Взвод № 1.
НВ називає 25 hайвпливовіших українських військових

НВ визначив 25 найвпливовіших українських військових, тих, хто має безпосереднє відношення до бойових дій і є авторитетними як для армії, так і для цивільних, а також для влади.

Редакція вважає недоречним за умов війни ранжувати фігурантів списку за ступенем впливу і тому представляємо їх в алфавітному порядку. Втім, оскільки список складений за участю експертів, військовослужбовців і фахівців військової справи, НВ може назвати тих, хто набрав найбільше експертних голосів — це головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний (14 голосів), командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський і начальник ГУР генерал-майор Кирило Буданов (по 7 голосів), а також захисник Маріуполя командир полку Азов підполковник Денис Прокопенко (4 голоси).

Тему підготував Роман Фещенко
Вперше матеріал було опубліковано 14 жовтня 2022 року.

Кирило Буданов

Посада: начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України
Військове звання: генерал-майор
Вік: 36 років
Головний розвідник країни Кирило Буданов навчався в Одеському інституті Сухопутних військ, після закінчення якого він служив в спецназі Головного управління розвідки Міноборони. Із початком російської агресії на Донбасі в 2014-му брав активну участь у бойових діях проти окупантів на сході України, отримав кілька поранень. У 2018-2020 роках перебував на спеціальній роботі.

За даними ЗМІ, у квітні 2019-го російськими спецслужбами в Києві було скоєно невдалий замах на Буданова.

В середині 2020 року офіцер став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України, а невдовзі очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України і координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, та комітет з питань розвідки при президентові України.

У вересні 2022-го Буданов брав участь в операції з наймасштабнішого обміну полоненими між Україною та РФ, коли додому повернулися 215 українських захисників, у тому числі понад 100 бійців і командирів Азова.

Цього року Буданову присвоєно звання генерал-майора, а також удостоєно державною нагородою — Хрестом бойових заслуг. Крім того, він повний кавалер ордена За мужність.

Олег Гончарук

Посада: екскомандир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, офіцер Збройних сил України
Військове звання: полковник
Вік: 39 років
128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді (ОГШБр), що перебуває у складі оперативного командування Захід, Олег Гончарук присвятив п'ять років, три останніх з них — на посаді командира, а до того був в.о. командира та першим заступником - начальником штабу.

Разом з бригадою Гончарук брав участь в операції об'єднаних сил на Донбасі, зокрема в боях за Станицю Луганську, а в перші місяці повномасштабної війни тримав оборону на східному й південно-східному напрямках, зокрема на Миколаївщині. Із кінця літа 128 ОГШБр бере участь у визволенні Херсонщини.

Цього року Гончарук отримав ордени Богдана Хмельницького II та I ступенів і таким чином став лицарем усіх трьох ступенів цієї нагороди, а також отримав найвищий ступінь державної відзнаки — звання Герой України та орден Золота Зірка.

І хоча 11 вересня Гончарук залишив посаду командира 128 ОГШБр, він і зараз воює у лавах ЗСУ.

Валерій Залужний

Посада: головнокомандувач Збройних сил України
Військове звання:
генерал
Вік:
49 років
Військовий №1 закінчив Одеський інститут Сухопутних військ, Національний університет оборони ім. Івана Черняховського та Національний університет Острозька академія. Перш, ніж очолити Збройні сили, пройшов усі щаблі військової кар'єри: служив командиром взводу, комбатом, начальником штабу 24-ї окремої механізованої бригади, командиром 51-ї окремої механізованої бригади. Із 2014-го брав участь у бойових діях на Донбасі — був заступником командира сектора С, що формувався на Донеччині, і керував майже всіма угрупованнями, які там створювали. Згодом був начальником штабу Оперативного командування Захід, начальником Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ та керував Оперативним командуванням Північ.

У липні 2021 року Залужного призначено головнокомандувачемЗСУ.

Від початку повномасштабної війни він проявив безпрецедентну ефективність у керуванні ЗСУ. Зокрема йому вдалося відстояти від захоплення українську столицю та вибити окупантів із Київської, Чернігівської, Сумської й Харківської областей. Нині під командуванням Залужного українська армія тіснить ворога на сході та півдні України.

Військові успіхи Залужного зробили його одним з найпопулярніших українців на батьківщині та у світі — авторитетне американське видання Time внесло його до переліку 100 найвпливовіших людей світу.

У березні 2022-го головнокомандувачу ЗСУ присвоєно звання генерала, а через два місяці він став першим в історії сучасної України кавалером Хреста бойових заслуг.

Андрій Ковальчук

Посада: командувач військ Оперативного командування Південь Сухопутних військ ЗСУ
Військове звання: генерал-майор
Вік: 48 років
На початку кар’єри Андрій Ковальчук служив командиром взводу 51-ї механізованої дивізії, був начальником штабу танкового батальйону, командиром механізованого батальйону та начштабу аеромобільного полку. Брав участь у Миротворчій місії в Косово та командував вертолітним загоном в Ліберії.

На момент початку бойових дій на Донбасі Ковальчук був начштабу 80-ї окремої аеромобільної бригади, десантники якої під його командуванням вели бої за Лиман, Миколаївку, Слов'янськ та брали участь у деблокуванні Луганського аеропорту. Під час останньої операції Ковальчук отримав поранення. Наступні п'ять років офіцер служив першим заступником командувача десантно-штурмових військ ЗСУ, а від 2021-го його призначено на посаду командувача оперативного командування Південь Сухопутних військ ЗСУ.

З початком великої війни генерал-майор також став командувати об'єднаним стратегічним угрупованням військ Олександрія, що задіяні на південному театрі бойових дій та успішно звільняють окуповані російською армією території.

У 2022 році Ковальчук отримав орден Данила Галицького та Хрест бойових заслуг.

Роман Костенко

Посада: народний депутат від партії Голос, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, ветеран АТО/ООС
Військове звання: полковник
Вік: 39 років
Роман Костенко закінчив Одеський інститут Сухопутних військ, був командиром взводу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ й заступником командира розвідувальної роти цієї ж бригади. Згодом обіймав керівні посади в Центрі спеціальних операцій А (Альфа) й отримав звання полковника СБУ.

У 2014-2019 роках Костенко брав участь у воєнних операціях на сході України, зокрема був учасником оборони Донецького аеропорту.

2019 року “кіборг” поставив військову кар'єру на паузу і став народним депутатом від партії Голос, а в парламенті обійняв посаду секретаря комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Паралельно з цим ветеран війни на Донбасі закінчив Національну академію держуправління.

Із початком великої війни Костенко відновив військову кар'єру й долучився до оборони півдня України від російських окупантів.

Учасник оборони Миколаєва й прилеглих міст, також брав участь у визволенні Снігурівки.

Петро Кузик

Посада: командир батальйону Свобода у складі 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії України
Військове звання: майор
Вік: 43 роки
Перед тим, як обрати шлях військовика, Петро Кузик кілька років працював у рекламно-видавничій сфері. Згодом захопився політикою: став членом ВО Свобода, чотири роки був депутатом Броварської міськради, головою райдержадміністрації Деснянського району Києва та депутатом Київської міськради двох скликань (2014-2020).

Із початком гарячої фази війни на Донбасі в 2014 році він як боєць окремої добровольчої роти Карпатська Січ відправився на схід України, згодом отримав там поранення.

Коли почалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну Кузик став командиром добробату Свобода, що обороняв столицю та Київщину від окупантів. Згодом очолюваний ексдепутатом батальйон увійшов доскладу Нацгвардії України й продовжив воювати на сході країни, зокрема бравучасть у боях за Рубіжне, Сєвєродонецьк та Лисичанськ на Луганщині. Нині бійці батальйону Свобода на чолі з Кузиком тримають оборону на Бахмутському напрямку на Донеччині.

Юрій Лебідь

Посада: командувач Національної гвардії України
Військове звання: генерал-лейтенант
Вік: 55 років
Випускник Сумського вищого артилерійського командного училища та Національної академії оборони України Юрій Лебідь пройшов офіцерські посади від командира взводу до командира полку спецпризначення Тигр.

Весною 2014-го, коли на Донбасі набирали обертів проросійські сепаратистські рухи, його призначено т.в.о. начальника Східного територіального управління Національної гвардії України (НГУ). Незабаром у Донецьку він був викрадений невідомими, які тиждень тримали офіцера в полоні. Та потім Лебідь повернувся до виконання своїх обов'язків.

У 2019 році він обійняв посаду заступника командувача Нацгвардії, а з початком повномасштабного російського вторгнення — її командувача. Бійці НГУ разом із військовими ЗСУ беруть участь у бойових діях на фронті й нині залучені до проведення стабілізаційних та контрдиверсійних заходів у звільнених від російських окупантів районах Харківщини, півдня та сходу України.

Сергій Літвінов

Посада: командувач військ Оперативного командування Захід Сухопутних військ ЗСУ
Військове звання: генерал-майор
Вік: 45 років
Офіцерську освіту Сергій Літвінов отримав у Харківському інституті танкових військ, пройшов шлях від командира танкового взводу до командира окремої танкової бригади. Згодом був заступником командувача військ оперативного командування Північ з бойової підготовки та одним із співкерівників українсько-американського командно-штабного навчання Rapid Triden (Швидкий тризуб). Брав участь у бойових діях у зоні АТО на сході України. Від серпня 2021-го обіймає посаду командувача оперативного командування Захід Сухопутних військ ЗСУ.

Із початком повномасштабного вторгнення бійці бригад, що входять до складу оперативного командування Захід, брали участь у визволенні від російських окупантів Київщини, а нині воюють на сході України.

Цього року Літвінов отримав орден Богдана Хмельницького III та II ступенів.

Ганна Маляр

Посада: заступниця міністра оборони України
Військове звання: —
Вік: 44 роки
Хоча Ганна Маляр не кадрова військова, а професійна юристка, вона посідає чільне місце в оборонному відомстві країни. Заступниця міністра свого часу закінчила Міжнародний інститут лінгвістики і права, викладала, буда доценткою Київського міжнародного університету. Згодом отримала свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю й захистила дисертацію. Сферою її наукових інтересів стали злочини проти основ національної безпеки, злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, стратегічні комунікації в умовах гібридної війни.

У 2010-2013 роках Маляр працювала в Державному НДІ митної справи, а потім викладала у Національній школі суддів України за напрямом кримінально-правової кваліфікації агресивної війни та інших злочинів, які вчиняються в зоні бойових дій.

Розробила концепцію правової оцінки подій в Криму та на сході України, що використовується у слідчій та судовій практиці, стала авторкою понад 40 наукових праць. Навчалася вести перемовини під час збройних конфліктах та отримала сертифікат Нідерландського інституту міжнародних відносин Clingendael.

У серпні 2021-го Маляр призначено заступницею міністра оборони України, вона очолила напрямок стратегічних комунікацій та інформаційної політики відомства.

Валерій Маркус

Посада: головний майстер-сержант 47-ї окремої штурмової бригади
Військове звання: сержант
Вік: 29 років
Військову кар'єру Валерій Маркус розпочав 11 років тому в 25-тій окремій повітряно-десантній бригаді. У 2014-му, з початком воєнних дій на сході України, брав участь у боях за Краматорськ, Слов’янськ, Дебальцеве. Також десантник розпочав кар'єру відеоблогера, публікуючи в соцмережах кадри з передової. У 2016 році після отриманого поранення Маркуса було госпіталізовано, а згодом визнано непридатним до служби через стан здоров'я.

Після звільнення з лав ЗСУ Маркус спробував себе на кількох цивільних посадах. У 2018-му ветеран дебютував уже як письменник та опублікував роман Сліди на дорозі, частина подій якого розгортаються в охопленому війною Донбасі. Захопившись пішими подорожами, колишній десантник здолав тисячі кілометрів, мандруючи Францією, Іспанією та скандинавськими країнами. Так він став героєм повнометражного документального фільму Сергія Дмитренка Вільна людина. Проща.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ветеран, попри медичні обмеження, повернувся до лав ЗСУ і кілька місяців служив у розвідці, а з травня — у новоствореному 47-му окремому штурмовому полку, що в листопаді розширився до розміру бригади. Крім того сержант став засновником благодійного фонду Markus Foundation, що займається забезпеченням, розвитком та підтримкою полку, який зараз воює на сході України. Маркус також продовжує фронтове відеоблогерство.

Дмитро Марченко

Посада: ексначальник Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ
Військове звання: генерал-майор
Вік: 44 роки
Випускник Одеського інституту Сухопутних військ Дмитро Марченко розпочав офіцерську кар'єру у 79-тій окремій аеромобільній бригаді у Миколаєві. У складі цього підрозділу в 2014 році брав участь у бойових діях на сході України, захищав Донецький аеропорт.

У 2015-му став начальником Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. За оцінками вітчизняних ЗМІ, був одним із двигунів реформування матеріального забезпечення української армії.

Через чотири роки став фігурантом ініційованої Державним бюро розслідувань (ДБР) справи із закупівлі речового майна для ЗСУ за завищеною ціною. Під час обшуків було вилучено 11 тис. закуплених при Марченку бронежилетів, що, за даними ДБР, не відповідали балістичним нормам. Втім, згодом балістична перевірка ЗСУ підтвердила якість бронежилетів. У рамках справи Марченко перебував під вартою і вийшов під заставу. Тоді ж унаслідок накладених арештів на технічну та проєктну документацію Міноборони фактично припинило масові закупівлі бронежилетів. Після повномасштабної російського вторгнення заарештовані бронежилети було передано військовим.

Від перших днів війни Марченко став одним із командувачів оборони Миколаєва та області. У березні 2022-го генерал-майор отримав орден За мужність III ступеня.

Максим Миргородський

Посада: командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України
Військове звання: генерал-майор
Вік: 43 роки
Максим Миргородський — ветеран війни на Донбасі, брав участь у боях за Слов'янськ, Дебальцеве та в обороні Донецького аеропорту. У 2015 році став повним кавалером ордену Богдана Хмельницького.

У різний час служив у 79-й окремій аеромобільній бригаді, був командиром 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, а з серпня 2021-го командує Десантно-штурмовими військами ЗСУ, які нині беруть активну учать у звільненні окупованих українських територій.

У квітні Миргородському присвоєно звання  генерал-майора ЗСУ.

Олег Мікац

Посада: командувач Оперативного командування Схід Сухопутних військ ЗСУ
Військове звання: генерал-майор
Вік: 47 років
Олег Мікац — випускник Харківського інституту танкових військ та Національної академії оборони України, він не має радянської військової освіти й ніколи не служив в лавах армії СРСР. На початку військової кар'єри був командиром взводу, а згодом роти 30-ї гвардійської танкової дивізії, а потім — перекладачем у складі українського миротворчого контингенту в Іраку.

Згодом став заступником начальника 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ та командиром 93-ї окремої механізованої бригади. Остання під командуванням Мікаца в 2014-му брала активну участь у військовому протистоянні російським окупантам в зоні АТО. Зокрема сам він керував обороною Донецького аеропорту.

Згодом Мікац очолив 169-й навчальний центр Десна, потім обіймав керівні посади в командуванні військ оперативного командування Захід, оперативно-тактичному угрупованні Північ, а з серпня 2021-го — оперативного командування Схід Сухопутних військ ЗСУ.

Нині його підрозділи ведуть бойові дії та звільняють від російських загарбників окуповані території Харківської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.

Сергій Наєв

Посада: командувач Сил оборони України
Військове звання: генерал-лейтенант
Вік: 52 роки
Після отримання військової освіти у Московському вищому загальновійськовому командному училищі, Сергій Наєв служив командиром мотострілецького взводу у радянській групі військ в Східній Німеччині. Від 1993 року він кадровий офіцер ЗСУ. Пройшов службу на командних посадах від командира механізованого взводу до начальника штабу мотострілецького полку Прикарпатського військового округу, що згодом трансформувався в Західне оперативне командування. Сім років обіймав керівні посади в 13-му армійському корпусі Сухопутних військ.

Із початком гарячої фази військового протистояння на Донбасі був керівником сектора Б під час боїв за Донецький аеропорт. Потім обіймав керівні посади в командуванні військ оперативного командування Південь, Схід та в Генштабі. Був командувачем Об'єднаних сил ЗСУ.

Із початком широкомасштабного російського вторгнення Наєв отримав посаду командувача Сил оборони України, сукупності оперативних угруповань силових структур та добровольчих формувань, які нині беруть участь у бойових діях та звільненні окупованих українських територій від російських загарбників.

У квітні 2022-го Наєв отримав найвищий ступінь державної відзнаки — звання Герой України та орден Золота Зірка, що вручається за здійснення визначного геройського вчинку.

Олексій Неїжпапа

Посада: командувач Військово-морських сил Збройних сил України
Військове звання: віцеадмірал
Вік: 47 років
У квітні 2022 року бійці Військово-морських сил під командуванням уродженця Севастополя Олексія Неїжпапи двома українськими протикорабельними ракетами Нептун відправили на дно флагман Чорноморського флоту РФ — ракетний крейсер Москва. Це стало знаковою подією у російсько-українській війні. Також ефективною зброєю ВМС України є міни та батареї берегової артилерії, що зірвали плани російських загарбників висадити морський десант на українському узбережжі Чорного моря.

До того, як стати головним в українських морях, Неїжпапа закінчив Севастопольський військово-морський інститут та Національний університет оборони України. Офіцерську службу від лейтенанта до капітана першого рангу він пройшов на кораблях ВМС ЗСУ на посадах від командира батареї фрегата до командира бригади надводних кораблів. Був заступником командувача Військово-морських сил ЗСУ. Неодноразово здійснював керівництво українсько-американськими навчаннями Sea Breeze від української сторони. Брав участь у антитерористичної операції на сході України. Від 2020 року обіймає посаду командувача Військово-морських сил ЗСУ.

Цього року йому присвоєно звання віцеадмірала та нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Віктор Ніколюк

Посада: командувач військ Оперативного командування Північ Сухопутних військ ЗСУ
Військове звання: генерал-майор
Вік: 47 років
Із перших днів великої війни частина Київської, Сумської та Чернігівської областей, за безпеку яких відповідає Оперативне командування Північ під керівництвом Віктора Ніколюка, опинилися в зоні бойових дій та окупації. Більше місяця знадобилося військовим, щоб разом із побратимами з інших підрозділів звільнити захоплені росіянами українські території.

І хоча зараз тут окупантів немає, втім, з огляду на обстріли та існуючу загрозу повторного наступу з території Білорусі, більша частина бригад ОК Північ лишаються на бойовому чергуванні. Решта бійців, підпорядкованих Ніколюку, воюють на сході України, зокрема на Бахмутському напрямку.

До того, як очолити ОК Північ, Ніколюк був командиром розвідроти, танкового батальйону та механізованого полку в 169-му навчальному центрі Сухопутних військ ЗСУ Десна. Він служив начштабу, а згодом командиром 92-ї окремої механізованої бригади.

Під час бойових дій на Донбасі в 2015 році військові 92-ї ОМБр під командуванням тоді ще полковника Ніколюка поблизу Щастя захопили в полон спецпризначенців ГРУ РФ. За успішне виконання операції він отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Згодом очолив 169-й навчальний центр Десна, в якому розпочинав свою військову кар'єру. Із 2021 року командує військами Оперативного командування Північ.

У березні 2022-го Ніколюк отримав найвищий ступінь державної відзнаки — звання Герой України та орден Золота Зірка.

Микола Олещук

Посада: командувач Повітряних сил Збройних сил України
Військове звання: генерал-лейтенант
Вік: 50 років
Із перших днів повномасштабної війни Повітряні сили ЗСУ під командуванням генерал-лейтенанта Миколи Олещука щоденно захищають небо України від російських атак. Також пілоти 40-ї бригади тактичної авіації  Повітряних сил, які обороняли столицю від ворожих літаків та ракетно-бомбових ударів, стали прототипом легендарного Привида Києва, збірного образу українського пілота-аса. Навесні такі ж аси у надзвичайно складних умовах здійснювали рейди на заблоковану російськими окупантами Азовсталь, куди доставляли їжу, воду, зброю та евакуювали поранених захисників Маріуполя.

Нині пілоти українських Повітряних сил захищають країну, здійснюючи щоденні бойові вильоти на півдні та сході України, а також в областях, де оголошено повітряну тривогу.

Та перш, ніж стати головним в українському небі, Олещук закінчив Житомирське вище училище радіоелектроніки ППО, Харківський військовий університет та Національний університет оборони України. Пройшов шлях від начальника розрахунку цифрових обчислювальних машин і цифрових обчислювачів відділення бойового управління радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону у складі ППО до командира зенітної ракетної бригади повітряного командування Південь. Згодом Олещук проходив службу на посадах заступника начальника штабу командування Повітряних сил ЗСУ та начальника штабу - першого заступника командувача повітряного командування Схід. Із 2014 року офіцер воював на Донбасі, від серпня 2021-го командує Повітряними силами Збройних сил України.

Цього року генерал-лейтенант отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня, а також найвищий ступінь державної відзнаки — звання Герой України та орден Золота Зірка.

Денис Прокопенко

Посада: командир Окремого загону спеціального призначення Азов
Військове звання: підполковник
Вік: 31 рік
Денис Прокопенко став національним символом протистояння російській агресії — під час широкомасштабного російського вторгнення РФ він разом із іншими бійцями Азову відзначився героїчним захистом Маріуполя.

Випускник Київського національного лінгвістичного університету за спеціальністю викладач англійської мови та активний уболівальник ФК Динамо (Київ) з 2014-го брав участь в антитерористичній операції на Донбасі в складі Азову. Завдяки своїм лідерським якостям пройшов шлях від командиру взводу до командиру Окремого загону спеціального призначення Азов (із 2017 року). 26-річний Прокопенко став наймолодшим командиром в історії Збройних сил та Національної гвардії.

Із початком великої війни він разом із іншими бійцями захищав Маріуполь, а згодом протягом 86 днів героїчно тримав оборону оточеної Азовсталі. Завдяки регулярним відео, в яких Прокопенко розповідав про ситуацію в місті та на меткомбінаті, він став голосом полку Азов.

20 травня за наказом вищого військового керівництва країни він та решта захисників Азовсталі припинили оборону й вийшли з меткомбінату. Через чотири місяці в результаті наймасштабнішого обміну полоненими між Україною та РФ Прокопенка та ще 214 українських захисників було звільнено. До завершення російсько-української війни Прокопенко разом із іншими командирами, що боронили Азовсталь, залишатиметься у Туреччині.

Цього року йому присвоєно звання підполковника Нацгвардії України. Також Прокопенко став Героєм України та отримав орден Золота Зірка, що вручається за здійснення визначного геройського вчинку.

Олексій Резніков

Посада: міністр оборони України
Військове звання: сержант запасу
Вік: 56 років
Олексій Резніков не є кадровим військовим, але має досвід строкової служби у повітряно-десантних військах. Він отримав юридичну освіту у Львівському національному університеті ім. Івана Франка за спеціальністю правознавство, а потім побудував успішну кар'єру юриста та адвоката.

Резніков вів ряд резонансних справ, зокрема під час президентських виборів 2004 року його зусиллями були визнані недійсними результати другого туру виборів, і тоді президентом України став Віктор Ющенко. В 2005-му Резніков представляв інтереси консорціуму Інвестиційно-металургійний союз у справі про законність приватизації металургійного гіганта Криворіжсталь.

Згодом досвідчений юрист був депутатом Київради двох скликань та кілька років працював у Київській міській держадміністрації. У 2019-му він став представником України в Тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі, а наступного року — міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Із листопада 2021 року Резніков обіймає посаду міністра оборони України й зарекомендував себе як зважений та ефективний політик, зокрема й на міжнародній арені. Разом із міністрами оборони країн НАТО та союзників входить до Контактної групи з питань оборони України, так званий Рамштайн, яку ініціювало Міністерство оборони США після повномасштабного російського вторгнення.

Павло Розлач

Посада: командир 3-ї батальйонної тактичної групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ
Військове звання: підполковник
Вік: 34 роки
Десять років кадровий офіцер Павло Розлач присвятив 95-й окремій аеромобільній бригаді (нині — 95-та окрема десантно-штурмова бригада). У її ж складі навесні 2014-го він відправився на Донбас воювати проти російських загарбників. Брав участь у боях за Торецьк й Авдіївку. У жовтні того ж року в бою під Пісками десантник отримав тяжке поранення. А вже через рік 27-річного Розлача було призначено командиром батальону 95-ої бригади, так він став наймолодшим комбатом десантних військ в новітній історії України.

Звільнившись в запас у 2019 році, ветеран російсько-української війни став приватним підприємцем і побудував на Житомирщині акваферму, розводив сомів і форель. Втім, через два роки десантник повернувся до армії й відтоді служить командиром 3-ї батальйонної тактичної групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Із перших днів повномасштабної війни він із своїм підрозділом брав участь в обороні Херсонщини та Миколаївщини. Згодом десантники під командуванням Розлача воювали на сході країни, зокрема місяць тримали оборону Сіверська (Донецька обл.), а потім звілняли Харківщину.

Цього року Розлач отримав ордени Богдана Хмельницького II та I ступенів і таким чином став лицарем усіх трьох ступенів цієї нагороди, отримав орден За мужність IIІ ступеня та Хрест бойових заслуг.

Олександр Сирський

Посада: командувач Сухопутних військ Збройних сил України
Військове звання: генерал-полковник
Вік: 57 років
Кадровий військовий Олександр Сирський закінчив Московське вище загальновійськове командне училище, Академію Збройних сил України та Національну академію оборони України. Командував мотострілецьким взводом, а згодом мотострілецьким батальйоном 6-ї дивізії Національної гвардії України, був командиром полку цієї дивізії та командиром 72-ї окремої механізованої бригади. У 2013-му він став першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ і відповідав за співпрацю з НАТО.

Після російського вторгнення на сході України в 2014 році став начальником штабу антитерористичної операції (АТО) та був одним із командирів сил АТО під час боїв за Дебальцеве і Вуглегірськ. Командував групою Барс, що здійснювала безпеку конвоїв із боєприпасами та прикривала вихід ЗСУ з Дебальцевого в лютому 2015-го.

Згодом Сирський очолив Об'єднаний оперативний штаб Збройних сил та керував усією Антитерористичною операцією на сході України. Від серпня 2019-го Сирський командує Сухопутними військами Збройних сил України.

Із початком повномасштабного російського вторгнення досвідчений генерал командував обороною Києва та успішним вересневим контрнаступом української армії на Харківщині.

Цього ж року він отримав орден Богдана Хмельницького II ступеня, Хрест бойових заслуг і найвищий ступінь державної відзнаки — звання Герой України та орден Золота Зірка.

Вадим Сухаревський

Посада: командир 59-ї окремої мотопіхотної бригади
Військове звання: полковник
Вік: 38 років
Вадима Сухаревського називають тим офіцером ЗСУ, який першим у російсько-українській війні віддав команду відкрити вогонь на ураження по російським окупантам. Це сталося в квітні 2014-го на Донбасі, коли тодішній старший лейтенант 80-ої окремої десантно-штурмової бригади Сухаревський зі свого бронетранспортера відкрив вогонь по бойовиках російського терориста Ігоря Гіркіна, які атакували бійців спецпідрозділу СБУ Альфа.

Згодом український офіцер брав участь в обороні Слов’янська та в боях у районі Луганського аеропорту. Служив командиром 503-го батальйону морської піхоти й начальником штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Михайла Остроградського.

Із лютого 2022 року Сухаревський командує 59-ю окремою мотопіхотною бригадою ім. Якова Гандзюка, що підпорядкована оперативному командуванню Південь. Із перших годин повномасштабного вторгнення бійці 59 ОМПБр тримали удар від військ РФ на Херсонщині, а нині беруть участь у визволенні півдня України від російських загарбників.

У червні 2022-го Сухаревський отримав звання Герой України та орден Золота Зірка, що вручається за здійснення визначного геройського вчинку.

Ігор Танцюра

Посада: командувач Сил територіальної оборони Збройних сил України
Військове звання: генерал-майор
Вік: 46 років
За свою професійну кар'єру кадровий військовий Ігор Танцюра встиг побувати командиром 1-ї окремої танкової Сіверської бригади, начальником 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ Десна та взяти участь у підготовці миротворчих контингентів під егідою ООН та Міжнародних сил з підтримки миру в Косово.

Із початком активних бойових дій на Донбасі в 2014-му він організовував роботу штабів оперативно-тактичних та оперативних угрупувань. Згодом очолив штаб АТО, а в 2019-му став начальником штабу та першим заступником командувача ООС. Через рік Танцюра обіймав посаду начальника штабу — заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ.

Від перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну генерал-майор був у числі тих, хто керував обороною Києва.

У травні 2022-го Танцюра став командувачем наймолодшого роду сил української армії — Сил територіальної оборони ЗСУ, бійці яких залучені до бойових дій на сході й півдні України.

Цього ж року Танцюру нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Сергій Шаптала

Посада: начальник Генерального штабу Збройних сил України
Військове звання: генерал-лейтенант
Вік: 49 років
За плечима глави Генштабу навчання у трьох військових вишах — Одеському інституті Сухопутних військ, Національній академії оборони України та Національному університеті оборони України ім. Івана Черняховського. Свій шлях офіцера почав з посади командира взводу до командира окремого механізованого полку.

Служив командиром 128-ї Мукачівської гірсько-піхотної бригади, що під час гарячої фази в зоні АТО захищала низку міст, зокрема Дебальцеве. За це отримав звання Герой України з врученням ордену Золота Зірка.

Згодом обіймав керівні посади в командуванні військ оперативного командування Південь та Захід Сухопутних військ ЗСУ.

Із липня 2021 року Шаптала начальник Генштабу Збройних сил України.

Руслан Шевчук

Посада: командир 93-ї окремої механізованої бригади Холодний Яр
Військове звання: полковник
Вік: н/д
93-ю окрему механізовану бригаду Холодний Яр, що входить до складу Оперативного командування Схід, Руслан Шевчук очолив майже за місяць до повномасштабного російського вторгнення в Україну. До того він кілька років служив заступником командира цієї ж бригади та добре зарекомендував себе в ході багатонаціональних навчань Combained Resolve XII [Загальна рішучість XII] на полігоні центру Хоенфельс в Німеччині.

У перший же день великої війни військовослужбовці очолюваної Шевчуком 93 ОМБр захопили перших російських полонених. Згодом “холодноярівці”, використовуючи український ПТРК Стугна-П, знищили під Харковом колону російської військової техніки. Також під командуванням Шевчука його бригада на Сумщині брала активну участь в боях за звільнення Охтирки й Тростянця. Нині військовослужбовці Холодного яру разом із іншими українськими захисниками тримають оборону на Бахмутському напрямку на Донеччині.

У травні та червні 2022-го за мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, та вірність військовій присязі комбрига Шевчука нагороджено орденом Богдана Хмельницького III та II ступенів.

Експертна рада

Щоб сформувати перелік найвпливовіших військових, НВ поцікавився думкою 15 авторитетних експертів
Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

Борислав Береза, ексвійськовослужбовець Збройних сил України

Тарас Березовець, офіцер Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна Збройних сил України

Олена Білозерська, офіцерка Збройних сил України

Олександр Данилюк, екссекретар Ради національної безпеки і оборони України

Олег Жданов, військовий експерт

Павло Казарін, журналіст, солдат Збройних сил України

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив
Всеволод Кожемяко, командир добровольчого підрозділу Хартія, генеральний директор групи компаній Агротрейд, засновник благодійного фонду Україна ХХІ

Анатолій Октисюк, співзасновник і політичний аналітик центру Дім демократії

Леонід Остальцев, командир роти Софія, батальйону ТОР патрульної поліції України, власник VeteranoPizza, засновник VeteranoGroup

Юлія Паєвська, волонтерка, парамедик, командир підрозділу Янголи Тайри

Володимир Фесенко, політолог, директор Центру політичних досліджень Пента

Віталий Шабунін, голова правління Центру протидії корупції

Петро Шевченко, журналіст НВ Бізнес, солдат Збройних сил України

Читайте також

Робота українських рятувальників під час війни у 30 фото

НВ зібрав 30 світлин, які ілюструють щоденну та кропітку працю співробітників ДСНС з подолання наслідків повномасштабного вторгнення Росії
Читати статтю

ТОП-20 фото про перемогу НВ

НВ представляє життєстверджуючі знімки про війну в Україні від найкращих фотокорів світу
Читати статтю
Фото: Кирило Буданов - USA TODAY via Reuters; Олег Гончарук - 128 ОГШБ; Валерій Залужний - REUTERS/Gleb Garanich; Андрій Ковальчук - Леонід Шрайбікус; Роман Костенко - DR; Петро Кузик – ВО Свобода; Юрій Лебідь - НГУ; Сергій Літвінов – Олександр Яценко; Ганна Маляр - DR; Валерій Маркус - DR; Дмитро Марченко - DR; Максим Миргородський - ЖОР; Олег Мікац - МОУ; Сергій Наєв - ООС; Олексій Неїжпапа - МОУ; Віктор Ніколюк - ДЕСНА; Микола Олещук - Командування Повітряних Сил ЗСУ; Денис Прокопенко - AZOV; Олексій Резніков - U.S. Embassy Kyiv Ukraine; Павло Розлач - МОУ; Олександр Сирський - Сухопутні війська ЗСУ; Вадим Сухаревський - МОУ; Ігор Танцюра – Олександр Медведєв; Сергій Шаптала - ЗСУ; Руслан Шевчук - Арсен Федосенко.
© ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК».
Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділ реклами: sales@nv.ua