Більше української мови. Як протестують проти найконфліктнішої норми в реформі освіти

5 коментувати
Вивчення української мови в школі дає шанс на вступ до українських вишів, наголошують у Міносвіти
Фото: yagoschool1.ucoz.ua

Вивчення української мови в школі дає шанс на вступ до українських вишів, наголошують у Міносвіти

5 вересня Рада підтримала законопроект, який запускає в Україні реформу освіти, а 25 вересня прийнятий закон підписав президент України Петро Порошенко

"Це - одна з головних реформ, тому що від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої", - зазначив президент.

За словами глави Української держави, новий закон підвищує роль української мови в освітньому процесі і ні в якому разі не порушує гуманітарних прав нацменшин.

Крім того, у зв'язку з різкою критикою з боку урядів низки європейських країн Порошенко доручив Міністерству закордонних справ і Міністерству освіти провести консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи.

Сферу вживання української мови у школі розширює стаття 7 закону. Проти неї найбільше протестує Угорщина. НВ розповідає всі подробиці діалогу української влади із противниками мовної статті закону про освіту.

Аргументи міністра Гриневич

У день прийняття закону Лілія Гриневич заявила журналістам, що саме стаття про мови була найбільш конфліктною.

У той же час, вона висловилася за розширення сфери застосування української мови.


"Цілком правильно, що держава Україна має відстоювати інтереси української мови і, зокрема, в системі освіти", - заявила міністр.

За її словами, в законі є гарантії права навчання національних меншин на їх мові, але на кожному рівні середньої освіти має збільшуватися кількість предметів, які вивчаються українською мовою, а в старшій школі українською викладатимуть майже всі предмети. Такий сценарій передбачений і для шкіл з російською мовою навчання.



Гриневич підкреслила, що цю зміну необхідно ввести, щоб дати представникам національних меншин рівні шанси з іншими громадянами України.

"Тому що сьогодні найгірші результати ЗНО йдуть з таких шкіл, тому що вони, провчившись 11 років в нашій школі, на жаль, не володіють українською мовою", - пояснила міністр.

В інтерв'ю Громадському радіо 6 вересня, Гриневич зазначила, що через незнання української мови і низькі результати ЗНО, яке обов'язково включає українську мову і українську літературу, представники національних меншин мають обмежений доступ до вищої освіти.

Гриневич говорить про мовну статтю закону про освіту з 2 хвилини 55 секунди


Заяви румунської влади

7 вересня МЗС Румунії висловив стурбованість з приводу змін в розподілі мов викладання в школах для представників національних меншин.

"Міністерство закордонних справ стурбоване прийнятим 5 вересня Верховною Радою законом про освіту, зокрема, статтею 7, яка стосується навчання мовами національних меншин", - йдеться в заяві румунського зовнішньополітичного відомства.

У коментарі МЗС Румунії також говорилося, що згідно з Конвенцією із захисту нацменшин, держава повинна визнавати право представника нацменшин на навчання рідною мовою.

Заява президента Молдови

11 вересня реформу освіти в частині мови навчання розкритикував і президент Молдови Ігор Додон.

"Висловлюю занепокоєння долею широкої спільноти румунів і молдаван, які проживають на території України", - йдеться, зокрема, в заяві на його сторінці в Facebook.

Додон також заявив, що підприємницькі кола румунів і молдаван "ризикують зазнати денаціоналізації внаслідок несправедливого закону, введеного в Києві".

"Розумію їх стурбованість і, будучи Президентом Республіки Молдова, звертаюся до київської влади із закликом переглянути свою нову політику щодо етнокультурних меншин. Нагадую їм, що в Молдові права української громади дотримуються. Тут є цілий ряд шкіл з викладанням українською мовою", - написав президент Молдови.

Додон висловив надію, що "нинішнє політичне керівництво в Києві усвідомлює негативні наслідки цього закону і зробить відповідні кроки, щоб відмовитися від нього".

Реакція Угорщини

Найбільш гостро на зміни, які ввів закон про освіту, відреагувала Угорщина.

8 вересня урядовий портал Угорщини опублікував заяву про негативні аспекти реформи освіти, яка повинна пройти в Україні.


Глава МЗС Угорщини Петер Сіджарто розпорядився припинити підтримку України в міжнародних організаціях 

Голова МЗС Угорщини Петер Сіярто розпорядився припинити підтримку України в міжнародних організаціях


Керівництво Угорщини висловило невдоволення тим, що національним меншинам гарантується право на навчання рідною мовою одночасно з українською мовою лише в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.

Голова МЗС Угорщини Петер Сіярто навіть заявив, що "Україна вдарила Угорщину ножем в спину".

"Ганебно, що країна, яка прагне стати ближче до Євросоюзу, прийняла рішення, яке повністю суперечить європейським цінностям", - йдеться в його заяві.

11 вересня Сіярто викликав в МЗС українського посла і віддав розпорядження угорським дипломатам призупинити підтримку України в міжнародних організаціях.

Прес-секретар МЗС Угорщини Тамаш Менцер повідомив, що причиною такого рішення стала реформа освіти в Україні. У Будапешті вважають, що реформа "унеможливлює отримання нацменшинами України, включно з 150-тисячною угорською нацменшиною, освіти рідною мовою".

"Сіярто розпорядився, щоб угорські дипломати не підтримували жодної української ініціативи в міжнародних організаціях, а також, що Угорщина відтепер не буде підтримувати важливі для України рішення. На всіх форумах ООН, ОБСЄ та Європейського союзу Будапешт буде ставити питання про внесення поправок в мовну статтю закону України про освіту ", - заявив Менцер.

Він також зазначив, що коли голова МЗС Угорщини Петер Сіярто висловив своє невдоволення реформою освіти в Україні, то його колега Павло Клімкін відреагував на це "неприйнятно".

Реакція Росії

На мовну статтю українського закону про освіту передбачувано негативно відреагували також в Росії.


Реакція МЗС РФ була передбачуваною/Фото: Ana Paula Hirama/Flickr 

Реакція МЗС РФ була передбачуваною/Фото: Ana Paula Hirama/Flickr


У Департаменті інформації та друку МЗС РФ заявили, що документ встановлює "жорсткі обмеження на використання мов національних меншин з перспективою їх повного вимивання з освітньої системи цієї країни до 2020 року".

У заяві відомства Лаврова також говориться, що, хоча в законі не згадується російська мова, "очевидно, що головною метою нинішніх українських законотворців є максимальне обмеження інтересів мільйонів російськомовних громадян України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічної мовного режиму".

"Розглядаємо цей крок як спробу "майданної" влади здійснити повну українізацію освітнього простору країни, що прямо суперечить як її Конституції, так і взятим Києвом на себе міжнародним зобов'язанням в гуманітарній сфері", - додали також в департаменті МЗС РФ.

Заклики місцевих громад національних меншин ветувати закон

Відразу ж після прийняття закону румунське співтовариство Чернівецькій області попросило президента Петра Порошенка ветувати цей закон посилаючись на його нібито неконституційність.

"Cт.7 про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", - йдеться у відкритому листі.

Цей лист підписали представники ГО Румунське співтовариство України і голова Союзу румунських товариств За європейську інтеграцію.

Крім того, в день прийняття закону місцеві ЗМІ повідомили, що представники найбільших угорських організацій Закарпатської області та духовенства підписали звернення до Петра Порошенка, Володимира Гройсмана і Андрія Парубія із закликом гарантувати українським угорцям право на навчання українською мовою та інші мовні права.

"Поправки до освітнього законопроекту суперечать Конституції України, зазначеним там правам і свободам. Це все можна розглядати як кроки, які штучно хочуть прискорити процес асиміляції нацменшин", - йдеться, зокрема, у зверненні.

Його підписали Василь Брензович, голова Товариства угорської культури Закарпаття, Ласло Зубанич, голова Демократичної спілки угорців України, Ілдіко Орос, голова Закарпатського угорського педагогічного товариства, Шандор Зан Фабіан, єпископ Закарпатської реформатської церкви, Антал Майнек, єпископ Закарпатської римсько-католицької церкви та Ференц Демко, священик Мукачівської греко-католицької єпархії.

Заклик ветувати закон голови Закарпатської ОДА Москаля

8 вересня ветувати закон про освіту на своєму офіційному сайті закликав також голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль.


Геннадій Москаль виступив проти викладання українською в школах національних меншин 

Геннадій Москаль виступив проти викладання українською в школах національних меншин


На думку Москаля, закон суперечить Європейській хартії регіональних мов, Закону Про національні меншини в Україні та міжнародним договорам, укладеним Україною з сусідніми країнами.

Відзначається, що згідно зі ст.53 Конституції України громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою.

За словами голови Закарпатської ОДА, ряд положень прийнятого закону суперечить двостороннім договорам України з сусідніми країнами, зокрема, Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов'язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин.

"Захищати українську мову треба і необхідно, але не обмежуючи при цьому мови національних меншин", - зазначив Москаль.

Він також заявив, що більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їх специфіку.

Відповідь українського Міносвіти

15 вересня в Київ прибули представники 11 делегацій, незадоволених новим законом. Серед них були представники Євросоюзу, Ради ЄС та країн, які виступають проти реформи.

За даними ЗМІ, після їх переговорів з главою Міносвіти Лілією Гриневич, критика стала менш різкою.


"З 2016 понад 36% випускників Закарпаття здали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів, тобто у них не було шансів вступати до вищих навчальних закладів. А в Берегівському районі, де компактно проживає угорська громада, 75% випускників цього району отримали від 1 до 3 балів ", - заявила, зокрема, Гриневич.

Вона підкреслила, що не розуміє обурення інших країн українським законом в той час як за кордоном мало або зовсім відсутні україномовні школи. Так, в Польщі немає жодної середньої загальноосвітньої школи, де викладали б українською мовою.

Гриневич також заявила, що Україна готова направити мовну статтю закону про освіту на експертизу до Ради Європи.

Про скількох школярів йдеться

За даними заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея, в Україні 10% школярів, які вчаться не українською мовою, з них - 9,4% це російськомовні школи, в 0,4% шкіл навчання проходить угорською та румунською мовами і ще в 5 школах вчаться польською.

Клімкін: закон про освіту не утискає права національних меншин

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін 16 вересня під час спілкування з журналістами на форумі YES заявив, що мовна правка закону про освіту не утискає права національних меншин в Україні.


Ми хочемо додати освіту українською, а не забрати освіту мовами національних меншин - Клімкін

Ми хочемо додати освіту українською, а не забрати освіту мовами національних меншин - Клімкін


"Ми хочемо додати освіту українською, а не забрати освіту мовами національних меншин, і ми будемо послідовно діяти в цьому напрямку", - сказав він.

Голова МЗС зазначив, що правку ще обговорять з румунськими і угорськими партнерами. Також є претензії щодо мови у болгар. За словами Клімкіна, країни критикують "інтерпретацію", а не сам закон.

"Я дуже детально обговорював реалізацію цього закону з Лілією Гриневич. Те, що ми пропонуємо - це, звичайно, збереження освіти мовами нацменшин, це наші міжнародні зобов'язання, це потрібно нам. Але ми повинні забезпечити, щоб наші громадяни в повному обсязі володіли українською. І щоб вони мали майбутнє тут, в Україні: вчитися в університеті, обіймати посади", - зазначив міністр.

Крім того, 25 вересня Клімкін заявив ЗМІ, що знання української мови нацменшинами є питанням національної безпеки.

"Наша позиція повинна бути послідовною: ми повинні захищати і українську на 100%, і мови національних меншин. Та ситуація, коли є люди, які ... взагалі не володіють українською мовою, це питання, врешті-решт, нашої єдності і національної безпеки. Я це розумію так і буду далі просувати", - наголосив міністр.

Він також назвав неприйнятним варіант, коли у школах нацменшин викладають лише українську мову, а інші предмети - тільки мовами національних меншин, що веде до незнання термінології точних наук державною мовою серед випускників шкіл.

Клімкін зазначив, що в питанні мови освіти України повинна конструктивно і обґрунтовано доносити свою позицію.

Парубій заявив, що підпише новий закон про освіту

18 вересня спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що підпише новий закон про освіту, який захищає українську мову і не утискає мови нацменшин і корінних народів.


Дискусії навколо цього закону  

Дискусії навколо цього закону "носять більше спекулятивний характер" - Парубій/Фото: Наталя Кравчук/НВ


За словами Парубія, він зробить це як тільки профільний комітет завершить технічне доопрацювання документа. Він розраховує, що це відбудеться не пізніше ранку вівторка, 19 вересня.

Спікер Ради також заявив, що дискусії навколо цього закону "носять більше спекулятивний характер",

"Нам вдалося знайти компромісні визначення в тих положеннях, які досі викликали дискусію, як в депутатському корпусі, так і в суспільстві... Це був дуже хороший приклад того, коли Верховна Рада України продемонструвала, що може приймати узгоджені компромісні рішення, і я переконаний, що те рішення, яке ми знайшли, найбільш оптимальне, найбільш правильне ", - сказав Парубій.

Угорщина продовжує непокоїтись

Незважаючи на запевнення української влади про те, що новий закон про освіту не утискає права національних меншин, 23 вересня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто звернувся до верховного комісара ООН з прав людини.

"Цей закон набагато більше скорочує права (на використання мови меншин - ред.), забороняє дітям до 10 років отримувати освіту рідною мовою", - заявив він з трибуни Генасамблеї ООН.

За словами угорського міністра, закон "порушує конвенцію ООН і міжнародні норми" і здатний створити небезпечний прецедент, якщо ООН буде зберігати мовчання.

"Ми наполегливо закликаємо високого комісара ООН з прав людини почати розслідування у зв'язку із прийнятим законом в Україні і використовувати всі засоби для припинення порушень прав меншин цим новим законом", - наголосив Сіярто.

Крім того, 24 вересня міністр людських ресурсів Угорщини Золтан Балог, який, зокрема, займається питанням угорської освіти, попросив про офіційну зустріч з міністром освіти України Лілією Гриневич.


24 вересня Золтан Балог запропонував Гриневич зустрітися, щоб обговорити закон про освіту

24 вересня Золтан Балог запропонував Гриневич зустрітися, щоб обговорити закон про освіту


25 вересня Золтан Балог бере участь у відкритті навчального року в угорськомовному Інституті імені Ференца Ракоці II в місті Берегове на Закарпатті, куди також серед почесних гостей запросили і Гриневич.

У листі Балог запропонував поговорити про підписаний головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм новий закон України про освіту.

Угорський міністр також заявив у зверненні до Гриневич, що цей законодавчий акт, і особливо його мовна стаття про освіту меншин, викликала занепокоєння кількох урядів сусідніх країн, включаючи угорський.

На думку Балога, ця зустріч дасть партнерам можливість обговорити деякі побоювання, що виникають у угорської влади щодо нового українського закону.

Отримавши інформацію української сторони, угорський міністр сподівається ознайомитися з тим, які справжні причини і цілі прийняття нового закону про освіту в Україні.

25 вересня у прес-службі Міносвіти повідомили, що Гриневич згодна зустрітися з Балогом, але зустріч відбудеться не 25 вересня, а у жовтні.

У прес-службі зазначили, що оскільки міністр не планувала поїздку в Закарпаття і 25 вересня фізично перебуває в Києві, "на жаль, вона не зможе зустрітися з паном Золтаном Балогом".

"Уже передбачена зустріч Лілії Гриневич з міністром людських ресурсів Угорщини у жовтні за попередніми домовленостями між сторонами", - зазначили в Міносвіти.

Польща поки що не визначилася

Ввечері 26 вересня посол Польщі Ян Пєкло у Любліні під час конгресу ініціатив Східної Європи заявив ЗМІ, що влада цієї країни поки що остаточно не визначилися зі своєю позицією щодо закону України про освіту.


Польща не приєднувалася до листа країн, які висловилися проти закону - Ян Пєкло / Фото: kijow.msz.gov.pl

Польща не приєднувалася до листа країн, які висловилися проти закону - Ян Пєкло / Фото: kijow.msz.gov.pl


"Польща не приєднувалася до листа країн, які висловилися проти закону. Ми чекаємо зустрічі із Гриневич, на якій хочемо почути її думку", - сказав він.

У свою чергу екс-міністр освіти Польщі Кшиштоф Становскі сказав, що він розуміє українську сторону. Це правильно, що ті, хто проживають в іншій країні, повинні знати її мову. За його словами, всі хто живе в Польщі, складають іспити з точних наук виключно польською.

В МЗС Угорщини пообіцяли блокувати подальше зближення України та ЄС

26 вересня голова МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт буде блокувати подальше зближення України та ЄС в рамках програми Східне партнерство через український закон про освіту.

За його словами, таке рішення є відповіддю на підписання президентом України Петром Порошенком закону про освіту.

"Ми будемо блокувати всі вигідні для України ініціативи, особливо в ЄС", - заявив Сіярто.



Крім того, за його словами, підписання президентом Порошенком закону є "ганьбою", і відтепер Україна "може забути про європейську інтеграцію".

Гриневич закликала вислухати аргументи України

Після заяви Сіярто міністр освіти України Лілія Гриневич в ефірі каналу 112 Україна висловила розчарування у зв'язку з наміром Угорщини блокувати українські ініціативи через закон про освіту.

Вона знову нагадала, що український закон про освіту не порушує жодних міжнародних зобов'язань і висловила думку, що в Угорщині існує безліч міфів, пов'язаних із цим законом.

"Наприклад, парламент їхній прийняв рішення про те, що нібито в Україні закриватимуть школи з мовами національних меншин. Це не відповідає дійсності. Ми зберігаємо всі ці школи, ми лише розширюємо можливість навчання українською мовою в цих школах", - наголосила Гриневич.


Вона знову нагадала, що цей захід пов'язаний із порушенням прав українських дітей угорського походження, які, отримуючи сьогодні повну загальну середню освіту в Україні, не володіють українською державною мовою. Через це вони не мають доступу до вищої освіти, державних посад і посад в органах місцевого самоврядування.

"Ми будемо проводити консультації з нашими партнерами, будемо їм доводити, як буде впроваджуватися закон, показувати навчальні плани з якими ми хочемо йти в ці школи, надавати підтримку вивчення української мови, підвищення кваліфікації вчителів шкіл нацменшин", - розповіла Гриневич.

Міністр зазначила, що українська сторона була б вдячна угорській за відкритість керівництва Угорщини до того, щоб почути аргументи української сторони і плани, які вона хоче реалізувати, замість пред'явлення ультиматумів.

Гриневич нагадала про зустріч в МЗС України із послами іноземних держав, у тому числі з послом Угорщини, присвячену питанню української мови у школах у зв'язку з новим законом про освіту, яка відбулася ще до його підписання президентом України.

"І дуже сумно, що вже після того, як ми пояснили, що немає ніяких перспектив закриття шкіл меншин, надали всі наші аргументи, після цього з'являється відгук парламенту про те, що ми збираємося закривати школи меншин", - наголосила міністр.

Гриневич повідомила, що 27 вересня зустрінеться з міністром освіти Румунії, а на 19 жовтня у неї запланована зустріч із міністром, "який відповідає за освіту в Угорщині" і висловила надію, що під час цих зустрічей розмова буде не лише політичною, а й професійною педагогічною.

Міністр також розповіла, що Україна звернулася до Ради Європи із проханням створити робочу групу експертів Ради ЄС та представників української сторони, щоб Україна змогла надати всю аргументацію і всі роз'яснення щодо закону про освіту і подальші кроки з його імплементації.

Крім того, Гриневич заявила, що уповноважена з прав людини також розглянула статтю про мову навчання закону про освіту на предмет відповідності Конституції України і міжнародним зобов'язанням України та теж підтвердила, що стаття не звужує, а розширює освітні права громадян України.

Клімпуш-Цинцадзе: експертиза мовної статті в Раді Європи повинна зняти маніпуляції

26 вересня віце-прем'єр України з питань європейської інтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе заявила, що експертиза в Раді Європи мовної статті закону про освіту і надані Україною пояснення щодо механізмів його імплементації повинні зняти маніпуляції навколо нього.


Експертиза мовної статті в Раді Європи повинна припинити маніпуляції - Климпуш-Цинцадзе / Фото: Офіс віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції via Facebook

Експертиза мовної статті в Раді Європи повинна припинити маніпуляції - Климпуш-Цинцадзе / Фото: Офіс віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції via Facebook


Як і Гриневич, вона теж висловила переконання, що виконання мовної статті насправді розширює можливості представників нацменшин, адже якщо вони закінчують школу в Україні без знання державної мови, то у них дуже обмежені можливості пошуку роботи, пов'язаної із взаємодією з державою.

"Я переконана, що аналіз Радою Європи цієї мовної статті та надана нами інформація про те, як ми бачимо імплементацію цього закону в реальні механізми, повинні зняти ті претензії, які, на мій погляд, абсолютно штучно і дуже емоційно створюються нашими партнерами в Угорщині та інших країнах", - сказала віце-прем'єр.

Вона нагадала, що закон про освіту дає можливість отримувати дошкільну та початкову освіту мовами нацменшин і не заперечує можливості і після закінчення початкової школи вивчати деякі предмети мовами нацменшин.

"Я б хотіла бачити набагато менше емоцій з боку наших партнерів і колег з різних країн, перш за все прикордонних, і маніпуляцій з їхнім поданням інформації про те, що нібито у нас порушуються права нацменшин", - зазначила віце-прем'єр.

Реакція Клімкіна на погрози Угорщини

Погрози Угорщини заблокувати зближення між Україною та ЄС через українську реформу освіти прокоментував також голова МЗС України Павло Клімкін.

"Ми працюємо над тим, щоб громадяни України угорського походження відчували себе максимально комфортно і в ЄС, і в Україні ... більше мов - більше можливостей. Конструктив у діалозі дозволить зняти непорозуміння", - написав він на своїй сторінці у Twitter.





В АП України назвали реакцію Угорщини істеричною

Заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісеєв заявив, що реакція Угорщини на прийнятий закон про освіту пов'язана з парламентськими виборами у цій країні і бажанням відволікти увагу від проблем у взаєминах Будапешта з ЄС.


На думку Єлісеєва, реакція Угорщини на український закон про освіту пов'язана з виборами і бажанням відволікти увагу від погіршення відносин Будапешта з ЄС / Фото: president.gov.ua

На думку Єлісеєва, реакція Угорщини на український закон про освіту пов'язана з виборами і бажанням відволікти увагу від погіршення відносин Будапешта з ЄС / Фото: president.gov.ua


"Ці всі істеричні заяви угорської сторони пов'язані, перш за все, з парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться в наступному році, а також з тим, що Угорщина хоче відволікти увагу від нинішніх проблем у відносинах із ЄС, зокрема, в контексті міграційних питань" , - сказав він.

Єлісеєв зазначив, що Україні потрібно діяти спокійно і виважено, але при цьому не обмежувати свої національні інтереси.

"Ми повинні продемонструвати, що ми велика європейська нація, у нас є свої національні інтереси і у нас є свій хребет. І нас на цьому шляху не зламати", - заявив він.

НВ


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Події ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: