ГПУ отримала доступ до особистих даних двох журналісток. Чому це загроза для всіх українських ЗМІ

ГПУ домоглася такого рішення в суді - у рамках розслідування щодо директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артема Ситника.

Однак спірне рішення вже викликало хвилю критики в українській медіаспільноті - НВ пояснює, чому саме.

Що відбувається

Дозвіл на доступ до особистих даних Крістіни Бердинських та Наталії Седлецької наприкінці серпня дав Печерський районний суд Києва - журналістки дізналися про його рішення на початку вересня. Обидві вони проходять свідками по справі стосовно голови НАБУ Артема Ситника - його підозрюють у досудовому розголошенні даних слідства.

Ситник допустив своє затримання у справі про розголошення даних слідства

Йдеться про кримінальну справу, яку було відкрито проти Ситника восени 2017 року. Її порушили за зверненням нардепа Олени Масоріної (Народний фронт) після того, як в інтернеті було оприлюднено аудіозапис розмови, на якій голос, схожий на голос Ситника, розповідає про деталі прослуховування у справі екс-прокурора Костянтина Кулика, а також про подробиці інших резонансних розслідувань.

Особиста інформація з телефонів журналістів Седлецькій і Бердинских. Що шукають прокурори

Зараз ГПУ стверджує, що запис було зроблено влітку 2017 року під час зустрічі Ситника у вузькому колі з декількома людьми - у тому числі журналістками Седлецькою та Бердинських.

Суд виніс однакові постанови щодо всіх трьох "свідків" - Седлецької, Бердинських та ще однієї особи, дані про яку ГПУ не розголошує

"З журналістів тільки двоє. Слідством встановлено [особистості] тільки цих двох журналістів стовідсотково [Наталії Седлецької та Крістіни Бердинських], що вони були присутні на цій зустрічі [з Ситником влітку 2017 го] - і ще одна особа, яка не є журналістом", - пояснила 5 вересня Українській правді Лариса Сарган, прес-секретар генпрокурора Юрія Луценка.

За її словами, суд виніс однакові постанови щодо всіх трьох цих свідків - Седлецької, Бердинських та ще однієї особи, дані про яку ГПУ не розголошує.

Згідно із судовим рішенням, ГПУ отримує право доступу до змісту смс-повідомлень, даних щодо вхідних і вихідних дзвінків з усіма абонентами, інформації про дату, час і тривалість розмов, а також про місцезнаходження Седлецької і Бердинських (відповідно до місцезнаходженням їхніх телефонів) за останні 17 місяців.

У відповідь на прийняте щодо неї рішення Крістіна Бердинських з іронією зазначила, що готова "підказати" силовикам, що саме в її телефоні варто вивчити. Журналістка нагадала, що з 2016 року залишається нерозслідуваною анонімна погроза, яка надійшла на її телефон.

Наталія Седлецька, у свою чергу, запросила генпрокурора Юрія Луценка на прямий ефір Радіо Свобода з тим, щоб він відкрито прокоментував необхідність таких надзвичайних судових заходів щодо журналістів. За словами Седлецької, Луценко відмовився від ефіру, проте запрошення залишається в силі.

"Це - не особисте питання Наталки Седлецької, тому ніяких закритих зустрічей бути не повинно. Це - питання того, які методи використовує слідство у резонансній справі, про те, яка доказова база зібрана у цій справі. І про те, які методи силовики застосовують проти незалежних журналістів", - підкреслила Седлецька.

Чим обурені журналісти

Рішення Печерського суду, яке головний редактор проекту Новое Время Віталій Сич назвав "несподіваним і хамським" викликало вкрай негативну реакцію як журналістської спільноти України, так і профільних міжнародних організацій.

Радіо Свобода і Новое Время - обидві редакції, чиї журналісти через рішення суду фактично втрачають право на анонімність своїх джерел та захист особистих даних, - вважають інцидент грубим тиском на ЗМІ і пов'язують судові постанови зі спробою перешкодити подальшим антикорупційним розслідуванням.

"Ми сприймаємо це не тільки як грубе втручання в приватне життя громадянина України. Це тиск на незалежного журналіста. У нас є підстави вважати, що це розслідування ГПУ і таке рішення суду здійснюється з метою психологічного тиску і подальшого перешкоджання професійній діяльності журналістів", - йдеться в заяві команди програми Схеми: корупція в деталях.

Крім того, своє обурення рішенням суду висловив головний офіс Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) - програма Схеми є спеціальним проектом RFE/RL.

"Це рішення створює несприятливу атмосферу для українських журналістів і підлягає скасуванню. Те, що запит [ГПУ] охоплює тривалий період спілкування по телефону, що належить відомій українській журналістці, яка успішно викриває корупцію високопосадовців, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію", - заявила спікер RFE/RL Джоанна Левісон.

У свою чергу, головний редактор Нового Времени Віталій Сич, коментуючи резонансну судову ухвалу, зазначив, що "правоохоронці борються не з корупцією, яка руйнує країну, а з тими, хто бореться з корупцією".

Сич нагадав, що в усьому демократичному світі влада підзвітна громадськості і виборцям. "Журналісти - інструмент контролю громадськості і виборців над владою. Спроби позбутися будь-яких інструментів контролю громадськості над владою перетворює демократію на автократію, і далі - на диктатуру", - підкреслює головний редактор НВ, наполягаючи на неприпустимості доступу ГПУ до особистих даних журналістів.

"Я це проходив ще при Кучмі. І це погано закінчилося для Кучми. Як і для його наступника Януковича, - написав Сич на своїй сторінці в Facebook. - На щастя, Україна вже кілька років - вільна країна. Такі штуки більше не прокатять".

На знак солідарності з Крістіною Бердинських і Наталією Седлецькою спільну заяву оприлюднила також ціла низка відомих українських журналістів та організацій, які захищають свободу ЗМІ. Серед них - Центр протидії корупції, Інститут масової інформації, Український інститут медіа і комунікації, Інститут розвитку регіональної преси, організація Детектор медіа, головні редактори сайтів NV.ua (Юлія МакГаффі) та Українська правда (Севгіль Мусаєва) - загалом понад 50 підписантів.

У заяві наголошується, що постанова суду створює "небезпечний прецедент" для діяльності українських ЗМІ і порушує міжнародні зобов'язання України. "Це створює умови, за яких журналісту вкрай важко або зовсім неможливо виконувати свої професійні обов'язки і захищати свої джерела інформації, що гарантовано в Україні законом", - наполягають автори звернення.

Прецеденту з доступом до даних телефону журналіста за півтора року не було створено ані за часів авторитарного режиму президента Леоніда Кучми, ані Віктора Януковича

Також підкреслюється, що подібні рішення суду в Україні неможливо оскаржити, тому парламент повинен внести зміни в законодавство, щоб виправити цю колізію.

Крім того, автори заяви вимагають, щоб голова ГПУ Юрій Луценко гарантував, що рішення суду щодо доступу до даних журналісток не буде реалізоване.

"Вважаємо за необхідне нагадати, що подібного прецеденту з доступом до даних телефону журналіста за півтора року не було створено ані за часів авторитарного режиму президента Леоніда Кучми, ані Віктора Януковича", - нагадує українська медіаспільнота в колективній заяві.

На захист прав українських журналістів із критикою рішення суду виступили також прес-секретар ЄС Майя Косьянчич, посольство США в Україні, правозахисна організація Freedom House Ukraine.

"Надмірне рішення Генеральної прокуратури України про доступ до інформації, у тому числі - персональної, з телефону журналістки протягом такого періоду часу суперечить міжнародним стандартам захисту прав журналістів і викликає обурення", - йдеться в заяві Freedom House Ukraine.

Як аргументують рішення силовики

5 вересня спірне рішення суду вперше прокоментував генпрокурор Юрій Луценко. За його словами, мова не йде про прослуховування розмов журналістів, а заходи з отримання доступу до їхніх телефонів були вимушеними.

У нас немає іншого варіанту, окрім як отримати за рішенням суду інформацію про локалізацію мобільного телефону журналіста

"Фоноскопічна експертиза встановила приналежність голосу [на оприлюдненому в інтернеті запису] керівнику НАБУ. Але слідство зобов'язане встановити час події. Журналіст відмовилася давати інформацію про час зустрічі із керівництвом НАБУ. Тому у нас немає іншого варіанту, окрім як отримати за рішенням суду інформацію про локалізацію мобільного телефону журналіста за час, коли почалося прослуховування і розголошення даних потерпілої", - написав Луценко в Facebook, додавши, що додав, що інформація про контент розмов журналістів слідству не потрібна.

Прес-секретар ГПУ Андрій Лисенко також запевнив, що відомство не матиме доступ до змісту розмов і повідомлень журналістів. Мовляв, матеріали телеком-оператора, доступ до яких отримали прокурори, включають тільки час, дату і місце (геолокацію) розмов.

За його словами, слідство хоче встановити час, дату і місце ймовірного розголошення даних з обмеженим доступом керівником НАБУ Артемом Ситником. Період 17 місяців, за який отримано доступ до особистих даних журналісток, він пояснив відрізком із моменту припинення негласних заходів (прослуховування) щодо цивільної дружини екс-прокурора Костянтина Кулика Ірини Німець до дати реєстрації кримінального провадження.

У той же час увечері 5 вересня нардеп Ольга Червакова розповіла у своєму Facebook про підсумки зустрічі Юрія Луценка із групою нардепів: самою Черваковою, Вікторією Сюмар, Мустафою Найємом, Світланою Заліщук, Оленою Сотник і Олексієм Рябчиним.

За словами Червакової, на цій зустрічі Луценко визнав надмірність дій ГПУ і суду, особливо щодо отримання інформації про весь мобільний трафік журналісток за 17 місяців. Крім того, як розповів нардеп, Луценко "ініціював лист до оператора зв'язку Київстар про звуження обсягу інформації, знятої з телефону журналістки [Седлецької], а саме - прокуратура відмовилася від інформації про зміст смс-повідомлень і номери телефонів, з якими були контакти у Седлецької".

Із посиланням на Луценка Червакова повідомила, що прокурори просять відокремити і надати лише інформацію про дати та час перебування Седлецької в районі офісів НАБУ, де, на думку слідства, сталося розголошення державної таємниці і таємниці слідства Ситником.