або іншими членами сім'ї.
Додатково у текстових відповідях окремі учасниці зазначили як трудову зайнятість такі активності: пошук наркотиків, виїзди на заробітки на море (немає уточнення якого виду заробітку), догляд за бездомними тваринами.
Пошук клієнтів та надання послуг
За результатами опитування, як найпоширеніші території/ способи пошуку клієнтів можна виокремити шосе/трасу (59%), заклади для відпочинку (бари/ ресторани/клуби/дискотеки) (47,5%) і окремо — сауна (47,5%). Одноразово згадано практики надання послуг постійним клієнтам або клієнтам за їхньою рекомендацією та пошуку нових клієнтів через знайомих. Такі території, як вокзали та ринки опитані зовсім не використовують для пошуку клієнтів.
Надання послуг найчастіше відбувається на території клієнта, куди він запросить (82%), так само поширене використання для надання послуг готелів у межах міста (77%), лазні/сауни (73,8%), часто послуги надають на трасі, в лісопосадці, в машині (70,5%). Одноразово згадано варіанти надання послуг на блокпостах, на орендованій квартирі.
Більшість респонденток (кількість усіх опитаних становить 61 особа) надають секс-послуги клієнтам-цивільним у пункті свого проживання (88,5%), трохи менше — в сусідньому населеному пункті (62,3%). Значно менша кількість респонденток надають свої послуги клієнтам-комбатантам у «вахтових виїздах»: у населених пунктах підконтрольної території - 19,7%, в населених пунктах «сірої зони» — 8,2% і тільки 1,6% надають послуги клієнтам-комбатантам на непідконтрольній території.
«Вахтові виїзди»
Серед дев’яти респонденток, що здійснювали «вахтові виїзди» на підконтрольну територію за останній рік, число виїздів коливається від 1 до 12.
«Вахтові виїзди» у «сіру зону» здійснюють ще менше респонденток — 4 з 61. Кількість подібних виїздів у «сіру зону» за останній рік серед них коливається від 1 до 15 (4 респондентки, відповідно: 1, 12, 14, 15 «виїздів»).
На непідконтрольну територію за останній рік учасниці опитування «вахтових виїздів» не здійснювали.
Мотивом вибору цієї форми організації власної роботи, вірогідно, є вищий рівень заробітку: всі респондентки, що практикують «вахтові виїзди», вважають, що рівень оплати в них вищий порів- няно з вартістю надання секс-послуг у звичайних умовах; не набагато вищий за оцінкою 56,25% респонденток (у 1,5−2 рази) та значно вищий (у 3−4 рази) за оцінкою всіх інших — 43,75%.
Дохід
Рівень доходу від секс-роботи представниці сфери переважно характеризують як та- кий, що перебуває у межах рівня мінімальної заробітної плати (становить 4173 грн на 2019 рік) — від 3 до 5 тис. грн (29,5%) або трохи вище — в інтервалі від 5 до 7 тис. грн (23%). Значно вищий дохід — від 7 до 11 тис. грн і вище 11 тис. грн — має приблизно третина респонденток (19,7% та 11,5% відповідно), втім суттєва кількість учасниць опитування має рівень доходу, нижчий за прожитковий мінімум — до 3 тис. грн (8,2%) та до 1,5 тис. грн (4,9%).
Проблеми та труднощі
Серед проблем, які на сьогодні найбільше турбують респонденток, є такі: матеріальні труднощі (62,3%), страх інфікуватися вірусними захворюваннями (ВІЛ/ІПСШ/гепатитами В, С) (59%), порушення проти них адміністративних справ (41%), наявність боргів (36,1%), самотність, відсутність любові (34,4%). Найменше опитаних турбує: відсутність особистих документів, примус до «суботників» з боку поліції, побори з боку поліції, залежність від наркотиків.
Насилля
Водночас задіяні у секс-роботі жінки, ймовірно, ще більше за інших потерпають через насильницькі дії (переважно їх вчиняють клієнти-цивільні): образи та приниження (52,5%); примус до статевих актів без презерватива (42,6%); психологічний тиск (32,8%); не віддавали/забирали всі зароблені гроші (29,5%); зґвалтування (24,6%); завдання тілесних ушкоджень/фізичного болю (23%); шантаж, погрози, залякування (11,5%); примус до сексу без оплати (11,5%); примус до вживання наркотиків/алкоголю (9,8%); насильницького утримання в місцях надання секс-послуг (9,8%); фізичного переслідування (8,2%).
Жінки, що взяли участь у дослідженні, зазнавали різних форм насильства з боку клієнтів-комбатантів, але меншою мірою, що може бути пов’язано зі значно меншою кількістю цих клієнтів (образа, приниження — 8,2%; примус до статевих актів без презерватива — 8,2%) та з боку поліції (образа, приниження — 18%; психологічний тиск — 26,2%; шантаж — 6,6%), з боку чоловіків/співмешканців (образа, приниження — 8,2%; психологічний тиск — 6,6%; шантаж — 9,8%; фізичне переслідування — 8,2%).
Звернення по допомогу
Опинившись у подібних ситуаціях зверталися по допомогу вкрай мало респонденток — усього 6 жінок, які повідомили, що допомога була ефективною. Серед них (6 респонденток) найчастішим є звернення до подруги — 66,7%; половина зверталася до соціального працівника/психолога — 50%; також половина — до друзів (50%), які можуть покарати кривдника. Наявні поодинокі звернення в медичні установи, поодинокі випадки звернення безпосередньо до кривдника, який перебував в уже тверезому стані та до друзів, які не є бандитами.
Висновки
Можна зробити висновок, що на вибір жінок, які проживають у східних регіонах України на територіях, що межують або розташовані у безпосередній близькості до зони збройного конфлікту, на користь секс-роботи як можливого способу заробітку коштів та їх достатньої кількості впливають утиск або незабезпечення нагальних потреб.
Отже, висвітлена проблема залучення до секс-роботи і становища та захищеності жінок, які вже задіяні у цій галузі, має вирішуватися на державному рівні, на рівні забезпечення гідного життя громадян та відповідної соціально-економічної і законодавчої політики державотворців.
