Проблема домашнього насильства нікуди не зникла з початком війни. Інтерв'ю учасниці Рейтингу відповідального бізнесу — Яни Гончаренко

25 листопада, 13:18
Партнерський проєкт
Starlight Media

Starlight Media

Протягом останніх років тема гендерної рівності, недискримінації та протидії домашньому насильству стала однією із найбільш впроваджуваних роботодавцями в межах корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. Не стояли осторонь і компанії в Україні. Так, в межах проєктів UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, «Трамплін до рівності» та «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Швеції у співпраці із ООН Жінки та офісом віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України було створено декілька важливих ініціатив. Зокрема, Рейтинг відповідального бізнесу та Корпоративний Альянс, який наразі вже об'єднує 40 компаній. Ми запитали учасників Альянсу, чи змінились їхні підходи з початку повномасштабної війни в Україні, які практики мають роботодавці зараз та як підтримують родини у цей складний для всіх час.

Відео дня

Starlight Media
Фото: Starlight Media

Як колектив великої української медіагрупи Starlight Media зустрів початок війни, чому жінки менше представлені в ролі експертів під час телемарафону Єдині новини, чи справді бізнес виграє від дотримання гендерної рівності, в який спосіб медіабізнес виживає та утримує цінні кадри за умови дефіциту реклами. Про це, а також про участь у кампанії 16 днів активізму проти насильства та залученість до програм психологічної підтримки жертв насильства, говоримо в інтерв'ю з директоркою із комунікацій та сталого розвитку Starlight Media Яною Гончаренко.

Яна Гончаренко,

директорка із комунікацій та сталого розвитку Starlight Media

Starlight Media — величезна компанія. Що для вас означали ці перші дні війни? Як ви їх переживали? Чи був бізнес готовий до того, щоб на нові рейки абсолютно перейти?

Дійсно Starlight Media — це величезна українська медіагрупа. Це і телеканали, і медійне виробництво. Це юристи, це фінансисти, це зовсім різні спеціалізації людей. В той момент близько 2000 наших талантів опиняються в центрі столиці. Ми всі розуміли, що як би ти не готувався, всі плани були змінені в той ранок. Ми думали про те, що можемо зробити в разі ескалації ситуації. Проте, чи було в нас розуміння, що все складеться в такий спосіб, що це буде такий масштаб? Звісно, ні.

В той день ми мали зустріч в онлайні. Ми просто обмінялися словами про те, що все буде добре, генеральний директор компанії нагадав нам, що наша безпека — це, звісно, пріоритет. Але вже в той момент наші журналісти, я впевнена, як і в вашій команді, їхали до своїх інформаційних позицій захищати країну. І ми чітко розуміли, що ці люди вже прийняли рішення залишитися, вони поінформували, що «ми їдемо на роботу». І власне, ми зрозуміли, що всі політики, всі практики, які існували в нашій компанії до того заради підтримки співробітників, точно потребуватимуть актуалізації, і робити це треба тут і зараз, на місці, щоб бути поруч з людьми кожної хвилини. Все відчувалося зовсім інакше всі ці дні: тривоги, хвилювання про близьких і паралельно бажання багато працювати.

А доводилося переїжджати кудись? Ви перевозили офіси свої? Чи всі працювали в Києві? Тому що я пам’ятаю ці перші дні прямого наступу на Київ, було дуже страшно, чесно кажучи, особливо за сім'ї, за своїх дітей. Ти розумієш, що в тебе є робота, ти її виконуєш, і ти не можеш інакше як журналіст, а з іншого боку в тебе є сім'я, дитина, і вони потребують порятунку і якоїсь твоєї впевненості.

До початку війни було поняття балансу роботи і життя. В ці дні ми бачили, як водночас журналісти, редактори хочуть робити більше, ніж будь-коли на роботі, а з іншого боку більш, ніж будь-коли хочуть бачити своїх близьких і знати, що з ними все добре. Ми були в Києві, знаходилися в своєму офісі. Ми мали резервну студію, але здійснювали мовлення з Києва. Бомбосховище стало місцем, звідки велася трансляція наших телеканалів.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Starlight Media
Фото: Starlight Media


Ви там облаштували студію?

І це було місце, в якому ми побачили, як виглядають кохані люди наших журналістів, як виглядають їхні коти, собаки, пацюк один маленький. Тобто ми побачили все, що для них важливо. І так, це була точка, в якій ти побачив справжнє значення політики з підтримки сім'ї. Бо ось наші люди, ось сім'ї і ось справжній виклик, до якого ти не міг бути готовим. Але завдяки тому, що для тебе твої люди завжди були цінністю, ти точно краще розумієш, що можеш зробити прямо зараз.

Давайте про мотивацію. Ви зараз представляєте компанію, яка є частиною проєкту Фонду ООН у галузі народонаселення — бізнес проти насильства і за гендерну рівність, і лідером рейтингу дружніх до родин компаній в Україні. Чому ви вирішили взяти участь у цьому проєкті? І чому він для вас важливий?

В 2019 році Starlight Media стала першим українським бізнесом, який зробив глобальний комітмент підтримувати права та можливості жінок. Говорячи чесно, були причини як ціннісні, людські, бажання, щоб кожна людина знала, що вона може реалізувати свої ідеї та потенціал в повній мірі поза залежністю від статі, і відчувати себе безпечно, мати рівний доступ до послуг і підтримки, так і прагматичні. Насправді бізнес виграє, підтримуючи гендерну рівність, це очевидно. І в залученості, і в пошуку талантів, і в утриманні. Але коли ми починали це робити, не можна було сказати, що це була популярна практика українського бізнесу — опікуватися цим питанням.

Спочатку це незрозуміло, напевно, навіщо?

Сто відсотків. Я пам’ятаю, що ми тоді багато відповідали на питання, а хіба це не просто західний тренд? Хіба в Україні є це питання? Нам треба було пояснювати, нам треба було показувати статистику. Ми бачили багато прикладів американських компаній, західних. Але ми ж розуміємо, що маємо свій локальний контекст. І нам як бізнесу, який це розпочинав робити і прагнув зробити не красивий піар-проєкт, а досягти системних змін, точно потрібні були партнери, нам точно треба була додаткова експертиза. І власне, якраз завдяки тому, що у UNFPA з’явився цей проєкт, який став певним майданчиком для українського бізнесу, колеги ділилися досвідом, знаннями, ми, як бізнеси, долучені до проєкту, ділилися планами, це було дуже важливо. Коли через, якщо я не помиляюся, два роки після підписання всіма бізнесами декларацій проти насильства і за гендерну рівність, з’явився рейтинг, я дуже зраділа. Тому що перше, про що я подумала, що якщо колеги можуть сформувати рейтинг, значить, українських бізнесів, які опікуються темою прав жінок, підтримки сімей, вже не одиниці. Значить, це вже десятки українських бізнесів.

І звісно, я думаю, що друга цінність для всіх, хто тепер вирішить це підтримати, це те, що рейтинг супроводжувався дослідженням практик кожної з українських компаній, які працюють з цією темою. Тобто наступна людина, яка як я та мої колеги в Starlight Media, вирішить опікуватися цим питанням у своєму бізнесі, завдяки UNFPA зможе відкрити цей рейтинг і почитати все, що спрацювало в українському бізнесі і що вважається кращою практикою.

Старлайтмедіа здійснює моніторинг гендерної представленості в своєму ефірі. А можете поділитися цими результатами?

Так, дійсно. Ми починали опікуватися гендерною рівністю як роботодавець, бо ми вважали, що треба почати з себе. Ти маєш знати, що в тебе за лаштунками, в редакції всі існують рівно, щоб потім говорити про репрезентацію в ефірі, адвокацію в суспільстві. Нам це вдалося. Ми точно знаємо баланс всередині організації на всіх рівнях, ми знаємо, скільки з людей, яких підвищили цього року, жінки, і скільки з людей, які скористалися програмою співробітників, жінки. І зараз, коли наші новини долучилися до виробництву марафону Єдині новини, в нас з’явилися гостьові студії. Час, коли ми всі говоримо про війну, про безпеку. Це час, в якому ми потребуємо точно і жіночих голосів для того, щоб знаходити кращі рішення. При цьому всім очевидно, що, на жаль, ми маємо проблему нижчої експертної представленості жінок в сферах миру та безпеки.

Якщо військовий експерт, зазвичай це чоловік.

Абсолютно. Ми пишаємося, я думаю, всією Україною, представленістю жінок в українській армії. Проте коли ми подивимося представленість жінок у медіа та порівняємо її з чоловічою репрезентацією, різниця буде очевидна. Тож генеральний директор Starlight Media Олександр Богуцький на одній із зустрічей з головними редакторами новин запропонував подивитися чітку аналітику щодо того, скільки жінок, скільки чоловіків в нашому ефірі. І можна було подивитися загально. Але тут, знаєте, як завжди, не все так просто. Тому що, наприклад, у правозахисті жінок багато. І можна підвищити кількість жінок в ефірі за рахунок, наприклад, теми правозахисту, за рахунок теми представництва жінок в журналістиці, в креативних індустріях. Але якщо твоя мета — досягти реального впливу жінок на всі сфери, реальної рівності, ти маєш працювати із незручними поки чи не найлегшими темами.

Starlight Media
Фото: Starlight Media

Наприклад, ми знаємо, що в нашому ефірі 40% депутатів — це жінки. Хоча в парламенті їх 20%. Але ми знаємо, що представленість у військовій сфері жіноча значно вища. І коли ми побачили цю цифру, перше, що було зроблено — ми звернулися до найбільших українських громадських організацій, що об'єднують жінок-ветеранок, для того, щоб поговорити з ними, що ми, як медіа, можемо зробити для того, щоб їх стало більше в ефірі, як нам стати більш чутливими і як стати майданчиком, де їм зручно говорити про важливе. Власне, над цим зараз працюємо.

Ще одна тема, яку я б хотіла з вами обговорити, проблеми гендерно зумовленого насильства. Зазвичай не люблять мої гості спілкуватися про це, вони кажуть «в нашій компанії — ні, це зовсім не про нас». А не про це йдеться насправді, а йдеться про те, щоб про це відкрито говорити, щоб це обговорювати, щоб лунали різні думки в експертному середовищі. Що у вашій компанії роблять для того, щоб проблема гендерно зумовленого насильства була на поверхні, щоб про неї спілкувалися, і якщо є такі приклади домашнього насильства, наприклад, серед ваших співробітників, як ви їм можете допомогти?

По-перше, дуже дякую за це питання, тому що, дійсно, особливо під час війни ми зараз бачимо таку тенденцію, коли говорять люди, які постраждали від насильства: «Чому мені про це говорити, якщо в країні війна». Начебто їх особиста трагедія насправді змінила своє значення. Це абсолютно точно не так. І проблема домашнього насильства нікуди не ділася з початком війни. Коли ми в Starlight Media починали цей діалог, відбулося рівно те, про що ви говорите. Я бачила дві реакції. Перша — людське хвилювання, справді нормальне для людей: а чому ти почала про це говорити, в нас є випадки? Або друге: та ні, ми б знали. Скоріше за все ми б знали. Дуже розумію це управлінське та людське бажання думати, що з вашими людьми все добре.

Але почалася пандемія, в UNFPA повідомили нам про стрімке зростання кількості постраждалих і звернень на гарячі лінії, а ми тоді працювали в онлайні в більшості своїй. І пам’ятаю, що звертаючись в управління для розгляду першої в країні програми про протидію домашньому насиллю в приватному секторі, я запитала: «Розумієте, кожного разу, коли людина вимикає камеру, ми ж насправді не знаємо, це тому що сьогодні поганий ранок чи щось відбувається на фоні, або за вимкненою камерою ховаються синці або сліди насильства».

Та і насильство різне буває. А якщо воно психологічне?


Абсолютно точно. Я б хотіла скористатися можливістю нагадати бізнесам про те, що це не просто тема соціального напрямку. Абсолютно точно людина, яка є постраждалою від домашнього насильства, психологічного, фізичного, це як мінімум людина, якій складно зберігати ефективність. Тому навіть якщо ви дуже великий прагматик і хочете бізнес-програму міряти показниками ефективності, це рівно той випадок. Так у нас з’явилася перша бізнесова програма в Україні з підтримки постраждалих від домашнього насильства. Ми намагалися подумати про проблему комплексно, тож з одного боку, якщо хтось із наших людей постраждав від насильства, він може звернутися до корпоративної психологічної служби підтримки, за це заплатимо ми. Якщо є в сім'ї дитина (а дитина завжди є постраждалою, якщо вона знаходиться в сім'ї, де є домашнє насильство), ми оплатимо психологічну допомогу цій дитині. Є юридичний супровід. Є питання безпекове. Ми дослідили, напевно, більшість міжнародних практик з питання, як убезпечити людину в офісі, тому що часто її переслідують там. Є матеріальна допомога. Але і речі, які дуже прості, які може зробити кожен. Наприклад, коли людина йде від насильника, очевидно, це дуже складний етап її життя, в неї виникає багато нових завдань: пошук нового житла, влаштування дитини в школу. Я думаю, що ми всі як роботодавці в цей момент точно можемо переглянути зайнятість цієї людини, дозволити їй ще більш гнучкий графік, дозволити відмовитися від певних зобов’язань.

Starlight Media
Фото: Starlight Media

Наприклад, публічні виступи. Наскільки хтось буде готовим говорити публічно, коли він переживає настільки складні події. Ми домовилися, що в цей час ми можемо змінити навантаження, перелік завдань, але ми при цьому будемо точно зберігати заробітну плату. Ми готували програму, і так почався діалог. Спільно з UNFPA ми провели навчання для співробітників і запропонували всім охочим стати амбасадорами теми. Власне, більше ста людей прийшло на навчання. І тепер я точно знаю, що, якщо людина звернеться до своєї колеги, є значно більша вірогідність, що колега точно знатиме, як коректно зреагувати, як підтримати, як не нашкодити, і куди попросити звернутися, щоб людина отримала допомогу.

З 25 листопада до 10 грудня щороку проводиться кампанія 16 днів активізму проти насильства. Скажіть, будь ласка, те, що ви зараз описали, є в рамках цієї кампанії чи це якась окрема історія? Як долучитися до цих активностей?

Те, що я описала перед цим, була корпоративна програма, вона діє вже два роки, продовжує діяти. Але ця кампанія, ці 16 днів цього року будуть особливими. Очевидно, ми сконцентруємо ще більше зусиль, ми останні три роки завжди долучаємося, долучаються наші зірки, ми говоримо про цю тему в ефірі, ми намагаємося підтримати громадянські організації, які опікуються темою протидії гендерно зумовленому насильству, насправді просто інформаційно їх підтримати, і в діджиталі, і в ефірі наших телеканалів.

Окремо продовжується діалог всередині команди. Все-таки це не тема, в якій тобі достатньо сказати «я поруч» і піти. І людям складно наважитися заговорити про це. Це системна робота над формуванням відчуття безпеки, що людина може з тобою поділитися. Тож цього року ці 16 днів ми будемо посилено говорити, як із людьми всередині, так і з багатомільйонною аудиторією для того, щоб нагадати, що навіть в час війни кожен може звернутися по допомогу, сервіси працюють. Не треба чекати на завершення війни, щоб отримати допомогу. Кожне життя українське цінне, ми це відчуваємо зараз ще більше, ніж коли-небудь. Тому, будь ласка, якщо ви постраждали від домашнього насильства, зверніться за допомогою. Всі правоохоронні структури працюють, UNFPA продовжує підтримку гарячих ліній для допомоги. І я думаю, про це ми будемо говорити знову цього року.

Starlight Media величезна компанія, має вплив на величезну аудиторію. Що ви можете вирішувати самостійно, а в чому все-таки б просили допомоги в держави? І якою має бути державна допомога?

У нас зараз значно менші очікування від держави, тому що ми точно розуміємо, що держава і всі ми працюємо на перемогу. Я думаю, що держава має розуміти, що український бізнес ще раз показав себе соціально відповідальним перед суспільством, в міру своїх потужностей. У Києві вимкнене світло, під обстрілами бізнеси продовжують працювати, щоб допомагати українцям. Мені би хотілося, щоб держава запам’ятала, що бізнес може бути надійним партнером і допомогти державі кращими практиками. А по-друге, коли ми говоримо в Starlight Media про сім'ю і про партнерство, ми маємо на увазі всі сім'ї, всі партнерства. Ми опікуємося правами ЛГБТ+ спільноти, і ми б хотіли в тому числі, щоб наші люди, наші глядачі, наші військові, а ми знаємо, що є військові з ЛГБТ+ ком’юніті, отримали також право на формування сім'ї. Це якщо ми говоримо про підтримку батьківства і сімей. Це, напевно, те, на що ми без держави вплинути не можемо. А все, що стосується піклування, все, що стосується підтримки, я думаю, що українські бізнеси будуть продовжувати працювати в цьому напрямку. І наші кейси, і наступні рейтинги точно міститимуть супер-результати, рівні і американським, і європейським компаніям.

Ще одна тема про ситуацію з добором персоналу. Що відбувається зараз у компанії, яку ви представляєте? Чи є дефіцит цінних кадрів, талановитих людей? Як з цим під час війни?

Starlight Media
Фото: Starlight Media

Очевидно, медіаіндустрія опинилася в тяжкому економічному становищі, і не тільки медіаіндустрія. Але все-таки наші головні партнери — це рекламодавці. Рекламний ринок чутливо першим реагує на будь-які економічні зміни. Ми їх відчули також. В ефірі нашого новинного марафону немає реклами. Разом з рекламодавцями ми продовжуємо цей рух і дякуємо всім, хто підтримав українські медіа зараз. Але все-таки економічні потужності, можливості нових проєктів, які були до війни і які є зараз, не рівні. І очевидно, це впливає на об'єм найму. В той же час ми розуміємо, що вже відбувається битва за таланти. І ми маємо концентруватися в тому числі на утриманні тих талановитих людей, які в нас є зараз. Тому що ми всі розуміємо, що зараз є зацікавленість і можливість працевлаштування за кордоном. У цьому сенсі якраз наявність великої місії в роботі медіа, наявність програм піклування про співробітників, піклування про їхні сім'ї, може стати інструментом як утримання важливих для компанії людей, так і допоможе в рекрутингу, ми точно в це віримо, в час, коли буде більше вакансій, в час нашого відновлення і розвитку після перемоги.

Starlight Media
Фото: Starlight Media

Ви можете лайфхаками поділитися політики лояльності щодо співробітників і їхніх сімей під час війни, якоїсь особливої підтримки? Що ви зробили такого, що в вас хочуть працювати, з вами хочуть співпрацювати?

Якщо бізнес обирає, до якої з тем не можна втрачати уваги в цей час, то порекомендувала зберігати або створювати програми психологічної підтримки співробітників. Це те, з чого ми з вами починали. Коли тобі потрібно багато працювати, можливо, навіть більше, ніж коли-небудь. Коли ти хвилюєшся про свою дитину, про свого партнера чи партнерку. Кількість розділених сімей, яка зараз існує, в яких з одного боку чоловіки, які не бачать свою дитину, не бачать свою дружину чи партнера, жінок, які віддалено знаходяться, чи тут продовжують підтримувати армію чи знаходитися в армії, бути мамами, ще і допомагати комусь з роботою, це наднормовий виклик в першу чергу для нашого психологічного здоров’я. Тож навіть у часи економічної кризи, про які ми говорили, по-перше, ми зберегли нашу службу психологічної підтримки, вона працює онлайн. Можуть звернутися люди, де б вони не знаходилися, в якій би країні не працювали. І друге, ми зберігаємо всі програми страхування наших співробітників, системи лояльності для страхування їх близьких під час війни також залишаються. І по зворотньому зв’язку ми розуміємо, що це дуже важливо для людей.

Послухати інтерв'ю можна на подкасті: https://podcasts.nv.ua/ukr/episode/16934.html

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X