Зелений елемент безпеки. Як економіка Швеції стає «зеленою» та чому ці процеси набувають безпекового значення

21 червня, 10:24
Партнерський проєкт
depositphotos

depositphotos

Швеція дуже впевнено впроваджує «зелені» технології в енергетиці та промисловості. Таким чином країна може не лише досягти кліматичної нейтральності швидше за інших, але й убезпечити себе від зовнішніх чинників та недружніх кроків з боку інших держав.

Однією з найголовніших задач для сучасного світу є поступова відмова від викопних джерел енергії: вугілля, нафти, природного газу тощо. Повним ходом розробляються нові технології енергозабезпечення, які впроваджуються в різних сферах економіки.

«Європейські цілі зі скорочення викидів парникових газів є найбільш амбітними планами серед анонсованих у світі. Ініціатива „Fit-for-55“ має на меті зниження викидів принаймні на 55% від рівня 1990 року, тоді як більшість інших країн орієнтуються на 25−35%», — розповідає Олександр Сірик, CEO консалтингової компанії Metals Consulting Int. (MCI, Німеччина).

Донедавна головною метою Європейського Союзу було досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Але ці процеси набувають нового безпекового значення після російського військового вторгнення на територію України та дії Росії, які можна розцінювати як газовий шантаж Європи. Країни ЄС, які досі мають величезну залежність від російських нафти та газу, уважно вивчають досвід тих, хто діє з випередженням цього графіку. Однією з таких країн є Швеція, де «зелені» інновації вже достатньо помітні в багатьох сферах економіки. А в деяких з них навіть є ключовими.

Енергія води, вітру та сонця

У 2021 році частка відновлювальних джерел енергії в структурі генерації електроенергії Швеції досягла майже 60%. Ще близько 30% забезпечують атомні станції. Шлях до такої структури був дуже довгим. Але в останні роки роль енергії природи зростає фантастичними темпами. Останню вугільну електростанцію в Швеції було закрито у 2020 році — це на 2 роки раніше, ніж планувалося.

Перші спроби «озеленити» шведську енергетику з’явилися ще у далекому 1973 році. Тоді під час нафтової кризи, спричиненої ембарго проти арабських держав, вартість «чорного золота» зросла в декілька разів. Швеція тоді сильно залежала від нафти на нафтопродуктів, тому у відповідь на це країна ухвалила програму з розвитку атомної енергетики. Планували збудувати чотири АЕС з 24 реакторами. З часом цей проект втратив актуальність. З 2020 року в країні працює лише 6 реакторів. А головний акцент в електроенергетиці зроблено на малі гідроелектростанції та біопаливо.

depositphotos
Фото: depositphotos

Останні роки в країні все активніше розвивається вітрогенерація. Тут будують величезні офшорні ВЕС — тобто станції морського базування, вітряки яких встановлюють на дні моря. У лютому цього року Хашаяр Фарманбар, міністр енергетики та цифровізації Швеції заявив про відкриття нових морських зон, на яких можливо розмістити вітроелектростанції, здатні виробляти 20−30 ТВт*год на рік. «Ми робимо подальші кроки, щоб загальне виробництво електроенергії з моря відповідало 120 ТВт*год. Це майже стільки ж електроенергії, скільки сьогодні споживає вся Швеція за рік. У нас має бути багато електрики, дешевої електрики, швидко», — заявив Фарманбар.

Очікується, що найближчими роками споживання електроенергії в Швеції зросте внаслідок електрифікації промисловості та транспорту. Які для цього підстави?

Зелена металургія

Промисловість і металургія — були, є і ще довго будуть великим споживачем електроенергії. Але дуже часто — це енергія викопних ресурсів. Крім того, металургія — це достатньо «брудний» процес з точки зору впливу на навколишнє середовище.

«Враховуючи, що частка металургії у викидах промисловості перевищує 20%, від сектора очікується суттєва трансформація», — розповідає Олександр Сірик. За його словами, в короткостроковій перспективі швидкі поліпшення можна досягти так званою оптимізацією складу вхідної сировини (наприклад, більше використовувати металобрухт) і доповнювальними технологіями, які вдосконалюють процеси, що вже існують. Але в перспективі 10−15 років цілі кліматичної політики вимагають ширшого використання альтернативних технологій металургійного виробництва, а також синергічних механізмів уловлювання вуглецю та уникнення викидів.

«Шведські металурги націлюються на швидкий процес трансформації свого виробництва та лідирують у впровадженні сучасних технологій. Виробник сталі SSAB, постачальник залізорудної сировини LKAB та енергетична компанія Vattenfall спільно реалізують проект пілотний проект HYBRIT, який у перспективі 2024−2025 рр. має вийти на промислові масштаби виробництва (близько 1 млн тонн відновленого заліза) і дозволити виплавляти SSAB сталь без використання викопних джерел палива», — каже CEO MCI. Головним джерелом енергії для цієї сталі є водень.

depositphotos
Фото: depositphotos

Прогрес приваблює також інших інвесторів, які планують і амбітні та масштабні металургійні проекти. Це H2 Green Steel (H2GS) від Vargas Holding, в якому передбачається поетапний вихід на виробництво 5 млн тонн «зеленої» сталі на рік до 2030 року. У травні цього року в LKAB заявили про готовність прискорити свої плани з виробництва губчатого заліза з використанням водню.

Інвестиційні проекти знаходять активну підтримку потенційних покупців. SSAB вже має договори на постачання «зеленої» продукції Cargotec, Mercedes-Benz AG, а також спільно розробляє нові марки кліматично-нейтральної продукції з Volvo Cars та Faurecia. Інший гравець шведської металургії — компанія OVAKO також домовляється про постачання екологічного сталевого прокату Volvo та іншим гравцям у промисловості. В H2 Green Steel нещодавно розповіли, що вже мають контракти на постачання 1,5 млн тонн своєї майбутньої продукції.

А першу партію сталі HYBRIT минулої осені вже шведський виробник автомобілів — Volvo.

Мобільність без вихлопів

Ми вже згадували про біопаливо, розповідаючи про електроенергію в Швеції. Але це стосується також і автомобілів, які активно переводять на біодизель. Його частка в транспортному секторі країни нараховує майже 20% — це значне зростання за останні 15 років. Але попереду — електрична революція.

Шведські виробники транспорту не стоять осторонь цього процесу. Ба більше, вони задають тренди! Ця скандинавська країна насамперед відома завдяки автомобільному бренду Volvo. З 1999 року Volvo Cars (легковий транспорт) і Volvo Trucks (вантажний транспорт та автобуси) — юридично окремі компанії. Але вони обидві впевнено рухаються у напрямку переходу на використання електричної тяги.

«Volvo Trucks одним з перших у світі запропонував серійні електровантажівки. А виробник легкових автомобілів Volvo Cars переводить весь свій модельний ряд на електротягу», — розповідає Євген Муджирі, головний редактор сайту AutoGeek. Він додає, що виробничі процеси Volvo Cars мають стати в цілому кліматично-нейтральними, тобто довести до нуля викиди вуглецю.

Перші гібридні легкові автомобілі від шведського виробника з’явилися у 2012 році. Це був спільний проєкт з місцевою енергетичною компанією Vattenfall, яка займалася розробкою систем зарядки. У 2019 році компанія презентувала першу повністю електричну машину та анонсувала поступову відмову від двигунів внутрішнього згоряння до 2030 року. Вже у 2025 році частка шведських легковиків на електричній тязі має скласти 50%.

Компанія навіть створила власний дослідницький центр з розробки електродвигунів у китайському Шанхаї, який доповнив лабораторію у Ґетеборзі.

Volvo Trucks також рухається у напрямку кліматичної нейтральності. У квітні 2019 року вона стала одним з перших світових виробників вантажівок, хто презентував повністю електричну версію однієї зі своїх моделей. Це був Volvo FL Electric — автомобіль для розвезення вантажів містом. А у квітні 2021 року компанія оголосила про можливість розміщення попередніх замовлень на всю лінійку вантажівок з електротягою. Зокрема Volvo FH Electric, який можна використовувати для міжнародних перевезень. Його повна маса сягає 44 тонн, а дальність пробігу на одній зарядці — до 300 км. Серійне виробництво має розпочатися у другій половині 2022 року.

«Все більше транспортних компаній розуміють, що їм потрібно орієнтуватися на електрифікацію вже тепер, думаючи про навколишнє середовище та про конкуренцію, щоби задовільнити вимоги клієнтів у сфері сталого розвитку транспорту», — впевнений Роджер Альм, президент Volvo Trucks.

Навіть з цих невеличких історій зрозуміло, що Швеція перебуває на передових позиціях у світі за напрямом декарбонізації. І, що цікаво, різні сектори шведської економіки тісно співпрацюють між собою задля більш «зеленого» майбутнього країни, Європи та світу. Саме шведський досвід може стати базою для інших країн ЄС, які всі почали відмовлятися від російських нафти і газу, що стають «енергетичною зброєю» агресора.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X