Ліквідація кнопкодавства, сприяння реформам і збори на перемогу: як громадські організації будують кращу Україну

12 січня, 17:55
Партнерський проєкт
Активісти в серці змін (Фото:надано РАСТ)

Активісти в серці змін (Фото:надано РАСТ)

У попередньому матеріалі ми ознайомили вас з основними поняттями активізму. Тепер поговоримо про те, як діяльність громадських організацій рік у рік покращує життя українців.

Чи знали ви, що у Верховній Раді викорінено феномен кнопкодавства? Народні обранці мають голосувати за ті чи інші закони лише особисто. Чимало українців чули і про такі ініціативи, як вилучення російського контенту з інфопростору, а також про численні благодійні акції на підтримку України за кордоном. Що їх обʼєднує? Вони стали можливими завдяки громадянському суспільству. У цьому матеріалі згадаємо кілька найгучніших ініціатив громадських організацій.

Відео дня

Активісти в серці змін (Фото: надано РАСТ)
Активісти в серці змін / Фото: надано РАСТ

Кнопкодавство, тобто неособисте голосування у Верховній Раді, іще кілька років тому було найпоширенішою «хворобою» серед депутатів. У 2020 році активісти руху «Чесно» ініціювали законопроєкт, щоб викорінити цю практику. Він передбачає кримінальну відповідальність за неособисте голосування у Верховній Раді, штраф у кількадесят тисяч гривень і позбавлення депутатського мандата. Громадянське суспільство доклало багато зусиль, щоб цей закон став можливим. За словами очільниці руху Віти Думанської, активісти чимало років відстежували кнопкодавство у Верховній Раді, знімали на телефони свідчення й проводили довгі експертизи.

Пишаються в «Чесно» і проєктом «Реєстр зрадників», покликаним викривати політиків, медійників, суддів, священиків і правоохоронців, які загрожують цілісності та безпеці України. Фігурантами реєстру є понад тисячу осіб, яких офіційно звинуватили в колаборантстві або які фактично перейшли на бік ворога.

Ще одна громадська організація — Центр протидії корупції — сприяє реалізації в Україні судової реформи. Передусім це означає перезапуск двох органів — Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфкомісії суддів. Важливо, щоб до ВРП та ВККС потрапили такі фахівці, які в подальшому оберуть і призначать доброчесних суддів. Зараз власне триває процес оновлення і створення цих органів за участю експертів.

Також важливою є реформа і Конституційного Суду, яку адвокатує ЦПК. Це найголовніший суд країни, проте досі відбір суддів до нього є політично залежним. Доброчесний конкурс за участю міжнародних експертів та громадськості є однією з умов євроінтеграції України. Завдання ЦПК — допомогти з виконанням цієї умови не лише для нашого майбутнього членства в ЄС, а передусім для захисту державності України.

Очільник ЦПК Віталій Шабунін називає судову реформу ключовою для розбудови демократії до повномасштабної війни та після неї.

«Коли до повномасштабного вторгнення ми питали іноземних підприємців, що заважає їм інвестувати в Україну, відповіді не стосувалися податків чи війни. Перешкодою номер один була неможливість захистити свої інтереси через корумповані суди», — пояснює Віталій Шабунін.

Активісти в серці змін (Фото: надано РАСТ)
Активісти в серці змін / Фото: надано РАСТ

Чимало проєктів реалізується і в соціальній сфері. Наприклад, Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ) захищає права корінних народів, що проживають на території України. Організацію заснували у 2015 році, щоб захистити права кримських татар та інших жителів Криму. Через окупацію представники КРЦ були вимушені покинути півострів, але це не заважає їм продовжувати громадську діяльність і сприяти деокупації Криму. Серед досягнень Кримськотатарського ресурсного центру — визнання депортації 1944 року геноцидом, а також ухвалення Закону України «Про корінні народи України», який передбачає право корінних народів на самовизначення й інші права.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Захист корінних народів — наш пріоритет, і ми продовжуємо працювати для того, щоб цей Закон було імплементовано», — наголошує голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

Благодійний фонд Сергія Притули асоціюється насамперед із донатами на дрони та супутник. А чи знаєте ви, що до початку повномасштабної війни фонд допомагав соціалізувати дітей з аутизмом? Саме Фонд Сергія Притули привернув увагу до цієї теми, знайшовши в законодавстві прогалини, що позбавляли таких дітей піклування держави. Активісти опікуються інтеграцією дітей з аутизмом у суспільство та підтримують громадські організації, які працюють у цьому напрямі.

«Ми вирішували проблему надання приміщення організаціям, які допомагають соціалізуватися дітям з аутизмом. Держава в цьому напрямку, на жаль, не має що запропонувати. Ми активно працювали над цим, проте завадило повномасштабне вторгнення», — розповідає директорка фонду Анна Гвоздяр.

Нині фонд також працює на щойно деокупованих територіях. Анна Гвоздяр каже, що люди, які пережили окупацію та повну інформаційну ізоляцію, часто почуваються покинутими (зокрема, і через російську пропаганду). Пакунки, які фонд привозить до таких населених пунктів, передусім дають людям змогу відчути турботу й те, що їх не забули та не покинули.

Активісти в серці змін (Фото: надано РАСТ)
Активісти в серці змін / Фото: надано РАСТ

Повномасштабна війна нагадала, що реформи у сфері культури й освіти дуже важливі для суспільства. Громадська організація EdСamp Ukraine понад 7 років вивчає міжнародний досвід, щоб вдосконалити українську систему освіти, допомагає українським освітянам розвиватися професійно та просуває важливі освітні реформи.


EdCamp також називають крилами Нової української школи — ключової освітньої реформи Міністерства освіти та науки, що передбачає створення школи, комфортної для учнів. Команда виступила співавтором концепції реформи, а згодом допомогла демонополізувати й сферу підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, викорінити стереотипи та дискримінацію з українських підручників.

«Ми пишаємося тим, що саме EdCamp разом із Міністерством освіти та науки України запровадила в українську освіту антидискримінаційну експертизу підручників, — каже голова ради ГО „ЕдКемп Україна“ Олександр Елькін. — Свого часу ми переконали державу в тому, що це потрібно зробити через наявність у підручниках численних стереотипів про чоловіків і жінок і не тільки. Нині, за нашими даними, такої дискримінації майже немає. І я пишатимуся все життя тим, що вперше в історії України нам вдалося це зробити».

Українські активісти працюють і на креативному фронті. Музичні фестивалі та благодійні концерти — ще один дієвий спосіб привернути увагу до суспільних проблем.

Всеукраїнська асоціація музичних подій UAME активно захищає інтереси представників музичної індустрії. Із початком повномасштабної війни UAME стала рупором України на міжнародних сценах. Можливо, ви чули про спільний виступ Еда Ширана з українським гуртом «Антитіла». А чи знали ви, що завдяки зусиллям організації всі зібрані кошти були витрачені на евакуацію українських громадян? Крім того, за півроку організація зібрала на евакуацію людей понад 140 тис. фунтів і продовжує привертати увагу до війни в Україні на міжнародних музичних фестивалях, зокрема на Sziget в Угорщині та Pahoda у Словаччині. Загалом, ініціатива була представлена на 24 музичних фестивалях та 14 музичних конференціях.

У наступному матеріалі ми поговоримо про найпоширеніші упередження й стереотипи, із якими стикаються громадські організації, і спростуємо ці вигадки.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу NV

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо NV
X