«А бургер у вас із картопелькою подають?». Як впливає на здоров’я українців національна «дієта» — дослідження НВ

24 листопада 2019, 10:55
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Середньостатистичний українець налягає на смажену картоплю і білу здобу, ігнорує овочі та фрукти, не знає міри в солі, солодощах і нічого не робить, щоб знизити свою надмірну вагу, пише журнал НВ.

«А бургер у вас із картопелькою подають?» — уточнює в офіціанта ІТ-фахівець Олексій Інеррен і, почувши ствердну відповідь, замовляє бутерброд із подвійною котлетою, а до нього картоплю по-селянськи і просить обов’язково принести кетчуп.

Відео дня

З Інерреном НВ зустрічається в одному зі столичних барів. Кивнувши на тарілку, він зізнається, що приблизно такий вигляд має його звичайний обід. Хіба що соковитий смажений стейк усе-таки кращий, аніж двоповерховий бургер.

«Без червоного м’яса обійтися не можу, — зізнається Інеррен. — Хай це будуть котлетки або відбивні, головне, щоб гарненько засмажені».

Також він не може відмовити собі ані в солодкій, ані в солоній випічці — на відміну від фруктів і овочів. «Змусив себе купити минулого тижня чотири банани, але так і не з'їв, викинув», — розводить він руками.

Зеленню та натуральними продуктами в раціоні українці зазвичай нехтують, стверджують останні дослідження структури харчування співвітчизників. За даними, зібраними на замовлення компанії Danone і проаналізованими Асоціацією дієтологів України, середньостатистичний житель України з'їдає вдвічі менше овочів і втричі менше фруктів, ніж рекомендують українське МОЗ і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).

Наталя Кравчук / НВ (Фото: Родина Малицьких захоплюється кулінарією, а між корисно або смачно поїсти вибирає останнє)
Наталя Кравчук / НВ / Фото: Родина Малицьких захоплюється кулінарією, а між корисно або смачно поїсти вибирає останнє

Зате норми цукру та солі українці, всупереч порадам лікарів, подвоюють із надлишком. Налягають також на випічку і перебирають у жирах, серед яких рідко є корисні рослинні.

Як результат — 33% дорослих українців, за даними дослідження, страждають від зайвої ваги, а ще 14% діагностували ожиріння.

Ще драматичніші цифри ВООЗ: вага більш ніж половини українців (58,4%) перевищує норму. І щороку ситуація погіршується: у 2005-му таких було 54%, а в 1990-му — 41%.

Дієтологи б’ють на сполох: неправильне харчування призводить не тільки до зайвої ваги, але й до серйозних проблем зі здоров’ям. Жирна, солона та солодка їжа — потужні каталізатори серцево-судинних захворювань, кажуть вони.

«Нераціональне харчування призводить до розвитку артеріальної гіпертензії, атеросклерозу та їх наслідків — ішемічної хвороби серця, інфарктів міокарда, серцевої недостатності», — перераховує недуги лікарка-дієтологиня медичного центру Into-Sana Тетяна Терещенко.

У цих видах «спорту» українці, на жаль, демонструють високі результати: за даними Держстату, щорічно лікарі фіксують 1,7 млн нових випадків захворювання системи кровообігу, а МОЗ підрахував, що 67% смертей у країні відбуваються саме через серцево-судинні захворювання.

Натомість ВООЗ вважає, що 38% смертей від хвороб серцево-судинної системи в Україні спричиняє якраз неправильне харчування. І це найвищі показники в Європі.

Якщо проблему не взяти під контроль, упевнені фахівці, харчові звички нового покоління безповоротно змінюватимуться у гірший бік, а зайва вага та хвороби — зростатимуть.

Ось у чому весь смак

Дієтологи констатують: щоденна тарілка звичайного українця не така як слід. Передусім через надлишок у ній жирів і простих вуглеводів, брак клітковини та води. Так відбувається, коли в раціоні не вистачає зелені, овочів і просто натуральних продуктів, кажуть дієтологи. Ними співвітчизники, на жаль, схильні нехтувати.

Наприклад, середньостатистичний українець вживає не більше 174 г овочів і 83 г фруктів на день, хоча необхідна для здоров’я норма становить 300 г для кожної з цих категорій. Також співвітчизник їсть значно менше, ніж рекомендують, горіхів і бобових. Зате налягає на картоплю, шкідливі жири та борошняні вироби.

Також в аутсайдерах опинилися молочні продукти: їх споживання зводиться до 140 г на добу за рекомендованої Міністерством охорони здоров’я норми в об'ємі дві-три склянки молока або йогурту на день.

Внаслідок виходить, що українці недобирають до 37% норми кальцію і недоотримують до 20% вітаміну А, що не може не позначитися на шкірі, волоссі, зорі та самопочутті загалом.

Ситуацію погіршує темп життя, який постійно зростає. «Люди все менше часу приділяють приготуванню їжі, харчуються продуктами промислового виробництва, швидкого приготування і тривалого зберігання, віддають перевагу перекусу та швидким джерелам енергії», — розводить руками Терещенко.

Для молодого підприємця Олександра Климова перекуси на бігу — перевірений варіант. «Не завжди можу собі дозволити триразове харчування, — зітхає Климов. — Це не питання грошей, просто в більшості ресторанів мене за десять хвилин не погодують». На питання НВ про його сьогоднішній обід Климов відповідає лаконічно: баварський хот-дог.

Киянин Олександр Клімов часто змушений харчуватися фастфудом через щільний графік (Фото: Олександр Медведєв / НВ)
Киянин Олександр Клімов часто змушений харчуватися фастфудом через щільний графік / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Саме фастфуд, соуси, ковбаси та консерви є основними джерелами солі, яку українці споживають удвічі більше норми, що становить 9,7 г на день. Із надлишком солі в раціоні медики пов’язують гіпертонію, здатну спровокувати інфаркти й інсульти.

Особлива проблема співгромадян — прагнення все досолити: вже готові страви підсолює кожен дев’ятий українець. Так склалося історично, розводять руками кухарі.

«Ми звикли їсти багато солі, бо споконвіку все солили, щоб зберегти на зиму», — пояснює традицію кулінарний експерт і кухар Євген Клопотенко.

Також, за його словами, любителі поїсти мають прилюбність до різних соусів і добавок, які підсилюють смак страви. «Щорічно в Україні продають приблизно 600 млн пачок майонезу, це означає, що кожна [працездатна людина] з'їдає по 35−40 пачок на рік», — прикидає кулінар.

От і сім'я Малицьких зізнається, що може спокійно прожити без ковбаси, а от соуси й добавки називає основним стратегічним запасом. «Обов'язково солодкий чилі до будь-якої страви, гострий чилі паста, песто, каперси та пармезан», — описує вміст холодильника Степан Малицький.

Він дизайнер за фахом і фанат-куховар за покликом серця. У підписках на YouTube у Малицького безліч кулінарних каналів, тому замість пюре в родині пригощають картопляним гратеном і смакують домашні пельмені. Смачно поїсти та не замислюватися про калорії — так Малицькі описують своє фуд-гасло.

Два роки тому сім'я сіла на дієту та втратила 40 кг на двох, але любов до смачненького подужала відварену грудку. «Ти ситий, але задоволення від цього ніякого», — морщиться Малицький, згадуючи про відварену курку. Кинувши дієту, він повернув у раціон улюблену пряну їжу, а заразом і свої законні 17 кг.

Несолодке життя

Із цукром у співвітчизників склалися ніжні, але важкі взаємини — українці від нього страждають, але розпрощатися не готові. Середньостатистичний дорослий щодня споживає 46 г (менше двох столових ложок) «білої смерті», що вдвічі перевищує норму ВООЗ. Найчастіше цукор є в гарячих напоях (24%) і випічці (17%).

Як наслідок — більшість українців має порушення обміну речовин, ожиріння, цукровий діабет. І йдеться тут не про естетику: зайва вага призводить до хронічних захворювань та ускладнює життя.

Наприклад, пікові 120 кг свого часу ускладнили Климову пересування — далися взнаки старі травми ніг. «Перше, що мені рекомендували лікарі, — схуднути. А вже потім зробити операцію на колінах», — згадує він. У підсумку, підкоригувавши харчування та зайнявшись спортом, Климов скинув вагу до нинішніх 93 кг.

Чималенькі габарити ускладнюють життя й Олексію Інеррену. «Коли вага сягає 122 кг, починається задишка, відчуваю страшне навантаження на хребет», — зізнається він та одразу уточнює, що тепер «важить всього-на-всього 115 кг». І в солодкому відмовляти собі не має наміру. Навіть спадкова схильність до цукрового діабету не зупиняє його від спокуси з'їсти печиво до чаю. «А його я випиваю мінімум пів літра за раз», — уточнює Інеррен.

До речі, традиція чаювання у пострадянських широтах частково стала причиною зловживання солодким. Наприклад, в Іспанії, де на людину припадає лише 13 г цукру на день, десерт із гарячим напоєм вживати не прийнято.

«Чай зазвичай не п’ють, тільки каву, і завжди насамкінець трапези, — нарікає українка Дарина Шатирко, яка живе в Барселоні вже сім років. — Коли прошу принести каву з десертом, дивуються і часто забувають [моє замовлення]».

Хоча в цукровій номінації українців упевнено обходять американці, які споживають, за найскромнішими оцінками, 94 г щодня. А за даними глобальної дослідницької компанії Euromonitor цей показник становить і зовсім 126 г, що за місцевими мірками еквівалентно трьом бляшанкам кока-коли.

Радянське минуле

Половина українців, за дослідженнями, схильна до переїдання і звикла до чотирьох-шестиразового харчування. Клопотенко впевнений, що на психології харчової поведінки співвітчизників позначилися два голодомори та радянський продуктовий дефіцит: з'їдати більше, ніж треба — несвідомий імпульс.

«Це може бути добре для людей, які мають регулярну фізичну активність, але може бути і причиною набору ваги для тих, хто веде сидячий спосіб життя», — оцінює тенденції президент Асоціації дієтологів України Олег Швець.

Ще одна погана звичка українців — їсти на ніч: 39% їхнього добового споживання калорій припадає на вечерю. За прикладом далеко ходити не потрібно — Малицький любить уночі підкріпитися вермішеллю швидкого приготування.

«У холодильнику завжди є звичайна їжа, але краще запарити Мівіну», — усміхається дизайнер.

Українці звикли їсти за пострадянською системею, пояснює Клопотенко. «Від салату з пастернаком відмовитися легко. Але коли бачиш шубу, не можеш встояти», — наводить приклад кулінар і наполягає, що така психологія споживання формувалася останні 70 років.

За його словами, СРСР подарував людям багато міфів. На зразок того, що м’ясний суп корисний і його потрібно їсти щодня. Насправді ж, рідина з-під вивареного м’яса насичує швидкими жирами та вуглеводами, щоб отримувати більше енергії та більше працювати, а користі не дає.

«Раніше їжу розглядали тільки з позиції енергетичної цінності, попри якість», — розводить руками Клопотенко. Саме тому в меню радянської людини в обов’язковому порядку були дешеві та калорійні манка, смажена картопля і бутерброди з маслом.

Що стосується традиційної української їжі, то й вона обросла стереотипами. Клопотенко, вивчаючи вітчизняну кухню, дійшов висновку, що насправді вона спочатку була цілком дієтичною.

«Українці м’яса багато не їли, бо це була розкіш, — розповідає експерт. — Свиню забивали тільки на великі свята, а в рік могло бути до семи постів». Зате овочі, фрукти та ягоди завжди були в раціоні вдосталь, бо їх можна було виростити у себе на городі. Те саме стосується молочних продуктів — селяни, зазвичай, тримали корову або козу.

Тепер лідери зі споживання молока, йогуртів і сиру живуть у Нідерландах і Фінляндії, де на душу населення щороку припадає відповідно 44,9 кг і 33,2 кг, каже Катерина Глушаниця, менеджерка із зовнішніх зв’язків із науково-експертними установами компанії Danone. А ось у середземноморських країнах любов до молочних продуктів досить помірна, зате там живуть справжні фанати зелені та морепродуктів.

«Гарнірів у нас немає, — розповідає мешканка Барселони Шатирко. — До м’яса замість макаронів або картоплі подають салати або крем-суп».

Правильний раціон позначається на здоров'ї: за даними ВООЗ, від серцево-судинних хвороб, викликаних неправильним харчуванням, щорічно вмирає лише 10,7% іспанців, що в три з половиною рази менше аналогічного показника в Україні.

Хоча й іспанське меню ідеалізувати не варто, попереджає Шатирко. Морепродукти тут часто сильно зажарюють, щоправда, на оливковій олії, а вечеряти сідають о дев’ятій вечора, просто перед сном. «Адже день дуже довгий і спекотний», — пояснює вона.

Ще одна країна харчових міфів — США. Вважають, що більшість населення там харчується шкідливо і відчуває проблеми із зайвою вагою. Але Анна Коновалова, яка переїхала в Америку кілька років тому, запевняє: огрядні тут — найчастіше малозабезпечені люди.

«Харчуватися правильно — це дорого, — міркує вона. — Переплачувати доводиться за органічні овочі та фрукти, адже звичайні магазинні ніяк не можна назвати здоровими». І якщо люди з непоганими статками можуть собі дозволити обід або вечерю в ресторані, то в разі маленького бюджету йдуть у фастфуд.

Тарілка мрії

Хай там як, лікарі, дієтологи та кухарі одностайні: українці зобов’язані суттєво змінити свій раціон.

«Приблизно три чверті — продукти рослинного походження: овочі, бобові, фрукти, ягоди, злаки, горіхи та насіння, — описує ідеальну українську тарілку Швець. — Інша чверть припадає на продукти тваринного походження — яйця, м’ясо, рибу та молочні продукти».

Оскільки смакові уподобання формуються у дитинстві, важливо регламентувати перелік продуктів, які пропонують школярам, вважає Швець. «І там не повинно бути солодких булочок, пиріжків із повидлом і солоних крекерів», — каже експерт.

У боротьбі за здоров’я та довголіття громадян багато країн розробили заходи, що сприяють здоровому вибору в харчуванні. Наприклад, в Австрії, Угорщині, Данії, Ісландії, Норвегії, Швейцарії та навіть у нью-йоркських пунктах громадського харчування заборонено застосовувати трансжири у приготуванні їжі. А у Великій Британії тамтешній МОЗ у березні цьогоріч висунув пропозицію обмежити рекламу нездорових продуктов, спрямовану на дітей.

Найкращих світових практик має дотримуватися й Україна, вважають фахівці. А якщо хочеш змін -— почни з себе.

«Люди починають осмислювати життя», — підсумовує Тетяна Терещенко. За її словами, ті, хто хоче впорядкувати своє тіло, дедалі частіше звертаються за порадою до дієтологів.

«Це дуже тішить», — зізнається вона.

Читайте цей матеріал у свіжому номері журналу НВ — № 43 від 21 листопада 2019 року

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X