Формат пранку. Чому в Україні стають популярними фейкові мітинги на підтримку неіснуючих кандидатів

18 лютого, 15:00
1361
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Формат пранку. Чому в Україні стають популярними фейкові мітинги на підтримку неіснуючих кандидатів - фото

Pixabay/Юрий Романенко

У Києві пранкери за гроші зібрали людей на акцію проти проплачених мітингів

За останній тиждень в Україні стало популярним збирати фейкові проплачені мітинги, що є кампанією проти подібних акцій. 

У Києві пранкери зібрали людей на фейкове зібрання проти проплачених мітингів. Кожному з учасників пообіцяли по 130 гривень. У підсумку – не заплатили нікому. На Контрактовій площі зібралося кілька сотень осіб, які кричали "Ні проплачені мітінгам", "Мітинги – це не бізнес", "Ганьба". На камеру люди відповідали, що стоять "за ідею".

Спочатку фейковий мітинг організували в Одесі, а потім у Харківі, де мітингували за неіснуючих кандидатів в президенти. Детальніше про ці протести – у сюжеті Радіо НВ.

В Одесі невідомі зібрали фейковий мітинг нібито для підтримки неіснуючого кандидата у президенти на ім’я Сергій Філатов. Учасникам пообіцяли по тисячі гривень через месенджери та сайти оголошень. Про це повідомили місцеві інформаційні сайти.

Організатори написали, що кандидат у президенти провалився у каналізаційний люк і помер

Кілька сотень охочих отримати гроші прийшли, проте організатори так і не з’явилися. Замість цього вони почали писати, що кандидат у президенти провалився у каналізаційний люк і помер. Пізніше з’ясувалося, що організував фейковий мітинг пранкер Олексій Уткін. 

У Харкові активісти зібралися на мітинг на підтримку одного з кандидатів у президенти – Анатолія Онопрієнка. Проблема у тому, що такого кандидата не існує. Це радянський і український серійний і масовий вбивця, який у період з 1989 по 1996 роки вбив 52 людини. Пранкерами виявилися редакція місцевого сайта 057.ua, у чому вони самостійно пізніше і зізналися. Вони пропонували учасникам по тисячі гривень.

Охочих підтримати президента від народу виявилося трохи більше сотні. Вони відгукнулися на оголошення у соцмережах за дві доби. Люди на камеру говорили, що готові голосувати за кандидата попри те, що не читали його програму. Приблизно через годину пранкери покинули фейковий мітинг, після чого почали отримувати погрози від мітингувальників.

Типова історія

Виходи на такі акції – це типова історія із зароблянням грошей, зазначив блогер Олександр Барабошко. Переважно на проплачені мітинги йдуть незахищені верстви населення, яким все одно за що стояти.

За допомогою таких креативних форм є можливість викорінювати такі явища

Сьогодні вони можуть підтримувати кандидата у президенти, а завтра вийти на акцію і звинувачувати цього ж кандидата у корупції. Але люди звикли до новин з позначкою "проплачені мітинги", тому пранки стали методом привернення уваги до проблеми, вважає Барабошко.

"Форма традиційної подачі не є такою медійною. Тому якщо ти будеш п’ять розслідувань робити про те, що люди виходять на платні мітинги, це нікого особливо не турбує через те, що це не викликає жодної емоції. А отакий формат пранкерства він більше є медійним, він більше розходиться. Хтось один зробив це дійсно якісно, креативно, хтось інший вирішив спробувати. Дуже добре, що таке відбувається через те, що саме за допомогою таких креативних форм є можливість викорінювати такі явища. Тому кілька організаторів, які "потрапляють" на значні суми, вони вже починають задумуватися, чи варто їм таким займатися, чи ні", – зауважив Барабошко.

Заявки на проведення мітингу

Організатори мітингів та контрмітингів мають подавати відповідні заявки до органів місцевої влади, а Національна поліція має перевіряти документи та рознімати опонентів у разі конфліктів. Про це заявив Генеральний прокурор Юрій Луценко під час наради із керівниками силових відомств.

І учасники мітингу, і учасники контрмітингу мають подавати заявки

Він зауважив, що силовики мають жорстко, але в рамках закону, реагувати на будь-які провокації, особливо, якщо активісти озброєні.

Будь-які політичні сили, які подали заявки, мають право встановлювати агітаційні намети. Місцева влада не має права вимагати за це оплату, додав Луценко.

"У Києві відбувався мітинг одної з політичних сил, але біля нього відбувався контрмітинг. З моєї точки зору, Нацполіція повинна учасників контрмітингу також питати, чи подана заявка. Для чого ці заявки взагалі потрібні? Для того, щоб органи правопорядку підготувалися до локалізації можливих зон конфлікту. Тому наполягаю на елементарних речах. І учасники мітингу, і учасники контрмітингу, пікету тощо мають подавати заявки до органів місцевого самоврядування, органи мають співпрацювати з МВС", – зазначив Луценко.

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською