ГПУ vs НВ. Реакція громадськості на дозвіл суду отримати доступ до внутрішніх документів редакції

20 лютого 2019, 19:18
Сюжет
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Розповідаємо про реакцію правозахисників, юристів та ЗМІ на рішення Печерського райсуду надати Генпрокуратурі доступ до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адресу НВ журналіст Іван Верстюк.

Що сталося

4 лютого суддя Печерського райсуду Володимир Карабань надав Генеральній прокуратурі доступ до всіх документів редакції НВ і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання його журналіст Іван Верстюк. Відповідну постанову слідчий ГПУ офіційно вручив 13 лютого.

Відео дня

У постанові сказано, що, якщо НВ не надасть необхідну інформацію, на видання чекає обшук.

Рішення суду було винесене у зв'язку з тим, що Генпрокуратура вважає, що публікація статті Верстюка Діамантова дочка є розголошенням таємниці слідства.

У статті, опублікованій на сайті НВ у серпні 2016-го, розповідається про те, що заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць, маючи зарплату у 200 тис. грн на рік, заплатив понад 120 тис. фунтів стерлінгів за навчання дочки у британських школах. Корнієць - один із двох так званих "діамантових прокурорів", - високопоставлених співробітників прокуратури, затриманих у липні 2015 року на великому хабарі. Його звільнили, але саму справу про корупцію Корнійця досі розглядає столичний Голосіївський райсуд.

У статті Верстюка йшлося про
У статті Верстюка йшлося про "діамантового прокурора" Олександра Корнійця (на фото) / Фото: Радіо Свобода

Зазначимо, що Верстюк - автор цілої низки резонансних розслідувань, у тому числі про корупцію в оборонних закупівлях, а в постанові суду не уточнюється, до яких саме матеріалів надано доступ слідчим і навіть за який період.

Речник Генпрокуратури Андрій Лисенко заявив на своїй сторінці у Facebook, що у статті Діамантова дочка були опубліковані фотокопії матеріалів британської сторони, отримані в рамках міжнародної юридичної допомоги.

"Опубліковані у статті документи є матеріалами кримінального провадження, що не підлягають розголосу, оскільки їх публікація може зашкодити слідству і допомогти підозрюваним уникнути відповідальності", - стверджує Лисенко.

Він також "нагадав" представникам громадськості і ЗМІ, що "розголошення матеріалів досудового розслідування без дозволу на оприлюднення, отриманого у встановленому законом порядку, є кримінальним злочином і передбачає покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років".

Журналістка СТБ Альона Лунькова опублікувала на своїй сторінці у Facebook коментар генпрокурора Юрія Луценка про те, що вимагає його відомство від НВ через суд.

"Про яке-небудь обмеження журналістської діяльності мови не йде. Якщо хтось із журналістів вважає такі дії такими, що перешкоджають здійсненню журналістської діяльності, дуже прошу, можете звернутися або до мене безпосередньо, або письмово, і ми обов'язково знайдемо оптимальний шлях", - заявив генпрокурор.

Він додав, що слідство іноді потребує "даних, які публікують журналісти". Луценко пояснив, що це пов'язано з потребою "виявляти витоки всередині правоохоронних органів, а також іноді отримувати невідомі слідству факти".

"І тоді ми, звісно, не маємо іншого варіанту, окрім як звертатися із проханням надати інформацію від засобів масової інформації і не більше того", - сказав генпрокурор.

За його словами, "ні про які наслідки для журналістів або видань" мова не йде.

"Я як колишній журналіст можу вам гарантувати, що жоден журналіст, жодне видання, крім тих, які пропагують антидержавну діяльність і підтримують кремлівську практику в Україні під час моєї каденції не потерпіли і не потерплять", - додав Луценко.

В НВ оцінюють рішення Печерського суду як порушення свободи слова і права журналістів на захист джерел інформації. 21 лютого Київський апеляційний суд повинен розглянути скаргу НВ на рішення Печерського суду про доступ до листування редакції із журналістом Іваном Верстюк та іншим внутрішнім документам видання.

У серпні 2018-го той самий Печерський райсуд надав Генпрокуратурі доступ до дзвінків з мобільного, листування і даних про місце перебування Христини Бердинських, ще одного журналіста-розслідувача НВ.

Після цього, 26 вересня, Апеляційний суд частково задовольнив її скаргу на це рішення і повернув справу до Печерського суду.

Втім, там вона потрапила до все того ж судді Карабаня, який, починаючи від 12 листопада, тричі переносив її розгляд. Наступна спроба призначена на 6 травня.

Що дізналися ЗМІ

У коментарі Громадському Верстюк заявив, що наполягає на захисті своїх джерел інформації. Він наголосив, що захист джерел інформації журналістів передбачений українським законодавством, а Європейський суд з прав людини вважає захист джерел інформації журналіста пріоритетним.

Згідно з українським законодавством, суд може винести рішення про розкриття джерел інформації журналістів у тому випадку, якщо іншого способу отримати цю інформацію немає. Однак у даному випадку ГПУ чинить так, як зручніше, не намагаючись допитувати прокурорів або проводити внутрішнє розслідування. зазначив журналіст НВ.

Верстюк додав, що у випадку потреби для захисту його прав та прав редакції НВ звернеться до ЄСПЛ. Він також звернув увагу на те, що суд задовольнив вимогу прокуратури отримати доступ не тільки до матеріалів, що стосуються згаданої статті, але і до всіх матеріалів, які стосуються його роботи в НВ за 3,5 року.

У коментарі ТСН Верстюк зазначив, що рішення Печерського суду було прийняте без його присутності або присутності його адвоката.

Журналіст наголосив, що не міг порушити таємницю слідства, оскільки не є співробітником прокуратури, який вів це розслідування або свідком у справі.

"Якщо хтось її (таємницю слідства - ред.) і порушив - це співробітники прокуратури, які це розслідували і, можливо, щось комусь розголосили", - говорить він.

З позицією Верстюка погодився голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, а юрист і експерт з питань медіаправа Тарас Шевченко у коментарі ТСН висловив надію, що рішення судді є помилкою, а не "наступом на свободу слова".

Телеканал СТБ взяв коментар у спікера ГПУ Андрія Лисенка, який підтвердив, що відомство дійсно зацікавлене в тому, щоб отримати не тільки матеріали, що стосуються статті про дочку Корнійця 2016-го року.

"Йшлося і про матеріали, які, можливо, ще не були опубліковані, але вони також не можуть бути оприлюднені", - заявив він.

"Тобто, на майбутнє?" - уточнює в нього журналістка.

"Тобто, щоб вони взагалі не вийшли", - відповідає Лисенко.

СТБ також взяв коментар у самого Корнійця, який розповів, що намагається відновитися на роботі, оскільки його нібито звільнили незаконно.

Говорячи про статтю Верстюка, він заявив: "Я продав квартиру в Києві і спокійно оплатив навчання дочки у Великобританії".

Корнієць також розповів, що сам ініціював у ГПУ справу про розголошення інформації, коли побачив в інтернеті документи, оприлюднені НВ.

"Я написав і в посольство Великобританії, і у кримінальну поліцію Великобританії, яка дала ці документи. Мені стало відомо в минулому році, що уряд Великобританії звернувся в українську Генеральну прокуратуру і було зареєстровано це провадження..", - заявив він.

На уточнююче питання журналістки, чи він ініціював цю справу, Корнієць відповів: "Щодо розголошення документів британських - так. Це була моя заява".

Реакція на рішення суду в Україні і не лише

Низка журналістських і правозахисних організацій підтримала позицію НВ.

"Напередодні виборів здається, що зазіхати на захист джерел інформації стало звичайною справою в Україні. Нагадуємо: захист джерел інформації журналістів є одним з основних умов свободи преси!" - заявили в міжнародній правозахисній організації Репортери без кордонів.

У громадській організації Медіарух висловили обурення вимогою ГПУ розкрити джерела журналіста. У заяві організації сказано, що дії ГПУ можна розцінювати як тиск і порушення свободи слова і права на захист джерел інформації.

"Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суддя може приймати рішення про розкриття журналістських джерел або про доступ до кореспонденції або інших матеріалів журналіста лише у крайньому випадку і після того, як усі інші способи вичерпані. Однак у цій справі ми бачимо, що суддя взагалі не брав до уваги аргументи свободи слова і не провів зважування інтересів журналіста та інтересів слідства", - відзначили в Медіарусі.

У заяві наголошується, що, згідно зі статтею 387 КК, відповідальними за розкриття таємниці слідства є лише посадові особи та громадяни, які підписали письмове попередження про нерозголошення (наприклад, свідки).

При цьому журналісти не можуть нести відповідальності за розголошення, оскільки на них не покладено обов'язок зберігання таємниці слідства.

"Ми закликаємо ГПУ утриматися від тиску на Новое Время, і від дій, які можуть спричинити розкриття джерел журналістів-розслідувачів, а також відмовитися від реалізації постанови суду. Ми закликаємо Вищу раду правосуддя України дати оцінку професіоналізму та доброчесності судді, який прийняв рішення, що ставить під удар джерела журналіста і може загрожувати обшуком незалежного видання", - додали в Медіарусі.

На захист НВ виступив і Комітет захисту журналістів у Нью-Йорку.

"Українським прокурорам слід було б розслідувати корупцію, факти якої наводить НВ, а не тиснути на видання та його журналіста Івана Верстюка, щоб він розкрив свої джерела. Захист джерел - фундамент чесної журналістики, і ми закликаємо прокурорів негайно закрити справу", - заявив програмний директор організації Карлос Мартінес де ла Серна.

У Комітеті захисту журналістів також процитували заяву головного редактора НВ Віталія Сича, який назвав дії Генпрокуратури спробою прикрити корупцію прокурорів.

"Я розглядаю дії суду і прокурорів як спробу натиснути на нас і дізнатися, хто злив нам інформацію, щоб прикрити корупцію в ГПУ. По суті, ГПУ не заперечує той факт, що один із її співробітників витратив на навчання дочки в 40 разів більше, ніж він заробляє. Генпрокуратура засмучена, що ми про це написали і нібито хтось із прокурорів допоміг нам з документами", - заявив Сич.

У посольстві США висловили розчарування з приводу рішення Печерського районного суду, згідно з яким "наполегливо вимагається доступ до журналістських матеріалів".

"Медіа відіграють важливу роль у розслідуванні корупції та зміцненні укр. демократії. Українські чиновники повинні підтримувати незалежну журналістику, а не душити її", - сказано в заяві посольства.

На рішення Печерського суду відреагувала також ОБСЄ.

Представник організації зі свободи ЗМІ Арлем Дезір закликав українську владу поважати право журналістів на конфіденційність джерел.

За його словами, право журналістів на захист конфіденційних джерел є ключем до вільної преси і журналістських розслідувань.

"Я закликаю владу дотримуватися цієї конфіденційності, особливо коли журналісти піднімають питання, що становлять суспільний інтерес", - заявив Дезір.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко назвав ситуацію "однозначним тиском на права журналістів" і "черговою атакою на українських журналістів".

"ГПУ готова обшукати редакцію столичного медіа Новое Время у пошуках матеріалів, які будуть свідчити проти журналістів, які готували публікації про можливі зловживання українських прокурорів! Реально - Генеральна прокуратура задіює свої великі державні повноваження щоб боротися з журналістами, які критикують прокурорів", - сказано в його заяві.

На сайті НСЖУ також сказано, що рішення Печерського суду не витримує критики і є обурливим і що, відповідно до законодавства, журналіст має право захищати свої джерела.

НВ і журналіста Івана Верстюка підтримали і народні депутати із міжфракційного об'єднання Єврооптимісти.

У заяві на офіційній сторінці об'єднання у Facebook сказано, що "утиски антикорупційних журналістів стали традиційним атрибутом діяльності ГПУ", а прокуратурі "так зручно - боротися не з корупціонерами, а з тими, хто корупціонерів викриває".

"Таке рішення є незаконним, перевищення меж допустимого втручання у права особи на приватність та захист джерел інформації журналіста. Окрім цього, воно порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов'язанням України щодо захисту вільної преси", - заявили депутати, висловивши обурення з приводу запиту ГПУ.

Серед нардепів, які підтримали НВ Олена Сотник, Сергій Лещенко, Олексій Рябчин, Вікторія Войціцька, Ігор Луценко, Сергій Кіраль, Світлана Заліщук, Владислав Голуб, Павло Різаненко, Олександр Черненко, Леонід Ємець, Оксана Юринець, Ярослав Маркевич, Наталя Кацер-Бучковська.

Крім того, Радіо Свобода зібрало коментарі у кількох юристів та медіаекспертів.

Директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко наголосив, що рішення суду не відповідає міжнародним стандартам захисту прав журналістів. Він звернув увагу на те, що захист журналістських джерел є однією з гарантій свободи слова.

"Однак ще більший ризик виникає, коли правоохоронні органи намагаються отримати доступ до журналістської інформації не лише з метою отримання самої інформації, а з метою перешкодити діяльності журналістів або залякати їх", - додав він.

Медіаюрист Лабораторії цифрової безпеки Віта Володовська звернула увагу на те, що були порушені чіткі та однозначні положення статті 163 Кримінально-процесуального кодексу.

Наведений в ухвалі опис документів для доступу - надмірний і недостатньо визначений, що залишає широке поле для зловживань

"Зокрема, в ухвалі жодним чином не обґрунтовано ні підстави для розгляду без участі журналістів, ні неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, що є обов'язковим", - заявила вона.

На думку Володовської, суддя не розглядав той факт, що мова йде про інформацію, якою володіє ЗМІ, і яка могла бути надана за умови нерозголошення.

"Наведений в ухвалі опис документів для доступу - надмірний і недостатньо визначений, що залишає широке поле для зловживань (зокрема, вимагати проведення обшуку через нібито ненадання всіх документів)", - додала вона.

У свою чергу, адвокат Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова звернула увагу на те, що досудове розслідування щодо Корнійця було завершене 24 лютого 2016 року, а стаття НВ була опублікована через півроку - у серпні 2016 року.

Досудове розслідування на момент публікації вже було закінчено, відповідно, таємниці досудового розслідування не було

"Тобто досудове розслідування на момент публікації вже було закінчено, відповідно, таємниці досудового розслідування не було. Тому тут не може бути застосована ст. 387 КК України "розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування"", - заявила вона.

На думку Панкратової, докази, зібрані на підставі цієї постанови, можуть бути визнані судом недопустимими, оскільки будуть зібрані з порушенням прав журналістів, тобто зібраними з порушенням ст. 87 КПК України (недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав і свобод людини).

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк заявила, що відповідно до закону Про інформацію журналіст має право не розкривати свої джерела, а рішення суду, яке зобов'язує його це зробити, може прийматися лише у крайньому випадку, якщо всі інші способи вичерпані.

Вона також висловила сумнів у професійності судді, який "не зрозумів, що мова йде про ЗМІ" і закликала Вищу раду правосуддя дати оцінку його професійності та доброчесності.

Романюк також наголосила, що журналісти не несуть відповідальності за розкриття таємниці слідства, тому "публічні заяви про якийсь штраф абсолютно не відповідають дійсності і звучать як тиск на журналістів".

Виконавчий директор Інституту масової інформації закликала ГПУ утриматися від тиску на НВ і реалізації постанови суду.

Медіаюрист ГО Платформа прав людини Людмила Опришко серед іншого заявила, що в ухвалі суду вживаються дуже розмиті формулювання, які не дають можливості чітко і конкретно ідентифікувати той документ, який повинен бути наданий на підставі цієї ухвали.

"Внаслідок цього може бути ситуація, що що б не надало видавництво, слідчий скаже, що це не те, що малося на увазі, а значить, ухвала суду не виконана і ми прийдемо з обшуком. А обшук - це ще більше втручання у право на захист журналістських джерел", - зазначила вона.

Опришко наголосила, що розкривати джерело інформації журналіста в демократичному суспільстві можна лише у виняткових випадках.

НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X